Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, жовтень, 2020/№42
Друкувати

«Лояльний» кешбек: правила обліку

Товстопят Юрий, налоговый эксперт
З наближенням 2021 року на горизонті вже маячить кешбек для покупців за невиданий РРО-чек. Але у цій статті ми пропонуємо вам поговорити про інший кешбек — цілком реальний і не пов’язаний з РРО-порушеннями. Про той, який є поверненням покупцеві частини вартості здійсненого ним придбання. Пропонуємо з’ясувати, як продавцю облікувати такий приємний (для покупця) бонус!

Кешбек (від англ. cashback або амер. cash back (cash—back) — «повернення готівки») — це програма миттєвого чи відстроченого повернення покупцю частини коштів, витрачених ним на оплату товарів або послуг.

У банківській сфері кешбек — це програма лояльності, яка стимулює клієнта здійснювати придбання за допомогою пластикової картки. Популярною програмою лояльності у банківській сфері є, наприклад, «Бонус Плюс» від ПриватБанку.

За умовами програми «Бонус Плюс» покупці можуть отримати на свій бонусний рахунок від 1 до 20 % від вартості придбання.

Для того щоб правильно розуміти, як працює програма, розпишемо алгоритм:

1) при придбанні товару в момент розрахункової операції через POS-термінал із рахунку покупця — держателя бонусної банківської картки списується повна (!) вартість товару;

2) після цього частина цієї суми (тобто відповідний відсоток) зараховується на спеціальний бонусний рахунок держателя бонусної платіжної картки у вигляді бонусів;

3) суму коштів, що залишилася (за вирахуванням бонусів), протягом декількох днів банк перераховує суб’єкту господарювання — продавцю в оплату проданого товару на його поточний рахунок.

У результаті частина коштів, витрачених на придбання, для покупця перетвориться на бонуси (по суті, покупець оплачує бонуси). А продавець (торговельна точка) (!) через бонуси отримає «недоплату» за товар, що в договорі з банком іменується як «знижка».

Так, у договорі з банком передбачено, що бонус виникає за рахунок знижки (!), що надається торговельною точкою, таким чином маючи на увазі, що через бонуси продавцю надійде менша оплата за товар. Але, навіть незважаючи на такий «недобір», у продавця на те є свій інтерес і він готовий погодитися на такі умови, розраховуючи на збільшення клієнтської бази, товарообороту, ефективність просування та постійність покупців.

Не заглиблюючись у суть банківського кешбеку, пропонуємо розглянути, як повинні його обліковувати продавці-юрособи та фізособи-підприємці на загальній та спрощеній системах оподаткування.

Кешбек і продавці-юрособи

Податкових різниць на суму кешбеку/знижок для платників податку на прибуток розд. III ПКУ не передбачено, тому доходи та витрати повинні відповідати доходам і витратам у бухобліку.

Що ж відбувається в бухобліку? Є два варіанти обліку кешбеку.

1. Суму кешбеку обліковують як знижку. За своєю правовою природою (що випливає з договірних відносин із банком) кешбек для продавця є знижкою. Причому ця знижка надається в момент продажу товарів, а отже, за кредитом субрахунку 702 «Дохід від реалізації товарів» дохід повинен відображатися вже за вирахуванням знижки.

Проте допустимим є й варіант із використанням субрахунку 704 «Вирахування з доходу» через РРО-розрахунки (щоб картинка в обліку була наочніша).

В останньому випадку на дату проведення розрахунків за придбання через РРО:

— на повну вартість товару визнають дохід (Кт 702). Одночасно виходячи з повної вартості товару нараховують ПДВ-зобов’язання (згідно з п. 187.5 ПКУ);

— зменшують дохід на суму бонусів — показують вирахування з доходу (Дт 704). Одночасно підприємство має право скоригувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з вартості товару з урахуванням бонусної знижки. Причому здійснюють це згорнуто, тобто показавши в підсумковій ПН суму ПДВ за даними Z-звіту, але вже з урахуванням наданої знижки.

Знижки окремими рядками в податковій накладній не відображаються, а зменшують ціну постачання та базу оподаткування у відповідних графах ПН (категорія 101.16 ЗІР).

2. Обережний варіант — суму кешбеку відображають у витратах (як комісію банку або витрати на збут). Деякі торговельні підприємства є обережними й проводять в обліку кешбек через витрати.

При такому підході доходи за проданий товар і нараховані зобов’язання з ПДВ не зменшують , а зняті бонуси обліковують у складі витрат — як комісію за розрахункове обслуговування (за дебетом рахунка 92 «Адміністративні витрати»).

Хоча можливий і альтернативний варіант — вважати такі бонусні суми, наприклад, рекламними витратами (дебет рахунка 93 «Витрати на збут»).

Пояснюється це тим, що підприємство стає учасником бонусної програми, маючи просувальницькі цілі.

Незалежно від обраного варіанта обліку кешбеку об’єкта для утримання ПДФО/ВЗ не виникне. Річ у тому, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізособи включається сума наданої індивідуальної знижки (п.п. «е» п.п. 164.2.17 ПКУ). У цьому ж випадку знижка не є індивідуальною, оскільки надається будь-якому покупцеві — держателю бонусної БПК.

Кешбек і єдиноподатники

Для фізосіб-єдиноподатників доходом згідно з п. 292.1 ПКУ є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій) матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ. Для юросіб-єдиноподатників — те ж саме, але включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юрособи.

Датою отримання доходу при цьому є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі (згідно із п. 292.6 ПКУ).

На цій підставі в ІПК від 10.07.2020 р. № 2774/6/99-00-07-05-01-06/ІПК податківці доходять висновку, що доходом єдиноподатника вважається загальна сума коштів, яка надійшла на розрахунковий рахунок за відповідний звітний період, окрім коштів, визначених п. 292.11 ПКУ.

Таким чином, якщо банк зараховує гроші продавцеві вже за вирахуванням суми кешбеку, то до єдиноподаткового доходу потрапляють тільки гроші, що фактично надійшли на рахунок продавця.

Знову ж таки, можливо, хтось віддасть перевагу бути обережним і робити з кешбеком те саме, що з комісією банку (яку слід включати до єдиноподаткового доходу1). Але природа цих сум різна. І кешбеку (читай: знижці, яка не потрапляє на рахунок продавця) не місце в доходах.

1 Деталі знайдете у статті «Із ФОП розрахувалися карткою: оприбуткування виручки» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 14). Вам також буде цікавою стаття «Книга обліку доходів у ФОП‑єдиноподатника: відповідаємо на запитання» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 21).

Відповідно ставити спочатку повну суму продажу до графи 2 Книги обліку, а потім «вичищати» через графу 3 із доходу суму кешбеку зовсім не обов’язково.

Далі. Тим, хто застосовує РРО, термінали, слід звернути увагу на такий момент. Сума, яка надходить на розрахунковий рахунок продавця, відрізняється від суми розрахунку. Остання згідно із п. 1 розд. I Положення № 132 являє собою суму готівкових коштів, отриману від покупця за продані товари (послуги) або видану йому при поверненні товару3, або суму безготівкових коштів у разі застосування електронних платіжних засобів. А спочатку з картки покупця банк списує саме повну вартість придбання (без вирахування кешбеку).

2 Положення про форму та зміст розрахункових документів..., затверджене наказом Мінфіну від 21.01.2016 р. № 13. Про останні зміни, внесені до цього документа, ви могли прочитати у статті «Нові форми фіскальних чеків з 1 серпня: аналізуємо наказ № 306» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 29).

3 Рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу та в інших випадках.

Згідно з п. 2 розд. II Положення № 13 касовий чек повинен містити, зокрема, загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «РАЗОМ».

Так ось, її наводять без вирахування суми кешбеку.

Сама ж сума кешбеку може й зовсім у чеку не відображатися (принаймні це не обов’язково).

Водночас розрахункові документи, що створюються РРО або ПРРО в паперовій та/або електронній формі, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані4.

4 Включаючи інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих РРО.

Для можливості зазначення в касовому чеку РРО суми кешбеку, отриманої держателем банківської картки за програмою лояльності, єдиноподатнику-продавцю слід звернутися до відповідного ЦСО, з яким укладено договір. Звісно, бажано це робити ще перед тим, як збираєтеся ввести програму лояльності. Водночас ніщо не заважає зробити це й тоді, коли вона вже функціонує.

А ось у квитанції термінала, яка видається покупцю разом з фіскальним касовим чеком, обов’язково наводять:

1) загальну (повну) суму придбання (без зменшення на бонуси), яка списується з рахунку покупця — держателя платіжної картки;

2) суму бонусів (відсоток придбання, який переказується на спеціальний бонусний рахунок держателя платіжної картки і повертається покупцю як бонуси);

3) суму, за вирахуванням бонусів, яка надалі зараховується на рахунок суб’єкта господарювання (продавця) за проданий товар.

Кешбек і продавці-ФОПЗС

Для підприємців-загальносистемників (далі — ФОПЗС) об’єктом оподаткування згідно з п. 177.2 ПКУ є чистий оподатковуваний дохід.

Він являє собою різницю між загальним оподатковуваним доходом (виручкою у грошовій та негрошовій формах) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такого ФОП.

При цьому працює «касовий» метод. ДПСУ (категорія 104.04 ЗІР) вважає, що до доходу (виручки) ФОПЗС включається виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок або в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків.

Таким чином, якщо сума кешбеку на рахунок продавця не потрапляє (при безготівкових розрахунках), то й до доходу вона потрапляти не повинна.

Та сама «історія», що й у єдиноподатника.

Для тих, хто бажає перестрахуватися та ставити в дохід суму за Z-звітом (знову ж таки, тут важливо не наробити дурниць5), можна порекомендувати діяти через графу 3 «Сума повернутих коштів за товари (роботи, послуги)» Книги обліку, а не через витратні графи.

5 Деталі знайдете у статті «Книга обліку доходів у ФОП‑єдиноподатника: відповідаємо на запитання» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 21). Сказане в ній (у частині відображення доходів на підставі Z-звітів) цікавим буде й загальносистемнику.

Кешбеки бувають різними

Наостанок зауважимо, що розглянутий нами в цій статті кешбек — це саме банківський кешбек, головна мета якого для банку — популяризувати свої карткові продукти (адже повернення певного відсотка від вартості придбання здійснюється тільки тим, хто користується карткою цього банку). Причому скористатися накопиченими коштами покупець має змогу не лише в конкретному магазині (мережі магазинів), а в будь-якій торговельній точці, в якій діє ця програма лояльності.

Продавець при цьому отримує вигоду у вигляді додаткового припливу покупців.

Водночас рідко в якій мережі магазинів зараз не діє так званий роздрібний кешбек. Але його облік для продавця залежить від конкретних умов, на яких відбувається обслуговування клієнтів. У статті ми говорили саме про банківський кешбек, і ці поняття не слід ототожнювати.

фото автора У фокусі
Амброзяк Наталя Подаємо бенефіціарів: коли та як [час настав]...
111852 323
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам
Дякуємо, що читаєте сайт Бухгалтер 911 Увійдіть та читайте далі безкоштовно