ПРРО: ситуації з життя

¹ Програмний реєстратор розрахункових операцій.

Здача в оренду нерухомості: чи проводити через ПРРО?!

Навіть не може, а повинен! Звичайно ж, тільки у тому випадку, якщо платежі за оренду підпадають під визначення розрахункової операції з абз. 6 ст. 2 Закону про РРО. Тобто якщо орендодавець отримує готівкові кошти чи приймає до оплати картки (у тому числі через інтернет-еквайринг², а за переконанням податківців ще й інтернет-банкінг³ ).

² Деталі знайдете у статті «Інтернет-еквайринг і РРО: Верховний Суд ставить крапку» (журнал «Бухгалтер 911», 2021, № 23).

³ Див. статтю «РРО/ПРРО, інтернет-магазин і ДПС» (журнал «Бухгалтер 911», 2021, № 25).

Хтось скаже, що, з юридичної точки зору, оренда не є послугою. Відповідно взагалі можна засумніватися в тому, що орендні платежі підпадають під сферу дії Закону про РРО. Але попереджаємо, що це «слизька доріжка». Суди (див., зокрема, reyestr.court.gov.ua/Review/63587399) свого часу доходили висновку, що для цілей, які нас цікавлять, треба використовувати підхід ПКУ (комплексне розуміння пп. 14.1.185, 14.1.191, 14.1.202, 14.1.203 ПКУ): «усе, що не є постачанням/продажем товарів, є постачанням/продажем послуг».

Таким чином, орендні платежі все-таки «під ковпаком» Закону про РРО.

Та й ДПСУ традиційно вважає, що при платі за оренду РРО/ПРРО повинен застосовуватися (див. роз’яснення в категорії 109.03 ЗIР).

Таким чином, оскільки стоматолог надає платні послуги у сфері охорони здоров’я, то згідно з п. 61 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ РРО/ПРРО-звільнення він не має незалежно від обсягу доходу. При цьому через РРО/ПРРО він зобов’язаний проводити усі свої розрахункові (у розумінні Закону про РРО) операції. У тому числі й орендну плату.

Перехід з використання «пРРОсто» на «Чекбокс»: перехідні формальності

Подробиці ситуації: розробники ПЗ стверджують, що нічого робити не потрібно.

У ДПI говорять, що потрібно зняти з реєстрації старе та зареєструвати нове. Але якщо знімати з реєстрації та реєструвати нове, в заяві нічого не змінюється, як і в додатку до ліцензії. Треба просто змінити фіскальний номер?

Для відповіді давайте повернемося до самого початку. Перше, що повинна зробити особа, яка бажає офіційно застосовувати ПРРО, — зареєструвати його у податківців. Для чого через Електронний кабінет або інше ПЗ подається електронна заява за ф. № 1-ПРРО.

У ній в розділі «4. Дані щодо ПРРО» є графа «назва (номер ПТКС, для програмно-технічного комплексу самообслуговування)***». А в п. 9 розд. II Порядку № 317⁴ сказано, що зміна назви ПРРО є підставою для внесення змін у дані про ПРРО. Це, вочевидь, і стало мотивацією місцевих податківців.

⁴ Порядок реєстрації, ведення реєстру та застосування ПРРО, затверджений наказом Мінфіну від 23.06.2020 р. № 317.

Але ось що хочемо зауважити із цього приводу. Є інструкція ДПСУ щодо заповнення ф. № 1-ПРРО.

Згідно з цією інструкцією як назву ПРРО вказуємо, «як приклад «Каса», «Термінал», «ПТКС», «Сайт». А потім зазначаємо його номер. Виходить, наприклад, «Каса 1». Тобто розуміємо це так, що найменування ПРРО — це не найменування програмного рішення («пРРОсто» або «Чекбокс»). А якщо це так, то просто перехід з одного ПО на інше ПО не підпадає (якщо при цьому нічого іншого не міняється) ні під перереєстрацію (п. 8 розд. II Порядку № 317), ні під внесення змін (п. 9 розд. II Порядку № 317), ні під скасування реєстрації ПРРО (розд. III Порядку № 317).

Відповідно знімати з реєстрації старий і реєструвати натомість новий ПРРО не потрібно, а податківці у своїх усних консультаціях неправі.

До речі, в одній зі своїх консультацій в категорії 109.20 ЗIР ДПСУ, розглядаючи питання переходу з ПЗ ПРРО, що надається ДПСУ (як і будь-якого іншого ПЗ), на ПЗ інших виробників (комерційних), вказувала, що суб’єкту господарювання необхідно тільки закрити зміну на такому ПРРО, здійснити налаштування іншого ПЗ та розпочати роботу.

А ось у разі переходу від використання звичайного РРО до ПРРО треба анулювати реєстрацію апаратного РРО й зареєструвати ПРРО, але це вже зовсім інша історія .

Продаж техніки з використанням ПРРО: які документи потрібні?

По-перше, що стосується документа, який видається ПРРО, уточнимо, що його не обов’язково видавати в паперовому вигляді. Його також можна або відправити по E-mail, Viber, SMS або WhatsApp, або відтворити на дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО, QR-код, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому містяться.

ДПСУ підтверджує, що видача паперового розрахункового документа не є обов’язковою, навіть якщо покупець цього вимагає. У категорії 109.20 ЗIР податківці стверджують, що якщо суб’єкт господарювання, який застосовує ПРРО, створив у електронній формі фіскальний чек та надіслав його на наданий споживачем (покупцем) абонентський номер або адресу електронної пошти, то розрахунковий документ вважається виданим споживачу.

А ось про другий спосіб податківці чомусь умовчують, але суті справи це не міняє. Електронний чек — повноцінний документ і роздруковувати його чи супроводжувати додатковими паперовими документами торговець не зобов’язаний (хоча ніхто не забороняє йому цього робити).

По-друге, продаючи техніку, не забувайте про експлуатаційні документи на неї (паспорти чи будь-які інші документи, які додаються до товару).

⁵ Деталі знайдете у статті «Гарантійні зобов’язання в електронному вигляді: тепер це реальність» (журнал «Бухгалтер 911», 2021, № 32).

По-третє, у разі, якщо разом із ПРРО використовується PОS-термінал, то має бути оформлена також відповідна квитанція.

Водночас пара програмний РРО — стаціонарний PОS-термінал виглядає, як мінімум, не дуже логічно⁶.

⁶ Роздуми на тему чи обов’язковий PОS-термінал для тих, хто перейде на використання ПРРО, ми публікували в замітці «РРО/ПРРО & POS-термінал» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 35).

ДПСУ, відповідаючи на запитання: «Яким чином проводити розрахункові операції через ПРРО при використанні платіжних терміналів (платіжних карток)?» (категорія 109.20 ЗIР) зазначає, що наразі здійснюється інтеграція безкоштовних програмних рішень із банківськими сервісами, які дозволять без додаткових пристроїв (платіжних терміналів) здійснювати безготівкові платежі за товари/послуги.

Але чи означає це, що відповідальність до суб’єкта, який використовує ПРРО та при цьому не використовує PОS-термінал, не застосовуватиметься?

Це цілком логічно, але водночас немає гарантії, що податківці на місцях не трактуватимуть це питання на фіскальний лад. Та й ДПСУ, відповідаючи на запитання про відповідальність суб’єкта у такому разі, говорить лише про те, що ПРРО (принаймні безкоштовні) поки лише готуються до того, щоб забезпечити споживачам можливість розрахунку за допомогою платіжних карток (без наявності PОS-термінала).

Переходимо з РРО на ПРРО: що з електронними підписами/печатками?

Розпочнемо з того, що ми не радимо в цьому питанні «рубати з плеча». Ніхто не забороняє одному й тому ж суб’єкту використовувати і класичні РРО, і ПРРО. ДПСУ підтверджує це в категорії 109.20 ЗIР, зазначаючи, що законодавчо не встановлено заборон та обмежень щодо застосування одним суб’єктом господарювання ПРРО поряд із класичними РРО. Тому відмовлятися від використання роботоздатного РРО — не найочевидніше рішення. Втім, тут кожен вирішує сам для себе.

При переході від використання звичайного РРО до ПРРО треба анулювати реєстрацію РРО та зареєструвати ПРРО.

Врахуйте: ПЗ ПРРО може бути встановлено на будь-яку кількість пристроїв, але одночасно використовувати один ПРРО можна тільки на одному пристрої і тільки одним касиром.

ПРРО реєструється на окрему господарську одиницю, реквізити якої вказуються в розрахунковому документі (чеку).

Чи треба оформляти цифрові підписи на кожного касира? Вибирати, власне, доводиться з таких варіантів: електронний підпис для кожного касира чи використання електронної печатки (чи декількох печаток) ПРРО.

Касир, що здійснює розрахункові операції засобами ПРРО, повинен засвідчувати відкриття зміни, проведення розрахункової операції, формування Z-звіту шляхом накладення свого електронного підпису або електронної печатки суб’єкта господарювання, на якого зареєстровано ПРРО.

При застосуванні електронної печатки суб’єкта господарювання на ПРРО фіскальним сервером ДПС не встановлені обмеження її використання декількома ПРРО одночасно (на що звертають увагу податківці в категорії 109.20 ЗIР).

Тобто якщо суб’єкт має декілька ПРРО, то він може використовувати одну електронну печатку для декількох ПРРО одночасно. Але за бажання він може використовувати декілька таких електронних печаток або для кожного ПРРО окрему.

Для оформлення електронної печатки необхідно заповнити Повідомлення про надання інформації відносно кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (для повідомлень про сертифікати відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО). Ідентифікатор форми — J/F1391801. При його заповненні для електронної печатки ПРРО вказуються в колонках: 1 — назва суб’єкта; 2 — податковий номер суб’єкта господарювання; 3 — ідентифікатор ключа суб’єкта з його печатки; 4 — роль (касир / старший касир).

На ПРРО дозволяється здійснювати вхід і працювати тільки тим касирам, яких суб’єкт господарювання вказав у Повідомленні про надання інформації відносно кваліфікованого сертифіката відкритого ключа касира.

При цьому функція старшого касира полягає в тому, щоб у разі закриття зміни касиром та/або неможливості виконати закриття зміни на такому ПРРО зайти в уже відкриту зміну іншим касиром і здійснити її закриття.

Несвоєчасний Z-звіт: чим загрожує?

ДПСУ (категорія 109.0 ЗIР) вважає, що за нестворення (несвоєчасне створення) або незбереження фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів), створених ПРРО в електронній формі, протягом встановленого терміну (не менше 1095 днів) до платників податку застосовується штраф відповідно до ст. 155¹ КпАП (ср. ).

Розмір штрафу становить від 2 до 5 нмдг (34 — 85 грн) на осіб, що здійснюють розрахункові операції, та від 5 до 10 нмдг (85 — 170 грн) на посадових осіб.

Повторне порушення може спричинити накладення штрафу від 5 до 10 нмдг (85 — 170 грн) на осіб, що здійснюють розрахункові операції, та від 10 до 20 нмдг (170 — 340 грн) на посадових осіб.