365 днів на подачу пояснень на накладну: а якщо не встигли?

Так сталося, що український бізнес спочатку потерпав від «новорічних подарунків», коли, щорічно, з 1 січня бізнес за «святковим столом» досліджував чергові податкові зміни, прийняті за тиждень до свят, потім розпочалася епоха карантинних обмежень та мораторіїв, і ось нині, маємо воєнний стан. 

Податкове законодавство - це справжній бермудський трикутник, де «оазу здорово глузду» знайти доволі складно: бо тут маємо, коли одні норми суперечать іншим (положення воєнного стану пріоритетніші за «карантинні», але не завжди і не для всіх), положення закону мають зворотну дію в часі і це все відбувається на тлі, коли навіть сама податкова служба не може пояснити платникам податків логіку блокування податкових накладних, неприймання нею таблиць даних чи присвоєння статусу ризикового. 

Відчути всю швидкоплинність можна тоді, коли поглянути на кількість змін, внесених до Податкового кодексу України (далі - «ПК України»). До лютого 2022 року парламент в середньому трохи більше 12 разів на рік видозмінював кодекс, натомість за період повномасштабної війни - 38 разів. 

Отож два тижні і маємо чергові нововведення. Виходить, що бізнес в умовах обстрілів, перебоїв у роботі серверів ДПС України мусить тримати руку на пульсі всіх законодавчих змін.

Годі й казати, що уряд за період 2022-2023 р. р. положення Постанови КМУ від 11.12.2019 за № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - «Порядок № 1165») змінював п’ять разів, до цього - лише раз.

І з кожним таким «редагуванням», дивним чином, кількість підприємств із заблокованими накладними ставало дедалі більше.

Звісно, у разі зупинення реєстрації, платник податків матиме право на подачу письмових пояснень, скарг. Однак є нюанс. 

Відповідно до з п. 6 Наказу Міністерства фінансів України від 12.12.2019 за  № 520  «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - «Порядок № 520») письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункту 5 Порядку № 520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Нині строк в  365 днів на подачу письмових пояснень зупинений, проте чимало платників податків просто не встигли подати такі пояснення до «зупинення перебігу», тобто до 17 березня 2022 року, коли набули чинності положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»  від 15 березня 2022 року № 2120 і було доповнено ст. 102 ПК України про зупинення перебігу всіх строків визначених податковим законодавством [правда, ці норми певним чином дублювали положення п. 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, що діяли з 07.03.2022, але це вже тема більше для філософських спорів між спеціалістами: яка норма є пріоритетною, і яка найпершою, і як вони викладені чітко з огляду на зловживання та неоднозначне тлумачення].

Отож для платника податків розпочинається місія «Врятуй податковий кредит для свого контрагента».

Так, згідно з п. 11 Порядку № 520,  комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

(1) ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

(2) ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 Порядку № 520;

(3) надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства (саме така редакція була чинною до 08.03.2023).

Отож, у разі неподачі пояснень, регіональні податківці мають прийняти рішення про відмову в реєстрації.

На практиці цього взагалі не траплялося, а тому платник податків має оскаржувати таку бездіяльність в досудовому або судовому порядку.

Право на оскарження бездіяльності побіжно згадується в пп. 17.1.7 ПК України: платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому ПК України, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію.

Натомість положення ст. 56 ПК України регламентують процедуру оскарження податкових повідомлень-рішень, інших рішень контролюючого органу, але аж ніяк не бездіяльності.

У кращому випадку, ДПС України розгляне скаргу платника податків на бездіяльність своїх колег за правилами звернення громадян і надішле хоч якусь відповідь, в гіршому - мовчатиме.

При цьому, згідно з відомостями, наведеними на ресурсі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс ДПС України» (далі - «ЗІР») податковим органом на запитання «чи застосовуються штрафні санкції за не реєстрацію в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, реєстрацію яких було зупинено, якщо протягом 365 календарних днів платником податку не подані копії документів та письмові пояснення, необхідні для прийняття контролюючим органом рішення про їх реєстрацію?» була надана така відповідь «якщо платником податку протягом 365 календарних днів не подано документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, комісіями регіонального рівня відповідно до п. 11 Порядку № 520 приймаються рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН» (категорія 101.27). 

Зараз ця відповідь в ЗІР відсутня, проте існує дещо видозмінена думка податкової: якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН була зупинена і платником податку протягом 365 календарних днів не подані копії документів та письмові пояснення, необхідні для прийняття контролюючим органом рішення про їх реєстрацію, однак контролюючим органом за результатами проведеної перевірки виявлено факт здійсненої операції без реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН, то до такого платника податків застосовуються штрафні санкції, визначені п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПК України.

Отже, податкова заблокувавши податкову накладну, завітає з перевіркою та ще й застосує штраф за не реєстрацію податкової накладної.   

Підприємцям залишається готуватися до судових баталій.

Нині ж судова практика хоча не численна, проте здебільшого позитивна для платників податків. 

Правда, в одних випадках суди ставлять крапку й зобов’язують ДПС України зареєструвати податкові накладні (для прикладу, Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2019 у справі за № 420/5142/19, Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.06.2022 у справі за № 640/15674/21), а в інших - зобов’язують регіональну комісію прийняти рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації (для прикладу, Запорізький окружний адміністративний суд від 20.06.2023 у справі за № 280/1787/23), через що платник податків має виконати наступну місію «Змусити податкову виконати рішення про зобов’язання».

Наостанок, чинна  редакція Порядку № 520 не передбачає прямого обов’язку комісії регіонального рівня прийняти рішення про відмову в реєстрації, у разі не подачі письмових пояснень у відведені 365 днів, а тому  матимемо урізноманітнення судової практики новою категорією справ.