Як виникає право власності

Право власності охороняється законом і воно є непорушним. Саме по собі право власності не виникає – його породжують послідовні юридичні дії, направлені на набуття майнових прав та обов’язків для визнання особи власником. Це можуть бути такі правочини, як купівля-продаж, дарування, міна, спадкування, приватизація та інші. Право власності може виникати за набувальною давністю, при створенні нової речі, а також на новостворене нерухоме майно. В усіх випадках незмінним для остаточного набуття речових прав є такий елемент, як реєстрація права власності, оскільки право власності на нерухоме майно виникає в особи з моменту його державної реєстрації. Це і є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття речових прав на нерухоме майно, шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав. При цьому орган, який уповноважений здійснювати таку реєстрацію, вчиняє тільки відповідні дії в межах чинного законодавства і сам по собі не є особою, яка може заперечувати або визнавати право власності.

За всі роки існування інституту реєстрації права власності, вона проводилась різними способами та різними суб’єктами і на сьогодні ми маємо удосконалену модель – електронний державний реєстр речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який є єдиною державною інформаційною системою, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об’єкти та суб’єктів таких прав. Провести державну реєстрацію наразі можна у державних реєстраторів прав на нерухоме майно або у нотаріуса. Слід відмітити, що інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, є відкритою та загальнодоступною. Для максимального спрощення доступу до такої інформації спеціально створені електронні сервіси Мін’юсту, за допомогою яких інформацію за об’єктом нерухомого майна та суб’єктом речового права можна отримати в електронній формі через офіційний веб-сайт Міністерства юстиції України за посиланням: https://minjust.gov.ua. Інформація про зареєстровані права та їх обтяження, отримана в електронній чи паперовій формі за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, має однакову юридичну силу та використовується відповідно до законодавства. Записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. Але в тому разі, коли внесені дані не відповідають паперовим документам, останні все ж таки мають пріоритет. Це додатково забезпечує гарантію для суб’єкта права власності у збереженні даних про майнові права у разі виникнення непередбачуваних обставин, наприклад при внесенні до реєстру неправдивої інформації.

Слід зауважити, що наразі всі органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, а також суди підключені до реєстру і мають безперешкодний доступ до нього, а тому вимагати від громадян надання оригіналу або нотаріально посвідченої копії паперового документа їм заборонено,  що значно зменшує бюрократичну складову, яка раніше мала місце при отриманні адміністративних послуг від держави.