Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, вересень, 2020/№38
Друкувати

Запит від фіскалів: неоплачене від’ємне значення зі строком 1095 днів

Казанова Марина, налоговый эксперт, CAP
Ситуація. Отримали лист від податкової з вимогою підтвердити оплату за відображеним у додатку Д2 до декларації з ПДВ від’ємним значенням зі строком понад 1095 днів. За тими сумами, які не оплачені, — відкоригувати ПДВ як за без­оплатно отриманими товарами. Наскільки правомірні такі вимоги податківців?

Наскільки обґрунтовані вимоги?

Розпочнемо з вимоги податківців відкоригувати ПДВ (податковий кредит) за від’ємним значенням (ВЗ), яке значиться понад 1095 днів і залишається неоплаченим.

Податківці давно наполягають на тому, що: (1) товари, які не були оплачені, після закінчення строку позовної давності вважаються безоплатно отриманими; (2) податковий кредит (ПК) за такими товарами необхідно відкоригувати, оскільки відсутній факт їх придбання. Ця їх позиція існує споконвіку. Вона доволі спірна. Але суди, на жаль, часто підтримують податківців (див., наприклад, постанови Верховного Суду: від 11.09.2018 р. у справі № 804/4180/17 і від 06.02.2018 р. у справі № 804/7561/15) .

Але, увага! Принциповий момент. Важливо, щоб кредиторська заборгованість відповідала ознакам безнадійної, а не просто минуло 1095 днів з дати податкової накладної (дати виникнення права на податковий кредит).

ПКУ чітко визначає, коли заборгованість визнається безнадійною (див. п.п. 14.1.11 ПКУ), і одним з найпоширеніших випадків визнання заборгованості безнадійною є закінчення строків позовної давності (п.п. «а» п.п. 14.1.11 ПКУ).

Але проблема в тому, що фіскали (й отриманий запит тому підтвердження) чомусь часто змішують «цивільні» строки позовної давності (ст. 257 ЦКУ) з податковими (п. 102.5 ПКУ) і говорять про виникнення безнадійної заборгованості після закінчення 1095 днів з дати податкової накладної (дати виникнення права на податковий кредит), що далеко не завжди правильно .

Адже ми знаємо, що строк позовної давності тільки в загальному випадку дорівнює трьом рокам (ст. 257 ЦКУ), а в окремому — може бути тривалішим за домовленістю сторін (ст. 259 ЦКУ).

Крім цього, строк позовної давності може бути перерваний і почати перебіг заново.

Для цього достатньо визнати претензію кредитора, підписати акт звірки, направити письмове прохання про відстрочення сплати боргу (ст. 264 ЦКУ, п.п. 4.4.1 постанови пленуму ВГСУ від 29.03.13 р.)*.

* Детальніше ми зможете прочитати про це в статті «Строк позовної давності — його переривання і призупинення» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 44).

Та й сам збіг дат — декларування від’ємного значення і початку відліку строку позовної давності — дуже малоймовірний. Адже останній згідно зі ст. 261 ЦКУ розпочинається з дня, коли кредитор дізнався або міг дізнатися про порушення своїх прав. Тобто далеко не факт, що після закінчення 1095 днів з дня виникнення від’ємного значення мине строк позовної давності і заборгованість набуде статусу безнадійної.

Ба більше, на період карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби**, перебіг загальної і спеціальної позовної давності (ст. 257, 258, 681, 728, 786, 1293 ЦКУ) продовжується (п. 12 прикінцевих та перехідних положень ЦКУ).

** Див., зокрема, статтю «Карантин зразка «вересень-жовтень»: зміни» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 36).

Відповідно це продовження може зсунути й період визнання заборгованості за товарами/послугами безнадійною. Тому, наприклад, якщо строк давності (3 роки) за кредиторською заборгованістю минає в період карантину, то строк давності вважається незавершеним і продовжується***. Припустимо, карантин закінчиться 31.10.2020 р., а 3 роки (або інший більш тривалий строк, установлений у договорі) за заборгованістю минули 15.03.2020 р. Тоді позовна давність за цією заборгованістю мине 04.11.2020 р. (31.10.2020 р. + 4 дні (які припали на період карантину — з 12.03.2020 р. по 15.03.2020 р.)).

*** Див. статтю «Списання безнадійної заборгованості в період карантину» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 17).

Щодо заборгованості, позовна давність за якою минула до початку карантину (до 12 березня 2020 року), продовження не працює.

Звідси висновок: судити про те, що кредиторська заборгованість є безнадійною за одним фактом «неоплат» товарів/послуг протягом 1095 днів без детального аналізу документів податківці не можуть. Відповідно безпідставними можуть виявитися і їх вимоги відкоригувати ПК з ПДВ.

Якщо заборгованість ще не перетворилася на безнадійну, то закінчення строку 1095 днів з дня виникнення від’ємного значення (нехай навіть не оплаченого) не повинно лякати — немає в ПКУ підстав прибирати суми з рядка 21 декларації з ПДВ.

Тому до таких листів/запитів від податківців слід ставитися дуже критично.

Якщо все-таки безнадійність присутня

Якщо дійсно у вас кредиторка перетворилася на безнадійну (минули строки позовної давності за нею — з урахуванням продовження на період карантину), то в періоді визнання заборгованості безнадійною (період, коли минули строки позовної давності) слід «відкоригувати» ПК. Сперечатися із цим досить складно. Оскільки ми відповідали вище, такий же підхід податківців (необхідність коригування ПК за безнадійною кредиторською заборгованістю) підтримують і суди.

Причому слід врахувати, що якщо йдеться про ПК, право на який виникло (листи ДФСУ від 30.07.2019 р. № 3563/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і від 23.07.2018 р. № 3236/6/99-99-15-03-02-15/ІПК):

— до 01.07.2015 р. (у «доспецрахунковий» період) — його коригуємо на підставі бухдовідки;

— після 01.07.2015 р. — коригуємо ПК шляхом нарахування компенсуючих ПЗ за п. 198.5 ПКУ.

Відповідаємо на запит

Із запитання не зовсім зрозуміло: (1) це були тільки «рекомендації» фіскалів зняти неоплачене ВЗ строком понад 1095 днів чи (2) це був запит з вимогою надати документи, які підтверджують, що ВЗ, строк формування якого перевищує 1095 днів, є оплаченим?

Якщо друге, то детально тему запитів податківців ми розглядали в попередньому номері****. Тому тут відзначимо особливості ситуації, що конкретно розглядається нами.

**** Див. статтю «Запити податківців: ввічливість та обачність» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 36).

У цьому випадку, у принципі, на запит податківців можна відповісти, але відмовити в наданні документів, обґрунтувавши це тим, що запит складено з порушенням вимог, викладених у п. 73.3 ПКУ.

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абз. першим — п’ятим п. 73.3 ПКУ, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит (п. 73.3 ПКУ).

А те, що він складений з порушенням, — сумнівів практично немає. Адже п. 73.3 ПКУ визначає вичерпний перелік підстав для направлення податківцями запиту платникові податків. І ситуація, що розглядається нами, не під один з них не потрапляє.

Те, що в платника в декларації відображено ВЗ зі строком виникнення більше 1095 днів, як ми вже з’ясували, не є:

— порушенням платником податкового законодавства;

— свідченням того, що в декларації з ПДВ відображені недостовірні дані.

А отже, такий запит не відповідає вимогам ст. 73 ПКУ.

Але, знову ж таки, пам’ятаємо, що варіант — не відповідати на запит податківців / відповісти відмовою — призведе до того, що податківці можуть призначити проведення позапланової документальної перевірки.

Так, цілком правильно — якщо запит не відповідає вимогам ПКУ, то й перевірка, призначена з причини відмови надати дані за таким запитом, незаконна. Але це все доведеться доводити в суді. А судова практика неоднозначна .

Щоправда, у період карантину діє мораторій на податкові перевірки. Не поширюється він на перевірки, які стосуються декларування бюджетного відшкодування, а також декларування від’ємного значення більше 100 тис. грн (п. 522 підрозд. 10 розд. XX ПКУ). Але перевірка може бути призначена й після закінчення карантину.

Тим, хто не хоче зв’язуватися із судовими спорами з податківцями, — доведеться відповісти на запит фіскалів. Зокрема, як вони вимагають, підтвердити, які саме суми за «старим» (понад 1095 днів) від’ємним значенням є оплаченими.

За неоплаченим податковим кредитом, якщо ще не минули строки позовної давності, потрібно зазначити, що заборгованість перед контрагентом ще не відповідає ознакам безнадійної заборгованості з п.п. 14.1.11 ПКУ з причини того, що за нею не минули строки позовної давності:

«строк позовної давності, з урахуванням положень норм ст. ст. 259, 260, 261, п. 12 прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу, п. ___договору___від___№ _ щодо заборгованості___за зазначеним правочином не сплинув (спливає в ___)».

Відповідно немає підстав і коригувати ПК щодо таких сум.

Звісно, доведеться додати документи (зокрема договори), які підтверджують той факт, що строки позовної давності за заборгованістю ще не минули.

фото автора У фокусі
Ушакова Лілія СЕРЕДНЯ ЗАРПЛАТА – НОВИЙ ПЕРЕРАХУНОК [Порядок 100]...
42910 127
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам
Нас вже image користувачів
Клуб 911 — приєднуйтесь, щоб отримати повний доступ до всіх матеріалів сайту. Це безкоштовно!
Вже з нами? Увійти