У сучасному світі, де сільське господарство є основою продовольчої безпеки, питання оподаткування сільськогосподарських об'єктів нерухомості набуває особливого значення. За часи своєї адвокатської практики я неодноразово стикалася з проблемами, що виникають у аграріїв через неоднозначність податкового законодавства. Нещодавнє рішення Верховного Суду України від 5 лютого 2025 року у справі № 500/6132/23 (провадження № К/990/32384/24) проливає світло на цю проблему, але чи достатньо цього для забезпечення справедливості?

Верховний Суд про аграрні будівлі без оренди: чіткість у визначенні податкових пільг

Як було зазначено вище, у лютому 2025 року Верховний Суд України ухвалив рішення, яке стало важливим прецедентом у сфері оподаткування сільськогосподарських будівель. 

Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1, підпунктом 266.2.1 пункту 266.2, підпунктами 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

 

Підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України встановлено, що cтавки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

 

Згідно з підпунктом 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

 

За змістом підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

 

Підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України передбачено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

 

Відповідно до пункту 30.1 статті 30 ПК України податковою пільгою є передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

 

Підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України передбачено, що не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

 

Отже, споруда (будівля) не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за наявності сукупності умов: така нежитлова будівля віднесена до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000; власником такої будівлі (юридична та фізична особа) є сільськогосподарський товаровиробник; така нежитлова будівля не здається її власником в оренду, лізинг, позичку.

Таким чином, суд підтвердив, що нежитлові будівлі, які використовуються для сільськогосподарських потреб і не передаються в оренду, лізинг чи позичку, не підлягають оподаткуванню податком на нерухоме майно. Це рішення базується на положеннях Податкового кодексу України, зокрема підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266.

Практичні наслідки для аграріїв: що змінюється?

Для власників сільськогосподарських підприємств це рішення має значні практичні наслідки. По-перше, воно надає чіткі критерії для визначення об'єктів, що підлягають або не підлягають оподаткуванню. По-друге, аграрії тепер мають правову основу для оскарження неправомірних податкових нарахувань. Однак важливо пам'ятати, що для застосування пільги необхідно довести, що будівлі використовуються виключно для сільськогосподарських потреб і не передаються в комерційне використання.

Міжнародний досвід: як це працює в інших країнах?

Розглядаючи міжнародний досвід, варто звернути увагу на практику оподаткування сільськогосподарських об'єктів у різних країнах.

США: підтримка фермерів через податкові пільги

У Сполучених Штатах Америки сільськогосподарські землі та будівлі часто підлягають спеціальному режиму оподаткування. Наприклад, у штаті Техас фермери можуть отримати знижені ставки податку на нерухомість за умови, що земля використовується для сільськогосподарських цілей. Це стимулює розвиток аграрного сектору та підтримує місцевих виробників.

Німеччина: баланс між оподаткуванням та підтримкою аграріїв

У Німеччині сільськогосподарські підприємства також користуються податковими пільгами. Зокрема, будівлі, що використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції, можуть бути звільнені від податку на нерухомість або оподатковуватися за зниженими ставками. Це сприяє збереженню сімейних ферм та розвитку сільських територій.

Філософський аспект: справедливість у податковій політиці

Розмірковуючи над цим питанням, варто задуматися про глибший сенс податкової політики щодо сільського господарства. Чи не є справедливим надання пільг тим, хто забезпечує нас хлібом насущним? Сільське господарство — це не лише бізнес, але й спосіб життя, культура та традиції. Підтримка аграріїв через розумну податкову політику є інвестицією в майбутнє нації.

Аналізуєме у цій статті мною Рішення Верховного Суду України є важливим кроком на шляху до забезпечення справедливості в оподаткуванні сільськогосподарських об'єктів. Однак для досягнення гармонії між законом та справедливістю необхідно продовжувати вдосконалювати податкове законодавство, враховуючи як національні особливості, так і міжнародний досвід. Тільки так ми зможемо створити умови, за яких сільське господарство процвітатиме, а аграрії відчуватимуть підтримку та повагу з боку держави.