ДПС посилює виявлення схем дроблення бізнесу: втрати бюджету — до 19 млрд грн на рік
Під час конференції «Детінізація торгівлі: дроблення, зниження оборотів, зарплати в конвертах» представники влади, ДПС, БЕБ, народні депутати та експерти обговорили масштаби податкових схем і механізми їх виявлення.
В.о. голови ДПС Леся Карнаух повідомила, що у 2025 році служба провела 9 масштабних аналітичних досліджень схем дроблення бізнесу. Матеріали вже передані до Бюро економічної безпеки.
За її словами, ДПС активно застосовує критерії виявлення псевдо-ФОПів, однак можливості служби обмежені через прогалини в законодавстві та неповну імплементацію європейських норм.
Як ДПС виявляє схеми
Податкова використовує ризикоорієнтований підхід та фокусується не на малих підприємцях, а на великих компаніях, які масово використовують ФОПів для мінімізації податків.
Серед ключових індикаторів:
-
масове оформлення співробітників як ФОП замість трудових договорів;
-
аномально низьке податкове навантаження у великих мережах;
-
виплата мінімальної зарплати при значних оборотах;
-
ознаки залежності ФОП від одного замовника.
Податкова також застосовує превентивний механізм: компаніям дається можливість добровільно змінити фінансову модель — перейти на ринкові зарплати, повну фіскалізацію та відмовитися від схем дроблення.
Масштаби проблеми
Старший економіст CASE-Україна Володимир Дубровський презентував дослідження міжнародного досвіду боротьби з дробленням бізнесу. За його оцінками, втрати бюджету України від таких схем становлять 14–19 млрд грн щороку.
Він наголосив, що проблема дроблення не є унікальною для України, і запропонував:
-
законодавчо визначити критерії псевдо-ФОПів;
-
заборонити співпрацю ФОПа з колишнім роботодавцем;
-
встановити порогові обмеження залежно від кількості працівників;
-
перезавантажити фінмоніторинг та запровадити ризикоорієнтовану фіскалізацію.
Myroslav Laba, фахівець Економічної експертної платформи, представив висновки дослідження 6 галузей: рітейл, ресторанна, пальне, табачка, охорона, телеком. У всіх галузях є великі мережі, які сплачують всім співробітникам мінімалку і мають податкове навантаження у рази менше, ніж у лідерів галузі (див. нижче рис. 1, 2).
Позиція народних депутатів
Народний депутат Ярослав Железняк зазначив, що парламент поки не має чіткої комунікації з Мінфіном щодо майбутніх змін у сфері ФОП. Він закликав бізнес активніше формувати публічну позицію.
Заступник голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Олександр Ковальчук підкреслив складність балансу між вимогами МВФ і необхідністю зберегти малий бізнес.
Заступниця голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Ольга Василевська-Смаглюк звернула увагу на нову загрозу — «дропів-ФОПів», через яких можуть проходити мільйони гривень. За її словами, річний ліміт для 3 групи дозволяє одному ФОПу акумулювати значні фінансові потоки.
Що далі
Представники бізнес-асоціацій виступили проти запровадження ПДВ для ФОП і наголосили, що боротьба має бути спрямована саме на схеми дроблення, а не на спрощену систему загалом.
Нагадаємо, що у лютому Уряд вирішив не подавати законопроєкт, але питання не знято.
Учасники домовилися підготувати консолідовану позицію бізнес-спільноти для подання до Верховної Ради та Мінфіну.
Модернізація податкової системи розглядається як необхідний крок для пошуку внутрішніх ресурсів бюджету, однак зміни мають бути виваженими та узгодженими з бізнесом.

