Як я помилилася у декларації - і чому це корисно

Так, я – бухгалтер. І отже,  я помилилася у декларації.

 Було соромно? Дуже. Було страшно? Ще й як. Але знаєте що? Це був один із найкорисніших моментів у моїй практиці, коли я працювала з ФОПами. Хоча ця історія була давненько, але я її згадую частенько. Допомагає у непростих робочих ситуаціях.
 

Помилка, яка навчила мене більше, ніж 10 вебінарів

Це була звичайна декларація з єдиного податку. Я внесла суму доходу, натиснула “відправити” — і тільки потім побачила…боже, ліміт! Руки затрусились. Голова кипить. А в думках вже податкова, штрафи і головне – “втрата репутації”.

Що я зробила:

1. Заспокоїлась. Принаймні спробувала. Згадала як колись робила моя екс-керівничка. Дала собі 10 хвилин подихати.
2. Перевірила ситуацію. Зрозуміла, що не все втрачено – можна подати уточнюючу.
3. Написала клієнту. Вибачилась, пояснила. Реакція клієнта: “Та нічого страшного, я сам усе плутаю. Дякую, що сказала чесно”.

Що це мені дало:

• Знизила тиск на себе. Раніше я думала, що бухгалтер ПОВИНЕН БУТИ ІДЕАЛЬНИМ. І висувала такі вимоги до всіх і до себе. А насправді — достатньо бути чесним і уважним. 
• Навчилась більше перевіряти автоматично. Тепер у мене таблиця-контроль перед поданням — перевіряю ключові пункти за декілька хвилин. 
• Стала сміливішою. Бо, виявляється, помилка — це не кінець, а ще один доказ, що я — людина. До речі, це мене лише зблизило з клієнтом.  
• Отримала нового клієнта і приятеля. Після того випадку клієнт привів свого друга-ФОПа, мовляв “їй можна довіряти”. Дякувати, ми з цим “клієнтом” і досі зустрічаємось за кавою, хоча я давно перейшла працювати у бухгалтерію до великої компанії.  

Мораль? 

1. Помилки — не вороги. Немає “ідеальних” бухгалтерів. Є уважні, людяні та відповідальні. І це — про нас з вами.

2. Звітність пройде. А твоє здоров’я — з тобою назавжди. Дозволимо собі бути живими. Не залізними. 

Навіть якщо керівник думає інакше…