Заборона дискримінації за ознакою статі в рекламі

Неможна недооцінювати вплив реклами на бажання споживачів товарів та послуг. Більше того, рекламний інформаційний продукт формує світогляд людей, для яких він створений. Зокрема, дискримінаційна реклама закріплює гендерні стереотипи, відображаючи ролі чоловіків та жінок. А у рекламі вакансій часто висуваються обмежувальні вимоги, які пригнічують становище представників однієї статті, сприяють поширенню сексизму та порушенню основоположних прав людини.

Отож, для регулювання розміщення реклами, був прийнятий Закон України «Про внесення змін до Закону України “Про рекламу” щодо протидії дискримінації за ознакою статі», який набув чинності 8 січня 2022 року та визначає поняття дискримінаційної реклами і посилює відповідальність за порушення законодавства про рекламу.

Що таке дискримінаційна реклама?

Дискримінаційна реклама – реклама, що вміщує чи використовує твердження та/або зображення, які є дискримінаційними за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками щодо особи та/або групи осіб.

Також законом виокремлюється поняття дискримінаційної реклами за ознакою статі, котре визначає рекламу, що містить твердження та/або зображення щодо інтелектуальної, фізичної, соціальної чи іншої переваги однієї статі над іншою та/або щодо стереотипності ролі чоловіка та жінки, що пропагує принизливе та зневажливе ставлення; принижує гідність людини за ознакою статі; демонструє насильство за ознакою статі; використовує зображення тіла людини (частини тіла) виключно як сексуального об’єкта з метою привернення уваги споживача та/або посилання (слова, звуки, зображення) на сексуальні стосунки, що не стосуються рекламованого продукту чи способу його споживання.

Які заборони вступили в силу?

Відповідно до ч. 1 ст.4 Закону України «Про рекламу» забороняється показувати перевагу однієї статі над іншою, а саме:

• Вміщувати твердження та/або зображення щодо інтелектуальної, фізичної, соціальної чи іншої переваги однієї статі над іншою та/або щодо стереотипності ролі чоловіка та жінки, що пропагує принизливе та зневажливе ставлення; принижувати гідність людини за ознакою статі; демонструвати насильство за ознакою статі; використовувати зображення тіла людини (частини тіла) виключно як сексуального об’єкта з метою привернення уваги споживача та/або посилання (слова, звуки, зображення) на сексуальні стосунки, що не стосуються рекламованого продукту чи способу його споживання;
• Вміщувати твердження та/або зображення, які є дискримінаційними за ознаками походження людини, її соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, ставлення до релігії, за мовними ознаками, родом і характером занять, місцем проживання, а також такі, що дискредитують товари інших осіб. Виняток становить лише соціальна реклама, яка використовується як засіб боротьби з цим явищем.

Крім цього, відповідно до ст. 24¹ Закону, у рекламі про працевлаштування забороняється зазначати вік кандидатів, пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам, за винятком специфічної роботи, та зазначати, що надають перевагу певній статі. Відтепер, у разі порушення вимог закону, рекламодавець сплачує до державного бюджету штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент вчинення порушення, у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Яка відповідальність за порушення норм законодавства?

Змінами до законодавства передбачена відповідальність за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації про вартість розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами, та/або вартість розповсюдження реклами, а також інформації, передбаченої частиною другою статті 26 цього Закону центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ще визначено, що накладення штрафу не обмежує прав споживачів реклами, яким було завдано шкоди недобросовісною, неправомірною порівняльною рекламою та/або дискримінаційною рекламою, на відшкодування шкоди відповідно до законодавства України.

Окрім звернення до органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у зв’язку із порушення законодавства про рекламу, об’єднання громадян та підприємств можуть звертатися з позовом до суду в інтересах рекламодавців, виробників, розповсюджувачів та споживачів реклами у разі порушення їх прав, передбачених законодавством. (стаття 29 Закону).

Відповідальність за дискримінаційну рекламу несе рекламодавець, виробник та розповсюджувач реклами.

Консультацію підготував головний юрист відділу організації надання безоплатної вторинної правової допомоги Регіонального центру з надання БВПД у місті Києві Кирило Валько.