Вживані речі + маркетплейс = податок?

Чи є дохід?

Ви як звичайна фізособа продали вживану річ чи нову, що не підійшла за розміром/кольором/фасоном/настроєм? Вітаємо, ви отримали дохід.

Чи оподатковуваний він? Так. У ст. 165 ПКУ немає норм, які б дозволяли такий дохід не оподатковувати. Отже, його сума потрапляє до загального річного оподатковуваного доходу.

Чи є гранична межа щодо суми доходу, до досягнення якої він не оподатковується? Ні, немає. Розмови про якісь міфічні неоподатковувані 17 грн — це просто розмови. Тобто, навіть якщо річ була продана за символічну ціну в 10 грн, з цієї суми потрібно сплатити ПДФО та ВЗ.

  Чи можна зменшити дохід від продажу особистих речей на суму пов’язаних з ним витрат? Ні. Ось припустимо, що фізособа купила в магазині лижі за 23000 грн. Один раз проїхалася. Зрозуміла, що це не для неї. В результаті лижі продано на маркетплейсі іншій фізособі за 16500 грн. Дохід фізособи-продавця — 16500 грн. З нього слід сплатити ПДФО та ВЗ. Те, що у підсумку така фізособа залишилася в мінусах, не має значення.

Декларація та штрафи

Отримання однією фізособою доходу від продажу особистих речей іншій фізособі є підставою для подання декларації про майновий стан і доходи. Чому? Бо серед винятків, коли така декларація не подається, ця ситуація не названа (див. пп. 179.2 та 179.4 ПКУ).

А якщо не подати? Тут все просто. Неподання або несвоєчасне подання податкової декларації = штраф у розмірі 340 грн (п. 120.1 ПКУ). А ще може маячити адмінвідповідальність у вигляді попередження або адмінштрафу від 51 до 136 грн (ст. 164¹ КпАП). Звісно, що все це спрацює, якщо податківці виявлять, що ви отримали оподатковуваний дохід, але декларацію не подали.

Чому ж тоді податківці в згаданому вище роз’ясненні  розповідають, що продаж індивідуального вживаного майна (особистих речей) не є предметом інтересу податкових органів та не розцінюється як підстава для фінансової або адміністративної відповідальності за порушення вимог чинного податкового законодавства?

Скоріш за все, це спроба зменшити градус напруги, що піднявся навколо цього питання останнім часом. Але, якщо ви уважно переглянете весь текст роз’яснення, то не знайдете в ньому норм ПКУ, які б дозволяли зробити такий висновок. Навпаки, в ньому податківці зазначають, що:

1) згідно з п.п. 168.2.1 ПКУ платник податку, який отримує доходи від особи, що не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити їх суму до оподатковуваного доходу, а також сплатити податок з таких доходів;

2) «продажний» дохід входить до складу оподатковуваних як інший дохід на підставі п.п. 164.2.20 ПКУ, з якого слід сплатити ПДФО 18 % та ВЗ 5 % (якщо продаж в поточному році);

3) обов’язок подання декларації перебачено п. 179.1 ПКУ.

До того ж, будьмо чесними, роз’яснення ДПСУ в БЗ — це просто фіксація позиції податкової на певну дату. Воно ніяк не захищає платника податків у випадку, якщо податкова передумає. А передумати вона може в будь-який момент, просто відправивши таке роз’яснення до нечинних з епічним коментарем «… у зв’язку з уточненням редакції запитання-відповіді».

Тож, на наш погляд, безпечніше все-таки дотримуватися ПКУ, а не вестися на стрьомні роз’яснення ДПСУ про «наразі ми не маємо інтересу». І ось тут постає наступне запитання…

Звідки дізнаються?

Якщо ви при продажу речей використовуєте так зване черезтинне радіо (реклама з уст в уста), то навряд чи податкова взагалі дізнається про факт продажу та суму доходу.

Також не вдасться фіскалам відслідкувати продаж через маркетплейс з передоплатою. Вони не мають доступу до інформації про рух грошових коштів на рахунках (у тому числі й карткових) громадян. Ця інформація захищена банківською таємницею, подолати яку (поки що) фіскали не можуть.

Інша справа, коли продаж через маркетплейс відбувається з післяплатою з доставкою його, наприклад, через «Нова пошта». При цьому післяплату від покупця перераховує продавцю NovaPay.

З 01.03.2025 покупець, який вносить післяплату за отриманий товар через касу відділення NovaPay, повинен отримати чек переказу коштів за оновленою ф. № ФКЧ-3. За новими правилами, які Мінфін упровадив із зазначеної дати, такий чек, окрім іншого, має містити інформацію про отримувача переказу, тобто післяплати за товар, а саме: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) (рядок 8) і податковий номер (рядок 8.1). Тобто в цьому випадку ДПСУ може виявити отримувача доходу, кількість здійснених ним продажів з післяплатою протягом року та суми отриманих доходів. Отже, вже сьогодні громадяни, що отримують післяплату на банківський рахунок, наражають себе на реальну небезпеку.

Крім того, податківцям, які тепер із СОД РРО знатимуть розмір отриманих сум, за результатами документальної позапланової перевірки буде значно легше визначити суму оподатковуваного доходу та несплаченого податку. В такому випадку фізособі-продавцю загрожуватиме штраф у загальному випадку 10 % (за наявності умисності — 25 %) суми донарахованого податкового зобов’язання (пп. 123.1, 123.2 ПКУ).

Детально про березневе оновлення форми чеків РРО та про те, що ховається за фасадом, читайте у статті «Як ДПСУ воює з тіньовою інтернет-торгівлею» // «Податки & бухоблік», 2025, № 29.

Ризики

Податківці в своїх роз’яснення прямо заявляють, що їх мета — виявити осіб, які здійснюють продажі товарів на постійній основі. Якщо ви належите до таких, можливо є сенс зареєструвати ФОП.

ДПСУ наполягає, що систематичний продаж та одночасно однорідний асортимент товарів мають ознаки підприємницької (господарської) діяльності. Спираються на норми ГКУ.

З постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» від 25.04.2003 № 3 випливає, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як ФОП, будь-якого виду підприємницької діяльності слід розуміти діяльність, що провадиться нею самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.

Тож контролерам достатньо доказати наявність трьох операцій на рік, щоб погрожувати громадянину відповідальністю, передбаченою ст. 164 КУпАП. Це в загальному випадку штраф 17000 — 34000 грн з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої. Тобто конфіскація не є обов’язковою.

Протоколювати це порушення мають право, зокрема, уповноважені особи податкових органів. Розглядають справи про порушення у частині, що нас цікавить, суди (див. ст. 221 КУпАП).

Зауважимо, що з 28.08.2025 втратить чинність ГКУ. А разом з ним піде у небуття визначення терміна «підприємницька діяльність». Щоправда, в ГПКУ виключно для його цілей з’явиться визначення комерційної господарської діяльності (підприємництва). Про це ми розповідали у статті «Скасування Господарського кодексу та інші зміни: чого очікувати?» // «Податки & бухоблік», 2025, № 15.

Як це вплине на питання, що розглядається? У будь-якому випадку суть підприємництва як самостійної систематичної діяльності нікуди не зникне. Як себе тут поведуть податківці, сказати важко. Щодо судів, то вважаємо, що тут все будуватиметься на судпрактиці Верховного Суду.