Реорганізація юрособи: позапланові перевірки, від'ємне значення, статус «ризикового» платника ПДВ

- Чи є перетворення підприємства підставою для позапланової перевірки?
- Як реорганізація впливає на планові податкові перевірки?
- Чи потрібно додатково повідомляти ДПС про перетворення юрособи?
- Як звітує правонаступник з податку на прибуток і що з «мінусом»?
- Що відбувається з реєстрацією платника ПДВ при перетворенні?
- Чи оподатковується ПДВ операція перетворення і як перенести від’ємне значення?
- Чи стає правонаступник автоматично «ризиковим» платником ПДВ?
Чи є перетворення підприємства підставою для позапланової перевірки?
Позапланові перевірки при реорганізації проводяться у випадках, коли:
- юридична особа припиняється;
- розпочато реорганізацію, крім перетворення (злиття, приєднання, поділ, виділ);
- закривається відокремлений підрозділ;
- порушено справу про банкрутство;
- подано заяву про зняття з обліку.
Навіть у цих випадках рішення про перевірку приймається лише за наявності податкових ризиків у діяльності платника.
Як реорганізація впливає на планові податкові перевірки?
Перетворення саме по собі не є окремою підставою для потрапляння до плану-графіка планових перевірок.
Однак:
- факт реорганізації може враховуватися при оцінці ризиків;
- до плану-графіка включаються платники з високим, середнім або незначним ступенем ризику несплати податків;
- пріоритет у плані-графіку мають суб’єкти з найбільшими податковими ризиками.
Тобто перетворення – лише один із факторів у загальній картині ризиковості, а не автоматичний тригер для планової перевірки.
Чи потрібно додатково повідомляти ДПС про перетворення юрособи?
При перетворенні:
- податковий номер юридичної особи не змінюється;
- дані про реорганізацію (зміну ОПФ) контролюючі органи отримують автоматично з ЄДР.
Як звітує правонаступник з податку на прибуток і що з «мінусом»?
Юрособа, створена внаслідок перетворення вважається новоствореним платником податку на прибуток, відповідно:
звітує за річний податковий період, який:
- починається з дати перетворення;
- закінчується останнім днем звітного року.
Щодо перенесення від’ємного значення об’єкта оподаткування:
- правонаступник має право зменшити фінрезультат на суму від’ємного значення податку на прибуток, яке обліковувалося у підприємства, що припиняється (до перетворення);
- при цьому потрібно виконати вимоги ПКУ щодо перенесення збитків (зокрема обмеження, спеціальні норми тощо).
Що відбувається з реєстрацією платника ПДВ при перетворенні?
Платник ПДВ, який перетворюється, зобов’язаний:
- подати до контролюючого органу заяву за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація»;
- зробити це протягом 10 робочих днів після завершення перетворення.
За результатами перереєстрації:
- дата реєстрації платником ПДВ не змінюється;
- індивідуальний податковий номер платника ПДВ також зберігається.
Якщо ж нова юрособа, утворена шляхом перетворення не подала заяву на перереєстрацію у встановлений строк, контролюючий орган має право:
- анулювати її реєстрацію платником ПДВ за власним рішенням відповідно до ст. 184 ПКУ.
Чи оподатковується ПДВ операція перетворення і як перенести від’ємне значення?
Щодо ПДВ:
- операція реорганізації шляхом перетворення не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Щодо «мінуса» з ПДВ:
сума від’ємного значення ПДВ підприємства, що припиняється, може бути перенесена до податкового кредиту правонаступника;
це відбувається за заявою платника, після підтвердження документальною перевіркою контролюючого органу.
Тобто просто «автоматичного» перенесення немає – потрібні:
- заява;
- документальна перевірка;
- рішення ДПС.
Чи стає правонаступник автоматично «ризиковим» платником ПДВ?
Питання про віднесення до категорії ризикових:
-
розглядається комісією регіонального рівня;
-
вирішується на загальних підставах, а саме:
- за критеріями ризиковості платників ПДВ;
- на підставі наявної податкової інформації (операції, контрагенти, схеми, історія розрахунків тощо).
Тож перетворення – лише один із факторів у профілі платника, але не сама по собі причина для встановлення статусу «ризиковий».