Повертаємо фізособі «послужний» аванс: ПДФО, ВЗ, РРО, ЄП
Прямої норми, яка б регулювала цю ситуацію, в ПКУ немає. І якщо звернемося до визначення доходу з п.п. 14.1.54 ПКУ, теж, на жаль, занадто далеко не просунемося.
Тут, як уявляється, доречно звернутися до судової практики. У тому числі тієї, що сформувалася «у відповідь» на необґрунтовані претензії податківців до так званого кредитового підзвіту*.
* Чим усе закінчилося, можете прочитати в статтях: «Працівник придбав товари для підприємства «за свої»… Наступна серія» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 19), «Якщо працівник придбав товари для підприємства «за свої»…» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 15).
Так ось, на думку судів, визначальною ознакою доходу як об’єкта і бази оподаткування ПДФО є приріст показників фінансового та/або майнового стану платника податків (див., наприклад, постанову ВС від 18.09.2018 р. у справі № П/811/3438/155**, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018 р. у справі № 816/909/18***).
** reyestr.court.gov.ua/Review/76579615
*** reyestr.court.gov.ua/Review/75325645
При цьому часто за аналогією «експлуатується» П(С)БО 15 «Дохід», згідно з яким «дохід признається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу…».
У цьому випадку фізособа отримує назад свої ж гроші, які раніше були нею перераховані як передоплата за послуги, які так і не будуть надані. Зрозуміло, що про жодний приріст показників майнового стану / «зростання капіталу» в такому разі йтися не може. Відповідно утримувати ПДФО/ВЗ з виплати не потрібно!
Але є нюанс із ф. № 1ДФ. У ній, як відомо, потрібно відображати не лише оподатковувані, але й не оподатковувані виплати. На наш погляд, для нашої ситуації підійде ознака доходу «194» — інші доходи, які згідно з Кодексом не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (п.п. 165.1.49 ПКУ).
Тепер безпосередньо про повернення коштів. Податківці наполягають, що
«якщо оплата за товар (послуги) здійснювалась у безготівковій формі, то повернення коштів за не отриманий товар (не надану послугу) здійснюється у безготівковій формі через установу банку або у разі готівкової форми розрахунків чи застосування банківської платіжної картки — із застосуванням реєстратора розрахункових операцій з оформленням відповідного розрахункового документа, але у випадку використання банківської платіжної картки без видачі готівкових коштів, тобто на розрахунковий рахунок покупця, відкритого у банку» (див. роз’яснення в категорії 109.02 ЗІР).
З «чистою безготівкою» все зрозуміло. Розберемо нюанс, коли вклинюється «картковий» нюанс і відповідно включаються вимоги Закону про РРО.
Якщо йдеться про використання POS-термінала, то потрібно враховувати, що повернення авансу за послугу, яка з тих чи інших причин фактично не була надана, вважається розрахунковою операцією в розумінні ст. 2 Закону про РРО.
«розрахункова операція — … а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.»
А отже, повертати аванс за ненадану послугу, оплачену через платіжний термінал, потрібно із застосуванням РРО.
Важливо! Для повернення грошових коштів на платіжну картку необхідно, щоб, крім розрахункового документа, покупець пред’явив квитанцію платіжного термінала, а також платіжну картку. Зазвичай, вимагається та картка, з якої здійснювалося списання коштів. Інакше провести операцію через POS-термінал не вдасться.
Що стосується розрахунків через інтернет-банкінг, то податківці вимагають тут застосовувати РРО. А про інтернет-еквайринг (коли на сайті продавця є кнопка «Оплатити») і говорити не доводиться — РРО потрібен****. Проте ситуацію полегшує те, що в цьому випадку ми маємо справу з послугами. А фіскали поки що амністують від РРО продажі через Інтернет інформаційно-консультаційних та ряду інших послуг з причини відсутності місця здійснення розрахунків.
**** Детальніше про це читайте в статтях «Виручка заходить через «Приват24»: чи потрібен РРО?», «РРО в Інтернеті: ні кроку назад?» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 29).
Див. листи ДФСУ від 30.03.2015 р. № 6556/6/99-99-22-07-03-15,від 17.08.2016 р. № 17922/6/99-99-14-05-01-15,від 10.04.2019 р. № 1532/0-99-99-14-05-01-14/ІПК,категорію 109.02 ЗІР.
Відповідно якщо при прийманні оплати РРО не застосовувався, то і при поверненні безготівкових коштів його застосовувати не потрібно.
У разі проведення розрахунків через інтернет-банкінг або інтернет-еквайринг можливість повернення коштів на інший картрахунок фізособи, ніж той, з якого були оплачені послуги, вирішується виходячи з умов договору, укладеного з банком (фінансовим посередником).
І ще один момент, який потрібно враховувати підприємству-єдиноподатнику, що повертає передоплату за ненадані послуги своїм клієнтам. Якщо кошти повернені в тому ж кварталі, у якому були отримані, то жодних проблем немає. Підприємство просто не відобразить отримані і повернені протягом звітного періоду кошти в єдиноподатковій декларації за цей звітний період згідно з п.п. 5 п. 292.11 ПКУ (ср. ). Складніше, коли платник ЄП отримав кошти в одному звітному періоді, а повертає в іншому.
Стосовно юросіб на ЄП фіскали вважають, що в періоді повернення перерахунок єдиноподаткового доходу слід проводити шляхом подання уточнень до раніше поданої ЄП-декларації або уточнення показників у складі звітної декларації за наступний податковий період (див. категорію 108.01.05 ЗІР).
Нам ближче другий варіант. Знову ж таки, існують індивідуальні консультації, де контролери говорять саме про нього.
Див. листи ДФСУ від 06.06.2017 р. № 470/6/99-99-12-02-03-15/ІПК і від 06.09.2017 р. № 1826/6/99-99-12-02-03-15/ІПК.
Блоги 
