Скасування податкової пільги для міжнародних посилок є заходом для підтримки українського бізнесу
Рівні умови для українського бізнесу, детінізація іі наближення до європейських правил – це є ключовими цілями реформи оподаткування міжнародних посилок. Нова модель передбачатиме скасування пільги з ПДВ для комерційних товарів у міжнародних відправленнях вартістю до 150 євро.
Чому саме зараз уряд вирішив так активно звернути увагу на правила оподаткування міжнародних посилок? Яку проблему це має вирішити, і який ефект для державного бюджету ви очікуєте?
Реформа покликана вирівняти правила оподаткування для всіх гравців на ринку України – і тих, хто виробляє товар в країні, і тих, хто імпортує. Поточна податкова пільга створює нерівні умови саме для українського виробника. І це несправедливо.
Водночас за останні роки, масштаби міжнародної електронної торгівлі в Україні зросли в рази, а разом із цим – обсяги товарів, які ввозяться без сплати ПДВ для товарів до 150 євро.
Згідно з даними від Митниці, у 2025 році міжнародних поштових та експрес-відправлень надійшло на 167,3 мільярда гривень. 92,9 мільярда гривень, або 55,5% вартості таких відправлень, не оподатковувалися через наявну пільгу. Ще у 2023 році цей показник становив близько 40 мільярдів гривень. Тобто лише за два роки обсяг неоподатковуваного імпорту збільшився більш ніж удвічі.
Тенденція зберігається і цього року. За сім місяців 2026-го загальна вартість міжнародних посилок уже становила 136,3 мільярда гривень. З них 56,8 мільярда гривень, або 42%, не оподатковувалися ПДВ через пільгу.
Ми говоримо вже не про невеликий виняток для окремих покупок громадян, а про значний сегмент імпорту.
Україна перебуває в умовах повномасштабної війни, і кожна додаткова гривня бюджету має велике значення. Чи можна сказати, що запровадження оподаткування міжнародних посилок це насамперед крок для пошуку додаткових ресурсів на фінансування оборони?
Ситуація з платіжним балансом України складна. Структурний дефіцит платіжного балансу розширюється з кожним роком повномасштабної війни і за плинний рік становить вже 50 мільярдів доларів США. Уряд має вжити заходів, аби сповільнити тенденцію, коли імпорт зростає значно вищими темпами, аніж експорт. І в цьому контексті такі заходи, як скасування пільги з ПДВ для дешевого імпорту є важливим рішенням для покращення торгового балансу.
Міжнародна фінансова допомога обсягом від 40 до 50 мільярдів доларів США щорічно компенсує цей розрив, але не усуває структурну вразливість економіки. Тому це також питання економічної політики воєнного часу: підтримка власної економіки, створення робочих місць за рахунок розширення виробництва, не створюючи штучних податкових стимулів на користь імпорту.
Показовою є й динаміка за 7 місяців 2026 року: темпи зростання імпорту майже у вісім разів перевищують темпи зростання експорту – плюс 33% проти 4%.
І, звичайно, це рішення, яке має на меті підтримку держбюджету.
Що саме є головною мотивацією при ухваленні такого рішення: збільшення надходжень до бюджету чи боротьба з тіньовим імпортом?
Коли існує несправедлива податкова пільга, яка дозволяє значній частині товарів фактично уникати оподаткування, це не лише втрати бюджету. Це ще й стимул для розвитку схем, що підривають чесну конкуренцію.
Тому це рішення вже давно назріло і є відповіддю на запит доброчесного українського бізнесу. Сьогодні за рахунок пільги в Україну постачаються величезні обсяги товарів, які конкурують з продукцією українського бізнесу, але перебувають в інших податкових умовах, маючи преференцію. Часто це преференція для маркетплейсів країн, які не є дружніми до України.
Зараз Україна ставить іноземних виробників у краще становище, аніж наш власний бізнес. Така ситуація має бути виправлена. Український підприємець завжди платив 20% ПДВ. Іноземні онлайн-продавці та імпортери – ні. Скасування пільги усуває дискримінаційні умови для національного виробника, і вперше за довгі роки створює умови для чесної конкуренції.
Десятки об'єднань бізнесу та окремі компанії публічно заявляють про необхідність оподаткування дешевого імпорту. Це сотні компаній і десятки тисяч їх працівників.
Існування поточного неоподатковуваного порогу стимулює використання міжнародних поштових відправлень для мінімізації податкових платежів. Значні партії товарів імпортуються із застосуванням схем дроблення відправлень.
Звичайно, це й частина зусиль Уряду України з детінізації, що є основою наших програм співпраці з ЄС та МВФ. Україна рухається до моделі оподаткування малих поштових відправлень, яка вже використовується в Європейському Союзі.
Зверніть увагу! Ця реформа забезпечить близько 10 мільярдів гривень додаткових надходжень до бюджету щороку. Це додатковий ресурс, який спрямовується виключно на потреби захисту України.
Значна кількість українських підприємців закуповують товари за кордоном. Чи оцінював Мінфін, як нові правила вплинуть на малий і середній бізнес? Чи існує ризик, що для частини підприємців це означатиме скорочення діяльності або навіть закриття бізнесу, особливо в умовах війни?
Саме український бізнес сьогодні найбільше потребує чесних правил конкуренції.
Українські підприємства сплачують ПДВ, створюють робочі місця, інвестують у виробництво навіть за таких складних умов, як сьогодні. Водночас значна частина аналогічних товарів, що продаються через іноземні маркетплейси, користується податковою пільгою. Це створює нерівні умови конкуренції і сумлінний український бізнес фактично отримує гірші стартові умови.
Якщо ж бізнес-модель побудована на ввезенні комерційних товарів під виглядом невеликих особистих покупок до 150 євро без сплати ПДВ, то такі підприємства будуть змушені перебудувати свої процеси.
Багато українців замовляють товари з-за кордону, тому що це дешевше, ніж купувати аналогічні товари в Україні. Чи не погіршить нова система становище таких людей?
Запровадження ПДВ для товарів, які купуються на маркетплейсах, не обов'язково призведе до пропорційного збільшення ціни для кінцевого покупця. Остаточна ціна залежатиме від політики конкретного маркетплейса та продавця, знижок, логістики, конкурентного середовища тощо.
Продавець може частково компенсувати податок за рахунок своєї маржі, змінити базову ціну, додати знижку тощо.
Реформа має на меті заміщення частини товарів українськими аналогами, які до цього не мали економічної доцільності для виробництва і продажу. Збільшення пропозиції за рахунок українських позицій теж може врівноважити ціну.
У межах реформи Мінфін запровадить механізм, і IOSS – Import One-Stop Shop, який успішно працює в ЄС. Для покупця процес оформлення та отримання товару жодним чином не змінюється: людина купує річ на міжнародному маркетплейсі, під час оформлення замовлення одразу бачить його кінцеву вартість із ПДВ і сплачує все одним платежем. Далі саме електронна платформа адмініструє податок і забезпечує його перерахування до бюджету. Тобто громадянам не потрібно буде самостійно розраховувати ПДВ, подавати додаткові документи чи окремо сплачувати податок. З погляду користувача процес покупки не змінюється.
Важливо! Міністр наголошує, що запуск системи передбачений не раніше 1 січня 2027 року і лише після підтвердження готовності всіх учасників ринку поштових відправлень та запровадження необхідних ІТ-рішень. Нові правила почнуть діяти тільки коли система буде готова.
Чи не призведе оподаткування всіх міжнародних посилок до того, що українські продавці отримають меншу конкуренцію з боку Amazon, Temu чи AliExpress і зможуть підвищувати ціни? Як держава планує захистити споживачів від такого сценарію?
Не йдеться про обмеження конкуренції.
Ключові міжнародні маркетплейси продовжать працювати на українському ринку. Змінюється лише одне – усі продавці працюватимуть за однаковими податковими правилами.
Принципово важливо, щоб бізнес конкурував з міжнародними платформами якістю, сервісом та ефективністю, а не різними режимами оподаткування.
Показовим є досвід ЄС щодо конкуренції і кількості відправлень. Після скасування у 2021 році пільги з ПДВ для дешевих імпортних товарів пропозиція не скоротилася. За даними Єврокомісії, у 2024 році до ЄС надійшло близько 4,6 мільярда товарів у відправленнях вартістю до 150 євро, а у 2025 році – вже майже 5,9 мільярда. Встановлення однакових правил сплати ПДВ не закриває людям доступ до міжнародної електронної торгівлі і не зупиняє її розвиток.
Окрім того, у ЄС з 2021 року ПДВ сплачується з усіх комерційних товарів, придбаних за межами Євросоюзу, незалежно від їхньої вартості. А з 1 липня 2026 року ЄС також скасував митну пільгу для товарів у відправленнях до 150 євро та запровадив тимчасове мито 3 євро на товари імпортовані до ЄС, для забезпечення рівних умов конкуренції для європейського бізнесу.
