Криптоплатежі й єдиний податок: позиція ДПС щодо ФОП

ДПС України надала індивідуальну податкову консультацію ФОП‑платнику єдиного податку 2‑ї групи (роздрібна торгівля через інтернет, КВЕД 47.91), який планує приймати оплату за товари через сервіс криптоеквайрингу Whitepay.

Схема роботи, описана у зверненні:

• покупець сплачує за товар у криптовалюті через платіжний шлюз Whitepay;
• Whitepay конвертує криптовалюту в гривні;
• на рахунок ФОП в українському банку надходять гривні;
• дохід у книзі обліку ФОП відображається у гривні за датою надходження коштів від Whitepay.

Платник запитав ДПС:

1. Чи є порушенням для ФОП‑єдинника (2‑га група) отримання коштів через криптоеквайринг з точки зору п. 291.6 ПКУ, якщо сам ФОП з криптовалютою «не контактує»?
2. Чи може це стати підставою для примусового переходу на загальну систему (п.п. 298.2.3 ПКУ)?
3. Які саме первинні документи підтверджують правомірність відображення доходу?

Ключова правова рамка, на яку спирається ДПС

• Закон «Про віртуальні активи» № 2074‑ІХ прийнято, але не набрав чинності, бо ще немає змін до ПКУ щодо оподаткування віртуальних активів.
• У ПКУ немає окремих норм, які визначають:
  • правовий статус криптовалюти;
  • порядок оподаткування операцій з віртуальними активами;
  • вимоги до документального оформлення таких операцій.
• П. 291.6 ПКУ: 

• П.п. 1 п. 292.1 ПКУ: доходом ФОП‑єдинника є дохід у грошовій формі (готівковій/безготівковій), матеріальній, нематеріальній; дата доходу – дата фактичного надходження коштів (п. 292.6).
• П.п. 4 п.п. 298.2.3 ПКУ: якщо єдинник застосував інший спосіб розрахунків, ніж дозволений п. 291.6 (крім окремо згаданих е‑резидентів), він зобов’язаний перейти на загальну систему з 1 числа місяця, наступного за періодом порушення.
• Окремо ПКУ забороняє для єдинників діяльність з обміну іноземної валюти (п.п. 291.5.1), але в ІПК це згадано більше як фон – криптовалюта наразі формально не віднесена до «іноземної валюти», але й не має свого законного статусу.

Позиція ДПС щодо криптовалюти та спрощеної системи

1. Криптовалюта не має правового статусу і не є законним платіжним засобом в Україні.

• Немає нормативної бази для її класифікації та регулювання операцій.
• Відповідно, ДПС заявляє, що не може встановити спеціальний податковий режим для доходів, отриманих у криптоактивах, доки законодавець не внесе зміни до ПКУ.

2. Будь-які розрахунки криптовалютою – це «інший спосіб розрахунку», ніж дозволені п. 291.6 ПКУ.

• П. 291.6 дозволяє єдинникам лише гроші (готівка, безготівка, електронні гроші).
• Криптовалюта не входить до жодної з цих категорій.
• Тому, з точки зору ДПС, оплата за товари криптовалютою – це порушення п. 291.6 ПКУ, навіть якщо потім крипта конвертується посередником у гривню.

3. Факт того, що ФОП напряму не приймає криптовалюту, ДПС не рятує.

• Схема «клієнт платить у криптовалюті → Whitepay конвертує → ФОП отримує гривні» для ДПС усе одно означає, що розрахунок між покупцем і продавцем відбувся у криптовалюті.
• А отже – використано спосіб розрахунку, не передбачений п. 291.6 ПКУ.

4. Наслідок – обов’язковий перехід на загальну систему.

• В ІПК прямо застосовано норму п.п. 4 п.п. 298.2.3 ПКУ: якщо платник ЄП застосовує інший спосіб розрахунків, він зобов’язаний перейти на загальну систему з 1 числа місяця, наступного за періодом порушення.
• Тобто ДПС фактично відповідає: так, така схема може стати підставою для переведення на загальну систему.

5. Щодо оподаткування доходів від операцій з віртуальними активами загалом

• ДПС наголошує: поки спеціальних правил у ПКУ немає, доходи від операцій з віртуальними активами оподатковують у загальному порядку, як доходи фізособи за розд. IV ПКУ (у т.ч. як іноземні доходи, якщо джерело – за межами України).

• Це зауваження радше загальне, воно виходить за рамки суто спрощенки, але показує: формальні «вікна» в законі не означають відсутність оподаткування.

Що з первинними документами?

ФОП прямо питав, які первинні документи треба зберігати для підтвердження доходів у книзі. ДПС:

• не дає конкретного переліку документів (договори, акти, виписки тощо);
• фактично уникає прямої відповіді, посилаючись на те, що до визначення правового статусу віртуальних активів та внесення змін до ПКУ встановити порядок документального оформлення операцій із криптоактивами неможливо.

Отже, формально ФОП повинен мати стандартний набір документів (договір з Whitepay, банківські виписки, договори з покупцями, чеки/РРО тощо), але саме криптооперації в цьому наборі залишаються «сірою зоною», і ДПС не бере на себе відповідальність їх чітко легалізувати у межах спрощеної системи.

Висновки, які де‑факто випливають із позиції ДПС в ІПК

ФОП‑єдинникам, які хочуть зберегти спрощену систему, варто утриматися від приймання криптовалюти як форми розрахунку, навіть опосередковано.

Якщо бізнес‑модель критично потребує криптоплатежів:

• зважити перехід на загальну систему;
• опрацювати податкові наслідки із залученням податкового консультанта або отримати власну ІПК.
• Стежити за законодавчими змінами щодо віртуальних активів і їх оподаткування – після внесення змін до ПКУ позиція та ризики можуть змінитися.

Ця ІПК демонструє: поки крипта в Україні юридично «поза рамками», ДПС трактує будь‑які крипторозрахунки як несумісні зі спрощеною системою для ФОП.