Результати інвентаризації: проводимо в обліку

Заподіяння шкоди через недбалість або з необережності (без умислу) (ч. 1 ст. 135³ КЗпП)

За фактичними втратами — на підставі даних бухобліку виходячи з балансової вартості

(собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами

Розкрадання, нестача, умисне знищення або псування матеріальних цінностей

(ч. 2, 3 ст. 135³ КЗпП)

За цінами, що діють у відповідній

місцевості на день відшкодування шкоди

Розкрадання або нестача продукції, товарів на підприємствах громадського харчування (на виробництві та у буфетах) і в комісійній торгівлі (ч. 3 ст. 135³ КЗпП)

За цінами, встановленими для продажу (реалізації) продукції та товарів

Під час інвентаризації, крім перевірки наявності об’єктів ОЗ, до завдань інвентаризаційної комісії входить і виявлення об’єктів, які не придатні для подальшого використання (п. 5 розд. I Положення № 879). На ОЗ, які не придатні до експлуатації, складається окремий інвентаризаційний опис із зазначенням часу введення в експлуатацію та причин, що довели до стану непридатності ці об’єкти (п. 1.8 розд. III Положення № 879).

При цьому в протоколі інвентаризаційна комісія тільки фіксує факт наявності таких об’єктів і рекомендує розглянути питання про їх списання.

Для списання непридатних об’єктів ОЗ створюється спеціальна уповноважена комісія, яка:

— повинна провести огляд цих об’єктів (факт огляду доцільно задокументувати актом — Актом обстеження фізичного (технічного) стану об’єкта;

— надає рекомендації щодо подальшого використання об’єкта (оформляється протоколом комісії).

На підставі затвердженого керівником протоколу уповноваженої комісії складається Акт списання основних засобів (ф. № ОЗ-3), який є підставою для списання об’єкта в обліку

Списано вартість основного засобу з балансу

13

10

Об’єкт підлягає списанню з балансу (п. 33 НП(С)БО 7).

Підстави: Акт списання основних засобів (ф. № ОЗ-3); протокол уповноваженої комісії

976

10

ПДВ. Якщо підприємство належним чином оформить Акт списання основних засобів, податкові зобов’язання з ПДВ при списанні об’єкта можна не нараховувати. Тут спрацює норма абз. 2 п. 189.9 ПКУ, згідно з якою при ліквідації ОЗ податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються, «коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням». Таким документом і буде Акт ф. № ОЗ-3. Подробиці див. у статті «Ліквідація ОЗ vs ПДВ» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 41).

Податкові зобов’язання за п. 198.5 ПКУ теж не нараховуються, оскільки цей пункт містить пряму норму, що він не застосовується при ліквідації ОЗ.

Податок на прибуток. Високодохідники (і малодохідники-добровольці) зобов’язані враховувати ще й ліквідаційні різниці. Тобто при списанні виробничих ОЗ ви повинні:

— збільшити фінрезультат на суму бухгалтерської залишкової вартості об’єкта ОЗ (п. 138.1 ПКУ);

— зменшити фінрезультат на суму податкової залишкової вартості того ж об’єкта ОЗ (п. 138.2 ПКУ).

При списанні невиробничих ОЗ потрібно робити тільки збільшуюче коригування на суму бухгалтерської залишкової вартості (абзац п’ятий п. 138.1 ПКУ), а ось зменшуючого коригування з п. 138.2 ПКУ не буде

Інвентаризаційна комісія в протоколі повинна зафіксувати, нестача яких об’єктів ОЗ установлена, їх кількість і вартість, у якої МВО вона виявлена, і зазначити причину визнання нестачі

Списано вартість об’єкта ОЗ з балансу

13

10

Об’єкт підлягає списанню з балансу (п. 33 НП(С)БО 7). Підстави: протокол інвентаризаційної комісії; Акт на списання ОЗ ф. № ОЗ-3

976

10

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ (якщо об’єкт був придбаний з ПДВ, було право на податковий кредит і не виконуються умови абз. 2 п. 189.9 ПКУ) виходячи зі звичайних цін, але не нижче балансової вартості об’єкта

976

641/ПДВ

Якщо підприємство — платник ПДВ не зверталося за фактом нестачі ОЗ до правоохоронних органів, ПДВ доведеться нараховувати (див. коментар нижче)

Підстави: бухдовідка; ПН з типом причини «05» («Складена у зв’язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку»)

Відображено суму на позабалансовому рахунку, якщо винну особу не встановлено

072

—

Суми нестачі відображають на позабалансовому рахунку до встановлення винної особи або закінчення строку позовної давності.

Підстава: протокол інвентаризаційної комісії

Визнано винну особу при встановленні нестачі

375

746

Підстави: протокол інвентаризаційної комісії; заява винної особи; рішення суду

ПДВ. Якщо за фактом нестачі платник звертався до правоохоронних органів. У такому разі, маючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, який засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, — платник може не нараховувати ПДВ (право на це дає абз. 2 п. 189.9 ПКУ).

Якщо платник не звертався до правоохоронних органів. Тоді нарахування ПЗ з ПДВ за п. 189.9 ПКУ ПДВ (!), якщо об’єкт був придбаний з ПДВ, не уникнути .

Податок на прибуток. Такі ж наслідки, як і при списанні непридатних ОЗ (див. пункт вище)

Оприбутковано об’єкт основних засобів (за справедливою вартістю, яка визначається уповноваженою комісією підприємства)

10

69

Пункт 1.5 розд. III Положення № 879 наказує відносити лишки основних засобів до складу доходів майбутніх періодів.

Підстави: протокол інвентаризаційної комісії; Акт ф. № ОЗ-1

Доходи майбутніх періодів визнають доходами звітного періоду в сумі, пропорційній нарахованій у звітному місяці амортизації таких необоротних активів: Дт 69 — Кт 746.

ПДВ. Наслідків немає.

Податок на прибуток. Високодохідникам і малодохідникам, які не відмовився від різниць, слід пам’ятати про «амортизаційні» різниці. Якщо виявлені при інвентаризації об’єкти ОЗ використовують у госпдіяльності, заборон щодо нарахування амортизації їх вартості ПКУ не містить

У разі виявлення придатних для використання об’єктів ОЗ, залишкова вартість яких дорівнює нулю, інвентаризаційна комісія (робоча інвентаризаційна комісія) передає відповідні матеріали керівнику підприємства (п. 1.4 розд. III Положення № 879)

Має бути створена спеціальна комісія, яка повинна визначити, придатний «нульовий» об’єкт ОЗ для подальшої експлуатації чи ні, і рекомендувати, що надалі з ним робити. Варіанти дій підприємства, якщо об’єкт придатний для подальшої експлуатації:

1. Провести дооцінку ОЗ.

2. Переглянути строк корисного використання. Новий строк СКВ установлюється наказом керівника підприємства. У такому разі вестиметься тільки кількісний облік замортизованого об’єкта.

3. Провести поліпшення нульового об’єкта ОЗ, одночасно збільшивши СКВ

Списано вартість об’єкта

132

11

Об’єкт списується з балансу.

Підстави: протокол інвентаризаційної комісії; Акт на списання ф. № ОЗ-3

976

11

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ (якщо об’єкт придбано з ПДВ і було право на податковий кредит) виходячи з балансової вартості об’єкта

976

643/1

Див. коментар «ПДВ» нижче.

Підстави: бухдовідка; «самозведена» ПН з типом причини «13» («Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності»)

643/1

641/ПДВ

Відображено суму на позабалансовому рахунку, якщо винну особу не встановлено

072

—

Суми нестачі відображають на позабалансовому рахунку до встановлення винної особи або закінчення строку позовної давності.

Підстава: протокол інвентаризаційної комісії

Винну особу встановлено

375

716

Підстави: протокол інвентаризаційної комісії; заява винної особи; рішення суду

ПДВ. При списанні МНМА п. 189.9 ПКУ не застосовується, оскільки він стосується тільки ОЗ. Тому тут спрацьовуватиме п.п. «г» 198.5 ПКУ — як негосподарське використання об’єкта. Утім, якщо підприємство амортизує МНМА за методом 100 % у першому місяці використання, податкові зобов’язання нараховувати не доведеться (залишкова вартість дорівнює нулю). Ну і звичайно, якщо МНМА був придбаний без ПДВ, то компенсуючих податкових зобов’язань теж не буде. Детальніше див. статтю «Списання МНМА: що з ПДВ?» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 41).

Податок на прибуток. Різниці щодо МНМА розраховувати не потрібно

Насамперед слід визначити, чи можна застосувати норми природного убутку (НПУ). Зверніть увагу: норми природного убутку можуть застосовуватися тільки в разі виявлення фактичних нестач і після взаємозаліку нестач цінностей і залишків у результаті пересортиці.

Податківці не дозволяють користуватися самостійно розробленими нормами . Це мають бути тільки НПУ, затверджені законодавством.

Якщо нестача вписується в НПУ, вона списується за розпорядженням керівника підприємства на витрати

Списано на витрати суми нестачі ТМЦ

947

20, 22, 28

Нестачі ТМЦ визнаються витратами поточного періоду (п. 20 НП(С)БО 16).

Підстави: інвентаризаційний опис; звіряльна відомість; протокол інвентаризаційної комісії

ПДВ. Оскільки природний убуток вважається «нормальними» витратами госпдіяльності, на ПДВ-облік «нормативна» нестача не впливає.

Податок на прибуток. Коригування не передбачені

Списано на витрати суми нестачі ТМЦ

947

20, 22, 28

Понаднормова нестача ТМЦ також списується на витрати поточного періоду.

Підстава: протокол інвентаризаційної комісії

Нараховано ПДВ-зобов’язання за п. 198.5 ПКУ (якщо ТМЦ було придбано з ПДВ) виходячи з вартості, за якою придбавалися втрачені ТМЦ

947

643/1

Див. коментар «ПДВ» нижче.

Підстави: бухдовідка; ПН з типом причини «13» («Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності»)

643/1

641/ПДВ

Відображено суму нестач на позабалансовому рахунку)

072

—

Якщо винний у нестачі встановлений, то його заборгованість перед підприємством відображається записом: Дт 375 — Кт 716 (ПДВ з такого доходу не нараховується)

ПДВ. Понаднормові нестачі ТМЦ вважають використаними не в госпдіяльності. Тому в періоді виявлення недостачі необхідно нарахувати ПДВ-зобов’язання на підставі п.п. «г» 198.5 ПКУ виходячи із ціни придбання ТМЦ, яких не вистачає (п. 189.1 ПКУ). Важливо! ПДВ нараховують, якщо ТМЦ були придбані з ПДВ і в платника за ними виникло право на податковий кредит. Не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду необхідно скласти і зареєструвати «самозведену» ПН з ознакою зведеності «1» і типом причини «13», а також умовним ІПН покупця «600000000000».

Податок на прибуток. Без сюрпризів. Коригування не передбачені

Оприбутковано лишки

20, 22, 28

719

Лишки прибуткують:

— за чистою вартістю реалізації

(для запасів, що підлягають реалізації);

— в оцінці можливого використання

(для запасів, які використовуються підприємством)

ПДВ. Оприбуткування лишків на ПДВ-облік не впливає.

Податок на прибуток. Жодних коригувань робити не потрібно

Взаємний залік лишків і нестач унаслідок пересортиці можна здійснити тільки

за умови, що виявлені в результаті інвентаризації лишки і нестачі

(п. 5 розд. IV Положення № 879):

1) виникли за ТМЦ однакового найменування;

2) тотожні (рівні) за кількістю;

3) утворилися за один і той же період, що перевіряється;

4) виявлені в однієї і тієї ж матеріально відповідальної особи

Взаємозалік лишків і нестач

20, 22, 28

20, 22, 28

Підстави: звіряльна відомість; протокол інвентаризаційної комісії

Вартість запасів у лишку перевищує вартість запасів, яких не вистачає

20, 22, 28

719

Відображаємо дохід від пересортиці

(позитивну сумову різницю)

Вартість запасів, яких не вистачає, більше вартості запасів у лишку

947

20, 22, 28

Відображаємо суму втрат від пересортиці

(від’ємна сумова різниця)

Нараховано ПЗ з ПДВ на суму від’ємної сумової різниці (якщо ТМЦ придбані з ПДВ)

947

643/1

Див. коментар «ПДВ» нижче.

Підстави: бухдовідка; ПН з типом причини «13»

(«Складена у зв’язку з використанням виробничих

або невиробничих засобів, інших товарів/послуг

не в господарській діяльності»)

643/1

641/ПДВ

ПДВ. При виявленні від’ємної сумової різниці діємо так само, як і при виявленні нестачі. Тобто нараховуємо ПЗ виходячи з величини такої різниці на підставі п.п. «г» п. 198.5 ПКУ.

Податок на прибуток. Коригування не передбачені