Аванс до реєстрації платником ПДВ: чи можна «перевиписати» ПН?
Вихідна точка: перша подія і статус покупця
Податкові зобов’язання з ПДВ у продавця виникають на дату першої події (отримання авансу або відвантаження). На момент надходження передоплати покупець був неплатником ПДВ, отже:
- продавець правомірно склав ПН на неплатника (тип причини «02»), статус контрагента фіксується саме на дату цієї події.
Перенесення авансу на інший договір: економічна суть
Додаткова угода про перенесення авансу з одного договору на інший, по суті, означає:
- припинення зобов’язань за першим договором (якби сторони повернули гроші, це було б повернення авансу);
- виникнення зобов’язань за новим договором (якби покупець знову перерахував аванс під інший договір).
Хоч гроші фізично не «ходять назад», юридично виникає нова операція – залік/новація зобов’язань на дату підписання додаткової угоди.
На цю дату:
- продавець повинен зменшити (обнулити) зобов’язання за старою ПН;
- і нарахувати нові зобов’язання за іншим договором.
Чому продавець діяв логічно?
Дії продавця виглядають послідовно:
1. Розрахунок коригування до ПН на неплатника
- Датою додаткової угоди складається РК «на мінус» до первісної ПН на неплатника.
- Оскільки ПН виписана на неплатника, РК реєструє сам продавець.
2. Нова ПН за новим договором
- На дату тієї ж додаткової угоди виникають нові ПЗ з ПДВ за іншим договором.
- На цей момент покупець уже зареєстрований платником ПДВ, тому:
- ПН складається на платника, із зазначенням його ІПН;
- у покупця з’являється право на податковий кредит за цією ПН.
З точки зору логіки бухгалтерського і податкового обліку це єдиний механізм, який дозволяє:
- виправити ситуацію з авансом, сплаченим до реєстрації платником;
- не задвоювати базу ПДВ у продавця;
- надати покупцю законну підставу для податкового кредиту після його реєстрації платником.
Ризики та фіскальний підхід
Формально контролюючий орган може наполягати, що:
- перша подія – фактичне надходження коштів – не змінювалась, на цю дату покупець був неплатником,
- отже, немає підстав надавати йому податковий кредит, навіть якщо згодом сторони «переоформили» зобов’язання.
Однак такий підхід ігнорує зміст операції з перенесення авансу. У багатьох роз’ясненнях і судових рішеннях визнається, що договірна новація / залік може створювати нову господарську операцію:
Висновок
Формально норми ПКУ жорстко «прив’язані» до першої події, але з урахуванням економічної суті перенесення авансу і практики застосування ПДВ
Ситуація, коли продавець:
- Формує РК «в мінус» до ПН на неплатника на дату додаткової угоди,
- Складає нову ПН на покупця як платника ПДВ за іншим договором,
є логічною, обґрунтованою і дає покупцю шанс на податковий кредит.
Разом з тим, сторони повинні:
- мати чітко оформлену додаткову угоду з описом перенесення авансу;
- бути готовими обґрунтувати, що це нова госпоперація (а не «переіменування» старої);
- усвідомлювати потенційні фіскальні ризики й, за потреби, посилатися на судову практику.
