Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Підпишіться!


Бухгалтер 911, жовтень, 2020/№43
Друкувати

ПДВ VS податкова накладна: відповідаємо на ваші запитання

Казанова Марина, налоговый эксперт, CAP
У статті розглянемо низку «гарячих» запитань щодо ПДВ. Конкретно — щодо податкових накладних (ПН). Як показує практика, запитання, які стосуються заповнення номенклатури товарів/послуг у ПН, одиниць виміру, їх поділу, якщо отримана часткова передоплата, як і раніше, не втрачають своєї актуальності.

Форма № КБ-2 та номенклатура в ПН

Як у ПН відобразити будівельні роботи за актом ф. № КБ-2 (поточний ремонт приміщень, який включає різні роботи за ДКПП)?

Загалом при складанні ПН ми повинні керуватися правилом — найменування товарів/послуг у гр. 2 ПН повинно відповідати номенклатурі постачання з договорів, специфікацій та первинних документів (див. лист ДПСУ від 04.10.2019 р. № 595/6/99-00-07-03-02-15/ІПК).

Але переписувати до ПН усю номенклатуру робіт і матеріалів з ф. № КБ-2 не зовсім доречно. Насамперед потрібно звернути увагу на предмет договору. Імовірніше, предметом договору у вас є кінцевий результат — ремонт приміщення, розташованого за певною адресою. А вже які конкретно роботи передбачає цей ремонт, деталізується в проєктно-кошторисній документації — у ф. № КБ-2.

Якщо так і є (предмет договору сформульовано саме як ремонт приміщення), то у якості номенклатури товарів/послуг у гр. 2 ПН достатньо зазначити «Поточний ремонт приміщення за адресою…».

Але буває, що договір укладено на ремонт приміщення, але предмет договору сформульований так, що безпосередньо в ньому (або в додатку до договору) перелічені конкретні види робіт, що проводяться, і зазначена вартість кожного виду робіт. Наприклад, зазначено, що замовник доручає, а підрядник бере на себе виконання:

«— послуг з поточного ремонту по заміні дерев’яних віконних та дверних блоків на металопластикові (5 конструкцій) у приміщенні, що розташовані за адресою — 50 000 грн;

— заміну вхідних дверей (2 шт.) — 30 000 грн…».

У такому разі й у ПН потрібно буде виділити ці види робіт (послуг, що надаються), а не обмежуватися загальним формулюванням «Поточний ремонт приміщення…».

Що стосується заповнення одиниці виміру, то податківці радять діяти так. Оскільки в первинному документі, зокрема у ф. № КБ-2 і № КБ-3, одиниця виміру товарів/послуг зазначена як «грн»/«тис. грн», то в гр. 4 «Одиниця виміру товару/послуги» ПН необхідно зазначати «грн», у гр. 6 «Кількість (об’єм, обсяг)» проставляється значення «1» або відповідна частина наданої (оплаченої) послуги у вигляді десяткового дробу, у гр. 7 зазначається вартість виконаних робіт у гривнях з копійками.

Одиниця виміру в ПН

Як у ПН правильно відображати одиницю виміру, якщо ПН виписана за передоплатою: «послуга» чи «грн»? Чи можна ділити «грн», якщо покупець не хоче бачити в ПН «послуга», оскільки вона не кодується, чи все-таки «грн» — це вартісна одиниця і не ділиться? Чи може покупець втратити податковий кредит, якщо в ПН стоїть «грн» уже ділена, і чи потрібно до неї робити розрахунок коригування? Чи може «послуга» в ПН бути в кількості «5», «10» або ж «послуга» не має бути більше «1» (одиниці)?

Значення гр. 4 і 5 ПН «Одиниця виміру товару/послуги» повинні заповнюватися за даними з первинних документів.

При цьому варто звернути увагу на те, що одиниці виміру «послуга» або «грн» допустимі тільки щодо послуг, які не мають кількісного вираження (виміру). А отже, якщо використовуємо одиницю виміру «послуга» або «грн», то передбачається, що ціна послуги в договорі встановлена як за одиницю послуги.

Вище ми розбирали ситуацію з ремонтом приміщення. Якщо предмет договору в нас сформульовано як «Ремонт приміщення…» і зазначена загальна вартість ремонтних робіт (з деталізацією в кошторисній документації), то в такому разі в нас ці роботи не матимуть прив’язки до кількісного вимірника і матимуть одиницю виміру «грн». При цьому передбачається, що за договором надається «1» (одиниця) послуги (а сума за договором — це і є ціна нашої послуги/роботи).

Якщо можна визначити, що послуг 5 або 10, то, імовірніше, послуга має кількісний вимірник. У цьому випадку одиницю виміру «послуга» або «грн» використовувати буде недоречно. Тому радимо уважно подивитися, до чого прив’язана вартість послуг у договорі.

Послуги можуть вимірюватися і в метрах квадратних (якщо, наприклад, ідеться про оренду приміщення), і в штуках (наприклад, техобслуговування автомобілів/кондиціонерів), і в інших одиницях виміру.

Причому зверніть увагу, що це все актуально й у тому випадку, якщо отримана часткова передоплата за послуги. Те, що ви отримали часткову передоплату за послуги, не означає, що можна просто так використовувати одиницю виміру «послуга» або «грн», якщо така послуга має кількісний вимірник. Якщо послуга має кількісний вимір, то при отриманні часткової оплати у гр. 6 «Кількість (об’єм, обсяг)» зазначаємо ту кількість послуги (вона може бути і дробовою, і містити декілька знаків після коми), яка відповідає сумі отриманої оплати.

Одиниця виміру «послуга» може бути більше «1» у тому випадку, якщо, наприклад, за договором відбувається систематичне надання послуг і замовник перерахував оплату «наперед». Наприклад, та ж оренда — якщо плата за неї не прив’язана до жодних одиниць виміру, а просто йде як місячний платіж. У такому разі, якщо орендар заплатив передоплату за оренду, наприклад за 2 місяці, то в гр. 4 ПН зазначимо «послуга», а в гр. 6 — «2».

Тепер припустимо, що все-таки наша послуга не має кількісного вимірника.

Чи принципово, що зазначати: «грн» чи «послуга»? На наш погляд, що саме зазначати: «послуга» чи «грн», не так принципово. Адже й та, й інша одиниця виміру ніяк не заважають ідентифікації операції. Ба більше, одиниця виміру — це реквізит ПН, який не зазначений у п. 201.1 ПКУ серед обов’язкових.

Якщо йдеться про виконання робіт (які виражені загальною сумою), то тоді доцільно використовувати одиницю виміру «грн».

Податківці не проти того, щоб як одиниця виміру при наданні послуг, що не мають кількісного вираження, фігурувала «послуга» (див., наприклад, лист ДФСУ від 17.12.2019 р. № 1931/6/99-00-07-03-02-15/ІПК).

Далі. Чи можна ділити «грн»? Так. При заповненні ПН ми повинні виходити з того, що в гр. 7 «Ціна постачання одиниці товару/послуги…» завжди повинна зазначатися вартість послуги — ціна, обумовлена в договорі. Тому, навіть якщо отримуємо часткову передоплату за роботи/послуги, ми не можемо зазначати в гр. 7 ПН ціну роботи/послуги меншу, ніж зазначена в договорі. Адже при частковій оплаті змінюється не ціна послуги, а кількість поставленої послуги (отриманої передоплати за частину послуги). Регулюємо все за рахунок кількості!

Ціна одиниці товару/послуги — обов’язковий реквізит ПН. І якщо ми заповнимо його неправильно — податківці, напевно, заявлять про неможливість ідентифікувати операцію, оскільки вона не відповідатиме умовам договору на постачання.

Наприклад, візьмемо нашу ситуацію з ремонтом приміщення. Загальна вартість робіт за договором — 120000 грн (у тому числі ПДВ — 20000 грн). Замовник перерахував нам 50 % оплати.

У цьому випадку в гр. 7 ПН у нас повинна фігурувати ціна 100000 грн (оскільки послуга в нас є неділимою і ціна договору встановлена як за одиницю послуги), а в гр. 6 ПН — 0,5:

4

5

6

7

8

9

10

11

12

грн

2454

0,5

100000

20

50000,00

10000,00

Аналогічним чином заповнюємо ПН, якщо використовуємо одиницю виміру «послуга», тільки гр. 5 у цьому випадку буде порожньою.

Прорахунок податківців на 1 грн

Отримали акт камеральної перевірки щодо ПДВ, неправильно сформований ПК, включили ПН, пізно зареєстровану. З помилкою згодні, тільки податкова помилилася в сумі на 1 грн у частині заниження зобов’язань, на суму штрафу ця різниця не впливає. Як правильно вчинити в цій ситуації?

Якщо до самого акта перевірки і до самого виявленого порушення заперечень немає, то, на наш погляд, нічого робити у зв’язку з такою невідповідністю в 1 грн не потрібно.

Слід дочекатися ППР і заплатити за ним. Строк сплати — 10 робочих днів, що настають за днем отримання ППР (п. 57.3 ПКУ).

Отримавши ППР, по суті в платника є два шляхи: або заплатити за ним, або оскаржити. З моменту закінчення 10 робочих днів, відведених для оскарження, ППР вважається узгодженим. І все, що ви не сплатите за ним, виявиться податковим боргом.

Інформацію з актів перевірок і ППР фіскальна служба вносить до інтегрованої картки платника податків.

Зауважимо: виключення зі складу податкового кредиту сум ПДВ за окремими податковими накладними при проведенні документальної перевірки не є підставою для подання уточнюючого розрахунку до звітності з ПДВ за відповідні звітні періоди (лист від 04.01.2019 р. № 43/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

При цьому за виключеною податковою накладною можете показати податковий кредит (судячи з листа від 04.01.2019 р. № 43/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, податківці не заперечують проти цього):

— або в тому звітному періоді, в якому зареєстровано ПН (якщо цей період минув — то через УР);

Якщо подаємо УР до періоду, який перевірявся, то це може стати підставою для повторної перевірки цього періоду.

— або в будь-якому іншому наступному періоді протягом 1095 днів з дати складання ПН.

фото автора У фокусі
Винокуров Дмитро ФОП: як не платити ЄСВ за 1 квартал 2021 року?...
78596 57
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам