Камеральна перевірка податкового кредиту: чи правомірно?

Законодавче визначення предмету камеральної перевірки пройшло тривалий шлях: від абстракції, коли можна було перевіряти абсолютно все (норми діяли до 1 січня 2017 року) до цілком вичерпного переліку в 11 питань (саме стільки міститься в чинній редакції).

Так, нинішня редакція, яка є чинною з 28 квітня 2023 року передбачає, що предметом камеральної перевірки також можуть бути:

1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);

2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних;

3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах;

4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та п. 10 ч. 2 ст. 5  ЗУ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»;

5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу;

6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки;

7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 ПК України;

8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 ПК України;

9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 ПК України;

10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 ПК України;

11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов’язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 ПК України, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Коли забули, що мають перевірити

Податківці під виглядом перевірки вчасності подачі податкової декларації чи своєчасності реєстрації податкових накладних виявляють, що податковий кредит платника податків був сформований за рахунок податкових накладних, що були невчасно зареєстровані його контрагентами, тобто, на правду, маємо перевірку повноти, правильності декларування грошових зобов’язань з ПДВ. 

При цьому, сила-силенна судових рішень Верховного Суду свідчить про те, що аналіз достовірності сформованих платником податків показників податкової звітності під час камеральної перевірки не здійснюється, а своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків може бути перевірена контролюючим органом у межах проведення документальних перевірок у порядку, передбаченому статтями 77, 78 ПК України (див. Постанови ВС від 10 квітня 2018 року у справі № 826/13195/16, 24 квітня 2018 року у справі № 803/1338/17, 24 вересня 2020 року у справі № 822/1221/16). Аналогічне правозастосування викладене і в постановах Верховного Суду від 15 травня 2018 року (справа №804/6286/17), від 1 жовтня 2018 року (справа №821/1648/17), від 29 серпня 2019 року (справа 808/818/15), від 24 червня 2020 року (справа №640/18801/18), від 27 липня 2020 року (справа №824/843/16-а), від 30 листопада 2021 року (справа № 804/6320/17), від 09 серпня 2022 року (справа № 640/23486/21), від 16 лютого 2023 року (справа № 810/2373/16), від 01 березня 2023 року (справа № 420/5098/20).

Попри це, інспекторам не заважає заявляти про виявлення порушення п. 198.6 ст. 198 ПК України, згідно з яким податковий кредит, сформований на підставі невчасно зареєстрованих податкових накладних може бути задекларований лише в місяці реєстрації таких накладних. Однак при цьому положення пп. 69.1 п. 69 Підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України подібних обмежень, заборон не передбачають, хоча положення цього підпункту є спеціальними на час дії воєнного стану, однак тільки не тоді, коли їх можна тлумачити на користь платників податків.

Більше того, згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України у разі виявлення розбіжностей даних податкових декларацій та даних Єдиного реєстру податкових накладних, існуватимуть підстави для проведення документальної позапланової перевірки, якій має передувати процедура надсилання запиту.

У Постанові ВС від 01.03.2023 у справі за № 420/5098/20 колегією суду касаційної інстанції констатувалося, що у разі, коли платником податків було задекларовані невчасно зареєстровані контрагентом податкові накладні, то це свідчить про наявність розбіжностей, а отже буде підставою для вчинення дій з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України.

Податківці як справжні ворожки на підставі загальних цифр декларацій з ПДВ, дивним чином здатні ідентифікувати конкретні невчасно зареєстровані податкові накладні саме в межах камеральної перевірки.

Отож маємо і підміну предмету перевірки, і аналіз даних, які технічно неможливо дослідити в межах такого типу податкового контролю, проте, на жаль, усе це треба доводити бізнесу у багатомісячних судових баталіях. Чи матиме користь здобута перемога для них? Для багатьох - ні, бо підприємці, найімовірніше, просто припинять свою роботу, поки дочекаються, коли податкова з другої чи третьої спроби сплатить судовий збір за свою апеляційну скаргу, аби тільки позитивне для платника податків судове рішення якнайдовше було невиконаним.