Тиск на бізнес 2025: виклики, реалії та пошуки рішень

Щодня ми спостерігаємо, як український бізнес балансує на лезі ножа. Сучасні виклики для підприємців нагадують поле бою: довготривалі перевірки, необґрунтовані обшуки, конфіскації обладнання й документів, паралізація рахунків. З початку січня 2025 року український бізнес чекає на значний виклик – впровадження низки нововведень у податковому законодавстві. Вже зараз підприємці аналізують зміни, передбачені законами №4015-IX та №4113-ІХ, та шукають оптимальні шляхи їх впровадження. Однак чи готові ми до нових реалій? Водночас непрозора податкова система та юридична нестабільність лише посилюють ці негаразди. І замість того, щоб сприяти розвитку підприємництва, контролюючі органи нерідко перетворюються на головний бар'єр.

Чому так сталося, і чи є шляхи виходу? Давайте поговоримо критично, але чесно.

Зростання ставки військового збору: чому це важливо?

Військовий збір – це більше, ніж просто податок. Він став символом підтримки нашої армії, хоча нові ставки викликають занепокоєння у фізичних осіб і бізнесу. Замість попередніх 1,5% платникам доведеться сплачувати 5%. Це стосується заробітних плат, дивідендів, доходів від оренди чи продажу майна.

Для звичайного громадянина це виглядає як помітне скорочення доходів. Але чи є це справедливим? У розвинених країнах, таких як Німеччина чи Швеція, податкове навантаження значно вище, проте громадяни розуміють, що отримують якісні соціальні послуги та захист. Україна, натомість, має зробити аналогічний крок – забезпечити прозорість використання податків.

Військовий збір для спрощенців: кому легше, а кому важче

Однією з найгостріших змін стало поширення військового збору на фізичних осіб-підприємців (ФОП), які працюють на спрощеній системі оподаткування. Для першої, другої та четвертої груп цей збір фіксований – 800 грн щомісяця. Але для третьої групи ставка становить 1% від доходу.

Це викликає дискусії серед підприємців. Якщо в США малий бізнес користується багатьма пільгами на початку своєї діяльності, то в Україні навантаження може відлякувати нових гравців ринку. З іншого боку, уряд очікує, що нові надходження допоможуть підтримати стабільність економіки.

Системні проблеми: коли правова техніка грає проти бізнесу

В Україні закони часто написані так, що їх можна трактувати з точністю до навпаки. Наприклад, законодавчі акти подекуди суперечать одне одному, а процедурні аспекти залишають простір для маніпуляцій. Як наслідок, за одного порушника вважають "винним" навіть тоді, коли провина не доведена.

Показовим є механізм отримання дозволу на обшук. Сьогодні для слідчого достатньо посилання на рапорт свого ж колеги, де лише припущення (!) про незаконну діяльність компанії. Ця "достатність" слугує підставою для вилучення техніки, блокування рахунків і навіть паралізації бізнесу.

Чи можна уникнути цієї загрози? Лише уявіть: щоб довести свою правоту в суді, компанії доводиться витрачати місяці. А за цей час втрачаються клієнти, репутація, інколи — і бізнес як такий. В європейських країнах схожі випадки трапляються значно рідше. Наприклад, у Німеччині перед будь-яким обшуком слідчий повинен пройти складну процедуру погодження, а слідчий суддя має особисто пересвідчитись у реальних доказах, що виправдовують такі дії.

Україні варто перейняти цей досвід, впровадивши жорсткий контроль над повноваженнями контролюючих органів.

Податкова звітність: крок до прозорості чи зайвий тягар?

З 2025 року роботодавцям доводиться вже звітувати не лише про доходи працівників, а й про всі утримані податки. Новий формат здачі звітності – щомісячний – може здатися обтяжливим. В Італії, наприклад, бізнесмени використовують автоматизовані системи для подання звітності, що суттєво зменшує людський фактор.

Для українських підприємців це сигнал задуматися над впровадженням сучасних технологій: CRM-систем, облікових програм і аутсорсингу бухгалтерії.

ЄСВ повертається: пільги скасовано

Підприємці втратили можливість сплачувати єдиний соціальний внесок на власний розсуд. Це повертає нас до реалій, коли мінімальний розмір ЄСВ становитиме 1760 грн на місяць.

На перший погляд, це здається незначним. Але якщо порівнювати з іншими країнами, наприклад, у Польщі, ставка соціальних внесків теж висока, але її рівень компенсується доступом до якісної медицини й пенсійного забезпечення. В Україні ж потрібно подбати про ефективне використання цих коштів.

Тіньовий бізнес як наслідок державного тиску

Чим більше тиск на бізнес, тим глибше він ховається в тінь. Такий процес ми спостерігали у 90-х роках, але його масштаби значно збільшилися в останні роки. Податковий тягар, регулярні перевірки та численні штрафи часто стають останньою краплею, після якої підприємці змушені мінімізувати ризики "обхідними" шляхами.

Згідно зі статистикою, близько 40% українського бізнесу залишається в тіні. Для порівняння, у Швеції цей показник становить лише 3%. Такий розрив можна пояснити лише різницею підходів до підприємництва: шведська податкова служба діє як партнер бізнесу, а не його каральний орган.

Один з моїх клієнтів, власник невеликого виробництва, вирішив перенести свій бізнес до Польщі. "Там мене не лякають несподівані обшуки чи безпідставні штрафи", — зізнався він. І таких історій чимало. Ми втрачаємо не тільки бізнес, а й податкові надходження.

Фінансовий сектор: нова «ціна» прибутковості

Банки та фінансові установи у 2025 році продовжують стикатися з найвищим податковим навантаженням. Якщо раніше податок на прибуток становив 18%, то тепер – 25%. Така ситуація може змусити частину бізнесу шукати способи оптимізації.

У США фінансові компанії також підпадають під значне регулювання, але їм компенсують витрати через податкові кредити на інноваційні проєкти. Чи впровадить Україна подібну практику – питання, яке залишається відкритим.

Підтримка бізнесу в час війни: де ми втратили шанс?

Під час війни держава мала б стати тим партнером, який допомагає бізнесу вижити. Але замість цього ми спостерігаємо відсутність податкових пільг, ускладнення процедур звітності, нестачу кредитних програм.

Для порівняння: у Франції під час пандемії COVID-19 бізнес отримав прямі субсидії, податкові канікули та компенсацію втрат через локдаун. У Польщі на час пандемії було введено мораторій на перевірки малого бізнесу. А в Україні натомість посилили податкові перевірки, в тому числі й щодо тих компаній, які змогли релокуватися з зони бойових дій.

Чому? Можливо, проблема в тому, що держава не вважає бізнес своїм союзником.

Що може змінити ситуацію: практичні кроки

Вірю, що український бізнес заслуговує на чесні та прозорі правила гри. Але для цього необхідно:

Створити дієві механізми відповідальності контролюючих органів.Наприклад, за необґрунтовані перевірки чи обшуки варто впровадити систему штрафів для державних органів. У деяких країнах ЄС, наприклад, передбачено компенсацію від держави, якщо бізнес довів свою невинуватість у суді.

Розвивати інститут бізнес-омбудсмена.Це має бути незалежна структура, яка реально може захистити підприємців від свавілля.

Запровадити податкові канікули.Особливо для малого бізнесу, який найбільше постраждав від війни.

Зменшити зарегульованість.Процедури відкриття бізнесу, реєстрації та звітності мають бути максимально простими й прозорими.

Ввести мораторій на перевірки під час воєнного стану.Як адвокат, я бачу, що зараз багато підприємств не витримують навіть мінімальних перевірок через втрату ресурсів та логістичні труднощі.

Що може зробити сам бізнес?

Поки держава на шляху до реформ, бізнесу слід максимально підготуватись до захисту. Аналіз потенційних ризиків, правильна юридична структура, консультації з адвокатами — це не примха, а життєва необхідність. Як каже мій колега: "Ви можете не виграти бій, але підготовка до нього точно зменшить втрати".

У своїй практиці я неодноразово стикався з тим, як якісно продумана стратегія рятувала компанію від закриття. Зокрема, під час одного з обшуків ми змогли оперативно зупинити вилучення документів, адже всі ключові дані були заздалегідь захищені цифровими механізмами.

Замість висновків: чи є надія?

Вірю, що зміни можливі. Але для цього потрібні чіткі правила, злагоджена співпраця бізнесу й держави, а головне — політична воля. Якщо ми хочемо стабільної економіки, потрібно створити умови, за яких бізнес почуватиметься вільно, а не як заручник системи.

Нові податкові правила покликані збільшити надходження до бюджету, проте їх вплив на бізнес буде неоднозначним. Однією з найбільших проблем стане нерівномірність навантаження: малі підприємці, які працюють на межі рентабельності, можуть бути змушені закриватися або переходити в тінь.

Для успішного функціонування бізнесу в нових умовах варто врахувати кілька порад:

1. Впровадження автоматизації. Облік, звітність і контроль витрат мають бути максимально спрощеними.
2. Юридичний супровід. У 2025 році податкові перевірки можуть стати жорсткішими, тому професійна допомога стане важливішою, ніж будь-коли.
3. Аналіз ризиків. Кожен бізнес має оцінити свої фінансові моделі та адаптувати їх до нових реалій.
4. Диверсифікація діяльності. Зменшення залежності від одного джерела доходу допоможе зберегти стабільність.

Зараз — час дій. Час для кожного підприємця боротися за свої права, але й час для держави змінювати своє ставлення. Україна заслуговує на економіку, яка розвивається, а не бореться за виживання.