Самоізоляція осіб віком 60+: поради для роботодавців
Кучерова Оксана, юрист.
Стрімке поширення коронавірусної хвороби вимагає від держави вжиття суворих заходів для запобігання цій загрозі. Одним із них стала самоізоляція осіб віком понад 60 років. Так, дійсно, статистика захворювань в Україні та світі свідчить, що саме вони є групою підвищеного ризику. Але така турбота про старше покоління спричинила чималий головний біль для роботодавців. На пошту нашої редакції активно почали надходити запитання від стурбованих читачів. Отже, запитували — відповідаємо.
Яким нормативним документом установлена вимога щодо самоізоляції осіб 60+?
Ця вимога встановлена п. 4 постанови КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 р. № 211 у редакції, викладеній постановою КМУ від 02.04.2020 р. № 255.
Вимога щодо самоізоляції поширюється на всіх осіб старше 60 років, чи є якість винятки?
Так, дійсно, всі особи, що досягли 60-річного віку, повинні самоізолюватися. Але з кожного правила є винятки. Не потребують самоізоляції особи, які досягли 60-річного віку та які належать до однієї наступних трьох категорій:
1) на них поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції»;
2) вони є військовослужбовцями та працівниками Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
3) здійснюють заходи, пов’язані з недопущенням поширення COVID- 19, забезпечують діяльність підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, які:
• провадять діяльність та надають послуги в галузях енергетики, хімічної, нафтохімічної, машинобудівної промисловості, гірничо- металургійної галузі, галузях транспорту, інформаційно-комунікаційних технологій, електронних комунікацій, у банківському та фінансовому секторах, галузі оборонної промисловості;
• мають безперервний промисловий цикл;
• надають послуги у сферах життєзабезпечення населення, зокрема у сферах централізованого водопостачання, водовідведення, постачання електричної енергії і газу, виробництва продуктів харчування, сільського господарства, охорони здоров’я;
• є комунальними, аварійними та рятувальними службами, службами екстреної допомоги населенню;
• включені до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Наразі він затверджений постановою КМУ від 04.03.2015 р. № 83;
• є об’єктами потенційно небезпечних технологій і виробництв.
Але зауважте, якщо на таких осіб не поширюється вимога щодо самоізоляції, це не означає, що вони не повинні дотримуватися інших карантинних обмежень. Наприклад, вони повинні мати при собі документи, що посвідчують особу, та посвідку з місця роботи (щоб підтвердити своє право несамоізолюватись).
Що таке самоізоляція?
Самоізоляція — це перебування особи, щодо якої є обґрунтовані підстави щодо ризику інфікування або поширення нею інфекційної хвороби у визначеному нею місці (приміщенні) з метою дотримання протиепідемічних заходів на основі особистого зобов’язання особи.
Це поняття нарешті отримало своє законодавче закріплення завдяки нещодавно прийнятому Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 13.04.2020 р. № 555- IX.
Простіше кажучи, особи 60+ повинні перебувати вдома. І здавалося б, усе добре, але що тоді робити роботодавцям? Зауважимо, що спеціальних інструкцій для роботодавців на рівні законодавства не встановлено. Департамент комунікацій Секретаріату КМУ на Урядовому порталі kmu.gov.ua зазначив: роботодавець має перевести працівника 60+ у режим віддаленої роботи у визначеному цим працівником місці самоізоляції або надати відпустку на період дії карантину.
Якщо працівник 60+ тимчасово або постійно виконує свої посадові обов’язки вдома, чи поширюються на нього вимоги щодо самоізоляції?
Так, вимоги щодо самоізоляції поширюються на такого працівника, оскільки він усе ж є особою 60+, тобто перебуває в групі підвищеного ризику. Але вони діють саме в частині, яка стосується обмеження на вихід за межі свого місця проживання, обмеження контактів з іншими особами, крім тих, з якими спільно проживають. Тобто особа 60+, яка працює вдома, може з чистою совістю продовжувати це робити. Головне — не порушувати інші карантинні обмеження.
Якщо на підприємстві введено простій, чи необхідно вживати будь-яких додаткових заходів для самоізоляції працівників 60+?
Відповідно до ст. 34 КЗпП простій — це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. У такому разі роботодавець повинен у наказі обумовити необхідність присутності або відсутності працівника на роботі. З урахуванням карантинних реалій, здебільшого працівники звільнені від необхідності бути присутніми на робочих місцях, а отже, вживати додаткових заходів для їх самоізоляції роботодавцю не потрібно.
Якщо підприємство продовжує працювати, чи можна оформити простій окремим працівникам 60+ на період карантину?
На нашу думку, вводити простій для працівників 60+ можна тільки тоді, коли роботи для них не буде. Простіше кажучи, ділянка роботи, яку виконував працівник 60+, заморожується, наприклад через заборону на здійснення певних видів діяльності.
Річ у тім, що коли роботодавець уводить простій, це означає, що він не може забезпечити працівника роботою. На практиці ж більшість роботодавців де-факто можуть забезпечити такого працівника роботою, але де-юре не можуть цього зробити через вимоги щодо самоізоляції таких осіб. Ба більше, на час самоізоляції такого працівника цю роботу доведеться виконувати іншому працівнику, тобто ділянка роботи такого працівника не заморожується.
Чи можна надати працівнику 60+ щорічну відпустку?
Звісно, можна. Отримання часу відпочинку у вигляді щорічної відпустки — право працівників. Примусити працівника йти відпочивати не можна.
Але це зовсім не означає, що працівники можуть ходити у відпустки, коли їм заманеться. «Ходіння по відпустках» повинно бути сплановано, узгоджено та упорядковано. Як ви зрозуміли, мова йде про графік відпусток. Але роботодавець не «застрахований» від коригування такого графіка.
Пам’ятаємо, що є особи, які можуть іти у щорічну відпустку у будь-який зручний для них час, і не важливо, що написано в них у графіку відпусток (ч. 13 ст. 10 Закону про відпустки). Наприклад, особи з інвалідністю, ветерани праці тощо. Відмовити їм не можна. Навіть прикриваючись виробничою необхідністю.
Щодо інших працівників Закон № 530* зазначає: роботодавець може надавати працівнику за його згодою відпустку.
* Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 р. № 530-IX.
Чи можна надати такому працівнику відпустку без збереження заробітної плати?
Звісно, працівник має право піти у відпустку за свій рахунок. Але обов’язково слід пам’ятати, що відпустка без збереження заробітної плати — це право, а не обов’язок працівників. Тож роботодавець не має права примушувати працівників іти в таку відпустку.
На період самоізоляції працівник має право скористатися так званими «безвідмовними» відпустками без збереження заробітної плати, що надаються в обов’язковому порядку певним категоріям працівників або при настанні певних подій, установлених ст. 25 Закону про відпустки. Наприклад, пенсіонери за віком мають право на відпустку за свій рахунок до 30 календарних днів щорічно. Але таке право є не у всіх працівників.
Є ще один варіант, який може використати будь-який працівник. За згодою з роботодавцем можна взяти відпустку за свій рахунок на період карантину і дні такої відпустки не будуть враховуватися у 15 календарних днів на рік, якими також можна скористатися у разі необхідності. Про особливості надання такої відпустки нещодавно ми розповідали в статті «Відпустка на час карантину: запитували — відповідаємо» // «ОП», 2020, № 7.
Чули, що для самоізольованих осіб 60+ передбачений окремий оплачуваний лікарняний. Чи можна ним скористатися?
Поки що щось визначене сказати неможливо.
Річ у тому, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 р. № 533-IX були внесені зміни до Закону про соцстрахування. По суті, ще тоді було встановлено додатковий страховий випадок, за яким надаватиметься допомога по тимчасовій непрацездатності.
Так, передбачається, що допомога по тимчасовій непрацездатності буде надаватися також на період перебування у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій. Це зазначено у п.п. 51 ч. 1 ст. 22 Закону про соцстрахування.
Розмір допомоги від ФСС за карантинно-самоізольованим страховим випадком установлено у розмірі 50 % середньої зарплати (доходу) незалежно від страхового стажу. Щоправда, поки що на практиці цей механізм не почав працювати.
Чи будуть входити самоізольовані особи 60+ до тих осіб, які будуть на самоізоляції під медичним наглядом, на сьогодні ще не зрозуміло. Можливо, усі ці питання проясняться у положеннях Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджену наказом МОЗ від 13.11.2001 р. № 455, в яку будуть унесені зміни. Але наразі у своїх роз’ясненнях Департамент комунікацій Секретаріату КМУ нічого не говорить про оформлення листків непрацездатності для таких осіб.
Чи можна звільнити осіб 60+?
Жодних обмежень щодо можливості розривати трудові відносини в період карантину законодавством не передбачено.
Тож законодавство не забороняє звільняти працівників за угодою сторін або з ініціативи працівника. Але примушувати працівника писати таку заяву в жодному разі не можна. Подання працівником заяви про розірвання трудового договору повинно бути добровільним і виражати його волевиявлення щодо звільнення з роботи.
Із звільненням з ініціативи роботодавця треба бути обережним, оскільки його законність прямо залежить від того, чи дотримався роботодавець всіх правил, передбачених трудовим законодавством. Тож звільнити працівника з ініціативи роботодавця можна лише за зазначених у законі підстав і з дотриманням процедури, встановленої КЗпП. Карантин чи самоізоляція — не підстава для звільнення.
До речі, нещодавно була прийнята постанова КМУ «Деякі питання забезпечення трудових прав державних службовців, працівників державних органів, підприємств, установ та організацій на час встановлення карантину у звʼязку із загостренням ситуації, повʼязаної з поширенням випадків гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 25.03.2020 р. № 256. Нею було рекомендовано роботодавцям утриматись від звільнень працівників за пп. 3 — 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП.
Тож якщо звільнення відбувається в межах закону, правильно документально оформлено, запитань до роботодавця не виникатиме.
Як діяти, якщо працівник не може виконувати роботу вдома, не бажає йти у щорічну чи неоплачувану відпустку?
У такому разі нічого не залишається, як задокументувати відсутність працівника на роботі. Для цього складіть акт, до нього додайте доповідні записки керівника працівника, пояснення колег тощо. Гадаєте, що ми далі будемо розповідати вам, як звільнити такого працівника за прогул? Ні. Причини його відсутності є поважними, отже, не ризикуйте. Просто табелюйте відсутність такого працівника на роботі кодом «НЗ» — неявки з нез’ясованих причин.
Після того як працівник з’явиться на роботі, отримайте від нього пояснення причин його відсутності (наприклад, самоізоляція осіб 60+ на підставі постанови КМУ № 211). Звісно, такі причини неявки на роботу є поважним, тож у табелі обліку використання робочого часу код «НЗ» слід замінити на «І» — інші причини неявок.
До речі, оплачувати такий невихід на роботу не потрібно.
Інші матеріали із "Оплата праці", 2020, № 8/1:
- Самоізоляція осіб віком 60+: поради для роботодавців
- Конкурс на зайняття посад держслужби
- Боремося з коронавірусом: трудові зміни
- Карантин: кадрова робота триває
- Відпустки держслужбовцям на період карантину
- Держслужбовець «гуляє за свої»: що врахувати?
- Дистанційне звільнення «декретниці»: шукаємо варіанти
- Продовжуємо «карантинну» відпустку на відстані
- Відрахування із зарплати за виконавчим листом: пауза на час карантину
- Додаткова відпустка водіям: хто має на неї право?
- Зарплата працівників університету при дистанційній формі роботи
- Чи можна відправити робітників та фахівців університету у відпустку без збереження зарплати
- Перелік святкових днів, професійних і міжнародних свят у травні 2020 року
Передплатити "Оплата праці"
