Товари знищені, ОЗ списані: позиція ДПС щодо коригування фінрезультату
Податок на прибуток базується на фінансовому результаті до оподаткування, скоригованому на різниці, прямо передбачені ПКУ (п.п. 134.1.1 ПКУ). Для основних засобів і нематеріальних активів такі різниці встановлено у ст. 138 ПКУ.
Коли фінрезультат коригують через залишкову вартість
Пункт 138.1 ПКУ вимагає збільшувати фінрезультат до оподаткування, зокрема, на суму:
- бухзалишкової вартості окремого об’єкта ОЗ або НМА при ліквідації або продажу;
- бухзалишкової вартості окремого об’єкта невиробничих ОЗ/НМА при їх ліквідації або продажу.
Водночас п. 138.2 ПКУ дозволяє зменшувати фінрезультат:
- на податкову (за ст. 138) залишкову вартість об’єкта ОЗ/НМА у разі його ліквідації або продажу.
Окремо ПКУ визначає, що невиробничі ОЗ/НМА – це активи, не призначені для використання в госпдіяльності платника (п.п. 138.3.2), а залишкова вартість для цілей розд. III – це первісна вартість мінус амортизація, розрахована за правилами цього розділу (п.п. 14.1.9).
Знищені (втрачені) товари й запаси: без податкових різниць
ДПС прямо зазначає:
ПКУ не передбачає жодних різниць для коригування фінрезультату у випадку знищення (втрати) товарів та запасів.
Це означає:
- усі операції зі списання знищених/втрачених товарів та запасів відображаються лише за правилами бухобліку;
- утворений збиток/витрати автоматично впливають на фінрезультат до оподаткування, а отже – на об’єкт оподаткування податком на прибуток без додаткових коригувань за ПКУ.
Тобто для товарів і запасів ніяких спеціальних «плюсів-мінусів» у додатку РІ не робиться – працює чисто бухгалтерський облік.
Списання основних засобів унаслідок знищення: різниці застосовуються
Інша ситуація з основними засобами: якщо ОЗ списується внаслідок знищення/втрати (у т.ч. через форс-мажор), це розглядається як ліквідація об’єкта,
тоді платник застосовує різниці ст. 138 ПКУ:
-
для виробничих ОЗ – одночасно: збільшує фінрезультат на бухзалишкову вартість (п. 138.1 ПКУ); зменшує на податкову залишкову вартість за ст. 138 (п. 138.2 ПКУ);
-
для невиробничих ОЗ – лише збільшує фінрезультат на їх бухзалишкову вартість (п. 138.1), бо податкова амортизація по них не нараховується й податкової залишкової вартості немає.
Як підтвердити форс-мажор і втрату активів
ДПС звертає увагу: якщо знищення (втрата) товарів відбулися внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору) під час дії воєнного чи надзвичайного стану, підтвердження має ґрунтуватися на:
1. належним чином оформлених первинних документах, що фіксують факт і обставини знищення/втрати (акти, внутрішні розпорядчі документи, фотофіксація, звіти комісій тощо);
2. сертифікаті про форс-мажорні обставини, виданому Торгово-промисловою палатою України або уповноваженою регіональною ТПП.
За ст. 14^1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні»:
- ТПП України та регіональні палати засвідчують форс-мажор і
- видають сертифікат про такі обставини протягом 7 днів з дати звернення суб’єкта господарювання.
Без сертифіката ТПП довести причинно-наслідковий зв’язок між війною/форс-мажором і втратою активів буде значно складніше як для цілей податку на прибуток, так і в можливих спорах.
Первинка й бухоблік: до Мінфіну
ДПС окремо підкреслює, що:
- методологія бухгалтерського обліку та фінзвітності – це компетенція Мінфіну (ч. 2 ст. 6 Закону № 996);
- тому щодо порядку оформлення, складу первинних документів і конкретних проводок зі списання знищених/втрачених товарів унаслідок форс-мажору платнику доцільно звертатися саме до Міністерства фінансів України або орієнтуватися на чинні НП(С)БО/МСФЗ та роз’яснення Мінфіну.
Підсумок для платника податку на прибуток
Товари/запаси, знищені чи втрачені через форс-мажор:
- податкових різниць у ПКУ немає – усе відображається за бухобліком;
- важлива наявність первинки + сертифікату ТПП про форс-мажор.
Основні засоби, списані через знищення/втрату:
- для виробничих ОЗ – застосовуються «стандартні» різниці ст. 138 (плюс бухзалишкова – мінус податкова);
- для невиробничих ОЗ – лише збільшення фінрезультату на їх бухзалишкову вартість.
Читайте також:
