Якщо в розрахунковому періоді: відпустка за свій рахунок, простій, неповний робочий час

¹ Вам також буде цікава стаття «Оплачуємо відпустки: тонкощі» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 17-18).

366 «мінус» свята

Для того, щоб знайти «відпускну» середньоденну зарплату, в загальному випадку потрібно виплати, що включаються до розрахунку і нараховані за розрахунковий період, поділити на кількість календарних днів у розрахунковому періоді. І якщо при розрахунку «відпускної» середньої зарплати неправильно визначити кількість календарних днів за розрахунковий період, то сума відпускних буде визначена неправильно.

Перевірте себе. У цьому році для розрахунку відпускних тих працівників, які йшли у відпустку в січні та лютому 2020 року (розрахунковий період: січень — грудень 2019 року і лютий 2019 року — січень 2020 року відповідно), кількість календарних днів у розрахунковому періоді була 365. Для всіх, хто пішов у відпустку починаючи з березня, — 366².

² Тут вам дуже до речі припаде наша таблиця «Інформація про кількість календарних днів, що беруть участь у розрахунку відпускних у 2020 році», див. матеріал «Важливі цифри 2020 року: оподаткування доходів фізосіб і соцстрахування» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 1).

У розрахунковому періоді — відпустка за свій рахунок

При розрахунку відпускних із розрахункового періоду також виключають календарні дні, коли працівник на законних підставах або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково (абз. 6 п. 2 Порядку № 100³).

³ Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

Таким чином, період перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати потрібно виключати з розрахункового періоду.

1. Визначимо кількість календарних днів, що беруть участь у розрахунку середньої зарплати: 366 - 11 - 52 = 303 (к. дн.),

де 366 — кількість календарних днів у розрахунковому періоді;

11 — кількість святкових і неробочих днів у розрахунковому періоді;

52 — кількість днів відпустки без збереження заробітної плати за розрахунковий період.

2. Розрахуємо середньоденну зарплату: 125800 : 303 = 415,18 грн.

Сума відпускних становить: 415,18 х 14 = 5812,52 грн.

І ще один момент. В умовах карантину на підприємстві може бути ситуація, коли працівники не оформляли відпустку за свій рахунок, але при цьому не виходили на роботу. Наприклад, іногородні працівники, які не мали можливості дістатися до місця роботи, або працівники 60+⁴. Так ось, якщо згодом працівник, який відмічений у вас у табелі робочого часу кодом «І» — інші причини нез’явлень (йому не оформлялася ані відпустка за свій рахунок, ані простій), — піде у відпустку, то всі дні нез’явлень ми повинні виключити з розрахункового періоду. Тобто діємо так само, як і у випадку з відпусткою за свій рахунок.

⁴ Як із такими працівниками обійтися без оформлення відпусток і простою, ми писали в статті «Працівник 60+: карантинні нюанси» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 16).

Якщо в період нез’явлення або відпустки за свій рахунок «крапнула» премія

Зазвичай працівники, які перебувають у відпустці за свій рахунок або відсутні на роботі з причини самоізоляції, не мають у цьому періоді заробітку. Ну а якщо все-таки в період відсутності працівника йому нарахована, наприклад, виробнича премія?

Відповідно до Порядку № 100 виробничі премії включаються до заробітку того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Це також стосується квартальних премій і премій за 9 місяців.

Якщо премію нараховано в березні або травні, тобто в місяці, коли працівник хоч якісь дні відпрацював, то премію з розрахунку не виключаємо.

Якщо премія була нарахована, наприклад, у квітні або іншому місяці, у якому такий працівник не відпрацював жодного дня, то тут з’являються нюанси.

Так, на думку Мінсоцполітики, якщо в розрахунковому періоді є місяці, у яких не відпрацьовано жодного дня, а премія нарахована, то разом із виключенням із розрахункового періоду днів, протягом яких працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати, виключається і премія (лист Мінсоцполітики від 23.04.2018 р. № 659/0/101-18).

Зі свого боку зазначимо, що з думкою Мінсоцполітики в цьому питанні можна посперечатися. У Порядку № 100 не сказано, що весь календарний місяць, не відпрацьований із зазначених причин, виключається з розрахункового періоду. У ньому сказано, що час, протягом якого працівник не працював із причини відпустки за свій рахунок, виключається з розрахункового періоду. Тому, на наш погляд, у ситуації, що склалася, потрібно виключити календарні дні, які припадають на відпустку за свій рахунок (або дні нез’явлення з поважних причин), а сума премії, нарахована в цьому місяці, повинна включатися до розрахунку середньої для розрахунку відпускних.

У розрахунковому періоді — простій

Дні простою теж потрібно виключити з розрахункового періоду. Але тільки в тому разі, якщо вони оплачувалися виходячи з частини окладу (2/3 окладу).

У цьому разі з розрахунку виключаємо й оплату за час простою.

А ось якщо простій не з вини працівника оплачений за середнім заробітком, як передбачено в ч. 3 ст. 113 КЗпП, то дні простою і його оплата беруть участь у розрахунку відпускних. Тобто такий період із розрахункового періоду не виключається.

⁵ Деталі знайдете в статті «Другий пакет» допомоги від законодавця: гнучкий режим, віддаленка, допомога по безробіттю» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 15).

1. Визначимо кількість календарних днів у розрахунковому періоді:

366 - 11 - 29 = 326 (к. дн.),

де 366 — кількість календарних днів у розрахунковому періоді;

11 — кількість святкових і неробочих днів у розрахунковому періоді;

29 — кількість календарних днів простою.

2. Розрахуємо середньоденну зарплату:

(108000 - 5800) : 326 = 313,50 грн.

3. Визначимо суму відпускних: 313,50 х 24 = 7524 грн.

Неповний робочий час і відпускні

Якщо працівник працює в умовах неповного робочого часу, то розрахунок відпускних такого працівника теж може мати свої особливості⁶.

⁶ Вам також може стати у пригоді стаття «Як розрахувати відпускні, якщо в працівника режим неповного робочого часу» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 19).

Неповний робочий тиждень. Для правильного розрахунку відпускних дуже важливим є те, на підставі якої статті КЗпП працівник був переведений у режим неповного робочого часу. Якщо працівник був переведений у режим неповного робочого тижня за ініціативою роботодавця (ст. 32 КЗпП), то при розрахунку відпускних потрібно пам’ятати про норму абз. 6 п. 2 Порядку № 100. Він наказує нам робочі дні, протягом яких працівник не працював, виключати з розрахункового періоду (див. лист Мінпраці від 12.03.2007 р. № 66/06/186-07).

У випадку, якщо працівник працює на умовах неповного робочого тижня за власним бажанням (ст. 56 КЗпП), кількість календарних днів за розрахунковий період визначається в загальному порядку, тобто не зменшується на кількість робочих днів, протягом яких працівник не працював при неповному робочому тижні (див. лист Мінпраці від 25.05.2009 р. № 294/13/84-09).

В умовах карантину, що нагрянув, у роботодавців не було можливості попереджати працівників за два місяці, тому в більшості випадків переведення працівників у режим неповного робочого часу відбувалося, скажімо так, за бажанням працівників (ст. 56 КЗпП).

Але якщо роботодавець усе-таки проігнорував норму про попередження за 2 місяці і здійснив переведення в режим неповного робочого тижня за своєю ініціативою, то діємо як у прикладі 4.

При визначенні кількості календарних днів розрахункового періоду робочі дні, протягом яких працівник не працював, виключають (режим неповного робочого тижня встановлено за ініціативою роботодавця (ст. 32 КЗпП)).

1. Визначимо кількість календарних днів у розрахунковому періоді:

366 - 11 -17 = 338 (к. дн.),

де 17 — кількість робочих днів, протягом яких працівник не працював у квітні та травні 2020 року.

2. Розрахуємо середню зарплату:

95600 : 338 = 282,84 грн.

3. Визначимо суму відпускних:

282,84 x 14 = 3959,76 грн.

Неповний робочий день. Якщо працівник працює в режимі неповного робочого дня (дві, чотири, шість годин на день тощо), то в цьому випадку розрахунок його відпускних здійснюємо на загальних підставах (без будь-яких особливостей) незалежно від того, з якої причини було переведення в режим неповного робочого часу: на підставі ст. 56 КЗпП чи на підставі ст. 32 КЗпП.