Давайте відразу домовимося: у цій статті говоритимемо про літні майданчики, які відкриваються біля вже діючих закладів ресторанного господарства (на прилеглих до них територіях, дворах тощо). У такому разі літній майданчик фактично є продовженням території закладу ресторанного господарства (його частиною).
Можливість створення закладом ресторанного господарства літніх майданчиків (літніх майданчиків для харчування) передбачена в таблиці 2 «Номенклатура додаткових послуг, які надають заклади ресторанного господарства» Державного стандарту України «Заклади ресторанного господарства. Класифікація» (ДСТУ 4281:2004), затвердженого наказом Держспоживстандарту від 31.03.2004 р. № 59.
Відкриття літніх майданчиків належить до додаткових послуг ресторанів, барів, кафе, закусочних, буфетів.
Цього року свій відбиток на роботі літніх майданчиків роблять карантинні обмеження. Вони відрізняються залежно від того, до якого рівня епідемічної небезпеки належить та чи інша область / м. Київ.
Поки карантин на території всієї країни продовжено до 30 червня. Але вже говорять про його чергове продовження.
Так, навіть у жовтій зоні (поки це найсприятливіший колір на території нашої країни) діє низка обмежень. Згідно з п. 3 постанови № 12361 заборонено:
— діяльність закладів громадського харчування2 з організацією дозвілля (!), у тому числі проведення святкових заходів, банкетів, майстер-класів, публічних подій тощо (п.п. 9 п. 3);
— робота після 24:00 та до 7:00 суб’єктів господарювання з надання послуг громадського харчування2, крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійсненням адресної доставки замовлень та замовлень на винос (п.п. 10 п. 3);
2 Ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо.
— розміщення відвідувачів у закладах громадського харчування на відстані, меншій ніж 2 м між сусідніми столиками, та більш ніж 4 особи за одним столом (без урахування дітей до 18 років). При цьому згідно з п.п. 11 п. 3 постанови № 1236 відвідувачі повинні заходити до закладу та пересуватися по ньому з одягненими засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовленими самостійно (крім часу сидіння за столом для приймання їжі та/або напоїв).
На території регіонів, на яких установлено помаранчевий рівень епідемічної небезпеки, діють ті самі заборони й обмеження, що й у жовтій зоні (згідно з п. 32 постанови № 1236).
У червоній зоні обмеження ще жорсткіші (встановлені пп. 1 і 8 п. 35 постанови).
Заборони й обмеження, встановлені для закладів громадського харчування, доведеться враховувати й літнім майданчикам, які відкриваються при таких закладах!
Важливо! Окрім власне виконання вимог «карантинної» постанови № 1236, також потрібно виконувати вимоги Протиепідемічних заходів для громадського харчування3. До речі, прописані в них і нюанси для літніх майданчиків!
Слід врахувати, що зазвичай територія, яка знаходиться поряд із закладом ресторанного господарства, перебуває в комунальній або державній власності. А це означає, що для розміщення на ній літнього майданчика доведеться отримати дозвіл на його розміщення в компетентних органів місцевої влади.
Простіше складається ситуація, якщо заклад ресторанного господарства облаштовує літній майданчик у власному дворі. У такому разі додатковий дозвіл не потрібен!
Як отримати такий дозвіл, визначає орган місцевого управління своїм рішенням. Тобто дізнатися, як можна законно отримати в тимчасове користування прилеглу територію, слід у відповідному місцевому органі.
При облаштуванні літніх майданчиків, що є малими архітектурними формами, слід урахувати вимоги, викладені в Правилах № 1984.
У певних місцях розміщувати літні майданчики не дозволено в принципі.
Перелік таких місць наведено, зокрема, у п. 35 Правил.
При розміщенні МАФ не допускається пошкодження або знищення зелених насаджень (п. 36 Правил № 198).
Кожен заклад ресторанного господарства зобов’язаний мати куточок покупця5. Якщо літній майданчик відкриває заклад, який уже його має, то заводити ще один куточок не потрібно.
5 Детальніше про його наповнення ви могли прочитати у статті «Прощавай, Книго скарг, і знову здрастуй, куточку покупця!» в журналі «Бухгалтер 911», 2020, № 42.
З режимом роботи суб’єкт господарювання, що вирішив відкрити літній майданчик, визначається самостійно, але при цьому йому доведеться врахувати низку обмежень. Окрім уже відомих вам карантинних обмежень, передбачених для всієї території країни (з 24:00 до 07:00 закладам громадського харчування дозволено працювати тільки на винос або здійснювати адресну доставку замовлень), потрібно врахувати також місцеві обмеження.
Оскільки літні майданчики можуть частково працювати в нічний час, то режим їх роботи повинен відповідати вимогам місцевих органів влади, що стосуються роботи в нічний час (з 22:00 до 08:00).
Якщо враховувати карантинні поправки , фактично «нічні» обмеження діють з 22:00 до 24:00 і з 07:00 до 08:00.
Ці обмеження, знову-таки, відрізняються для кожного населеного пункту або територіальної громади. Установлені вони рішенням місцевого органу влади. А отже, ознайомитися з ними ви можете на порталі відповідного органу.
Чи слід використовувати при розрахунках з клієнтами РРО/ПРРО6, залежить від того, чи зобов’язаний його використовувати суб’єкт господарювання, що встановив літній майданчик.
6 ПРРО — програмний реєстратор розрахункових операцій.
Зараз РРО-звільнення залишилося тільки у ФОП-єдиноподатників:
— групи 1 (згідно із п. 296.10 ПКУ);
Але вони не можуть здійснювати діяльності у сфері громадського харчування.
— груп 2 — 4, обсяг доходу яких у 2021 році з початку року не перевищує 1 млн 320 тис. грн7.
7 220 розмірів мінзарплати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
ФОП-єдиноподатники груп 2 — 4 відразу втрачають РРО/ПРРО-звільнення, якщо починають торгувати технічно складними побутовими товарами, що підлягають гарантійному ремонту, і Ко (п. 61 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Але ці товари громадського харчування жодним чином не стосуються .
Але тут «втручається» алкогольний нюанс. ФОП-єдиноподатникам груп 1 — 3, як відомо, не заборонена роздрібна торгівля такими підакцизними товарами, як пиво (алкогольне8), сидр, перрі (без додавання спирту) та столові вина.
8 Безалкогольне пиво не є ані підакцизним товаром, ані алкогольним напоєм. По суті це звичайний товар, щодо торгівлі яким жодних обмежень немає.
Серед товарів, торгівля якими відразу (незважаючи на розмір доходу з початку року) призводить до втрати РРО/ПРРО-звільнення (п. 61 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ), вони не названі. Але роздрібна торгівля пивом (алкогольним), сидром та перрі (без додавання спирту) підлягає ліцензуванню. А без РРО/ПРРО отримати таку ліцензію не можна (з урахуванням вимог Закону № 4819).
Для торгівлі столовими винами ліцензія не потрібна. Але будьте уважні: це не стосується приготування зі столових вин коктейлів та подібних напоїв (типу глінтвейну, «гарячого вина» тощо). У такому разі без ліцензії на роздрібну торгівлю алкоголем (відповідно й без РРО/ПРРО) не обійтися.
Роз’яснення у категорії 113.03 ЗІР.
Без РРО/ПРРО, але з розрахунковими книжками/квитанціями (те ще «задоволення!») згідно зі ст. 10 Закону про РРО можуть здійснювати діяльність у сфері торгівлі та громадського харчування суб’єкти господарювання, названі в Переліку № 133610.
Але за умови, що вони не торгують підакцизними товарами (тими ж алкогольними напоями) та дотримуються інших умов зазначеного документа.
У зв’язку з цим можна не застосовувати РРО/ПРРО (але застосовувати при цьому зареєстровані в податківців книгу обліку розрахункових операцій і розрахункові книжки/квитанції) на літніх майданчиках, розташованих на території: (1) сіл і смт, яким згідно із Законом № 56/95-ВР11 надано статус гірських; (2) села, за умови, що їх відкрили суб’єкти господарювання, які належать до підприємств споживчої кооперації або є сільськогосподарськими товаровиробниками, які торгують на такому майданчику продукцією власного виробництва, тощо.
11 Закон України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» від 15.02.95 р. № 56/95.
Це — «вірні супутники» літніх майданчиків. Організовуючи їх продаж, слід пам’ятати, що, по-перше, така діяльність підлягає ліцензуванню, а по-друге, необхідно враховувати, що органами місцевої влади можуть бути встановлені заборони й у зв’язку із цим.
Також на єдиному податку груп 1 — 3, серед іншого, заборонено продаж підакцизних товарів (до яких належать у т. ч. алкогольні напої, тютюнові вироби, рідини для електронних сигарет), окрім винятків для ФОП, про яких було сказано вище.
Що стосується ліцензування, то це питання регулює Закон № 481. Ліцензуванню підлягає роздрібна торгівля як алкогольними напоями (крім столових вин), так і тютюновими виробами (включаючи паління кальяну12), а з 01.01.2021 р. — і рідинами, які використовуються в електронних сигаретах. При цьому на роздрібну торгівлю алкоголем потрібна окрема ліцензія13, а на роздрібну торгівлю тютюновими виробами — окрема.
12 Деталі знайдете у статті «Кальян у закладі громадського харчування» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 34).
13 Вам може бути корисною стаття «Продаж алкогольних напоїв: про що слід знати» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 28).
Чи потрібно оформляти додаткову ліцензію на торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами на літній майданчик? Якщо алкоголь і тютюн споживаються на літньому майданчику, який є продовженням закладу ресторанного господарства, то отримувати на нього окрему ліцензію не потрібно, якщо ліцензія вже отримана закладом ресторанного господарства. Річ у тому, що в цьому випадку ви здійснюватимете розрахунки за алкогольні напої та тютюнові вироби через РРО/ПРРО самого закладу, біля якого відкритий такий майданчик.
Якщо ліцензії немає, то щоб торгувати алкоголем і тютюновими виробами в закладі ресторанного господарства, доведеться таку ліцензію отримати. Причому на заклад ресторанного господарства (а не на літній майданчик).
А тепер про можливі заборони. По-перше, реалізовуючи алкогольні напої та тютюнові вироби, потрібно дотримуватися правил їх продажу, встановлених у ст. 153 Закону № 481 (ср. ).
По-друге, слід ураховувати, що місцеві ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть установлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб’єктами господарювання14 (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби. Але оскільки літні майданчики відкривають саме заклади ресторанного господарства, а їх ця заборона не стосується, то і їх частини (власне літні майданчики) також не підпадають під заборону.
14 У тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва.
«Пивні» нюанси. Особливу популярність у літній період має пиво на розлив. У тому числі воно часто ллється рікою і на літніх майданчиках. Що необхідно врахувати його продавцям?
Узагалі для того, щоб продавати пиво на розлив на винос, не обов’язково бути закладом ресторанного господарства. Головне — мати ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями. А ось заклади ресторанного господарства можуть продавати пиво на розлив із можливістю споживання на місці (на тому ж літньому майданчику).
У категорії 113.03 ЗІР ДПСУ зазначає, що здійснювати продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці мають право виключно суб’єкти господарювання15 громадського харчування та спеціалізовані відділи, що мають статус суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування, а також суб’єкти господарювання15 з універсальним асортиментом товарів.
15 У тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва.
Річна вартість ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями становить 8000 грн за кожен окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат16, що знаходиться в місці торгівлі. На території сіл та селищ, за винятком тих, що перебувають у межах території міст, вартість ліцензії становить 500 грн за кожен окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат***, що знаходиться в місці торгівлі.
При реалізації пива не встановлені вимоги до мінімальної площі місця торгівлі (для інших алкогольних напоїв, нагадаємо, вона становить 20 м2).
16 Ми розуміємо це так, що йдеться про РРО/ПРРО.
Плата за ліцензію здійснюється щоквартально рівними частками та зараховується до місцевих бюджетів.
Перший платіж слід зробити до дати подання документів на отримання ліцензії, щоб було що додавати до заяви на отримання ліцензії.
Ліцензію видають протягом 10 днів із дня подання заяви строком на 1 рік.
Якщо пиво, що продається вроздріб, зберігають за тією ж адресою, де воно продається (так відбувається зазвичай), то такий склад не слід вносити до Єдиного реєстру місць зберігання алкоголю (ч. 56 ст. 15 Закону № 481). Але якщо склад і місце торгівлі пивом знаходяться за різними адресами, то дані про таке місце зберігання слід внести до Єдиного реєстру.
І нарешті не забудьте про «роздрібний» акциз. Його обчислюють з вартості реалізованих підакцизних товарів (пива) з урахуванням ПДВ за ставкою 5 % (п.п. 215.3.10 ПКУ).