Строк позовної давності під час війни (станом на 2026 рік)

Автор: Амброзяк Наталя, юрист.

Чи існує наразі зупинка строків позовної давності? Або ж вони вже стартували? Якщо стартували, то як їх рахувати?

Зараз строк позовної давності не зупиняється автоматично через воєнний стан. З 4 вересня 2025 року її перебіг відновився, а час, протягом якого діяло зупинення, враховується за спеціальними правилами. Зауважте: по-перше, враховувати під час розрахунків слід і «карантинну» зупинку цього строку. А по-друге, щодо ЗЕД-операцій є свої, особливі правила.

Нагадаємо: за загальним правилом позовна давність становить 3 роки. Однак для окремих вимог ЦКУ встановлює спеціальні строки. Крім того, сторони договору можуть письмово збільшити строк позовної давності. Також деякі нормативно-правові акти встановлюють окремо такий строк.

Зокрема, у сфері зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) ми маємо орієнтуватися у першу чергу на міжнародні нормативно-правові акти, а не на ЦКУ. Пам’ятаємо: міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана ВРУ, є частиною українського законодавства (ч. 1 ст. 9 Конституції України, ч. 1 ст. 19 Закону України від 29.06.2004 № 1906-IV). Наприклад, у питаннях міжнародної купівлі-продажу це — Конвенція про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів від 14.06.74, набула чинності для України 01.04.94. І там загальний строк позовної давності становить 4 роки.

Також зауважимо, що на період дії воєнного стану п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ (у редакції до 04.09.2025) передбачав продовження строків позовної давності, а п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ — на період карантину. Зупинка строків позовної давності діяла до 4 вересня 2025 року. Проте у контексті ЗЕД-договорів вона не «працювала» автоматично. Принаймні для більшості ситуацій.

Отже, при розрахунку строку за боргом, який виник до або під час дії воєнного стану, потрібно:

1) визначити дату початку позовної давності;

2) перевірити, скільки часу минуло до 12.03.2020;

3) порахувати, який період припав на законодавче зупинення строку (тобто у період з 12.03.2020 до 04.09.2025);

4) від 04.09.2025 відлічити кількість днів, які розраховуються як різниця між п. 2 та п. 3 цього алгоритму.

Окремо треба врахувати можливе переривання строку, наприклад, через визнання боргу боржником. Бо за ст. 264 ЦКУ після такого переривання строк починається заново. А «воєнна» зупинка (як і «карантинна», до речі) не впливала на дію правила щодо переривання позовної давності.

Строк позовної давності у такому випадку завершиться 04.09.2028. Усе тому, що виникли підстави для переривання позовної давності. Строк позовної давності мав почати спливати заново з 19.06.2025, але цього не відбулося через карантинні та воєнні норми. А отже, відлічувати строки позовної давності нам доведеться з 04.09.2025.

Увага! Не плутайте позовну давність із процесуальними строками звернення до суду та строками давності, передбаченими податковим законодавством. Правила щодо оскарження ППР, рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, ЄСВ-вимог тощо визначаються іншими нормами і не зводяться до трирічної позовної давності з ЦКУ.

Для конкретного боргу дату спливу позовної давності потрібно визначати індивідуально: враховувати строк виконання зобов’язання, можливе визнання боргу, спеціальний строк давності та періоди законодавчого зупинення.

Тому сама наявність воєнного стану не означає, що трирічний строк автоматично починає рахуватися заново або взагалі не спливає.

Детально про те, які правила наразі діють щодо позовної давності та як відлічувати правильно цей строк, читайте у статті «Строки позовної давності: що потрібно знати бухгалтеру у 2026 році?» // «Податки & бухоблік», 2026, № 28.