Податкова система — це не просто набір правил та обов’язків, а живий механізм, який впливає на економіку, соціальний розвиток та міжнародний імідж країни. Україна, як будь-яка держава, потребує ефективного податкового регулювання. Проте сучасні реалії показують, що ухилення від сплати податків стає серйозною проблемою. З одного боку — економічна нестабільність, з іншого — тіньовий сектор, який загрожує фінансовій безпеці.

Чому податкові правопорушення стали масовим явищем?

В умовах війни, коли економіка працює на межі своїх можливостей, проблема несплати податків набуває особливого значення. Бізнес змушений шукати шляхи оптимізації витрат, а податкові органи стикаються з проблемами контролю. Водночас, складна й суперечлива система адміністрування податків ускладнює ведення підприємницької діяльності.

Значна частина податкових правопорушень має на меті не шахрайство, а порятунок бізнесу. Однак закон не диференціює причини ухилення — для правопорушника важливий сам факт несплати.

Юридичний аспект: відповідальність за ухилення від сплати податків

Відповідно до ст. 212 Кримінального кодексу України, ухилення від сплати податків у 2025 році карається залежно від суми недоотриманих бюджетом коштів:

• Значний розмір (від 4 542 000 грн*) — штраф від 85 000 до 170 000 грн або позбавлення права обіймати певні посади;
• Великий розмір (від 7 570 000 грн*) — штраф від 170 000 до 255 000 грн з обмеженням права займатися певною діяльністю;
• Особливо великий розмір (від 10 598 000 грн*) — штраф від 255 000 до 425 000 грн або конфіскація майна.

* Ці критерії змінюються відповідно до податкового мінімуму, що встановлюється державою.

Хто може бути притягнутий до відповідальності?

До кримінальної відповідальності можуть бути притягнуті:

• Керівники та бухгалтери юридичних осіб, їх структурних підрозділів;
• Особи, які тимчасово виконують обов’язки, діють на підставі довіреності або пов’язані зі сплатою податків;
• Особи, які підбурювали чи сприяли ухиленню (наприклад, керівники, що наказували підлеглим підписувати або подавати недостовірні звіти).

Звільнення з посади не звільняє від кримінальної відповідальності.

Умисел як ключовий елемент злочину

Не кожне порушення податкового законодавства є кримінальним злочином. Основним критерієм є умисел. Якщо недоплата сталася через помилку чи службову недбалість, кримінальна відповідальність може настати за іншими статтями, наприклад, ст. 367 КК України (службова недбалість).

Доказова база у кримінальних провадженнях

Основним джерелом доказів є акт податкової перевірки. Проте сам акт не є автоматичним підтвердженням злочину — він лише частина доказової бази.

Слід звернути увагу на те, що слідство отримує доступ до:

• Фінансово-господарської документації;
• Банківських рахунків;
• Свідчень співробітників та контрагентів;
• Результатів економічних експертиз.

У рамках кримінального провадження можливе накладення арештів на майно, рахунки, обшуки в офісах та навіть житлових приміщеннях керівників підприємств.

Захист бізнесу: як уникнути ризиків?

Оскарження податкових рішень

Важливо розуміти, що платник податків має право захищати свої інтереси в адміністративному та кримінальному процесах одночасно. Рішення суду в адміністративній справі щодо податкових нарахувань повинне враховуватися у кримінальному провадженні, хоча і не є автоматичною підставою для його закриття.

Відшкодування податкової заборгованості як спосіб уникнути кримінальної відповідальності

Особа, яка вчинила злочин за ст. 212 КК України, може бути звільнена від кримінальної відповідальності, якщо:

• Вона до притягнення до відповідальності сплатила податки, збори та фінансові санкції;
• Відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою.

Важливі аспекти судової практики

З початку 2022 року у Єдиному державному реєстрі судових рішень (ЄДРСР) зафіксовано порівняно небагато рішень Верховного Суду у справах за ст. 212 Кримінального кодексу України. Однак варто звернути увагу на той факт, що значна частина цих рішень є виправдувальними. Це свідчить про жорсткі вимоги до доказової бази та необхідність доведення прямого умислу ухилення від сплати податків.

Одним із таких рішень стала постанова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справі № 604/597/16 від 09.11.2022 року. Суд визнав особу невинуватою, оскільки не було доведено її обізнаність щодо можливих порушень контрагентом. Суд підкреслив, що відповідальність за несплату податків не може покладатися на платника, якщо він вів свою діяльність згідно із законом і не міг знати про порушення іншої сторони.

Аналогічна ситуація виникла у справі № 464/6127/18, де ухилення від сплати податку на прибуток було оскаржене на підставі того, що адміністративний суд скасував відповідне податкове рішення. Верховний Суд погодився, що кримінальна відповідальність не може ґрунтуватися на податкових висновках, які вже визнані судом неправомірними.

Варто вказати й на те, що відкриття кримінального провадження за ст. 212 КК України може спричинити перевірки інших підприємств у ланцюгу господарської діяльності, але це питання вже залишу для наступної своєї статті.

Окрім цього, порушення податкового законодавства постачальниками не означає автоматичних порушень з боку покупця. Суд має встановити, чи знав платник про порушення та чи діяв умисно.

Й про строк давності притягнення до відповідальності також зазначу, він становить від 2 до 10 років, залежно від частини ст. 212 КК України.

Чому міжнародний досвід важливий?

Україна прагне інтегруватися у світову спільноту та наблизити своє законодавство до європейських стандартів. Досвід зарубіжних країн свідчить про важливість балансу між суворістю покарань і правовими гарантіями платників податків.

Європейський Суд з прав людини (ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що податкові справи мають вирішуватися з дотриманням презумпції невинуватості. Зокрема, у справі Jussila v. Finland Суд зазначив, що адміністративні санкції за несплату податків можуть бути достатнім покаранням, і кримінальне переслідування повинно застосовуватися лише у випадках, коли доведено умисний характер ухилення.

1. Німеччина має одну з найефективніших систем боротьби з податковими злочинами. Там ухилення від сплати податків розглядається не лише як злочин, а й як економічне правопорушення. Важливим є те, що при доведенні провини враховується саме умисел, а не сам факт несплати. Якщо підприємець добровільно виправляє податкову помилку, він звільняється від кримінальної відповідальності.
2. У США кримінальне переслідування за ухилення від сплати податків застосовується лише у випадках, коли доведено свідоме приховування доходів. Наприклад, відома справа Cheek v. United States стала прецедентом у визначенні того, що недостатність знань про податкове законодавство може бути виправданням для особи.

Шляхи вирішення проблеми: які уроки можна винести?

Розширення механізмів адміністративного контролю

Як показує міжнародна практика, податкові порушення мають розглядатися спочатку в адміністративному порядку. Якщо питання можна вирішити шляхом донарахування податків та штрафів, немає потреби у кримінальному переслідуванні.

Чітке розмежування податкових правопорушень і злочинів

Українське законодавство повинно запровадити чіткіші критерії для визначення кримінального умислу. Доведення ухилення має спиратися не тільки на фактичну несплату податків, а й на наявність умислу та обізнаності особи.

Посилення судового контролю за рішеннями податкових органів

У багатьох країнах, зокрема в Німеччині та Великій Британії, рішення податкових органів проходять ретельний судовий контроль перед тим, як можуть бути використані у кримінальному провадженні.

Запровадження механізму добровільного виправлення податкових помилок

Важливо дозволити платникам податків виправляти свої податкові декларації без ризику кримінальної відповідальності, якщо вони діють добровільно і в розумні строки.

Податкові правопорушення залишаються складною юридичною категорією, що потребує комплексного підходу. Україна має рухатися до прозорої та справедливої податкової політики, яка б сприяла розвитку економіки, а не створювала додаткові виклики для бізнесу. 

Кримінальне переслідування за ухилення від сплати податків повинно залишатися винятковим заходом, застосовуваним лише у випадках доведеного умислу. Українська судова практика поступово наближається до міжнародних стандартів, що демонструють останні рішення Верховного Суду. Проте необхідно впроваджувати додаткові правові механізми для захисту прав платників податків, зменшуючи ризики зловживань з боку податкових органів.