Добровільне медстрахування: податкові пільги, звітність і бухоблік

Наразі діє договір добровільного мед. страхування (безперервного страхування здоров'я). "Предметом добровільного мед. страхування (безперервного страхування здоров`я) є майнові інтереси страхувальника/застрахованої особи, пов'язані із життям, здоров'ям, працездатністю страхувальника/застрахованої особи. Страховик зобов’язується при настанні страхового випадку оплачувати медичні, профілактичні послуги, або лікарські засоби, що надаються застрахованим особам у відповідності з обраним страхувальником переліком програм, що формують програму страхування, а страхувальник зобов’язується оплатити страхову премію." До цього договору є додаток заява на виплату страхового відшкодування страхувальнику-фізичній особі за вироби медичного призначення (лікарські засоби) та обслуговування в медичній установі з доданням до даної заяви підтверджуючих оригіналів фінансових та звітних документів, медичних документів.

Чи можемо по цьому діючому договору мед. страхування використовувати 30 % пільгу з ПДФО, якщо сума страхового платежу по мед. страхуванню не перевищує 30 % від нарахованої зарплати в місяці виплати страх. платежу?

1. Чи застосовується ця 30 % пільга при умові, якщо працівник був приєднаний до цього договору лише на декілька місяців або в зв'язку зі звільненням був виключений протягом такого року?

2. Як порівнювати страх. платіж, який сплачується в середині місяця авансом за квартал, із зарплатою, яку буде нараховано в кінці місяця?

3. З яким кодом ознаки доходів відображається страх. платіж у 4-ДФ і в якій сумі у 2022-2025 р. та у 2019-2021 р.? 4. Чи потрібно збільшувати фін. результат до оподаткування на суму сплачених страхових платежів за таким договором добров. мед. страхування із нарахуванням пені в розмірі 120 % облікової ставки НБУ ?

Для застосування п.п. «в» п.п. 164.2.16 ПКУ, договір медичного страхування має відповідати вимогам п.п. 14.1.52¹ ПКУ. Відповідно цієї норми договір добровільного медичного страхування — це договір страхування, який передбачає:

1) страхову виплату, що здійснюється ВИКЛЮЧНО закладам охорони здоров’я у разі настання страхового випадку, пов’язаного із хворобою застрахованої особи або нещасним випадком;

2) мінімальний строк дії — один рік;

3) повернення страхових платежів виключно страхувальнику при достроковому розірванні договору.

Якщо хоча б одна з наведених трьох умов не виконується, застосувати звільняючі положення пп. «в» п.п. 164.2.16 ПКУ не вийде (див. лист ДПСУ від 22.04.2024 № 2251/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК).

У своєму запитанні Ви зазначаєте, що укладеним договором медстрахування перебачено виплату відшкодування безпосереденьо фізособі. Тобто цей договір не відповідає вимогам п.п. 14.1.52¹ ПКУ. Відповідно застосувати п.п. «в» п.п. 164.2.16 ПКУ не вийде. В результаті вся сума страхових внесків, яка сплачуються роботодавцем на користь працівника, оподатковується ПДФО та ВЗ на загальних підставах (листи ДПСУ від 13.05.2024 № 2681/ІПК/99-00-24-03-02 ІПК, від 22.04.2024 № 2251/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК).

Що стосується ознаки доходу в 4ДФ, то, на мою думку, суму оподатковуваних страхових платежів слід відображати з однакою доходу «125».Що стосується 2019 – 2021 рр, то тоді страхові платежі за договорами добровільного медичного страхування оподатковувалися ПДФО/ВЗ в повній сумі та відображалися в 1ДФ/4ДФ з ознакою доходу «124».

Збільшуюче коригування, передбачене ст. 123¹ ПКУ, застосовують до договорів добровільного медичного страхування в тих випадках, якщо порушено вимоги до договорів страхування, встановлені п.п. 14.1.52 прим. 1 ПКУ. Судячи з вашого запитання, так воно і є. Цю різницю розраховують (заповнюють рядок 4.1.5 додатка РІ) як високодохідники, так і малодохідники.

При цьому, за позицією податківців (див. лист ДПСУ від 03.01.2025 № 2/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК), якщо у звітному періоді (календарному кварталі) відображені у бухобліку витрати з добровільного медичного страхування за договором добровільного медичного страхування, який не відповідав вимогам, передбаченим ПКУ, та в декларації з податку на прибуток за цей період збільшено фінрезультат до оподаткування на суму таких витрат, унаслідок чого не відбувалося заниження об'єкта оподаткування податком на прибуток, тоді пеню відповідно до ст. 123¹ ПКУ не нараховують.

Редакція «Податки & бухоблік»