Некоторые вопросы проверок субъектов хозяйствования контролирующими органами. Часть 1.

   
   
   В Україні на сьогоднішній день існує велика кількість контролюючих органів, які мають право перевіряти суб'єктів господарювання.
   
   За даними Федерації роботодавців України, яка розробила власний проект – «Національний реєстр контролюючих органів», кількість контролюючих органов близька к 70.
   
    Їхні повноваження, завдання та функції встановлюються законами України, підзаконними нормативними актами і є різні в кожного контролюючого органу підстави для проведення перевірок.
   
   Розглянемо функції органів, які найчастіше здійснюють перевірки суб’єктів підприємництва.
   
   Відповідно до Закону України № 4448-17 від 23.02.2012 р. «Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» органам державного нагляду (контролю), їх посадовим особам забороняється здійснювати щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, що обрали спрощену систему оподаткування та не є платниками податку на додану вартість, діяльність яких не віднесена до високого ступеня ризику відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, не передбачені цим Законом.
   
   Крім, видів державного нагляду, що зазначені в статті 3 цього закону, а саме:
   
   - позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням санітарного законодавства;
   - органи захисту прав споживачів проводять позапланові перевірки за скаргами споживачів.
   - щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, діяльність яких віднесена до середнього ступеня ризику, органи Пенсійного фонду України проводять планові та позапланові перевірки.
   
   На фізичних та юридичних осіб, що здійснюють господарську діяльність , крім тих, що використовують спрощену систему оподаткування та не є платниками податку на додану вартість розповсюджується Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V. Цим законом визначено визначено правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного контролю у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного контролю, їх посадових осіб і права, обов’язки та відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення державного контролю.
   
   Відповідно до ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», виключно законами встановлюються органи, уповноважені здійснювати контроль у сфері господарської діяльності, та види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду.
   
   В статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» зазначені відносини на які не поширюється дія цього закону ,а саме відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного і податкового законодавства та касових операцій, контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків, за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, використанням державного та комунального майна, банківського і страхового нагляду і інші.
   
   Контролюючими органами, що мають право проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків відповідно до статті 41 Податкового Кодексу України є Органи державної податкової служби та Митні органи.
   
   Органи державної податкової служби ( зараз Міністерство доходів і зборів України)- щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 статті 41 Податкового Кодексу України, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.
   
   Серед функцій, які покладени на органи державної податкової служби можно виділити основні:
   
   • контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом;
   • контроль за своєчасністю подання передбаченої законом звітності (податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків та зборів), а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об’єктів оподаткування і обчислення податків та зборів;
   • контроль за встановленими законом строками здійснення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведенням розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів;
   • контроль за додержанням виконавчими комітетами сільських і селищних рад порядку прийняття та обліку податків і зборів від платників податків, своєчасністю і повнотою перерахування цих сум до бюджету;
   • контроль за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість;
   • ліцензування діяльності суб’єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами;
   • контроль за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері;
   • контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів;
   • контроль за цільовим використанням підакцизних товарів (продукції), які не підлягають оподаткуванню або звільняються від оподаткування, або оподатковуються за нульовою ставкою акцизного податку;
   • приймають декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), встановлені виробником або імпортером, та узагальнюють відомості таких декларацій для організації роботи та здійснення контролю за повнотою обчислення та сплати акцизного податку;
   • проводять роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
   • контроль за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі;
   • контроль за виявленням, обліком, зберіганням, оцінкою, розпорядженням безхазяйним майном та майном, що переходить у власність держави;
   • контроль за забезпеченням стягнення заборгованості суб’єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, позиками;
   • контроль за відстроченням, розстроченням та реструктуризацією грошових зобов’язань та/або податкового боргу, а також списанням безнадійного податкового боргу;
   • організовують роботу та здійснюють контроль за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку;
   • організовують роботу, пов’язану із замовленням марок акцизного податку, їх зберіганням, продажем, відбором зразків з метою проведення експертизи щодо їх автентичності та здійсненням контролю за наявністю цих марок на пляшках (упаковках) з алкогольними напоями і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації;
   • контроль за дотриманням суб’єктами господарювання, які провадять роздрібну торгівлю тютюновими виробами, максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів;
   • організовують роботу із здійснення контролю за дотриманням суб’єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, встановлених мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої;
   • контроль та забезпечують надання допомоги у стягненні податкового боргу в міжнародних правовідносинах за запитами компетентних органів іноземних держав;
   • вживають заходів щодо виявлення, аналізу та перевірки фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, щодо відповідності законодавству;
   • внутрішній контроль та аудит стану додержання законодавства, виконання посадових (службових) обов’язків в органах державної податкової служби, на підприємствах, в установах, організаціях, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;
   • забезпечують виконання завдань та повноважень, покладених на податкову міліцію;
   
   Як бачимо, спектр функцій дуже широкий. Окремо слід зупиниться на функціях податкової міліції.
   
   Податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.
   
   Завданнями податкової міліції є:
   
   - запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у сфері оподаткування та бюджетній сфері, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення;
   - розшук осіб, які переховуються від слідства та суду за кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування та бюджетній сфері;
   - запобігання і протидія корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів;
   - забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов’язаних з виконанням службових обов’язків.
   
   Слід нагадати, що відповідно до ст. 75 Податкового кодексу України камеральні та документальні перевірки проводяться органами ДПС в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи ДПС.
   
   При цьому згідно з ст. 77 Кодексу документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
   
   До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи ДПС (п. 77.2 ст. 77 Кодексу).
   
   Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу ДПС і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Кодексом, зокрема: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС - якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки - якщо їх подання передбачено законом.
   
   Камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу ДПС без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу. Зазначеній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком (п. 76.1 ст. 76 Кодексу).
   
   У цієї статті ми не будемо зупинитятися більш детально на порядку проведення перевірок органами податкової служби.
   
   Митні органи – здійснюють контроль щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони.
   
   Митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо:
   
   1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;
   
   2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування;
   
   3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;
   
   4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;
   
   5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.
   
   Документальною плановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка передбачена в плані-графіку митного органу та проводиться за місцезнаходженням підприємства, що перевіряється. У разі відсутності на підприємстві належних умов для роботи посадових осіб митного органу перевірка такого підприємства, за згодою його керівника, може проводитися у приміщенні митного органу.
   
   Документальна планова виїзна перевірка одного й того самого підприємства може проводитися не частіше одного разу на 12 місяців, а підприємства, яке отримало статус уповноваженого економічного оператора, - не частіше одного разу на 30 місяців.
   
   Право на проведення документальної планової перевірки підприємства надається лише за умови, що керівнику цього підприємства або уповноваженій ним особі не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
   
    Документальною позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка підприємства, яка не передбачена планами роботи митного органу і може проводитися за наявності хоча б однієї з таких обставин:
   
   1) центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, в порядку контролю здійснено перевірку матеріалів документальної перевірки, проведеної митним органом, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з’ясування під час перевірки питань, що повинні бути з’ясовані під час перевірки для винесення об’єктивного висновку щодо дотримання підприємством вимог законодавства з питань державної митної справи. Проведення такої позапланової документальної виїзної перевірки може ініціюватися центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, тільки за умови, що стосовно посадових осіб митного органу, які проводили таку перевірку, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу. У такому разі центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, визначає митний орган, що проводитиме таку перевірку;
   
   2) виявлено факти або отримано документальну інформацію, які свідчать про порушення підприємством вимог законодавства з питань державної митної справи, якщо підприємство не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит митного органу протягом 10 робочих днів з дня отримання такого запиту;
   
   3) підприємством не подано в установлений строк митну декларацію;
   
   4) розпочато процедуру припинення підприємства (крім перетворення), порушено провадження у справі про визнання підприємства банкрутом;
   
   5) підприємством подано в установленому порядку митному органу заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки чи скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення і зазначаються обставини, які не були досліджені під час перевірки та об’єктивний розгляд яких неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.
   
   Тривалість документальної виїзної перевірки не повинна перевищувати 30 робочих днів.
   
   Посадові особи митних органів під час проведення документальних виїзних перевірок підприємств з метою з’ясування питань перевірки мають право проводити зустрічні звірки.
   
   Підставою для проведення зустрічної звірки є потреба у перевірці відомостей, отриманих від особи, безпосередньо або опосередковано залученої до операцій з товарами, переміщеними через митний кордон України, у тому числі ввезеними на територію вільної митної зони або вивезеними з цієї території, чи від будь-якої іншої особи, яка може володіти документами та даними, необхідними для прийняття рішення за результатами перевірки, якщо така особа не надасть пояснень та необхідних документальних підтверджень на письмовий запит митного органу протягом трьох робочих днів з дати отримання запиту.
   
   Під час зустрічної звірки перевіряються дотримання вимог законодавства при здійсненні зовнішньоторговельних операцій, інформація, яка міститься у митній декларації, декларації митної вартості, а також вид та обсяг операцій з товарами і здійснених розрахунків за них для з’ясування їх реальності та достовірності.
   
   Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, у тому числі на запит правоохоронних органів.
   
   Органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
   
   Пенсійний фонд України може проводити перевірки на підставі Постанови від 9 березня 2011 р. N 233 «Про затвердження Порядку проведення Пенсійним фондом України та його територіальними органами планових та позапланових перевірок платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на підприємствах, в установах та організаціях, фізичних осіб - підприємців, які відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" є платниками єдиного внеску.
   
   Серед основних завдань покладених на Пенсійний фонд можна відмітити наступні:
   
   1. аналізує та спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування прогнозує надходження коштів від сплати єдиного внеску;
   2. забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску;
   3. здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску;
   
    Планові та позапланові перевірки проводяться органами Пенсійного фонду України за місцезнаходженням платника єдиного внеску, або у приміщенні відповідного органу Пенсійного фонду України у випадках передбачених законом.
   
    Планова перевірка передбачається у квартальному плані, який затверджується до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому, відповідним органом Пенсійного фонду України.
   Періодичність проведення планових перевірок визначається з урахуванням ступеня ризику від провадження господарської діяльності суб’єктами господарювання.
   
    Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, є порушення порядку:
   
   - нарахування єдиного внеску;
   - сплати єдиного внеску;
   - подання звітності органам Пенсійного фонду України.
   
    Відповідно до встановлених критеріїв суб'єкти господарювання відносяться до одного з трьох ступенів ризику - високого, середнього і незначного.
   
    Планові перевірки платників єдиного внеску з високим ступенем ризику проводяться не частіше ніж один раз на рік, із середнім - не частіше ніж один раз на два роки, з незначним - не частіше ніж один раз на п'ять років.
   
   Про планову перевірку платник єдиного внеску інформується не пізніше ніж за десять днів до дня її проведення письмовим повідомленням за формою, визначеною Пенсійним фондом України.
   
   Позапланові перевірки проводяться органами Пенсійного фонду України без попереднього повідомлення платника єдиного внеску за наявності однієї з таких обставин:
   
   • подання платником єдиного внеску письмової заяви про проведення перевірки за його бажанням відповідному органові Пенсійного фонду України;
   • виявлення та підтвердження недостовірності інформації, зазначеної у поданих платником єдиного внеску документах обов'язкової звітності;
   • звернення фізичних та юридичних осіб про порушення платником єдиного внеску вимог законодавства з питань, що належать до компетенції органів Пенсійного фонду України. У такому разі проводиться позапланова перевірка тільки за наявності згоди Пенсійного фонду України;
   • неподання в установлений строк платником єдиного внеску звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню такої звітності;
   • отримання від державного реєстратора повідомлення про державну реєстрацію припинення юридичної особи або про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.
   
   В наступних статтях будуть розглянути функції та предмети перевірок інших контролюючіх органів.
   
   
   Аудиторська компанія «Престиж-Аудит»
   044-229-10-51
   www.buh-audit.com
   info@ buh-audit.com