Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, липень, 2020/№29
Друкувати

Закриваємо ФОП: облік залишків товару

Мирошниченко Виталина, налоговый эксперт
Усі налякані загостренням «документальної проблеми» з 01.08.2020 р.* На цьому тлі «страхи» трапляються навіть там, де їх бути не повинно. Наприклад, щодо залишків товарів після зняття з реєстрації ФОП. Усі деталі — у статті.

* Детальніше про це ви можете прочитати в статті «РРО-новації: хвиля від 1 серпня» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 28).

Якщо ФОП реєструє припинення підприємницької діяльності, чи потрібно залишки товарів проводити через РРО?

Трапляються й такі запитання. Але це взагалі зі сфери фантастики . Через РРО ми проводимо тільки розрахункові операції, а це «приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг)…» (ст. 2 Закону про РРО). Як бачите, розрахункова операція виникає тільки при продажу товарів покупцеві.

Якщо ж ФОП просто ліквідується й у нього залишаються непродані товари, то жодної розрахункової операції в розумінні Закону про РРО в нього немає. А отже, не потрібно пробивати такі товари через РРО.

Чи потрібно включити залишки товарів до підприємницького доходу?

Ні, цього теж робити не потрібно . Дохід у ФОП виникає за «касовим методом» — у момент надходження коштів (плюс низка нюансів щодо «негрошових» надходжень). У нашому випадку ніхто за ці товари нам не платив (вони залишилися непроданими). Отже, немає жодного приводу ставити їх вартість у дохід і записувати до Книги обліку доходів (Книги обліку доходів і витрат).

Тут хтось, можливо, захоче провести аналогію з «умовним продажем» з ПДВ (про що ми говоритимемо пізніше). Але… навіть така аналогія недоречна.

Товари не продані/не використані в госпдіяльності, отже, і витрати на їх придбання ми не враховували при обчисленні чистого доходу. А отже, немає жодного резону «компенсувати» зараз витрати, які й так не були враховані!

Відповідні витрати могли бути враховані ППЄПом на ставці 3 %. Але ці витрати ніяк не впливають на оподаткування. Відповідно й такому ФОП жодних «прибутково-витратних» маніпуляцій робити не потрібно.

Чи потрібно включити залишки товарів до «громадянського» доходу?

Теж не потрібно . Насправді, подвійний статус ФОП (з одного боку, громадянин, з іншого — суб’єкт господарювання) породжує немало проблем. Але Мін’юст уже роз’яснював цей момент доволі детально (роз’яснення Мін’юсту від 14.01.2011 р.). Нагадаємо коротко:

ФОП — це всього лише статус, який надає фізособі право займатися бізнесом, але ніяк не змінює її громадянських прав та обов’язків. Зареєструвавшись підприємцем, фізособа залишається тією ж фізособою. Так само як і знявшись із держреєстрації, фізособа не зникає подібно до юрособи. За нею залишаються всі її обов’язки (у тому числі старі підприємницькі борги) та права (у тому числі право власності на залишки товарів).

Ба більше, згідно зі ст. 2 і 318 ЦКУ власником майна може бути або фізособа, або юрособа. ФОП узагалі не може бути власником . По суті, все, чим володіє ФОП, — це його власність як фізособи.

Тому факт зняття з держреєстрації зовсім не означає, що ФОП продає або дарує товари сам собі . А отже, жодного «громадянського» доходу в нього немає. Загалом, і податківці із цим не сперечаються.

Єдиний «заскок» був у них щодо ПДВ при придбанні авто ФОП. Намагаючись виправдати свою заборону на податковий кредит щодо таких авто, вони вимагали, щоб ФОП нарахував податкові зобов’язання з ПДВ так, неначе він продав авто самому собі: від ФОП — фізособі** .

** Вам може бути цікавою стаття «Черговий камінь у город податківців, або Як суд виступив «за» ПК з ПДВ при купівлі автомобіля підприємцем» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 33).

Ні показувати дохід, ні утримувати ПДФО із ВЗ вони при цьому, звісно, не вимагали.

Але це, звичайно, дикий абсурд . Продати/подарувати щось самому собі неможливо апріорі, оскільки зобов’язання припиняється, якщо боржник і кредитор — одна особа (ст. 606 ЦКУ). Загалом, «громадянським» доходом тут і не пахне.

Що з умовним продажем для цілей ПДВ?

Якщо ФОП — неплатник ПДВ, то жодних додаткових рухів щодо товарів, які залишилися, йому здійснювати не потрібно. А ось платники ПДВ зобов’язані визнати умовне постачання товарів, що залишилися. Тобто перевірити: чи є у вас товари, щодо яких раніше був відображений податковий кредит (!) і які залишилися непроданими. Якщо є, потрібно нарахувати ПДВ (п. 184.7 ПКУ).

Умовне постачання — тільки для цілей ПДВ! Не плутайте його з РРО-правилами — це різні речі (умовний ПДВ-продаж через РРО не проводиться).

Нарахування умовних податкових зобов’язань (ПЗ) з ПДВ оформляємо за допомогою однієї зведеної податкової накладної (ПН), складеної для себе. ПЗ визначаємо виходячи зі звичайних цін. Таку ПН потрібно зареєструвати в ЄРПН не пізніше дня анулювання реєстрації ФОП як платника ПДВ. Врахуйте декілька нюансів:

— у полі ПН «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» проставляємо відмітку «Х» і зазначаємо тип причини «10»;

— найменування покупця — зазначаємо П. І. Б. самого ФОП;

— ІПН покупця зазначаємо «600000000000»***.

*** Корисні нюанси знайдете в статті «Переходимо на безПДВшний єдиний податок — нараховуємо умовні ПДВ-зобов’язання» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 10).

А якщо залишки — «підліцензійні» (алкоголь, тютюн)?

Які варіанти в цьому випадку? У категорії 113.03 ЗІР податківці попереджають: якщо строк ліцензії минув, залишки не можна продати або роздати безоплатно. Після закриття їх можна використовувати лише для себе (викурити/випити). Утім, якщо потихеньку роздаровувати їх друзям, цього теж ніхто не помітить .

фото автора У фокусі
Ушакова Лілія СЕРЕДНЯ ЗАРПЛАТА – НОВИЙ ПЕРЕРАХУНОК [Порядок 100]...
57335 141
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам
Нас вже image користувачів
Клуб 911 — приєднуйтесь, щоб отримати повний доступ до всіх матеріалів сайту. Це безкоштовно!
Вже з нами? Увійти