ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Міністерства фінансів України
від 31 січня 2000 р. N 20
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
11 лютого 2000 р. за N 85/4306
Із змінами і доповненнями, внесеними
наказами Міністерства фінансів України
від 30 листопада 2000 року N 304,
від 25 листопада 2002 року N 989,
від 5 березня 2008 року N 353,
від 25 вересня 2009 року N 1125,
від 9 грудня 2011 року N 1591,
від 27 червня 2013 року N 627,
від 8 лютого 2014 року N 48,
від 16 вересня 2019 року N 379,
від 29 вересня 2020 року N 588
1. Це Національне положення (стандарт) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов'язання та її розкриття у фінансовій звітності.
2. Норми цього Національного положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).
3. Це Національне положення (стандарт) застосовується з урахуванням особливостей оцінки та розкриття інформації щодо зобов'язань, установлених іншими Національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
4. Терміни, що використовуються в Національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:
Забезпечення - зобов'язання з невизначеними сумою або часом погашення на дату балансу.
Непередбачене зобов'язання - це:
1) зобов'язання, що може виникнути внаслідок минулих подій та існування якого буде підтверджено лише тоді, коли відбудеться або не відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не має повного контролю; або
2) теперішнє зобов'язання, що виникає внаслідок минулих подій, але не визнається, оскільки малоймовірно, що для врегулювання зобов'язання потрібно буде використати ресурси, які втілюють у собі економічні вигоди, або оскільки суму зобов'язання не можна достовірно визначити.
Обтяжливий контракт - контракт, витрати (яких не можна уникнути) на виконання якого перевищують очікувані економічні вигоди від цього контракту.
Сума погашення - недисконтована сума грошових коштів або їх еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності підприємства.
Теперішня вартість - дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде необхідна для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності підприємства.
5. Зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.
6. З метою бухгалтерського обліку зобов'язання поділяються на:
довгострокові;
поточні;
непередбачені зобов'язання;
(пункт 6 доповнено абзацом п'ятим згідно з наказом
Міністерства фінансів України від 30.11.2000 р. N 304)
7. До довгострокових зобов'язань належать:
довгострокові кредити банків;
відстрочені податкові зобов'язання;
(згідно з наказом Міністерства
фінансів України від 16.09.2019 р. N 379,
у зв'язку з цим пункти 9 - 22
вважати відповідно пунктами 8 - 21)
8. Довгострокове зобов'язання за кредитною угодою (якщо угода передбачає погашення зобов'язання на вимогу кредитора (позикодавця) у разі порушення певних умов, пов'язаних з фінансовим станом позичальника), умови якої порушені, вважається довгостроковим, якщо:
позикодавець до затвердження фінансової звітності погодився не вимагати погашення зобов'язання внаслідок порушення;
не очікується виникнення подальших порушень кредитної угоди протягом дванадцяти місяців з дати балансу.
9. Довгострокові зобов'язання відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов'язання.
11. Поточні зобов'язання відображаються в балансі за сумою погашення.
(абзац перший пункту 12 із змінами, внесеними згідно з
наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2002 р. N 989)
виплату відпусток працівникам;
додаткове пенсійне забезпечення;
виконання гарантійних зобов'язань;
виконання зобов'язань щодо обтяжливих контрактів тощо.
Суми створених забезпечень визнаються витратами (за винятком суми забезпечення, що включається до первісної вартості основних засобів відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби").
(абзац пункту 12 із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства фінансів України від 05.03.2008 р. N 353)
13. Забезпечення створюється при виникненні внаслідок минулих подій зобов'язання, погашення якого ймовірно призведе до зменшення ресурсів, що втілюють в собі економічні вигоди, та його оцінка може бути розрахунково визначена. Забороняється створювати забезпечення для покриття майбутніх збитків від діяльності підприємства.
Сума забезпечення на виплату відпусток визначається щомісяця як добуток фактично нарахованої заробітної плати працівникам і відсотка, обчисленого як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці з урахуванням відповідної суми відрахувань на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
(пункт 13 доповнено абзацом другим згідно з наказом
Міністерства фінансів України від 27.06.2013 р. N 627,
абзац другий пункту 13 із змінами, внесеними згідно з
наказом Міністерства фінансів України від 08.02.2014 р. N 48)
14. Забезпечення для відшкодування витрат на реструктуризацію створюється у разі наявності затвердженого керівництвом підприємства плану реструктуризації з конкретними заходами, строками їх виконання та сумою витрат, що будуть зазнані, й після початку реалізації цього плану.
15. Сума забезпечення визначається за обліковою оцінкою ресурсів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), необхідних для погашення відповідного зобов'язання, на дату балансу. Забезпечення для відшкодування витрат на реструктуризацію визначається за сумою прямих витрат, які не пов'язані з діяльністю підприємства, що триває. Забезпечення довгострокових зобов'язань визнаються у сумі їх теперішньої вартості.
(пункт 15 із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства фінансів України від 25.11.2002 р. N 989)
(пункт 15 доповнено абзацом другим згідно з наказом
Міністерства фінансів України від 25.09.2009 р. N 1125)
16. Забезпечення використовується для відшкодування лише тих витрат, для покриття яких воно було створено.
17. Залишок забезпечення переглядається на кожну дату балансу та, у разі потреби, коригується (збільшується або зменшується). У разі відсутності ймовірності вибуття активів для погашення майбутніх зобов'язань сума такого забезпечення підлягає сторнуванню.
(пункт 17 доповнено абзацом другим згідно з наказом
Міністерства фінансів України від 05.03.2008 р. N 353)
18. Непередбачені зобов'язання відображаються на позабалансових рахунках підприємства за обліковою оцінкою.
20. Підприємство щодо кожного виду забезпечень наводить таку інформацію:
20.1. Цільове призначення, причини невизначеності та очікуваний строк погашення.
20.2. Залишок забезпечення на початок і кінець звітного періоду.
20.3. Збільшення забезпечення протягом звітного періоду внаслідок створення забезпечення або додаткових відрахувань.
20.4. Сума забезпечення, що використана протягом звітного періоду.
20.5. Невикористана сума забезпечення, що сторнована у звітному періоді.
20.6. Сума очікуваного відшкодування витрат іншою стороною, що врахована при оцінці забезпечення.
21. За кожним видом непередбачених зобов'язань наводиться така інформація:
21.1. Стислий опис зобов'язання та його сума.
21.2. Невизначеність щодо суми або строку погашення.
21.3. Сума очікуваного погашення зобов'язання іншою стороною.
Начальник управління |
|