СЕАРПСЕ: калейдоскоп змін

¹ Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку» від 18.12.2019 р. № 391-ІХ.

Змін багато, тож аналізувати їх будемо за такими напрямами.

«Паливні» акцизні склади.

1. Уточнили, що паливний бак транспортного засобу не є акцизним складом пересувним. До цього, нагадаємо, на рівні ПКУ було визначено лише, що такий бак не є звичайним (стаціонарним) акцизним складом².

² Детальніше ми обговорювали цю тему у статті «Паливний бак — ніякий не акцизний склад!» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 28).

2. Установили, що якщо хоча б одне приміщення/територія суб’єкта господарювання — не єдиноподатника групи 4 підпадає під визначення акцизного складу (за п.п. 14.1.6 ПКУ), то й інші його приміщення/території, на яких мають справу з пальним, є акцизними складами (неважливо, перевищена щодо них межа у 200 м³ чи ні).

3. Установлено, що не є акцизним складом приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне в споживчій тарі ємністю до 5 л включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару (новий п.п. «ґ» п.п. 14.1.6 ПКУ).

Не дуже вдале формулювання. Судячи з усього, хотіли зробити як краще (для платників акцизного податку), а заодно посилили проблемне питання для неплатників акцизу³.

³ Зрозуміти проблематику допоможе, зокрема, стаття «Пальне в тарі до 5 л: податківці приємно дивують» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 42).

Є й інші зміни/уточнення, що стосуються акцизних складів (у тому числі пересувних), зокрема, раніше закріплені на рівні підзаконної нормативки⁴.

⁴ А саме п. 14 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою КМУ від 24.04.2019 р. № 408.

Не найприємніша новина для розпорядників акцизних складів, що використовують пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, які не здійснюють операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам. Їх зобов’язали за кожним акцизним складом формувати дані про обсяги обігу пального за звітний календарний місяць і фактичні залишки пального станом на перший та останній дні такого місяця у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у л, приведених до температури 15 °С (абз. 6 п.п. 230.1.3 ПКУ).

Такі дані вони зобов’язані будуть формувати після проведення останньої операції з обігу пального у звітному календарному місяці, але не пізніше 23 години 59 хвилин останнього дня такого місяця, до початку здійснення операцій з обігу пального в день, що настає за таким останнім днем звітного календарного місяця.

Нереалізація пального: нюанси підряду.

По-перше, уточнили, що немає реалізації «при використанні пального суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб’єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки».

По-друге, до власного споживання прирівняли операції із заправлення пальним за договорами підряду, але тільки при дотриманні всіх (!) умов, які наведені в п.п. 14.1.212 ПКУ (абз. 11 — 17). Серед іншого: замовник за договором підряду не повинен здійснювати реалізацію пального іншим особам (крім експорту бензолу); техніка має бути призначена для виконання робіт на певних землях; автомобілі-заправники мають бути обладнані витратомірами-лічильниками тощо.

Нові підакцизні товари та платники. До складу платників додали постійні представництва нерезидентів. Згідно з новим п.п. 212.1.16 ПКУ платником тепер вважається особа (госпсуб’єкт, постійне представництво), що використовує товари (продукцію), коди УКТ ЗЕД яких не зазначені (!) в п.п. 215.3.4 ПКУ (крім природного газу у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 УКТ ЗЕД) як пальне для транспортних засобів, обладнання, пристроїв. Відповідно такі товари включили й до складу підакцизних, і ставка акцизу для них установлена в п.п. 215.3.4 ПКУ у розмірі 213,5 євро за 1000 л.

Акцизні накладні. Тут відбулася низка змін. Зокрема:

1. У випадках, визначених п.п. 230.1.3 ПКУ, в АН доведеться зазначати не код УКТ ЗЕД, а умовний код «2711». Він «утілює» скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном), інші гази, пропан, ізобутан за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10.

2. У АН мають бути зазначені окремі (різні) ознаки при реалізації пального:

— у паливний бак транспортного засобу або в тару споживача через паливороздавальну або оливороздавальні колонку з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним;

— у паливний бак транспортного засобу платника через паливороздавальну або оливороздавальні колонку з акцизного складу, який не є місцем роздрібної торгівлі пальним;

— з акцизного складу пересувного в паливний бак транспортного засобу, обладнання або пристрою.

У другому та третьому випадку в ЄРАН такі АН необхідно зареєструвати протягом 3 к. дн., наступних за днем фактичної реалізації пального.

3. Розширили випадки складання та змінили порядок заповнення зведених АН. Так, видалили застереження, що зведені АН можна складати лише при безперервних постачаннях суб’єктам господарювання. Детальніше про те, в яких випадках дозволено складати зведені АН, прописали в оновленому абз. 6 п. 231.3 ПКУ (ср. ).

Розрахунки коригування. Уточнили порядок складання РК до АН для виправлення помилкових реквізитів отримувача або АН, у яких допущені помилки у визначених пп. «з» (уніфікований номер акцизного складу в СЕАРПСЕ, на який отримано пальне) та «і» (номер реєстрації транспортного засобу в уповноважених органах відповідної держави і тип та ємність транспортного засобу — акцизного складу пересувного) п. 231.1 ПКУ реквізитах акцизного складу або акцизного складу пересувного, на який отримано пальне, або АН на операцію з реалізації пального (чи спирту етилового), яка не відбулася.

Штрафи за порушення строків реєстрації АН/РК і не тільки !

Розпочнемо з того, що для деяких випадків установлені нові строки реєстрації АН.

Далі говоримо про санкції за ст. 120² ПКУ. «Охоплення» штрафів, передбачених п. 120².1 ПКУ, розширили, передбачивши, що накладати їх податківці зможуть не лише за порушення платниками акцизу граничних строків реєстрації перших (!) примірників АН/РК у ЄРАН, але й за відсутність їх складання або реєстрації в ЄРАН.

Уточнили й п. 120².2 ПКУ. Штраф згідно із цим пунктом накладатимуть у разі відсутності з вини платника акцизного податку реєстрації першого примірника АН/РК в ЄРАН після спливу 10 к. дн. з дня отримання платником податків податкового повідомлення-рішення про застосування штрафу відповідно до п. 120².1 ПКУ (про яке ми говорили вище).

Штрафи за відсутність витрато- та рівнемірів-лічильників: поблажки для «обраних». Покарання за такі порушення передбачені п. 128¹.1 ПКУ, а строки початку застосування штрафів (залежно від загальної місткості резервуарів на акцизному складі) — п. 18 підрозд. 5 розд. ХХ цього Кодексу.

Поблажки в цьому питанні стосуватимуться:

1) розпорядників акцизних складів, загальна місткість резервуарів, розташованих на акцизному складі яких не перевищує 1000 м³. Для них застосування штрафів відстрочили ще на один квартал — до 01.04.2020 р.;

2) розпорядників акцизних складів, які до 01.07.2019 р. не підпадали під визначення платника податку згідно з п. 212.1 ПКУ. Причому незалежно від загальної місткості резервуарів, розташованих на їх акцизних складах. До них зазначені штрафи почнуть застосовувати тільки з 01.07.2020 р.

Штрафи за неподання електронних документів. Відстрочать для таких розпорядників і застосування тисячного штрафу, передбаченого п. 128¹.3 ПКУ за неподання електронних документів (схоже, також до 01.07.2020 р.).

Не застосовуватимуть цей штраф і до розпорядників акцизних складів, на яких розташовані резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 м³. Їх почнуть штрафувати з 01.04.2020 р. (згідно з абз. 3 п. 25 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ).

Одноразове поповнення залишку пального в СЕАРПСЕ. Для розпорядників акцизних складів, які до 01.07.2019 р. не підпадали під визначення платника податку, передбачена ще одна поблажка. Не пізніше 20.01.2020 р. (включно) вони зможуть поповнити обсяг залишку пального в СЕАРПСЕ без сплати акцизного податку окремо за кожним акцизним складом (у тому числі пересувним), подавши відповідну заявку. Це буде можливо, якщо обсяги пального, зазначені в такій заявці, відповідають одночасно одній з комбінацій умов, наведених у новоприбулому п. 29 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ.

Але достовірність даних, зазначених у такій заявці, доведеться підтверджувати при проведенні документальної перевірки контролюючим органом за заявкою платника.

Таку перевірку податківці зобов’язані будуть призначити не пізніше за 01.04.2020 р. і не пізніше 10 к. дн. після її фактичного проведення врахувати в акцизній «суперформулі».

Стаття 233 ПКУ: з 1 квітня, і тільки в тестовому режимі. Закон про податкову реформу — 2019, як його охрестили свого часу, вніс до «акцизного» розділу ПКУ нову статтю — 233, але відклав її впровадження в життя до 01.01.2020 р. Тепер цю дату відсунули ще на один квартал (до 01.04.2020 р.), причому із застереженням, що із зазначеної дати стаття розпочне діяти в тестовому режимі, і тільки з 01.07.2020 р. — на постійній основі.

Ліцензування. Крім ПКУ, Закон, який розглядаємо, «зачепив» Закон № 481⁵ (у частині ліцензування зберігання пального, якому присвячений окремий матеріал номера). Важливо! У Законі № 481 до визначення «роздрібна торгівля пальним», крім реалізації пального через колонки, додали ще й реалізацію скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів.

⁵ Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.95 р. № 481/95-ВР.