Отключить рекламу

Подпишитесь!


28.02.12
1372 7 Печатать

С нового года – на международные стандарты финансовой отчетности

   Наказом № 1591 внесено зміни до всіх Положень (стандартів) бухгалтерського обліку (далі – ПБО), Плану рахунків та Інструкції про його застосування, затверджених наказом № 291. Більшість змін викликано тим, що починаючи зі звітних періодів 2012 р. певні групи підприємств мають складати фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності (далі – МСФЗ).
   
   У цій статті розглянемо такі зміни, насамперед, кого саме вони стосуються.
   
   ? Кого стосуються зміни щодо складання МСФЗ?
   
   Згідно зі ст. 1 Закону про бухоблік МСФЗ – це прийняті Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документи, якими визначено порядок складання фінансової звітності. Водночас відповідно до ст. 121 цього Закону для складання фінансової звітності застосовуються МСФЗ, якщо вони не суперечать зазначеному Закону та офіційно оприлюднені на веб-сайті Мінфіну України.
   
   Отже, для складання фінансової звітності застосовуються МСФЗ, оприлюднені на сайті Мінфіну України (www.minfin.gov.ua).
   
   Окремі аспекти застосування МСФЗ у перші звітні періоди визначає МСФЗ 1 – «Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності». Про це йдеться в листі про застосування МСФЗ, у якому також визначено інші специфічні перехідні особливості.
   
   ? Хто має звітувати за МСФЗ починаючи зі звітних періодів 2012 р.?
   
   Відповідно до змін, внесених Законом № 3332 до Закону про бухоблік (п. 12.2 ст. 121), складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами публічні акціонерні товариства, банки, страховики, а також підприємства, що провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.
   
   Також п. 2 Порядку № 419 визначено, що фінансова звітність та консолідована фінансова звітність складаються за міжнародними стандартами фінансової звітності публічними акціонерними товариствами, банками, страховиками починаючи з 01.01.2012 р., а також підприємствами, які провадять господарську діяльність за такими видами:
   
   • грошове (крім банків) та фінансове посередництво – починаючи з 01.01.2013 р.;
   
   • недержавне пенсійне забезпечення – починаючи з 01.01.2013 р.;
   
   • допоміжні послуги у сфері фінансового посередництва та страхування – починаючи з 01.01.2014 р.
   
   Отже, останні також складатимуть звітність за МСФЗ, але з податкових періодів 2013 (2014) рр.
   
   До того ж згідно з п. 12.3 ст. 121 Закону про бухоблік підприємства, крім зазначених вище, самостійно визначають доцільність застосування МСФЗ для складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності. Те саме зазначено й у п. 8.5 ст. 8 цього Закону.
   
   Таким чином, будь-яке підприємство може самостійно перейти на складання звітності за МСФЗ.
   
   ? Як підприємству перейти на складання фінансової звітності за МСФЗ за власним бажанням?
   
   Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів (п. 8.2 ст. 8 Закону про бухоблік).
   
   Наприклад, якщо в установчих документах зазначено, що питання організації бухгалтерського обліку повинен вирішувати керівник підприємства, то має бути видано відповідний наказ про організацію бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності. У наказі зазначатиметься про перехід на складання фінансової звітності за МСФЗ, визначення елементів нової облікової політики тощо.
   
   ? З якої дати набирають чинності наказ № 1591 і внесені ним зміни?
   
   Наказ № 1591 (згідно з п. 6) набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Його опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 10.01.2012 р. № 102.
   
   Таким чином, починаючи зі звітності за I квартал 2012 р., слід враховувати зміни.
   
   Основні зміни до ПБО
   
   Згідно з внесеними змінами норми ПБО вже не застосовуються підприємствами, які складають фінансову звітність за МСФЗ.
   
   Для складання звітності вони мають користуватися МСФЗ, але це не стосується безпосередньо форм фінансової звітності, які є додатками відповідних ПБО:
   
   • Балансу (форма № 1);
   
   • Звіту про фінансові результати (форма № 2);
   
   • Звіту про рух грошових коштів (форма № 3);
   
   • Звіту про власний капітал (форма № 4).
   
   Підприємства, які звітують за МСФЗ, мають застосовувати ці форми, але самі форми також зазнали певних змін.
   
   У шапках наведених форм з'явився новий реквізит, у якому слід позначати, за якими стандартами вони складалися – за ПБО чи МСФЗ.
   
   У шапці форми Балансу – також новий реквізит «Середня кількість працівників». У виносці до цього реквізиту зазначено, що така кількість визначається в порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі статистики. На сьогодні середня кількість працівників визначається в порядку, визначеному Інструкцією № 286.
   
   Нагадаємо, раніше середня кількість працівників зазначалася у формі № 5 один раз на рік під час її подання. Відтепер зазначатимемо у Балансі чотири рази на рік (у формі № 5 середня кількість працівників уже не зазначається).
   
   Згідно з п. 3 наказу № 1591 наказ № 302 доповнено новим п. 7. Тепер форма № 5 «Примітки до річної фінансової звітності» не застосовується банками; бюджетними установами; представництвами іноземних суб'єктів господарської діяльності; суб'єктами малого підприємництва, визнаними такими відповідно до законодавства; підприємствами, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за МСФЗ.
   
   Таким чином, підприємства, які складатимуть звітність за МСФЗ, уже не подають форму № 5, що містила інформацію про рух необоротних активів за видами: залишок, надходження, вибуття, переоцінка тощо; рух забезпечень і резервів; переоцінку запасів; використання амортизаційних відрахувань тощо. Але це не означає, що такі підприємства не повинні подавати у складі фінансової звітності інформацію, яку містила форма № 5. Аналогічна інформація наводиться у примітках до фінансової звітності, складеної за МСФЗ.
   
   План рахунків та Інструкція про його застосування
   
   План рахунків викладено в новій редакції. Такий план застосовується всіма підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (крім банків і бюджетних установ) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відокремлених підрозділів юридичних осіб (далі – підприємства). Тобто План рахунків має застосовуватися в тому числі підприємствами, які складають звітність за МСФЗ.
   
   У новому Плані рахунків немає субрахунків. Він містить виключно синтетичні рахунки (рахунки першого порядку). Як зазначено в преамбулі до цього Плану, субрахунки до синтетичних рахунків уводяться підприємствами самостійно виходячи з потреб управління, контролю, аналізу та звітності. А підприємства, які застосовують Інструкцію про застосування Плану рахунків, затверджену наказом № 291, використовують субрахунки, визначені цією Інструкцією.
   
   ? Хто застосовує Інструкцію про застосування Плану рахунків?
   
   Відповідно до внесених змін усі підприємства застосовують План рахунків, за винятком тих, які складають звітність за МСФЗ. Отже, останні таку Інструкцію не застосовують, а вводять субрахунки самостійно з огляду на власні потреби.
   
   Благодійна допомога
   
   Згідно з пп. 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу звільняється від оподаткування ПДВ надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб'єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійництво та благодійні організації.
   
   Якщо набувачами благодійної допомоги є юридичні особи, то вони повинні дотримуватися певних правил бухгалтерського обліку отриманої допомоги, встановлених вищезазначеним підпунктом:
   
   • вести бухгалтерський та оперативний облік надходження, зберігання, розподілу та використання благодійної допомоги у вигляді товарів, робіт, послуг, а також звітність за встановленою центральним органом виконавчої влади в галузі статистики формою, яку надсилають органам державної податкової служби;
   
   • для бухгалтерського обліку операцій, пов'язаних з благодійною допомогою, користуватися Планом рахунків та Інструкцією про його застосування, що діють в Україні;
   
   • самостійно визначати порядок аналітичного обліку операцій, пов'язаних з благодійною допомогою, відкривати відповідні рахунки;
   
   • у річній фінансовій звітності відображати: в бухгалтерському балансі – окремо кошти (товари, роботи, послуги), отримані як благодійна допомога; у звіті про прибутки та збитки – окремо вартісну величину отриманої благодійної допомоги;
   
   • у додатку (коментарі) до річного звіту робляться необхідні пояснення щодо зазначених показників діяльності, пов'язаної з благодійною допомогою.
   
   Про те саме йдеться у Порядку № 1295.
   
   У зв'язку з необхідністю окремого обліку до окремих ПБО та Інструкції про застосування Плану рахунків наказом № 1591 внесено відповідні зміни.
   
   Субрахунок 483, який раніше називався «Гуманітарна допомога», тепер має назву «Благодійна допомога». Саме на цьому субрахунку набувачі допомоги повинні обліковувати цільове фінансування у вигляді звільненої від оподаткування ПДВ благодійної допомоги.
   
   Наведемо приклад бухгалтерського обліку благодійної допомоги.
   
   Приклад 1
   
   Підприємство-набувач отримало у вигляді благодійної допомоги товари на суму 10000 грн.
   
   Станом на кінець звітного періоду отримувачам благодійної допомоги роздано товарів на суму 6000 грн.

   
   У бухгалтерському обліку ця операція відображається таким чином (табл. 1).
   
   
Таблиця 1

   
Зміст господарської операції Бухгалтерський облік
з/п Дт Кт Сума, грн.
1 Отримано благодійну допомогу у вигляді товарів 28 483 10000
2 Роздано товарів 94 28 6000
3 Визнано дохід у зв'язку з виконанням умов цільового фінансування 483 718 6000
   
   Згідно з даними прикладу 1 станом на кінець звітного періоду кредитовий залишок субрахунку 483 становить 4000 грн. (10000 – 6000). У Балансі (формі № 1) разом з іншими сумами цільового фінансування він відображається у графі 4 «На кінець звітного періоду» рядка 420.
   
   Однак тепер відповідно до внесених наказом № 1591 змін цей рядок доповнено виноскою «(2)»: «(2) З рядка 420 графа 4 Сума благодійної допомоги (421) ___».
   
   Тому залишок благодійної допомоги 4000 грн. ми повинні відобразити у відповідному полі цієї виноски. Тільки не в гривнях, а в тисячах гривень, без десяткових знаків після коми (п. 6 ПБО 2 «Баланс»):
   
   «(2) З рядка 420 графа 4 Сума благодійної допомоги (421) 4».
   
   Аналогічна ситуація зі Звітом про фінансові результати (форма № 2). До рядка 130 «Інші доходи» додано виноску «(1)»: «(1) З рядка 130 графа 3 Дохід, пов'язаний з благодійною допомогою (131) __».
   
   Тут ми покажемо цільове фінансування на суму визнаного доходу. За даними прикладу 1 – 6000 грн. Щоправда, у Звіті, як і в Балансі, відображаємо у тисячах гривень без десяткових знаків – 6.
   
   Купівля-продаж іноземної валюти
   
   Наказом № 1591 внесено зміни до ПБО 15 «Дохід», ПБО 16 «Витрати», до Інструкції про застосування Плану рахунків щодо операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.
   
   Тепер при відображенні в обліку і фінансовій звітності операцій з продажу іноземної валюти її балансова вартість вже не визнається доходом і витратами.
   
   Причому на субрахунку 711 «Дохід від купівлі-продажу іноземної валюти» (раніше субрахунок називався «Дохід від реалізації іноземної валюти») узагальнюється інформація про доходи від купівлі-продажу іноземної валюти, зокрема додатна різниця між ціною купівлі-продажу іноземної валюти та її балансовою вартістю.
   
   А на субрахунку 942 «Витрати на купівлю-продаж іноземної валюти» (раніше субрахунок називався «Собівартість реалізованої валюти») узагальнюється інформація про витрати на купівлю-продаж іноземної валюти, зокрема від'ємна різниця між ціною купівлі-продажу іноземної валюти та її балансовою вартістю.
   
   Окрім того, витрати, пов'язані з купівлею-продажем валюти, відносяться до адміністративних витрат (рахунок 92). Це насамперед усілякі комісійні винагороди.
   
   Приклад 2
   
   Підприємство продає 30000 євро. Балансова вартість валюти до моменту продажу становить 308941,59 грн. (за курсом Нацбанку України – 10,298053 грн. за 1 євро).
   
   На дату списання валюти курс Нацбанку України – 10,207768 грн. за 1 євро. Відповідно, балансова вартість валюти – 306233,04 грн. (10,207768 х 30000).
   
   На дату продажу валюти курс Нацбанку України – 10,233336 грн. за 1 євро. Відповідно, балансова вартість валюти – 307000,08 грн. (10,233336 х 30000).
   
   Курс продажу валюти на МВРУ – 10,2825 грн. за 1 євро. Таким чином, валюту продано за 308475,00 грн. (10,2825 х 30000).
   
   Комісійна винагорода банку – 5000 грн.

   
   У бухгалтерському обліку ця операція відображається таким чином (табл. 2).
   
   
Таблиця 2

   
Зміст господарської операції Бухгалтерський облік
з/п Дт Кт Сума, грн.
1 Відображено списання іноземної валюти для продажу 377 312 30000 € / 308941,59
2 Визнано втрати від операційної курсової різниці на дату списання 945 377 2708,6
(308941,59 – 306233,04)
3 Надійшла на рахунок сума гривень, отримана від продажу 311 377 303475
(308475 – 5000)
4 Відображено комісійну винагороду банку 92 377 5000
5 Визнано дохід від операційної курсової різниці на дату продажу 377 714 767,04
(307000,08 – 306233,04)
6 Відображено дохід між ціною продажу валюти та її балансовою вартістю 377 711 1474,9
(308475 – 307000,08)
   
   Інші зміни
   
   Інструкцію про застосування Плану рахунків доповнено новими субрахунками:
   
   364 «Розрахунки за гарантійним забезпеченням» – відображаються розрахунки за гарантійним забезпеченням, пов'язаним із здійсненням операцій з деривативами;
   
   379 «Розрахунки за операціями з деривативами» – ведеться облік розрахунків за операціями з деривативами. В кінці місяця субрахунок закривається шляхом списання сальдо у кореспонденції з рахунком інших операційних доходів або інших витрат операційної діяльності.
   
   Рахунки 36 та 37 доповнено новою кореспонденцією: Дт 36 Кт 37.
   
   Норми ПБО 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва» можуть застосовуватися і юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.
   
   Внесено також інші уточнюючі зміни й доповнення.
   
   
   Олександр Золотухін
   Бухгалтер-експерт
   
   «Вісник податкової служби України», січень 2012 р., № 4 (672)
   
   Дата підготовки 27.01.2012

По материалам ЛИГА:ЗАКОН
Теги
Отключить рекламу
Комментарии
  • 555
28.02.12 23:16

Згідно п. 6. П(С)БУ 15 не визнаються доходами такі надходження від інших осіб: бума балансової вартості валюти (пп. 6.8). Згідно п. 9. П(С)БУ 16 не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати: балансова вартість валюти (пп. 9.6). Я так розумію, що на рахунках бухобліку відображаються тільки прибутки, чи збитки по операціям з купівлею-продажом валюти. Балансова вартість валюти - вартість іноземної валюти, визначена за валютним курсом грошової одиниці України до іноземної валюти на дату здійснення господарської операції або на дату складання балансу.

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Мартын Боруля
29.02.12 00:52

555 верно заметил: олухи из Минфина не умеют даже внятно изложить свои мысли. Это ж надо быть напрочь тупым, чтобы написать: не признается доходом балансовая стоимость валюты. Их в Донецке писать что ли не учили? а ведь речь просто идет о том, что при продаже инвалюты в форме №2 показываются не доходы и расходы развернуто , а только свернутый результат.

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • &&&&&&&&&&&&&
29.02.12 02:39

Налоговая будет "диагностировать" экономику дважды в год Украина, Сегодня, 13:02 Экономику страны в первую очередь будут сравнивать с ЕС и США. Налоговая рассказала, как будет оценивать экономику страны Глава украинского Налоговой Александр Клименко заявил, "диагностика" украинской экономики на предмет инвестиционной привлекательности будет проводиться дважды в год. "Каждые полгода будет проводится анализ украинских и иностранных предприятий всех форм собственности, определятся их специфика, тенденции развития. Такой анализ позволит выявить региональные особенности инвестиционного климата. Мы получим полноценную экономическую карту Украины", - подчеркнул он. Налоговик также добавил, что новый Индекс инвестиционной активности, создание которого инициировало его ведомство, будет сравнивать украинский бизнес, в первую очередь, с европейским и американским. "Мы уже неоднократно говорили, что формируем налоговую политику в европейском тренде. Это касается и наших усилий в качестве регулятора инвестиционного климата в Украине. Привлекая ведущих специалистов-социологов, налоговая хочет иметь адекватные знания о текущей ситуации и влияние глобальных тенденций на нашу экономику", - объяснил Клименко. По его словам, на сегодня в Украине используются несколько индексов, связанных с инвестиционной привлекательностью страны. Однако результаты этих исследований не удовлетворяют отечественных экспертов, поскольку не включают анализ украинского бизнеса. Учитывая это, предлагается создание нового индекса. Как сообщалось, Украина в рейтинге благоприятности деловой среды потеряла за год 3 позиций и переместилась на 152-е место. С таким показателем страна оказалась в аутсайдерах списка между Либерией (151) и Боливией (153). Стоит отметить, что Гондурас, с которым часто любят сравнивать Украину, находится на 128 позиции списка.

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • &&&&&&&&&&&&&
29.02.12 02:42

29.02.2012 Главные угрозы национальной конкурентоспособности Председатель Всеукраинского союза ученых-экономистов, профессор Александр Кендюхов на заседании круглого стола «Концептуальная модель национальной конкурентоспособности: определение стратегических приоритетов», который состоялся 28 февраля 2011 года в Донецке, назвал главные угрозы национальной конкурентоспособности: - физически и морально устаревшая низкотехнологичная, низкорентабельная, сверэнергоемкая индустриально-аграрная структура национального производства, не позволяющая обеспечить положительный торговый баланс; - крайне низкая скорость экономических процессов вследствие тотальной бюрократизации и крайней зарегулированности предпринимательской деятельности; - гипертрофированная структура распределения общенациональных инвестиционных потоков: масштабное инвестирование в инфраструктурные проекты при полном отсутствии инвестиций в создание новых экспортоориентированных высокорентабельных высокотехнологичных производств; - морально и физически устаревший топливно-энергетический комплекс; - тормозящая развитие бизнеса сверхзапутанная налоговая система с большой налоговой нагрузкой; - гипертрофированная пенсионная система, основанная на непомерных начислениях на заработную плату в солидарный фонд и не отражающая реального трудового вклада гражданина в создание общественного продукта; - международные угрозы, связанные с нарастанием второй волны мирового экономического кризиса. По мнению заведующего кафедрой стратегического управления экономическим ДонНТУ Александра Кендюхова, главными стратегическими приоритетами обеспечения национальной конкурентоспособности должны стать стремительная смена структуры национального производства с традиционной для Украины производственной базы на экспортоориентированные высокорентабельные производства и резкое ускорение всех экономических процессов. Важно создать условия для предпринимательского бума и обеспечить правильное распределение общенациональных инвестиционных потоков. Для этого необходимо выполнить пять ключевых задач: 1. Изменение направлений инвестиционно-инновационных потоков за счет прямого государственного инвестирования в создание новых высокотехнологичных производств и радикального изменения налоговой, пенсионной систем, энергетической политики, создания прочных институциональных основ защиты свободной конкуренции на внутреннем рынке. Государство личным примером, то есть прямыми государственными инвестициями, должно продемонстрировать частному инвестору серьезность и твердость намерений по изменению структуры национального производства. 2. Налоговая реформа, смысл которой не в том, чтобы несколько улучшить существующий порядок вещей, как многострадальный Налоговый кодекс, а в том, чтобы его полностью изменить. Налоговая реформа должна рассматриваться как стратегическое оружие нанесения удара по двум важнейшим направлениям: привлечение прямых зарубежных инвестиций в создание новых высокотехнологичных производств на территории Украины и обеспечение бурного развития отечественного бизнеса, предпринимательского бума. Механизм абсолютно прост: полностью убрать налоги на предпринимательские доходы (НДС, налог на прибыль, единый налог на малый бизнес) и заменить их налогом на потребление, на покупку (2,5-3% от стоимости покупки). Технически в течение двух лет в Украине можно создать такую налоговую систему, при которой вообще исчезнет необходимость предприятиям вести какую-либо налоговую отчетность и, соответственно, никаких документальных налоговых проверок не будет в принципе. Все это абсолютно реализуемо. Практически будет уничтожена паутина регламентирующих процедур, сдерживающая развитие предпринимательства. 3. Пенсионная реформа, смысл которой с одной стороны – создать надежный абсолютно справедливый механизм формирования пенсий, отражающий реальный трудовой вклад гражданина Украины в создание общественного продукта, а с другой – избавить наши предприятия от тяжкого бремени начислений на заработную плату. Всеукраинский союз ученых-экономистов такой механизм предложил. Каждый желающий может зайти на сайт Союза и ознакомится с ним. Но что особенно важно, предложенная нами пенсионная реформа формирует колоссальный внутренний инвестиционный ресурс. 4. Реформирование национальной энергетической политики, суть которого заключается в масштабной промышленной реализации передовых разработок отечественной науки по добыче сероводорода из воды Черного моря, производству биодизеля из специального микроводорослевого сырья, получению синтез-газа из угля. Ключевая задача – превратить Украину из энергетического наркомана в крупнейшего поставщика собственных топливных энергоресурсов в Европу. 5. Реформа правовой системы, защищающей институциональные основы рыночной экономики. Главный смысл - защитить свободную конкуренцию, основу основ рынка. Современная украинская экономика является псевдорыночной, свободная конкуренция существует только на уровне мелких лавочников, а на более высоких уровнях носит имитационный характер. Предлагаемая нами реформа предполагает принятие ряда конституционных законов, защищающих свободный рынок. Данные стратегические инструменты в совокупности с предложениями Всеукраинского союза ученых-экономистов по сельскохозяйственной реформе, реформированию системы образования, развитию фондового рынка и другим важным составляющим предложенного нами комплекса реформ, в случае их реализации, создали бы в Украине беспрецедентные по мировым меркам условия для бурного развития принципиально нового для нашей страны высокотехнологичного, высокорентабельного, постиндустриального экспортоориентированнного бизнеса. Это было бы надежным фундаментом национальной конкурентоспособности на десятки лет вперед. Информационная служба Всеукраинского союза ученых-экономистов Официальный сайт кафедры: http://donntu.edu.ua/struct/smed/index.php. Официальный сайт ВСВЕ: http://www.vsve.ho.ua/

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Инна
29.02.12 04:49

Не при этой власти

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Аноним
29.02.12 05:04

для &&&&&&&&&&&& и тут кендюха раскатуют. да будет, будет он министром образования.

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Аноним
29.02.12 12:18

Бюджет же как был дырявым, так и остался. Заводы как стояли, так и стоят. Села как были депрессивными, так и продолжают вымирать. Стоило ли вообще городить огород? Теория о том, что если корову меньше кормить и больше доить, то она будет меньше есть и больше давать молока, в очередной раз с треском провалилась.Фарс.

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
Комментирование новости отключено
Контекстная реклама
Отключить рекламу
Календарь бухгалтера
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31
Приложение
Курсы валют
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться