ПРРО: проблеми та запитання
1 Зробити зважений вибір повинна була допомогти стаття «Битва титанів: РРО vs ПРРО» (журнал «Бухгалтер 911», 2021, № 52).
Z-звіт ПРРО: чи треба якось зберігати?
До аналогічного питання, що стосується Z-звіту звичайного «класичного» РРО, ми зверталися не раз.
Але з ПРРО — своя історія ☺, що зовсім не дивно, адже РРО й ПРРО — зовсім різні речі (якщо так можна називати ПРРО). І нормативне регулювання, як ви розумієте, різне. Що стосується ПРРО, то пов’язані з його використанням питання регулює Порядок № 3172. І документ у цій частині зовсім небагатослівний, точніше навіть безмовний ☺.
В обов’язки торговців, що застосовують ПРРО, Порядок ставить тільки (абз. 8 — 10 п. 1 розд. ІV Порядку):
— щоденно засобами ПРРО створювати у електронній формі фіскальні звітні чеки/фіскальні звіти у разі здійснення розрахункових операцій та подавати їх до фіскального сервера засобами телекомунікацій;
— передавати засобами телекомунікацій створену ПРРО інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків, повідомлення, передбачені цим Порядком, для їх реєстрації і довгострокового зберігання на фіскальному сервері та обліку роботи ПРРО фіскальним сервером;
— створювати контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання на ПРРО у разі здійснення розрахункових операцій у режимі офлайн відповідно до Закону про РРО — до моменту передачі електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітних чеків до фіскального сервера з отриманням від фіскального сервера підтвердження про їх доставку.
Тобто своєрідним сховищем Z-звітів у випадку з ПРРО визначено фіскальний сервер. Тому завдання торговця — створити Z-звіт, а ПРРО вже сам повинен забезпечити його передачу на фіскальний сервер.
Це відбувається відразу ж (якщо ПРРО працює в режимі онлайн) або після відновлення зв’язку з фіскальним сервером (якщо ПРРО працював у режимі офлайн).
Про жодне окреме зберігання Z-звітів у Порядку № 317 не йдеться!
А як же тоді вимоги Порядку № 5473 про те, що суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити зберігання Z-звітів в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ПКУ, тобто протягом 1095 днів?
3 Порядок реєстрації та ведення РК, КОРО, затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547.
До цього документа ті, хто застосовує ПРРО, жодного відношення не мають!
А чи немає спеціальних вимог із цього приводу в «касовому» Положенні № 148?4 Для тих, хто застосовує ПРРО, немає! Є тільки для тих, хто застосовує РРО.
4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 29.12.2017 № 148.
Тобто жодного спеціального регулювання в цій частині для тих, хто застосовує ПРРО, немає.
Знову ж таки, самі податківці зізнаються (коли говорять про свій безоплатний ПРРО), що для ПРРО з операційною системою Windows на сьогодні реалізовано можливість створення та збереження звіту на основі сформованих та фіскалізованих ПРРО Z-звітів за певний період (місяць). А ось для ПРРО з операційною системою Android така можливість з’явиться тільки в наступних версіях, якщо, звісно, податківці виконають свої обіцянки (категорія 109.20 ЗІР — zir.tax.gov.ua/main/bz/search/?src=ques).
Як бути? Як здається, якщо на нормативному рівні передбачено довгострокове зберігання Z-звітів ПРРО саме на фіскальному сервері податківців і немає із цього приводу жодних інших спеціальних вказівок, то навряд чи можна стверджувати, що сам суб’єкт зобов’язаний через загальну норму з п. 44.3 ПКУ зберігати копії Z-звітів ПРРО та нести відповідальність за невиконання цього обов’язку.
У принципі, вже маємо позицію податківців із цього приводу. І вона ліберальна. Податківці зазначають, що після передачі на фіскальний сервер Z-звіту й отримання відповідно підтвердження від сервера його зберігання відбувається за бажанням суб’єкта господарювання в зручний для нього спосіб (категорія 109.20 ЗІР — zir.tax.gov.ua/main/bz/search/?src=ques).
Поки така позиція є, радимо отримати на свою адресу письмову індивідуальну податкову консультацію.
Чи потрібен зайцеві стоп-сигнал ☺, а ФОП — ліміт каси?
Відповідь на обидва ці запитання одна: ні, не потрібен!
Чи треба ФОП установлювати ліміт каси та здавати виручку до банку при використанні ПРРО?
У «касовому» Положенні № 148 є пряма норма, згідно з якою банкам і ФОП ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) не встановлюються!
І факт застосування ПРРО в цьому аспекті нічого не змінює! Тобто жодного ліміту каси у ФОП не було й не з’явиться у зв’язку з використанням ним ПРРО.
Інша річ, що у ФОП, по-хорошому, має бути відповідність коштів на місці розрахунків Х-звіту. Інакше можна при фактичній перевірці отримати адмінштраф за ст. 1551 КпАП (ср. ).
Для цього треба не забувати робити операції «службова видача» та «службове внесення».
Нагадаємо, що згідно з п. 9 розд. ІV Порядку № 317 внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через ПРРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення або видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій:
— операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівковки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту;
— операція «службова видача» використовується для реєстрації суми готівки, яка вилучається з місця проведення розрахунків та/або видається держателям електронних платіжних засобів.
Декілька касирів — одна електронна печатка ФОП. Так можна?
Цілком! Цього питання ми вже раніше частково торкалися5.
5 Стаття «ПРРО: ситуації з життя» (підрозділ «Переходимо з РРО на ПРРО: що з електронними підписами/печатками?») в журналі «Бухгалтер 911», 2021, № 34.
Чи можуть декілька продавців працювати без особистих електронних підписів за печаткою ФОП?
За великим рахунком нічого відтоді не змінилося. У Порядку № 317 сказано, що:
— особа може здійснювати розрахункові операції на ПРРО з використанням електронного підпису такої особи або електронної печатки суб’єкта господарювання, на якого зареєстровано ПРРО, після внесення даних про сертифікати до Реєстру згідно з цим Порядком за умови дійсності відповідного сертифіката відкритого ключа (п. 7 розд. ІІ Порядку № 317);
— у ПРРО може використовуватися удосконалена електронна печатка юридичної особи, фізичної особи — підприємця, створювачем якої є така особа (п. 2 розд. ІV Порядку № 317).
Тому немає перешкод для того, щоб продавці працювали «під» печаткою ФОП для ПРРО.
Зміну здав — зміну прийняв (роботі з різних пристроїв присвячується)!
Суб’єкт господарювання здійснював спроби працювати із двох різних пристроїв на одному ПРРО, не закривши робочу зміну на одному з пристроїв, унаслідок чого була порушена локальна нумерація документів. Що робити в такому разі?
Усе пов’язано з тим, що ПЗ ПРРО може бути встановлено на будь-яку кількість пристроїв, але одночасно використовувати один ПРРО можна тільки на одному пристрої й тільки одним касиром.
Схоже питання не так давно розглядало Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків6. При цьому податківці звертали увагу, що в такому разі в користувача ПРРО в ПЗ «ПРРО Каса» при формуванні фіскального чека виникають помилки: «помилка в реєстрації чека» або «не можливо фіскалізувати чек».
6 nvp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/564850.html
Перше, що податківці рекомендують такому користувачеві, — перевірити наявність зв’язку з фіскальним сервером. Тут мається на увазі, що усвідомлено суб’єкт не ініціюватиме використання ПРРО на одному пристрої, якщо зміна не закрита на іншому. Тобто спочатку цей факт треба якось виявити.
Також треба звернути увагу на розшифровку причини відмови, яка надходить разом з повідомленням про помилку. З неї-то суб’єкт і повинен зрозуміти, що стало причиною виникнення помилки. Після чого усунути помилку, закривши зміну на тому пристрої, працювати з якого він не планував.
На цьому поки ставимо три крапки ☺. Продовжимо розглядати тему ПРРО в наступних номерах журналу!
Блоги 
