Навчальна відпустка у 2026 році: не «послуга» роботодавця, а трудова гарантія

Працівник навчається і просить навчальну відпустку. А у відповідь чує: 

• «Зараз не можемо відпустити — багато роботи».
• «Бери за власний рахунок».
• «Ти вже використав щорічну відпустку».
• «Навчання — це твоя особиста справа».

Чи законно це?

Не завжди. І саме тут важливо відрізняти право працівника від бажання роботодавця.

1. Що таке навчальна відпустка?

Додаткові відпустки у зв'язку з навчанням є окремим видом відпусток.

Це прямо передбачено ст. 4 Закону України «Про відпустки».

Конкретні підстави, категорії працівників і тривалість таких відпусток визначаються, зокрема, статтями 13–15 Закону «Про відпустки» та статтями 211–216 КЗпП України.

Тобто навчальна відпустка — це не «додатковий вихідний», який роботодавець може надати або не надати на власний розсуд.

2. Хто має право?

Законодавство передбачає навчальні відпустки для працівників, які без відриву від роботи здобувають освіту, зокрема:

• професійну освіту;
• фахову передвищу освіту;
• вищу освіту;
• освіту в аспірантурі — у передбачених законом випадках.

При цьому форма навчання, курс, вид навчального заходу та конкретна освітня програма мають значення.

Тому фраза:

«Я студент — значить мені автоматично належить 30 днів» юридично неправильна.

Спочатку потрібно визначити конкретну законодавчу підставу.

3. Професійна освіта: у 2026 році є важлива новела

З 2025 року правила для працівників, які навчаються у закладах професійної освіти, були оновлені.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про відпустки» працівникам, які успішно навчаються на вечірніх відділеннях закладів професійної освіти, надається додаткова оплачувана відпустка загальною тривалістю 35 календарних днів протягом навчального року.

Вона надається для підготовки та складання іспитів, оцінювання результатів навчання у кваліфікаційному центрі.

Ця редакція запроваджена Законом України №4574-IX від 21.08.2025 «Про професійну освіту».

Отже, у кадрових документах 2026 року вже не варто механічно використовувати стару термінологію та старі шаблони.

4. Фахова передвища та вища освіта

Для працівників, які успішно навчаються без відриву від виробництва у закладах фахової передвищої або вищої освіти, ст. 216 КЗпП України передбачає додаткові оплачувані відпустки.

Тривалість залежить від:

• форми навчання;
• курсу;
• виду навчальних занять;
• проходження атестації;
• підготовки та захисту кваліфікаційної роботи;
• конкретної освітньої ситуації.

Тому кадровику недостатньо просто побачити слово «сесія» у заяві працівника.

Потрібно встановити, яка саме норма закону застосовується до конкретного випадку.

Відповідні положення містяться у ст. 216 КЗпП України.

5. А чи зберігається зарплата?

Так.

І це одна з найважливіших гарантій.

Стаття 217 КЗпП України передбачає, що на час додаткових відпусток у зв'язку з навчанням за працівниками за основним місцем роботи зберігається середня заробітна плата.

Отже:

навчальна відпустка ≠ відпустка без збереження заробітної плати.

Якщо працівник має право саме на оплачувану навчальну відпустку, роботодавець не може просто замінити її відпусткою «за власний рахунок».

6. Чи може роботодавець відмовити через виробничу необхідність?

Сам факт того, що:

• «немає ким замінити»;
• «зараз звітність»;
• «у нас перевірка»;
• «дуже багато роботи»

не перетворюється автоматично на законну підставу для відмови у передбаченій законом гарантії.

Якщо працівник відповідає встановленим законодавством умовам, питання потрібно вирішувати на підставі відповідної норми КЗпП та Закону «Про відпустки», а не виключно виходячи з виробничої зручності.

7. Що потрібно для оформлення?

Практично кадровику потрібно отримати від працівника:

• заяву про надання навчальної відпустки;
• документ закладу освіти, який підтверджує відповідну підставу та період навчання;
• за необхідності — інші документи, що дозволяють встановити право на конкретний вид навчальної відпустки.

Після перевірки підстав видається наказ про надання відпустки.

8. Навчальна відпустка не є щорічною

Це принципово.

Працівник не повинен «витрачати» свої 24 календарні дні щорічної основної відпустки на сесію.

Навчальна відпустка має іншу правову природу та регулюється окремими нормами законодавства.

9. А якщо працівник навчається за власним бажанням?

Ось тут уже потрібна юридична точність.

Не будь-яке навчання породжує право саме на оплачувану навчальну відпустку.

Потрібно перевірити:

• вид освіти;
• заклад освіти;
• форму навчання;
• успішність навчання;
• підставу для відпустки;
• відповідність конкретній статті КЗпП або Закону «Про відпустки».

Саме тому кадровику не варто оформлювати навчальну відпустку лише на підставі фрази: «Працівник навчається».

10. А як бути під час воєнного стану?

Окремо потрібно враховувати Закон України №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Але тут важлива юридична деталь: не можна автоматично поширювати всі воєнні обмеження на всі види відпусток.

Закон №2136-IX встановлює спеціальні правила щодо відпусток у період воєнного стану, тому перед оформленням потрібно перевірити, який саме вид відпустки надається і яка норма спеціального закону застосовується.