ПКУ. РОЗДІЛ V. ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ (ст. 180 - 211)
РОЗДІЛ V. ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ
180.1. Для цілей оподаткування платником податку є:
1) будь-яка особа, яка провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;
{Підпункт 1 пункту 180.1 статті 180 із змінами, внесеними згідно із Законом № 443-VII від 05.09.2013}
2) будь-яка особа, яка зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;
3) будь-яка особа, яка ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:
особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;
особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.
Норми цього пункту не застосовуються до операцій з ввезення на митну територію України фізичними особами (громадянами) чи суб'єктами підприємницької діяльності, які не є платниками податку, культурних цінностей, зазначених у пункті 197.7 статті 197 цього Кодексу;
4) особа, яка веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;
5) особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.
Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів. Норми цього підпункту не поширюються на управителів майна, які здійснюють управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону;
{Абзац другий підпункту 5 пункту 180.1 статті 180 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011}
6) особа, яка проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 243 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми від здійснення операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством;
{Підпункт 6 пункту 180.1 статті 180 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4915-VI від 07.06.2012, № 1914-IX від 30.11.2021}
7) особа, яка уповноважена вносити податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
8) особа - інвестор (оператор), який веде окремий податковий облік, пов'язаний з виконанням угоди про розподіл продукції;
{Пункт 180.1 статті 180 доповнено підпунктом 8 згідно із Законом № 5412-VI від 02.10.2012}
9) особа, визначена у підпункті "д" підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
{Пункт 180.1 статті 180 доповнено підпунктом 9 згідно із Законом № 1525-IX від 03.06.2021}
{Текст пункту 180.1 статті 180 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021}
180.2. Особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг, крім випадків, встановлених статтею 208-1 цього Кодексу.
{Пункт 180.2 статті 180 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1525-IX від 03.06.2021}
180.2-1. Особою, відповідальною за нарахування та сплату до бюджету податку у разі ввезення товарів на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, є оператор поштового зв’язку, експрес-перевізник, якщо він здійснює декларування таких товарів шляхом подання реєстрів (тимчасових та/або додаткових) міжнародних поштових та експрес-відправлень.
{Статтю 180 доповнено пунктом 180.2-1 згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018; в редакції Закону № 1998-IX від 25.01.2022}
180.2-2. Особою, відповідальною за сплату податку до бюджету у складі митних платежів у порядку, встановленому статтею 295-1 Митного кодексу України, є особа, яка здійснює реалізацію товарів, визначених частиною сьомою статті 293 Митного кодексу України.
{Статтю 180 доповнено пунктом 180.2-2 згідно із Законом № 3474-IX від 21.11.2023}
180.3. Особи, зазначені у пунктах 180.2, 180.2-1 і 180.2-2 цієї статті, мають права, виконують обов'язки та несуть відповідальність, передбачену законом, як платники податку.
{Пункт 180.3 статті 180 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2628-VIII від 23.11.2018, № 3474-IX від 21.11.2023}
180.4. Положення цієї статті не поширюються на осіб - нерезидентів, які надають послуги з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги, що надається на безоплатній та безповоротній основі, відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду "Укриття" в Україні та Угоди про грант (Проекту ядерної безпеки Чорнобильської АЕС) між Європейським банком реконструкції та розвитку як Розпорядником коштів, наданих згідно з Грантом з Рахунка ядерної безпеки, Урядом України та Чорнобильською атомною електростанцією.
{Статтю 180 доповнено пунктом 180.4 згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011}
Стаття 181. Вимоги щодо реєстрації осіб як платників податку
181.1. У разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.
{Пункт 181.1 статті 181 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1621-VII від 31.07.2014 з урахуванням змін, внесених Законом № 71-VIII від 28.12.2014; пункт 181.1 статті 181 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014; в редакції Закону № 1914-IX від 30.11.2021}
181.2. Якщо особи, не зареєстровані як платники податку, ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законом, такі особи сплачують податок під час митного оформлення товарів без реєстрації як платники такого податку.
Стаття 182. Добровільна реєстрація платників податку
182.1. Якщо особа, яка відповідно до пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу не є платником податку у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.
{Абзац перший пункту 182.1 статті 182 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012}
{Абзац другий пункту 182.1 статті 182 виключено на підставі Закону № 4834-VI від 24.05.2012}
{Пункт 182.1 статті 182 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3609-VI від 07.07.2011, № 443-VII від 05.09.2013}
Стаття 183. Порядок реєстрації платників податку
183.1. Будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.
{Пункт 183.1 статті 183 із змінами, внесеними згідно із Законами № 443-VII від 05.09.2013, № 1914-IX від 30.11.2021}
183.2. У разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.
183.3. У разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним підпунктом 6 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу, реєстраційна заява подається згідно з пунктом 183.7 цієї статті не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних.
{Пункт 183.3 статті 183 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3609-VI від 07.07.2011, № 443-VII від 05.09.2013, № 1797-VIII від 21.12.2016, № 466-IX від 16.01.2020}
183.4. У разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, у випадках, визначених главою 1 розділу XIV цього Кодексу, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 182.1 статті 182 цього Кодексу, реєстраційна заява подається у строк, визначений пунктом 183.3 цієї статті.
У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до підпункту "б" підпункту 4 пункту 293.8 статті 293 цього Кодексу реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість.
{Абзац другий пункту 183.4 статті 183 в редакції Закону № 4834-VI від 24.05.2012, із змінами, внесеними згідно із Законами № 5083-VI від 05.07.2012, № 466-IX від 16.01.2020}
{Пункт 183.4 статті 183 в редакції Законів № 3609-VI від 07.07.2011, № 4014-VI від 04.11.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 5503-VI від 20.11.2012}
183.5. Особи, зазначені у пункті 183.3 цієї статті, можуть навести у заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника податку, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на складання податкових накладних.
{Абзац перший пункту 183.5 статті 183 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012}
Реєстрація осіб, зазначених в абзаці другому пункту 183.4 цієї статті, діє з першого числа календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість.
{Абзац другий пункту 183.5 статті 183 в редакції Закону № 4834-VI від 24.05.2012, із змінами, внесеними згідно із Законами № 5083-VI від 05.07.2012, № 466-IX від 16.01.2020}
{Пункт 183.5 статті 183 в редакції Закону № 3609-VI від 07.07.2011; із змінами, внесеними згідно із Законами № 5503-VI від 20.11.2012, № 1797-VIII від 21.12.2016}
183.6. У разі якщо останній день строку подання заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день.
183.7. Заява про реєстрацію особи як платника податку подається до контролюючого органу засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
{Абзац перший пункту 183.7 статті 183 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}
{Абзац другий пункту 183.7 статті 183 виключено на підставі Закону № 466-IX від 16.01.2020}
Суб’єкти господарювання (в тому числі новостворені) можуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватися як платник податку під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи - підприємця, державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу або про фізичну особу - підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
{Пункт 183.7 статті 183 доповнено абзацом згідно із Законом № 443-VII від 05.09.2013; в редакції Законів № 1797-VIII від 21.12.2016, № 466-IX від 16.01.2020, № 3603-IX від 23.02.2024}
У реєстраційній заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.
{Пункт 183.7 статті 183 доповнено абзацом згідно із Законом № 443-VII від 05.09.2013}
Щодо таких заяв або відомостей перебіг триденного строку їх розгляду контролюючими органами розпочинається з дня, наступного за днем їх надходження до контролюючого органу, правила, порядок та строки розгляду є такими самими, як і для реєстраційних заяв, поданих згідно з абзацом першим цього пункту.
{Пункт 183.7 статті 183 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3603-IX від 23.02.2024}
{Пункт 183.7 статті 183 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3609-VI від 07.07.2011, № 443-VII від 05.09.2013}
183.8. Контролюючий орган відмовляє в реєстрації особи як платника податку, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 цього Кодексу, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із статтею 184 цього Кодексу, а також якщо при поданні реєстраційної заяви чи визначенні бажаного (запланованого) дня реєстрації не дотримано порядок та строки (терміни), встановлені пунктами 183.1, 183.3-183.7 цієї статті.
{Пункт 183.8 статті 183 із змінами, внесеними згідно із Законами № 657-VII від 24.10.2013, № 71-VIII від 28.12.2014}
183.9. У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до реєстру платників податку запис про реєстрацію такої особи як платника податку:
з бажаного (запланованого) дня реєстрації, зазначеного у реєстраційній заяві, що відповідає даті початку податкового періоду (календарного місяця), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на складання податкових накладних, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку;
{Абзац другий пункту 183.9 статті 183 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
з першого числа місяця, наступного за днем спливу 10 календарних днів після подання реєстраційної заяви до контролюючого органу або державному реєстратору, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку на додану вартість, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено;
{Абзац третій пункту 183.9 статті 183 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість, у разі переходу осіб на спрощену систему оподаткування;
{Абзац четвертий пункту 183.9 статті 183 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість, у разі зміни ставки єдиного податку третьої групи;
{Пункт 183.9 статті 183 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
з першого числа календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, у разі реєстрації осіб, визначених в абзаці першому пункту 183.4, що відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, якщо перше число календарного місяця, з якого здійснюється перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви не настало;
з дня внесення запису до реєстру платників податку у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку або у разі реєстрації осіб, визначених в абзаці першому пункту 183.4, що відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, якщо перше число календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви настало.
{Пункт 183.9 статті 183 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4834-VI від 24.05.2012, № 657-VII від 24.10.2013; в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014}
183.10. Будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
{Пункт 183.10 статті 183 в редакції Закону № 3609-VI від 07.07.2011}
183.11. За запитом платника податку контролюючий орган надає безоплатно та безумовно протягом двох робочих днів, що настають за днем отримання такого запиту, витяг з реєстру платників податку. Витяг діє до внесення змін до реєстру.
Форма запиту про отримання витягу та витягу з реєстру платників податку затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
{Пункт 183.11 статті 183 в редакції Закону № 657-VII від 24.10.2013; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
183.12. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих як платники податку.
{Пункт 183.12 статті 183 із змінами, внесеними згідно з Законами № 5083-VI від 05.07.2012, № 1797-VIII від 21.12.2016}
183.13. З метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, щоденно оприлюднює на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та власному офіційному веб-сайті:
{Абзац перший пункту 183.13 статті 183 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1797-VIII від 21.12.2016, № 466-IX від 16.01.2020}
183.13.1. дані з реєстру платників податку із зазначенням найменування або прізвища, імені та по батькові платника податку, дати податкової реєстрації, індивідуального податкового номера та терміну дії реєстрації платника податку;
183.13.2. інформацію про осіб, реєстрацію яких як платників податку анульовано, із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дати анулювання, причин та підстав для анулювання реєстрації.
За запитом в електронній формі платників податку, які подають податкові декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", контролюючі органи надають безоплатно протягом п’яти робочих днів від дати надходження такого запиту інформацію, що оприлюднюється відповідно до цього пункту.
{Абзац другий підпункту 183.13.2 пункту 183.13 статті 183 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2725-VIII від 16.05.2019; в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}
Форми запиту про отримання інформації та довідки із реєстру та порядок їх формування встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
{Підпункт 183.13.2 пункту 183.13 статті 183 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
{Пункт 183.13 статті 183 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5083-VI від 05.07.2012; в редакції Закону № 657-VII від 24.10.2013}
183.14. Форми реєстраційної заяви, заяви про анулювання реєстрації, а також положення про реєстрацію платників податку затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
{Пункт 183.14 статті 183 із змінами, внесеними згідно із Законами № 657-VII від 24.10.2013, № 1797-VIII від 21.12.2016}
183.15. У разі зміни платником податку місцезнаходження (місця проживання) або його переведення на обслуговування до іншого контролюючого органу зняття такого платника з обліку в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
У разі перетворення юридичної особи - платника податку або зміни даних про платника податку, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені та по батькові) платника податку і не пов’язані з ліквідацією або реорганізацією платника податку, а також встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстру платників податку проводиться перереєстрація платника податку.
{Пункт 183.15 статті 183 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012; в редакції Законів № 657-VII від 24.10.2013, № 466-IX від 16.01.2020}
Перереєстрація платника податку здійснюється з дотриманням правил та у строки, визначені цією статтею для реєстрації платників податку, шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників податку.
{Пункт 183.15 статті 183 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012; в редакції Закону № 657-VII від 24.10.2013}
Для перереєстрації платник податку подає відповідно до пункту 183.7 цієї статті заяву протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника податку або виникли інші підстави для перереєстрації.
{Пункт 183.15 статті 183 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
Перереєстрація у зв’язку із зміною найменування (крім перетворення) (прізвища, імені та по батькові) платника податку, який включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, здійснюється контролюючим органом без подання заяви платником податку на підставі відомостей з цього Єдиного державного реєстру.
{Пункт 183.15 статті 183 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
Якщо особа, утворена шляхом перетворення, не подала у встановлений строк заяви для перереєстрації, її реєстрація платником податку анулюється відповідно до статті 184 цього Кодексу.
{Пункт 183.15 статті 183 доповнено абзацом шостим згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
{Пункт 183.15 статті 183 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
183.16. Якщо відповідно до законодавства визначено строк, на який утворено особу, або строк, після якого змінюються дані реєстрації платника податку, реєстрація платником податку діє до закінчення такого строку.
{Пункт 183.16 статті 183 із змінами, внесеними згідно із Законом № 657-VII від 24.10.2013}
183.17. Особа, утворена в результаті реорганізації платника податку (крім особи, утвореної шляхом перетворення), реєструється платником податку як інша новоутворена особа в порядку, визначеному цим Кодексом, у тому числі у разі, коли до такої особи перейшли обов'язки із сплати податку у зв'язку з розподілом податкових зобов'язань чи податкового боргу.
183.18. Особі, що реєструється як платник податку, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для сплати податку.
Стаття 184. Анулювання реєстрації платника податку
184.1. Реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо:
а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу, за умови сплати суми податкових зобов'язань у випадках, визначених цим розділом;
б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов'язань із податку у випадках, визначених цим розділом;
{Підпункт "б" пункту 184.1 статті 184 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012}
в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість;
г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту;
{Підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними;
д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута;
е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду;
є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність;
{Підпункт "ж" пункту 184.1 статті 184 виключено на підставі Закону № 909-VIII від 24.12.2015}
з) припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у підпунктах 4, 5 і 8 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу) або закінчився строк, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку.
{Підпункт "з" пункту 184.1 статті 184 в редакції Закону № 657-VII від 24.10.2013}
{Підпункт "и" пункту 184.1 статті 184 виключено на підставі Закону № 4834-VI від 24.05.2012}
184.2. Анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті "а" пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах "б"-"з" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.
Якщо щодо особи, зареєстрованої платником податку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи (крім перетворення) або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця або якщо до реєстру платників єдиного податку внесено запис про застосування спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку на додану вартість, анулювання реєстрації проводиться контролюючим органом автоматично на підставі відповідних відомостей, отриманих згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" або за даними реєстру платників єдиного податку.
{Пункт 184.2 статті 184 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
Анулювання реєстрації здійснюється на дату:
{Пункт 184.2 статті 184 доповнено абзацом згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012}
подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації;
{Пункт 184.2 статті 184 доповнено абзацом згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 657-VII від 24.10.2013}
{Пункт 184.2 статті 184 доповнено абзацом згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012}
припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку;
{Пункт 184.2 статті 184 доповнено абзацом згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012; в редакції Закону № 657-VII від 24.10.2013}
що передує дню втрати особою статусу платника податку на додану вартість;
{Пункт 184.2 статті 184 доповнено абзацом згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012}
державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
{Пункт 184.2 статті 184 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
При цьому датою анулювання реєстрації платника податку визначається дата, що настала раніше.
{Пункт 184.2 статті 184 доповнено абзацом згідно із Законом № 657-VII від 24.10.2013}
{Пункт 184.2 статті 184 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012}
184.3. Контролюючий орган анулює реєстрацію особи як платника податку, який подав заяву про анулювання реєстрації, якщо встановить, що він відповідає вимогам пункту 184.1 цієї статті.
{Пункт 184.3 статті 184 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021}
184.4. У разі відсутності законних підстав для анулювання реєстрації контролюючий орган протягом 10 календарних днів після надходження заяви платника податку про анулювання реєстрації подає такому платникові податку вмотивовану письмову відмову в анулюванні реєстрації з поясненнями із зазначеного питання.
184.5. З моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних.
{Пункт 184.5 статті 184 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
184.6. У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.
184.7. Якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
{Пункт 184.7 статті 184 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011; в редакції Закону № 4834-VI від 24.05.2012}
184.8. У разі якщо платник податку, реєстрація якого анулюється, має податкові зобов'язання за результатами останнього податкового періоду, така сума податку враховується в суму зменшення бюджетного відшкодування, а в разі його відсутності у строки, визначені цим Кодексом, платник зобов'язаний погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, залишатиметься така особа зареєстрованою як платник цього податку на день сплати такої суми податку чи ні.
{Пункт 184.8 статті 184 в редакції Закону № 4834-VI від 24.05.2012}
184.9. У разі якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених цим розділом, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні.
184.10. Контролюючий орган, який прийняв самостійне рішення про анулювання реєстрації платника податку, зобов’язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.
{Пункт 184.10 статті 184 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}
Стаття 185. Визначення об'єкта оподаткування
185.1. Об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;
{Підпункт "а" пункту 185.1 статті 185 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1797-VIII від 21.12.2016, № 1605-IX від 01.07.2021}
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів на митну територію України;
{Підпункт "в" пункту 185.1 статті 185 в редакції Закону № 4915-VI від 07.06.2012}
г) вивезення товарів за межі митної території України;
{Підпункт "г" пункту 185.1 статті 185 в редакції Закону № 4915-VI від 07.06.2012}
{Підпункт "ґ" пункту 185.1 статті 185 виключено на підставі Закону № 4915-VI від 07.06.2012}
{Підпункт "д" пункту 185.1 статті 185 виключено на підставі Закону № 4915-VI від 07.06.2012}
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.
{Пункт 185.1 статті 185 доповнено абзацом згідно із Законом № 4915-VI від 07.06.2012}
Стаття 186. Місце постачання товарів та послуг
186.1. Місцем постачання товарів є:
а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту);
б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою;
в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.
186.1.1. Якщо постачання товарів здійснюється для споживання на борту морських та повітряних суден або у поїздах на ділянці пасажирського перевезення, що здійснюється в межах митної території України, місцем постачання вважається пункт відправлення пасажирського транспортного засобу.
Ділянкою пасажирського перевезення, що здійснюється в межах митної території України, вважається ділянка, на якій відбувається таке перевезення без зупинок за межами митної території України між пунктом відправлення та пунктом прибуття пасажирського транспортного засобу.
Пункт відправлення пасажирського транспортного засобу - перший пункт посадки пасажирів у межах митної території України, у разі потреби - після зупинки за межами митної території України.
Пункт прибуття транспортного засобу на митній території України - останній пункт на митній території України для посадки/висадки пасажирів на митній території України.
186.2. Місцем постачання послуг є:
186.2.1. місце фактичного постачання послуг, пов'язаних з рухомим майном, а саме:
а) послуг, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг;
б) послуг із проведення експертизи та оцінки рухомого майна;
в) послуг, пов'язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, у тому числі з постачанням продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання;
г) послуг із виконання ремонтних робіт і послуг із переробки сировини, а також інших робіт і послуг, що пов'язані з рухомим майном;
186.2.2. фактичне місцезнаходження нерухомого майна, у тому числі що будується, для тих послуг, які пов'язані з нерухомим майном:
а) послуг агентств нерухомості;
б) послуг з підготовки та проведення будівельних робіт;
в) інших послуг за місцезнаходженням нерухомого майна, у тому числі що будується;
186.2.3. місце фактичного надання послуг у сфері культури, мистецтва, освіти, науки, спорту, розваг або інших подібних послуг, включаючи послуги організаторів діяльності в зазначених сферах та послуги, що надаються для влаштування платних виставок, конференцій, навчальних семінарів та інших подібних заходів.
186.3. Місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать:
а) надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, а також надання (передача) права на скорочення викидів парникових газів (вуглецевих одиниць);
в) консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні, а також послуги з розроблення та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем;
{Підпункт "в" пункту 186.3 статті 186 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3609-VI від 07.07.2011, № 1914-IX від 30.11.2021}
г) надання персоналу, у тому числі якщо персонал працює за місцем здійснення діяльності покупця;
ґ) надання в оренду, лізинг рухомого майна, крім транспортних засобів та банківських сейфів;
{Підпункт "ґ" пункту 186.3 статті 186 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1605-IX від 01.07.2021}
д) телекомунікаційні послуги, а саме: послуги, пов'язані з передаванням, поширенням або прийманням сигналів, слів, зображень та звуків або інформації будь-якого характеру за допомогою дротових, супутникових, стільникових, радіотехнічних, оптичних або інших електромагнітних систем зв'язку, включаючи відповідне надання або передання права на використання можливостей такого передавання, поширення або приймання, у тому числі надання доступу до глобальних інформаційних мереж;
е) послуги радіомовлення та телевізійного мовлення;
є) надання посередницьких послуг від імені та за рахунок іншої особи або від свого імені, але за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у цьому пункті;
{Підпункт "є" пункту 186.3 статті 186 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
ж) надання транспортно-експедиторських послуг;
з) надання послуг з виробництва та компонування відеофільмів, кінофільмів, анімаційних (мультиплікаційних) фільмів, телевізійних програм, рекламних фільмів, фоторекламних матеріалів та комп’ютерної графіки;
{Пункт 186.3 статті 186 доповнено підпунктом "з" згідно із Законом № 821-IX від 21.07.2020}
и) послуги з доступу до пропускної спроможності міждержавних перетинів (фізичні права на передачу) та допоміжні послуги, визначені Законом України "Про ринок електричної енергії".
{Пункт 186.3 статті 186 доповнено підпунктом "и" згідно із Законом № 3219-IX від 30.06.2023}
186.3-1. Місцем постачання електронних послуг вважається місцезнаходження отримувача послуг. З метою застосування зазначеного пункту місцезнаходження отримувача електронних послуг визначається:
для отримувача послуг - фізичної особи, яка зареєстрована як суб’єкт господарювання, - за місцем реєстрації такого отримувача як суб’єкта господарювання;
для отримувача послуг - фізичної особи, яка не зареєстрована як суб’єкт господарювання, - за місцем фактичного місцезнаходження такої фізичної особи - отримувача послуг. З метою встановлення фактичного місцезнаходження фізичної особи - отримувача послуг враховуються такі відомості:
а) якщо електронні послуги надаються засобами фіксованого зв’язку - фактичним місцезнаходженням фізичної особи - отримувача послуг вважається країна встановлення лінії фіксованого зв’язку (місцезнаходження провайдера телекомунікацій, послугами якого користувався одержувач у процесі отримання електронної послуги);
б) якщо електронні послуги надаються засобами рухомого (мобільного) зв’язку - фактичним місцезнаходженням фізичної особи - отримувача послуг вважається країна, яку ідентифікують за мобільним кодом країни SIM-карти, яка використовується під час отримання таких послуг;
в) якщо електронні послуги надаються іншими, ніж зазначені у цьому пункті, засобами зв’язку, у тому числі з використанням картки доступу, - фактичним місцезнаходженням фізичної особи - отримувача послуг вважається країна, в якій розміщені такі інші засоби зв’язку або до якої надіслано карту доступу для її використання (у тому числі місцезнаходженням пристрою, яке визначається за його IP-адресою, що використовувалося отримувачем електронної послуги).
Додатковими доказами для визначення місцезнаходження фізичної особи - отримувача послуг, один із яких застосовується одночасно з одним із зазначених у підпунктах "а"-"в" цього пункту відомостей, є:
платіжна адреса фізичної особи - отримувача послуг;
банківські реквізити, зокрема місце ведення банківського рахунка, використаного для розрахунку за електронні послуги;
інша комерційно важлива інформація.
Фізична особа - отримувач електронних послуг може підтвердити, що вона зареєстрована як суб’єкт господарювання - платник податку, шляхом повідомлення свого індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість.
Якщо в договорі, у тому числі укладеному в електронній формі, відсутня інформація, що отримувачем електронних послуг є суб’єкт господарювання, вважається, що така послуга отримана фізичною особою, у тому числі фізичною особою - підприємцем, не зареєстрованою як платник податку.
{Статтю 186 доповнено пунктом 186.3-1 згідно із Законом № 1525-IX від 03.06.2021}
186.4. Місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2, 186.3 і 186.3-1 цієї статті.
{Пункт 186.4 статті 186 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1525-IX від 03.06.2021}
Стаття 187. Дата виникнення податкових зобов'язань
187.1. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
{Підпункт "а" пункту 187.1 статті 187 в редакції Закону № 2888-IX від 12.01.2023}
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
{Абзац третій пункту 187.1 статті 187 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1525-IX від 03.06.2021}
За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
{Пункт 187.1 статті 187 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 4220-VI від 22.12.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
За операціями з першого постачання житла (об’єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості застосовується касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
{Пункт 187.1 статті 187 доповнено абзацом п’ятим згідно із Законом № 2600-IX від 20.09.2022}
187.2. У разі постачання товарів або послуг з використанням торговельних автоматів або іншого подібного устаткування, що не передбачає наявності касового апарата, контрольованого уповноваженою на це фізичною особою, датою виникнення податкових зобов'язань вважається дата виймання з таких торговельних апаратів або подібного устаткування грошової виручки. Правила інкасації зазначеної виручки встановлюються Національним банком України.
187.3. У разі постачання товарів за договорами товарного кредиту (товарної позики, розстрочки), умови яких передбачають сплату (нарахування) відсотків, датою збільшення податкових зобов'язань у частині таких відсотків вважається дата їх нарахування згідно з умовами відповідного договору.
187.4. У разі якщо постачання товарів/послуг через торговельні автомати здійснюється з використанням жетонів, карток або інших замінників національної валюти, датою збільшення податкових зобов'язань вважається дата постачання таких жетонів, карток або інших замінників національної валюти.
187.5. У разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється з використанням кредитних або дебетових карток, дорожніх, комерційних, іменних або інших чеків, датою збільшення податкових зобов'язань вважається дата, що засвідчує факт постачання платником податку товарів/послуг покупцю, оформлена податковою накладною, або дата виписування відповідного рахунка (товарного чека), залежно від того, яка подія відбулася раніше.
187.6. Датою виникнення податкових зобов’язань лізингодавця (орендодавця) для операцій з фінансового лізингу (фінансової оренди) є дата фактичної передачі об’єкта фінансового лізингу (фінансової оренди) у володіння та користування лізингоодержувачу (орендарю).
{Пункт 187.6 статті 187 в редакції Закону № 1605-IX від 01.07.2021}
187.7. Датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом.
{Пункт 187.7 статті 187 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2888-IX від 12.01.2023}
187.8. Датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
У випадках, передбачених статтею 191 цього Кодексу, дата виникнення податкових зобов’язань визначається з урахуванням положень статті 191 цього Кодексу.
{Пункт 187.8 статті 187 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 4915-VI від 07.06.2012}
Датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання нерезидентами суб’єктам господарювання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.
{Абзац третій пункту 187.8 статті 187 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1525-IX від 03.06.2021, № 2888-IX від 12.01.2023}
187.9. Датою виникнення податкових зобов’язань виконавця довгострокових договорів (контрактів), крім договорів (контрактів) на будівництво житла (об’єктів житлової нерухомості), договорів купівлі-продажу неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості, щодо яких відбувається перше їх постачання, є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).
{Абзац перший пункту 187.9 статті 187 в редакції Закону № 2600-IX від 20.09.2022}
Для цілей цього пункту довгостроковий договір (контракт) - це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.
187.10. Платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, інші житлово-комунальні послуги, перелік яких визначений законом, нараховують плату за абонентське обслуговування, послуги (роботи), вартість яких включається до складу плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій чи послугу з управління багатоквартирним будинком, фізичним особам, бюджетним установам, незареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, управителям багатоквартирних будинків, квартирно-експлуатаційним частинам, об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.
{Абзац перший пункту 187.10 статті 187 в редакції Законів № 3609-VI від 07.07.2011, № 4834-VI від 24.05.2012, № 812-VIII від 24.11.2015, № 2628-VIII від 23.11.2018; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021}
Зазначене правило визначення дати виникнення податкових зобов'язань поширюється також на операції з постачання зазначених товарів/послуг для житлово-експлуатаційних контор, управителів багатоквартирних будинків та бюджетних установ, що отримують такі товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники податку.
{Абзац другий пункту 187.10 статті 187 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018}
Для цілей цього пункту послугами (роботами), вартість яких включається до складу плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій чи послугу з управління багатоквартирним будинком, вважаються послуги з технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем, систем протипожежної автоматики та димовидалення, обслуговування димових та вентиляційних каналів, внутрішньобудинкових систем, прибирання будинкової та прибудинкової території, купівлі електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку, а також інші послуги, які надаються житлово-експлуатаційними конторами чи управителями багатоквартирних будинків зазначеним у цьому пункті покупцям за їхній рахунок.
{Абзац третій пункту 187.10 статті 187 в редакції Закону № 2628-VIII від 23.11.2018}
187.11. Попередня (авансова) оплата вартості товарів, що вивозяться за межі митної території України чи ввозяться на митну територію України, не змінює значення сум податку, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов'язань платника податку, такого експортера або імпортера.
{Пункт 187.11 статті 187 із змінами, внесеними згідно із Законом № 657-VII від 24.10.2013}
Стаття 188. Порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг
188.1. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
{Абзац перший пункту 188.1 статті 188 із змінами, внесеними згідно із Законом № 657-VII від 24.10.2013; в редакції Закону № 609-VIII від 15.07.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015; в редакції Закону № 1914-IX від 30.11.2021}
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:
{Пункт 188.1 статті 188 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015}
товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
{Пункт 188.1 статті 188 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}
газу, який постачається для потреб населення;
{Пункт 188.1 статті 188 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}
електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
{Пункт 188.1 статті 188 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.
{Абзац пункту 188.1 статті 188 із змінами, внесеними згідно із Законом № 657-VII від 24.10.2013; в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.
{Пункт 188.1 статті 188 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3609-VI від 07.07.2011, № 4014-VI від 04.11.2011, № 4834-VI від 24.05.2012; в редакції Закону № 408-VII від 04.07.2013}
Стаття 189. Особливості визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг в окремих випадках
189.1. У разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
{Пункт 189.1 статті 189 в редакції Законів № 3609-VI від 07.07.2011, № 4834-VI від 24.05.2012}
189.2. Вартість тари, що згідно з умовами договору (контракту) визначена як зворотна (заставна), до бази оподаткування не включається. У разі якщо у строк більше ніж 12 календарних місяців з моменту надходження зворотної тари вона не повертається відправнику, вартість такої тари включається до бази оподаткування отримувача.
189.3. У разі якщо платник податку провадить підприємницьку діяльність з постачання вживаних товарів (комісійну торгівлю), що прийняті за договором комісії в осіб, не зареєстрованих як платники податку, базою оподаткування є комісійна винагорода такого платника податку.
{Абзац перший пункту 189.3 статті 189 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1084-VIII від 12.04.2016}
У випадках, коли платник податку здійснює діяльність з постачання вживаних товарів, придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники податку, за договорами, що передбачають перехід права власності на такі товари, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною продажу та ціною придбання таких товарів, визначена у порядку, встановленому цим розділом.
{Абзац другий пункту 189.3 статті 189 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1084-VIII від 12.04.2016, № 1797-VIII від 21.12.2016}
Датою збільшення податкових зобов'язань платника податку є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 187.1 статті 187 цього Кодексу.
При цьому ціна продажу вживаного транспортного засобу визначається:
для осіб, не зареєстрованих як платники податку, виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче ринкової вартості такого засобу, розрахованої суб’єктом оціночної діяльності, уповноваженим здійснювати оцінку відповідно до закону (за вибором платника податку). При цьому середньоринкова вартість транспортного засобу визначається відповідно до пункту 173.1 статті 173 цього Кодексу;
{Абзац п’ятий пункту 189.3 статті 189 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1084-VIII від 12.04.2016, № 354-IX від 05.12.2019 - щодо набрання чинності змін див. пункт 1 розділу II; в редакції Закону № 4143-IX від 17.12.2024}
для платників податку виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.
вживаними товарами вважаються товари, що були в користуванні не менше року та придатні для подальшого користування у незмінному стані чи після ремонту, а також транспортні засоби, які не підпадають під визначення нового транспортного засобу.
{Абзац восьмий пункту 189.3 статті 189 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1084-VIII від 12.04.2016}
Новими транспортними засобами вважаються:
а) наземний транспортний засіб - той, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не був зареєстрований в інших державах та при цьому має загальний наземний пробіг до 6000 кілометрів;
{Абзац десятий пункту 189.3 статті 189 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1084-VIII від 12.04.2016}
б) судно - те, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не було зареєстровано в інших державах та при цьому пройшло не більше 100 годин після першого введення його в експлуатацію;
{Абзац одинадцятий пункту 189.3 статті 189 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1084-VIII від 12.04.2016}
в) літальний апарат - той, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не був зареєстрований в інших державах та при цьому його налітаний час до такої реєстрації не перевищує 40 годин після першого введення в експлуатацію. Налітаним вважається час, який розраховується від блок-часу зльоту літального апарата до блок-часу його приземлення;
{Абзац дванадцятий пункту 189.3 статті 189 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1084-VIII від 12.04.2016}
{Абзац тринадцятий пункту 189.3 статті 189 виключено на підставі Закону № 1084-VIII від 12.04.2016}
189.4. Базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів/послуг, визначена у порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
{Абзац перший пункту 189.4 статті 188 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 цього Кодексу.
Зазначений порядок дати виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту застосовується також на операції з примусового продажу арештованого майна органами юстиції.
189.5. У разі постачання товарів, які були повернуті лізингоодержувачем лізингодавцю за договором фінансового лізингу у зв’язку з його невиконанням чи неналежним виконанням (у тому числі повернуті на підставі виконавчого напису нотаріуса), та при цьому лізингодавцем за операцією з повернення таких товарів до складу податкового кредиту не включалися суми податку, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання таких товарів.
Ціна придбання визначається як вартість товарів, за якою такі товари були повернуті лізингодавцю, а саме як первісна вартість товарів (об’єкта фінансового лізингу) за вирахуванням сплачених лізингових платежів у частині компенсації вартості об’єкта фінансового лізингу. У разі придбання товарів у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням податку на додану вартість.
Якщо за товарами, база оподаткування при постачанні яких визначалася як позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання, в майбутніх податкових періодах суми податку за операцією з повернення таких товарів були включені до складу податкового кредиту лізингодавця, застосовується положення пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу.
{Пункт 189.5 статті 189 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011; в редакції Закону № 425-IX від 20.12.2019}
189.6. Норми пунктів 189.3-189.5 цієї статті не поширюються на операції з експортування товарів за межі митної території України або з ввезення на митну територію України товарів у межах зазначених договорів.
189.7. У разі якщо платник податку здійснює операції з постачання товарів/послуг, які є об'єктом оподаткування згідно із статтею 185 цього Кодексу, під забезпечення боргових зобов'язань покупця, наданих такому платнику податку у формі простого або переказного векселя, або інших боргових інструментів (далі - вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість, визначена в порядку, встановленому пунктом 188.1 статті 188 цього Кодексу, без урахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями - така договірна вартість, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що повинні бути нараховані на суму номіналу такого векселя.
189.8. На номінал векселя, у тому числі без урахування дисконтів або з урахуванням процентів, податкові зобов'язання не нараховуються.
189.9. У разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.
Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.
{Пункт 189.9 статті 189 в редакції Закону № 3609-VI від 07.07.2011}
189.10. У разі якщо внаслідок ліквідації необоротних активів отримуються комплектувальні вироби, складові частини, компоненти або інші відходи, які оприбутковуються на матеріальних рахунках з метою їх використання в господарській діяльності платника, на такі операції не нараховуються податкові зобов'язання.
{Пункт 189.11 статті 189 виключено на підставі Закону № 4834-VI від 24.05.2012}
189.12. У випадках, коли платник податку здійснює операції з постачання особам, які не зареєстровані як платники податку, сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, раніше придбаних (заготовлених) таким платником податку у фізичних осіб, які не є платниками цього податку, об'єктом оподаткування є торгова націнка (надбавка), встановлена таким платником податку.
189.13. У разі постачання відповідно до Закону України "Про автомобільний транспорт" квитків на проїзд в автобусах та на перевезення багажу базою оподаткування є винагорода, що включає автостанційний збір. До бази оподаткування не включається вартість перевезення, що перераховується перевізнику, та сума витрат на страхування пасажирів, яка перераховується страховій компанії.
{Статтю 189 доповнено пунктом 189.13 згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012}
189.14. У разі постачання на митній території України товарів, які є продуктами переробки товарів, поміщених у митний режим переробки на митній території, у тому числі отриманих як оплата за постачання послуг з переробки, база оподаткування визначається згідно із статтею 188 цього Кодексу.
{Статтю 189 доповнено пунктом 189.14 згідно із Законом № 4915-VI від 07.06.2012}
189.15. У разі постачання (продажу, відчуження іншим способом) банками та іншими фінансовими установами майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна. Ціна придбання визначається як вартість майна, за якою таке майно набуте у власність. У разі придбання майна у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням податку на додану вартість.
Якщо за таким майном суми податку були включені до складу податкового кредиту банком, іншою фінансовою установою, застосовуються положення пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу.
{Статтю 189 доповнено пунктом 189.15 згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015}
189.16. База оподаткування операцій з постачання послуг з перевезення (переміщення, транспортування) природного газу транскордонними газопроводами (транспортування природного газу територією України в митному режимі транзиту), що виконуються (надаються) публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
{Статтю 189 доповнено пунктом 189.16 згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015}
189.17. Базою оподаткування для операцій з вивезення товарів за межі митної території України є договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації, оформленій відповідно до вимог Митного кодексу України.
{Статтю 189 доповнено пунктом 189.17 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
189.18. У разі постачання тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни, при їх постачанні на митній території України, базою оподаткування є максимальна роздрібна ціна таких товарів без урахування податку на додану вартість.
{Статтю 189 доповнено пунктом 189.18 згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021}
Стаття 190. Порядок визначення бази оподаткування для товарів, які ввозяться на митну територію України, послуг, які поставляються нерезидентами на митній території України
190.1. Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
Базою оподаткування для тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни, що ввозяться на митну територію України, є максимальна роздрібна ціна таких товарів без урахування податку на додану вартість.
{Пункт 190.1 статті 190 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021}
При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.
{Абзац пункту 190.1 статті 190 в редакції Закону № 1200-VII від 10.04.2014}
{Пункт 190.1 статті 190 в редакції Закону № 4915-VI від 07.06.2012}
190.2. Для послуг, які постачаються нерезидентами на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків та зборів, за винятком податку на додану вартість, що включаються до ціни постачання відповідно до законодавства. Визначена вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом Національного банку України на дату виникнення податкових зобов'язань. У разі отримання послуг від нерезидентів без їх оплати база оподаткування визначається, виходячи із звичайних цін на такі послуги без урахування податку.
190.3. У випадках, передбачених статтею 191 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 191 цього Кодексу.
{Статтю 190 доповнено пунктом 190.3 згідно із Законом № 4915-VI від 07.06.2012}
Стаття 191. Особливості оподаткування операцій з ввезення на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі та товарів, що ввозяться на митну територію України фізичними особами в ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі
{Назва статті 191 в редакції Закону № 2628-VIII від 23.11.2018}
191.1. Особливості оподаткування операцій з ввезення на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі.
191.1.1. У разі ввезення на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі базою оподаткування є їх митна вартість (для юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців) або частина сумарної фактурної вартості (для фізичних осіб), визначені відповідно до Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті.
{Підпункт 191.1.1 пункту 191.1 статті 191 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1998-IX від 25.01.2022}
191.1.2. Датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі є дата подання контролюючому органу митної декларації або документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
191.1.3. Сплата податку, нарахованого у реєстрах (тимчасових та/або додаткових) міжнародних поштових та експрес-відправлень, що подаються оператором поштового зв’язку, експрес-перевізником, здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених статтями 236 і 374 Митного кодексу України.
{Підпункт 191.1.3 пункту 191.1 статті 191 в редакції Закону № 1998-IX від 25.01.2022}
191.1.4. Сплата податку, нарахованого у митних деклараціях, що подаються фізичними особами, юридичними особами, фізичними особами - підприємцями або уповноваженими ними особами, здійснюється в загальному порядку, визначеному Митним кодексом України.
{Підпункт 191.1.4 пункту 191.1 статті 191 в редакції Закону № 1998-IX від 25.01.2022}
191.1.5. При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.
{Пункт 191.1 статті 191 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1200-VII від 10.04.2014; в редакції Закону № 2628-VIII від 23.11.2018}
191.2. Особливості визначення бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України фізичними особами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі.
{Підпункт 191.2.1 пункту 191.2 статті 191 виключено на підставі Закону № 2245-VIII від 07.12.2017}
191.2.2. У разі ввезення на митну територію України фізичними особами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 1000 євро, через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, базою оподаткування є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 1000 євро, з урахуванням мита, що підлягає сплаті.
{Підпункт 191.2.2 пункту 191.2 статті 191 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1200-VII від 10.04.2014}
191.2.3. У разі ввезення на митну територію України фізичними особами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 500 євро, через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України базою оподаткування є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 500 євро, з урахуванням мита, що підлягає сплаті.
У разі ввезення на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України фізичною особою, яка була відсутня в Україні менше ніж 24 години або яка в’їжджає в Україну частіше одного разу протягом 72 годин, базою оподаткування є частина сумарної фактурної вартості таких товарів, що перевищує еквівалент 50 євро, з урахуванням мита, що підлягає сплаті.
{Підпункт 191.2.3 пункту 191.2 статті 191 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017}
{Підпункт 191.2.3 пункту 191.2 статті 191 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1200-VII від 10.04.2014}
191.2.4. У разі ввезення на митну територію України фізичними особами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей) через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, сумарна вага яких перевищує 50 кг, базою оподаткування є сумарна фактурна вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг, з урахуванням мита, що підлягає сплаті.
{Підпункт 191.2.4 пункту 191.2 статті 191 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1200-VII від 10.04.2014}
191.3. Фактурна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі, фізичними особами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі, визначається у порядку, передбаченому Митним кодексом України.
{Пункт 191.3 статті 191 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021}
{Стаття 191 в редакції Закону № 4915-VI від 07.06.2012}
Стаття 192. Особливості визначення бази оподаткування в окремих випадках (порядок коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту)
192.1. Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
{Абзац перший пункту 192.1 статті 192 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}
Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
{Пункт 192.1 статті 192 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021}
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:
{Пункт 192.1 статті 192 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 643-VIII від 16.07.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
{Пункт 192.1 статті 192 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 643-VIII від 16.07.2015}
отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
{Пункт 192.1 статті 192 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 643-VIII від 16.07.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015}
Складені платником податку розрахунки коригування до податкових накладних, складених до 1 лютого 2015 року, розрахунки коригування до податкових накладних, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) - платнику податку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником (продавцем). Зазначене не поширюється на розрахунки коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (зменшення податкового зобов’язання постачальника та податкового кредиту отримувача), складені після 1 липня 2015 року до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року на отримувача (покупця) - платника податку, які підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем) товарів/послуг.
{Пункт 192.1 статті 192 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 643-VIII від 16.07.2015; в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}
Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
{Пункт 192.1 статті 192 доповнено абзацом згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}
{Пункт 192.1 статті 192 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3609-VI від 07.07.2011, № 1621-VII від 31.07.2014 з урахуванням змін, внесених Законом № 71-VIII від 28.12.2014}
192.1.1. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
{Абзац другий підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 із змінами, внесеними згідно із Законом № 643-VIII від 16.07.2015}
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.
{Підпункт 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 доповнено абзацом згідно із Законом № 643-VIII від 16.07.2015}
192.1.2. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
{Абзац другий підпункту 192.1.2 пункту 192.1 статті 192 із змінами, внесеними згідно із Законом № 643-VIII від 16.07.2015}
б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.
Отримувач має право збільшити суму податкового кредиту лише після реєстрації постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.
{Підпункт 192.1.2 пункту 192.1 статті 192 доповнено абзацом згідно із Законом № 643-VIII від 16.07.2015}
192.2. Норма пункту 192.1 цієї статті не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником податку на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок.
Зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов'язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.
Зменшення суми податкових зобов’язань платника податку - постачальника - оператора телекомунікацій у разі відмови абонента від передплачених, але не отриманих телекомунікаційних послуг дозволяється при перерахуванні частини суми передоплати телекомунікаційних послуг у якості благодійної пожертви при виконанні благодійного телекомунікаційного повідомлення за дорученням абонента.
{Пункт 192.2 статті 192 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 1665-VIII від 06.10.2016}
192.3. Результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
{Пункт 192.3 статті 192 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
Стаття 193. Розміри ставок податку
193.1. Ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах:
{Підпункт "а" пункту 193.1 статті 193 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1166-VII від 27.03.2014}
в) 7 відсотків по операціях з:
постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;
{Абзац другий підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 в редакції Закону № 2245-VIII від 07.12.2017}
постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я;
{Абзац третій підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021}
ввезення на митну територію України незареєстрованих лікарських засобів у рамках програм розширеного доступу пацієнтів до незареєстрованих лікарських засобів та/або програм доступу суб’єктів дослідження (пацієнтів) до досліджуваного лікарського засобу після завершення клінічного випробування (далі - програми доступу) за переліком та в обсягах, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, у порядку та на умовах, визначених Законом України "Про лікарські засоби", а також подальшого безоплатного постачання ввезених на підставі цього абзацу лікарських засобів на митній території України на користь надавачів медичних послуг, залучених до проведення програм доступу, та пацієнтів, які беруть участь у програмах доступу, в межах і обсягах зазначених програм доступу;
{Підпункт "в" пункту 193.1 статті 193 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 3603-IX від 23.02.2024}
постачання послуг із показу (проведення) театральних, оперних, балетних, музичних, концертних, хореографічних, лялькових, циркових, звукових, світлових та інших вистав, постановок, виступів професійних мистецьких колективів, артистичних груп, акторів та артистів (виконавців), кінематографічних прем’єр, культурно-мистецьких заходів;
{Підпункт "в" пункту 193.1 статті 193 доповнено абзацом згідно із Законом № 962-IX від 04.11.2020}
постачання послуг із показу оригіналів музичних творів, демонстрації виставкових проектів, проведення екскурсій для груп та окремих відвідувачів у музеях, зоопарках та заповідниках, відвідування їх територій та об’єктів відвідувачами;
{Підпункт "в" пункту 193.1 статті 193 доповнено абзацом згідно із Законом № 962-IX від 04.11.2020}
постачання послуг із розповсюдження, демонстрування, публічного сповіщення і публічного показу фільмів, адаптованих відповідно до законодавства в україномовні версії для осіб з порушеннями зору та осіб з порушеннями слуху;
{Підпункт "в" пункту 193.1 статті 193 доповнено абзацом згідно із Законом № 962-IX від 04.11.2020}
постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010);
{Підпункт "в" пункту 193.1 статті 193 доповнено абзацом згідно із Законом № 962-IX від 04.11.2020}
реалізації квитків на спортивні заходи всеукраїнського та міжнародного рівнів;
{Підпункт "в" пункту 193.1 статті 193 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1984-IX від 17.12.2021}
{Пункт 193.1 статті 193 доповнено підпунктом "в" згідно із Законом № 1166-VII від 27.03.2014; в редакції Закону № 1200-VII від 10.04.2014}
г) 14 відсотків по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001, 1003, 1005, 1201, 1205, 1206 00.
{Пункт 193.1 статті 193 доповнено підпунктом "г" згідно із Законом № 1115-IX від 17.12.2020; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1600-IX від 01.07.2021}
Стаття 194. Операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою
194.1. Операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 і 14 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною.
{Пункт 194.1 статті 194 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1166-VII від 27.03.2014, № 1115-IX від 17.12.2020}
194.1.1. Податок становить 20 відсотків, 7 і 14 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.
{Підпункт 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1166-VII від 27.03.2014, № 1115-IX від 17.12.2020}
Стаття 195. Операції, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою
195.1. За нульовою ставкою оподатковуються операції з:
195.1.1. вивезення товарів за межі митної території України:
б) у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до пунктів 3 (щодо товарів у вигляді продуктів їх переробки) та 5 частини першої статті 86 Митного кодексу України;
{Підпункт "б" підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2497-VIII від 10.07.2018}
в) у митному режимі безмитної торгівлі;
г) у митному режимі вільної митної зони.
Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.
{Підпункт 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 в редакції Закону № 4915-VI від 07.06.2012}
а) для заправки або забезпечення морських суден, що:
використовуються для навігаційної діяльності, перевезення пасажирів або вантажів за плату, промислової, риболовецької або іншої господарської діяльності, що провадиться за межами територіальних вод України;
використовуються для рятування або подання допомоги в нейтральних або територіальних водах інших країн;
входять до складу Військово-Морських Сил України та відправляються за межі територіальних вод України, у тому числі на якірні стоянки;
б) для заправки або забезпечення повітряних суден, що:
виконують міжнародні рейси для навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату;
входять до складу Повітряних Сил України та відправляються за межі повітряного кордону України, у тому числі у місця тимчасового базування;
в) для заправки (дозаправки) та забезпечення космічних кораблів, космічних ракетних носіїв або супутників Землі;
г) для заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту Збройних Сил України, що бере участь у миротворчих акціях за кордоном України, або в інших випадках, передбачених законодавством;
ґ) магазинами безмитної торгівлі, відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Постачання товарів магазинами безмитної торгівлі може здійснюватися виключно:
фізичним особам, які виїжджають за межі митної території України;
фізичним особам, які в’їжджають на митну територію України в пунктах пропуску через державний кордон України, відкритих для міжнародного повітряного сполучення;
фізичним особам, які переміщуються транспортними засобами, що належать резидентам та знаходяться за межами митного кордону України.
Порушення норм цього підпункту тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Порядок контролю за дотриманням норм цього підпункту встановлюється Кабінетом Міністрів України.
{Підпункт"ґ" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4915-VI від 07.06.2012; в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}
195.1.3. постачання таких послуг:
а) міжнародні перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом;
б) послуги, що передбачають роботи з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або отримувачем-нерезидентом.
До робіт з рухомим майном належать роботи з переробки товарів, що можуть включати власне переробку (обробку) товарів - монтаж, збирання, монтування та налагодження, у результаті чого створюються інші товари, у тому числі постачання послуг з переробки давальницької сировини, а також модернізацію та ремонт товарів, що передбачає проведення комплексу операцій з частковим або повним відновленням виробничого ресурсу об'єкта (або його складових частин), визначеного нормативно-технічною документацією, у результаті виконання якого передбачається поліпшення стану такого об'єкта;
в) послуги з обслуговування повітряних суден, що виконують міжнародні рейси.
До послуг з обслуговування повітряних суден, які виконують міжнародні рейси, відносяться послуги, які комплексно необхідні та безпосередньо пов'язані з виконанням міжнародного рейсу, а саме:
обслуговування повітряних суден та пасажирів в аеропорту (посадка-зліт повітряного судна, обслуговування пасажирів в аеровокзалі, забезпечення авіаційної безпеки, наднормативна стоянка повітряного судна);
послуги з наземного обслуговування повітряних суден та пасажирів в аеропортах;
оренда аеропортових приміщень у частині використання для обслуговування міжнародних рейсів (офіси, стійки реєстрації та інші службові приміщення, які орендуються авіаперевізниками, що виконують міжнародні рейси);
послуги персоналу з обслуговування повітряних суден.
{Підпункт "г" підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 виключено на підставі Закону № 1621-VII від 31.07.2014}
195.2. У разі якщо операції з постачання товарів звільнено від оподаткування на митній території України відповідно до положення цього розділу, до операцій з експорту таких товарів застосовується нульова ставка.
{Пункт 195.2 статті 195 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4915-VI від 07.06.2012}
Стаття 196. Операції, що не є об'єктом оподаткування
196.1. Не є об'єктом оподаткування операції з:
196.1.1. випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та/або реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону та інших видів професійної діяльності на фондовому ринку, які підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
{Абзац перший підпункту 196.1.1 пункту 196.1 статті 196 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3609-VI від 07.07.2011, № 4834-VI від 24.05.2012, № 5083-VI від 05.07.2012, № 1797-VIII від 21.12.2016, № 1016-IX від 01.12.2020}
Норми цього підпункту не застосовуються до операцій з продажу бланків дорожніх, банківських та іменних чеків, цінних паперів, розрахункових та платіжних документів, пластикових (розрахункових) карток, а також ювілейних і пам'ятних монет, які реалізуються для нумізматичних цілей та інших товарів/послуг, за які стягується окрема плата у вигляді фіксованої суми або відсотка;
196.1.2. передачі майна у схов (відповідальне зберігання), у концесію, а також у лізинг (оренду), крім передачі у фінансовий лізинг;
{Абзац перший підпункту 196.1.2 пункту 196.1 статті 196 в редакції Закону № 3609-VI від 07.07.2011}
повернення майна із схову (відповідального зберігання) його власнику, а також майна, попередньо переданого в концесію або лізинг (оренду) концесієдавцю або лізингодавцю (орендодавцю), крім переданого у фінансовий лізинг;
{Абзац другий підпункту 196.1.2 пункту 196.1 статті 196 в редакції Закону № 3609-VI від 07.07.2011}
нарахування та сплати процентів або комісій у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу;
{Абзац третій підпункту 196.1.2 пункту 196.1 статті 196 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011}
передачі майна в заставу (іпотеку) позикодавцю (кредитору) та/або в забезпечення іншої дійсної вимоги кредитора, повернення такого майна із застави (іпотеки) його власнику після закінчення дії відповідного договору, якщо місце такої передачі (повернення) знаходиться на митній території України;
грошових виплат основної суми консолідованого іпотечного боргу та процентів, нарахованих на неї, об'єднання та/або купівлі (продажу) консолідованого іпотечного боргу, заміною однієї частки консолідованого іпотечного боргу на іншу, або поверненням (зворотним викупом) такого консолідованого іпотечного боргу відповідно до закону резидентом або на його користь;
196.1.3. надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів;
надання послуг із загальнообов'язкового державного соціального страхування (у тому числі пенсійного страхування), недержавного пенсійного забезпечення, залучення та обслуговування пенсійних вкладів та рахунків учасників фондів банківського управління, адміністрування недержавних пенсійних фондів;
196.1.4. обігу валютних цінностей (крім банківських металів, банкнот і монет, що використовуються для нумізматичних цілей, а також іноземних монет з дорогоцінних металів, базою оподаткування яких є продажна вартість); випуску, обігу та погашення лотерейних білетів, інших документів, що засвідчують право участі в лотереях; придбання фішок, жетонів, внесення в інший спосіб плати за право участі в азартній грі, виплата (передача) виграшу організатором азартних ігор; внесення ставки з метою укладення парі та виплата виграшу суб’єктом господарювання, який проводить парі (букмекерське парі, парі тоталізатора); виплати грошових виграшів (призів) і грошових винагород;
{Підпункт 196.1.4 пункту 196.1 статті 196 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4238-VI від 22.12.2011; в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1914-IX від 30.11.2021, № 3325-IX від 10.08.2023, № 3706-IX від 09.05.2024}
196.1.5. відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов’язаннями (вимогами), за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об’єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи;
переходу права власності на об’єкт фінансового лізингу до лізингодавця (нового кредитора) від лізингодавця (первинного кредитора) із збереженням прав та обов’язків сторін за договором фінансового лізингу в разі, коли лізингодавцем (первинним кредитором) під час передачі лізингоодержувачу такого об’єкта фінансового лізингу нараховані та відображені у податковій звітності за відповідний звітний (податковий) період податкові зобов’язання з податку;
виконання платіжних операцій, що надаються надавачами платіжних послуг, операторами платіжних систем;
розрахунково-касового обслуговування;
залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики, депозиту, вкладу (у тому числі пенсійного);
управління коштами та цінними паперами (корпоративними правами та деривативами);
доручення, надання, управління і відступлення прав вимоги за фінансовими кредитами фінансових установ;
надання гарантій, банківських поручительств;
випуску, погашення електронних грошей;
емісії, обміну, погашення цифрових грошей Національного банку України.
Перелік послуг з виконання платіжних операцій, розрахунково-касового обслуговування визначається Національним банком України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
{Підпункт 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3609-VI від 07.07.2011, № 5083-VI від 05.07.2012, № 5519-VI від 06.12.2012, № 1797-VIII від 21.12.2016, № 466-IX від 16.01.20204; в редакції Закону № 2888-IX від 12.01.2023}
196.1.6. виплат у грошовій формі заробітної плати (інших прирівняних до неї виплат), а також пенсій, стипендій, субсидій, дотацій за рахунок бюджетів або Пенсійного фонду України чи інших фондів загальнообов'язкового соціального страхування (крім тих, що надаються у майновій формі);
виплат дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом;
надання комісійних (брокерських, дилерських) послуг із торгівлі та/або управління цінними паперами (корпоративними правами), деривативами та валютними цінностями, включаючи будь-які грошові виплати (у тому числі комісійні) фондовим або валютним біржам чи позабіржовим фондовим системам або їх членам у зв'язку з організацією та торгівлею цінними паперами ліцензованими торговцями цінними паперами, а також деривативами та валютними цінностями;
196.1.7. реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб.
При здійсненні спільної (сумісної діяльності) передача товарів (робіт, послуг) на окремий баланс платника податку, уповноваженого договором вести облік результатів такої спільної діяльності, вважається постачанням таких товарів (робіт, послуг);
196.1.8. постачання позашкільним навчальним закладом вихованцям, учням і слухачам платних послуг у сфері позашкільної освіти;
196.1.9. надання банками (фінансовими установами) послуг у межах управління фондами банківського управління, фондами операцій з нерухомістю, фондами фінансування будівництва (в тому числі за перерахування коштів на фінансування будівництва із фонду фінансування будівництва), за здійснення платежів за іпотечними сертифікатами відповідно до законодавства;
196.1.10. оплати третейського збору та відшкодування інших витрат, пов'язаних з вирішенням спору третейським судом відповідно до закону;
196.1.11. надання послуг з агентування і фрахтування морського торговельного флоту судновими агентами на користь нерезидентів, які надають послуги з міжнародних перевезень пасажирів, їхнього багажу, вантажів чи міжнародних відправлень;
{Підпункт 196.1.12 пункту 196.1 статті 196 виключено на підставі Закону № 4915-VI від 07.06.2012}
{Підпункт 196.1.13 пункту 196.1 статті 196 виключено на підставі Закону № 4915-VI від 07.06.2012}
{Підпункт 196.1.14 пункту 196.1 статті 196 виключено на підставі Закону № 3387-VI від 19.05.2011}
196.1.15. оплати орендної плати чи концесійного платежу за договорами відповідно оренди чи концесії єдиного майнового комплексу державного чи комунального підприємства (його структурного підрозділу), якщо орендодавцями чи концесієдавцями за договорами виступають органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, а платежі відповідно до закону зараховуються до Державного бюджету України або місцевого бюджету.
{Пункт 196.1 статті 196 доповнено підпунктом 196.1.15 згідно із Законом № 4057-VI від 17.11.2011}
196.1.16. ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України незалежно від обраного митного режиму товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро;
{Пункт 196.1 статті 196 доповнено підпунктом 196.1.16 згідно із Законом № 4915-VI від 07.06.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1166-VII від 27.03.2014}
196.1.17. ввезення на митну територію України товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, у несупроводжуваному багажі;
ввезення на митну територію України товарів, сумарна митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, на адресу одного одержувача - юридичної особи або фізичної особи - підприємця в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях;
ввезення на митну територію України товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, для одного одержувача - фізичної особи в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях;
{Пункт 196.1 статті 196 доповнено підпунктом 196.1.17 згідно із Законом № 4915-VI від 07.06.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1166-VII від 27.03.2014; в редакції Закону № 2628-VIII від 23.11.2018; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1998-IX від 25.01.2022}
196.1.18. ввезення на митну територію України фізичними особами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення;
ввезення на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України фізичною особою, яка була відсутня в Україні більше ніж 24 години та яка в’їжджає в Україну не частіше одного разу протягом 72 годин;
ввезення на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 50 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України фізичною особою, яка була відсутня в Україні менше ніж 24 години або яка в’їжджає в Україну частіше одного разу протягом 72 годин;
{Пункт 196.1 статті 196 доповнено підпунктом 196.1.18 згідно із Законом № 4915-VI від 07.06.2012; в редакції Закону № 2245-VIII від 07.12.2017}
196.1.19. конверсії радіочастотного спектра (радіочастотного ресурсу) України.
{Пункт 196.1 статті 196 доповнено підпунктом 196.1.19 згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3721-IX від 21.05.2024}
196.1.20. передачі майна (конфіскованого майна, знахідок, майна, визнаного безхазяйним, скарбів, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання (у тому числі майна, визначеного у статті 184 Митного кодексу України), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави, у розпорядження державних установ або організацій, уповноважених здійснювати їх збереження або постачання згідно із законодавством, а також операції з безоплатної передачі зазначеного в цьому пункті майна у випадках, визначених законодавством, у володіння і користування державних органів, установ (організацій), які утримуються за рахунок бюджетних коштів, а також закладів, в яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей.
{Пункт 196.1 статті 196 доповнено підпунктом 196.1.20 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
Стаття 197. Операції, звільнені від оподаткування
197.1. Звільняються від оподаткування операції з:
197.1.1. постачання продуктів дитячого харчування та товарів дитячого асортименту для немовлят за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;
197.1.2. постачання послуг із здобуття вищої, середньої, професійно-технічної та дошкільної освіти навчальними закладами, у тому числі навчання аспірантів і докторантів, навчальними закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг, у тому числі постачання послуг з дистанційного навчання в мережі Інтернет, у разі, якщо мережа Інтернет використовується виключно як засіб комунікації між викладачем і слухачем, а також послуг з виховання та навчання дітей у будинках культури, дитячих музичних, художніх, спортивних школах і клубах, школах мистецтв та послуг з проживання учнів або студентів у гуртожитках. До таких послуг належать послуги з:
{Абзац перший підпункту 197.1.2 пункту 197.1 статті 197 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1525-IX від 03.06.2021}
а) виховання та навчання дітей, які постачаються дитячими музичними та художніми школами, школами мистецтв, будинками культури (гра на музичних інструментах, хореографія, образотворче мистецтво, гуртки (факультативи) іноземних мов, комп'ютерного навчання);
б) утримання, виховання та навчання дітей у закладах дошкільної освіти як у межах обсягу, установленого навчальними планами і програмами, так і понад зазначений обсяг;
{Підпункт "б" підпункту 197.1.2 пункту 197.1 статті 197 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
в) усіх видів освітньої діяльності, які постачаються закладами загальної середньої освіти I-III ступенів;
{Підпункт "в" підпункту 197.1.2 пункту 197.1 статті 197 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
г) усіх видів освітньої діяльності, які постачаються закладами професійної (професійно-технічної) освіти;
{Підпункт "г" підпункту 197.1.2 пункту 197.1 статті 197 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
ґ) усіх видів освітньої діяльності, які постачаються закладами вищої освіти, у тому числі для здобуття іншої вищої та післядипломної освіти;
{Абзац шостий підпункту 197.1.2 пункту 197.1 статті 197 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1797-VIII від 21.12.2016, № 466-IX від 16.01.2020}
д) навчання слухачів підготовчих відділень вищих навчальних закладів;
е) повторного вивчення відрахованими студентами (курсантами) окремих дисциплін і курсів з подальшим складенням іспитів;
є) навчання аспірантів і докторантів;
ж) приймання кандидатських іспитів;
з) надання наукових консультацій для осіб, які підвищують кваліфікацію самостійно;
і) проведення лекцій з питань науки і техніки, культури та мистецтва, фізичної культури і спорту, правових знань, туризму і краєзнавства;
ї) надання консультацій для учнів, вихованців, студентів, курсантів понад обсяги, встановлені навчальними планами і програмами, для аспірантів, докторантів;
й) організації літніх мовних курсів, шкіл, семінарів; групових та індивідуальних занять фізичною культурою та спортом на стадіонах, у спортивних залах і плавальних басейнах, на тенісних кортах для дітей, учнів і студентів;
а) технічних та інших засобів реабілітації (крім автомобілів), послуги з їх ремонту та доставки; товарів спеціального призначення, у тому числі виробів медичного призначення для індивідуального користування, для осіб з інвалідністю та інших пільгових категорій населення, визначених законодавством України за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;
б) комплектуючих і напівфабрикатів для виготовлення технічних та інших засобів реабілітації (крім автомобілів), товарів спеціального призначення, у тому числі виробів медичного призначення для індивідуального користування, для осіб з інвалідністю та інших пільгових категорій населення за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;
в) легкових автомобілів для осіб з інвалідністю уповноваженому органу виконавчої влади з їх оплатою за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів та коштів фондів загальнообов'язкового державного страхування, а також операції з їх безоплатної передачі особам з інвалідністю;
197.1.4. постачання послуг із доставки пенсій, страхових виплат та грошової допомоги населенню (незалежно від способу доставки) на всіх етапах доставки до кінцевого споживача;
197.1.5. постачання послуг з медичного обслуговування населення (медична послуга) закладами охорони здоров’я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю реабілітаційними закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства, крім таких послуг:
{Абзац перший підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 в редакції Закону № 3553-IX від 16.01.2024}
а) надання косметологічної допомоги, крім тієї, що надається за медичними показаннями;
б) масаж для зміцнення здоров'я дорослого населення, корекції осанки тощо;
в) проведення профілактичних медичних оглядів із підготовкою висновку про стан здоров'я на прохання громадян;
г) проведення гігієнічної експертизи проектних матеріалів та попередніх проектних пропозицій, у тому числі щодо розміщення об'єкта, а також нормативної документації на нові технології виробництва продукції та нові види продукції за заявкою замовника, гігієнічна оцінка зразків нових видів продукції;
ґ) надання консультаційної допомоги з питань проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи;
д) обстеження за заявкою замовника об'єктів, що будуються, реконструюються або функціонують, з метою їх відповідності санітарному законодавству;
е) проведення за заявкою замовника токсиколого-гігієнічних, медико-біологічних, санітарно-гігієнічних, фізіологічних та інших обстежень з метою визначення безпеки продукції для здоров'я людини;
є) видача суб'єктам господарювання дозволів на виробництво, використання, транспортування, зберігання, реалізацію, захоронення, знищення, утилізацію продукції і речовин вітчизняного та імпортного виробництва, що потенційно небезпечні для здоров'я людини;
ж) надання юридичним і фізичним особам консультаційної допомоги з питань застосування законодавства про охорону здоров'я, в тому числі щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення;
з) проведення медичного огляду осіб для видачі:
дозволу на право отримання та носіння зброї громадянам, крім військовослужбовців і посадових осіб, носіння зброї якими передбачено законодавством;
відповідних документів на виїзд громадян за кордон за викликом родичів, що проживають у зарубіжних країнах, оздоровлення в зарубіжних лікувальних або санаторних закладах за власним бажанням, а також у службові відрядження (крім державних службовців, робота яких пов'язана з такими виїздами і які мають відповідні медичні документи);
посвідчення водія транспортного засобу;
и) медичне обслуговування з'їздів, конференцій, симпозіумів, фестивалів, нарад, змагань тощо;
і) медичне обслуговування громадян за їх бажанням у медичних закладах із поліпшеним сервісним обслуговуванням;
ї) організація медичного контролю осіб, які займаються фізичною культурою і спортом в оздоровчих закладах;
й) проведення профілактичних щеплень громадянам, які від'їжджають за кордон за викликом, для оздоровлення в зарубіжних лікувальних або санаторних закладах за власним бажанням, а також у туристичні подорожі (крім тих, що від'їжджають на лікування та в службові відрядження);
к) складення за заявками замовників санітарних паспортів радіотехнічних об'єктів та проведення досліджень для їх підтвердження;
л) проведення за заявками замовників державної санітарно-гігієнічної експертизи з акредитації та атестації підприємств, установ, організацій на право проведення токсиколого-гігієнічних, медико-біологічних, санітарно-гігієнічних та інших досліджень;
м) визначення за заявками замовника шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, технологічного та трудового процесів, проведення досліджень для розробки засобів і заходів щодо усунення або зменшення їх небезпечної дії;
н) навчання за заявками замовників на робочих місцях фахівців підприємств, установ, організацій в установах санітарно-епідеміологічної служби, державних науково-дослідних інститутах гігієнічного та епідеміологічного профілю, а також фахівців підприємств, установ, організацій, проведення санітарно-гігієнічних та бактеріологічних досліджень;
о) надання за заявками замовників послуг з організації роботи відомчих санітарних лабораторій, оснащення їх медичною технікою (обладнанням, апаратурою, приладами); навчання на місці фахівців таких лабораторій методики проведення санітарно-гігієнічних досліджень;
197.1.6. постачання реабілітаційних послуг особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, а також постачання путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України фізичних осіб віком до 18 років, осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю;
а) утримання дітей у дошкільних навчально-виховних закладах, школах-інтернатах;
б) утримання осіб у реабілітаційних закладах;
{Підпункт "б" підпункту 197.1.7 пункту 197.1 статті 197 в редакції Закону № 4505-IX від 18.06.2025}
в) надання соціальних послуг відповідно до Закону України "Про соціальні послуги" надавачами соціальних послуг, включеними до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг;
{Підпункт "в" підпункту 197.1.7 пункту 197.1 статті 197 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012; в редакції Закону № 4505-IX від 18.06.2025}
г) харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах та громадян у закладах охорони здоров'я. Порядок надання таких послуг затверджується Кабінетом Міністрів України;
{Підпункт "г" підпункту 197.1.7 пункту 197.1 статті 197 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011}
ґ) харчування, забезпечення майном, комунально-побутовими та іншими послугами, що надаються особам, які утримуються в установах пенітенціарної системи, а саме:
харчування, у тому числі приготування їжі;
забезпечення одягом, білизною, взуттям та постільними речами;
користування кімнатами тривалих побачень;
послуги поштового та телефонно-телеграфного зв'язку;
постачання продуктів харчування і предметів першої необхідності;
додаткове медичне обслуговування;
прокат кіно- та відеофільмів, культурно-освітні заходи;
{Підпункт "д" підпункту 197.1.7 пункту 197.1 статті 197 виключено на підставі Закону № 4505-IX від 18.06.2025}
197.1.8. постачання послуг з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом (крім таксі), тарифи на які регулюються в установленому законом порядку.
Ця норма не поширюється на операції з надання пасажирського транспорту в оренду (прокат);
197.1.9. постачання релігійними організаціями культових послуг та предметів культового призначення за переліком, а саме:
а) культові послуги: хрещення, укладення церковного шлюбу, похорони, молебень, панахида, освячення (помешкань, автомобілів тощо), обрізання, перше причастя, бар-міцво (повноліття);
б) предмети культового призначення: свічки, ікони (образи), хрести (натільні, погребальні, вівтарні, требні, водосвятні, ієрейські, з прикрасами тощо), вервиці, покривала (вівтарні, погребальні тощо), медальйони з релігійною символікою, вугілля кадильне, ладан, лампадне масло, миро, лампади, кадила, підсвічники (семисвічники, трисвічники пасхальні тощо), плащаниці, облачення священнослужителів (ризи, підризники, воздухи, орлиці, стихарі, скуфії, митри, камілавки тощо), вінці, граматки, приладдя для хрещення (хрестильна скринька), дароносиці, дарохранильниці (реліквіарії), купелі, печатки для просфор, кропила, копія, стрючці, чаші (потирі), блюдця, звіздиці, лжиці, ковшики, дискоси, поплавки, дзвони, органи, фісгармонії, прохідні молитви, пояс "живий в помощі", мезузи, талеси, тфіліни (філактерії), скульптурні зображення святих, хоругви, фани, маца, проскури, облатки, богослужбова література;
197.1.10. постачання послуг з поховання та постачання ритуальних товарів державними та комунальними службами, а саме:
а) виклик агента ритуальної служби для оформлення замовлення на організацію та проведення поховання;
б) оформлення медичної довідки про причини смерті;
в) доставка замовникові ритуальних атрибутів для організації поховання;
г) навантаження, розвантаження та перенесення ритуальних атрибутів;
ґ) транспортні послуги, що надаються у процесі організації поховання;
е) продаж контейнера для перевезення оцинкованої труни; запаювання оцинкованої труни;
є) утримання тіл померлих у холодильних камерах понад норму перебування (після смерті у лікувальному закладі, а також тих, що померли вдома чи інших місцях);
ж) послуги з підготовки тіла покійного до поховання або кремації (послуги перукаря та косметолога, обмивання, бальзамування, укладання в труну);
и) перенесення труни з тілом покійного (додому, до квартири в багатоповерховому будинку, до моргу; з дому, квартири, моргу тощо до місця поховання);
і) музичний супровід обряду поховання;
ї) проведення громадянської панахиди;
й) послуги організатора обряду поховання;
к) виготовлення та встановлення металевої намогильної таблички, хреста, надголовника або тимчасового пам'ятного знака;
л) продаж стандартних похоронних вінків і траурних стрічок для них;
м) організація відправлення труни з тілом покійного чи урни з прахом покійного за кордон;
н) у разі проведення підпоховання в могилу послуги з демонтажу елементів існуючого надгробка (пам'ятника) та їх установка;
о) написання тексту на траурній стрічці;
т) поховання урни з прахом у могилу, у колумбарії, розвіювання праху;
197.1.11. звільнення, зазначені у підпункті 197.1.10 цього пункту, не поширюються на операції з постачання послуг з поховання та кремації трупів тварин і пов'язану з цим діяльність;
197.1.12. безкоштовної передачі рухомого складу однією залізницею або підприємством залізничного транспорту загального користування іншим залізницям або підприємствам залізничного транспорту загального користування державної форми власності.
Безкоштовна передача рухомого складу між підприємствами в межах залізниці проводиться за поданням начальника залізниці на основі рішення Укрзалізниці, а в межах Укрзалізниці - згідно з наказом її генерального директора. Безкоштовна передача рухомого складу оформляється актом приймання-передачі відповідно до законодавства.
Безкоштовна передача здійснюється в разі:
виробничої потреби у зв'язку з єдиним технологічним процесом;
розподілу рухомого складу у зв'язку з реструктуризацією галузі та ліквідацією окремих підрозділів.
У разі якщо на дату проведення операцій з безоплатної передачі рухомого складу однією залізницею або підприємством залізничного транспорту загального користування іншим залізницям або підприємствам залізничного транспорту загального користування державної форми власності податкові зобов'язання не виникають. При цьому залізниці або підприємства залізничного транспорту, які безоплатно передають рухомий склад, коригування сум податкового кредиту не провадять;
{Абзац шостий підпункту 197.1.12 пункту 197.1 статті 197 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011}
197.1.13. безоплатної приватизації житлового фонду, включаючи місця загального користування у багатоквартирних будинках та прибудинкових територій, присадибних земельних ділянок відповідно до законодавства, а також постачання послуг, отримання яких згідно із законодавством є обов'язковою передумовою приватизації житла, прибудинкових територій багатоквартирних будинків, присадибних земельних ділянок;
безоплатної передачі працівникам радгоспів та інших сільськогосподарських підприємств, що приватизуються, та прирівняним до них особам частки державного майна (акцій) відповідно до Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі". Перелік підприємств, які підлягають приватизації, визначається Кабінетом Міністрів України;
197.1.14. постачання житла (об’єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості, крім першого постачання таких об’єктів.
У цьому підпункті перше постачання житла (об’єкта житлової нерухомості) означає:
а) першу передачу готового новозбудованого житла (об’єкта житлової нерухомості) у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника;
б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об’єкта житлової нерухомості) покупцю, який є особою, іншою, ніж власник такого об’єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв’язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) на таку реконструкцію чи капітальний ремонт за рахунок замовника.
У цьому підпункті перше постачання неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості означає першу передачу спеціального майнового права на відповідний об’єкт покупцю за договором купівлі-продажу неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості (перший продаж) від замовника будівництва/девелопера будівництва, за яким зареєстровано спеціальне майнове право на відповідний об’єкт.
Норми цього підпункту поширюються також на перший продаж дачних або садових будинків, а також будь-яких інших об’єктів власності, зареєстрованих згідно із законодавством як житло (об’єкт житлової нерухомості).
Операції з першого постачання доступного житла та житла, що будується із залученням державних коштів, звільняються від оподаткування.
{Підпункт 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4220-VI від 22.12.2011; в редакції Закону № 2600-IX від 20.09.2022}
197.1.15. надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб'єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.
{Абзац перший підпункту 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5073-VI від 05.07.2012}
Під безоплатним постачанням слід розуміти постачання товарів/послуг благодійним організаціям та набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації. У разі недотримання умов, визначених цим підпунктом, такі операції оподатковуються на загальних підставах.
На товари, які надходять як благодійна допомога від вітчизняних благодійників за цілями, визначеними статтею 3 Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації", поширюються правила маркування.
{Абзац третій підпункту 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5073-VI від 05.07.2012}
Маркування проводиться шляхом нанесення напису "Благодійна допомога. Продаж заборонено" на етикетку, ярлик або безпосередньо на зовнішню або внутрішню упаковку товару. Під час маркування товарів благодійної допомоги може використовуватися символіка благодійної організації та благодійника.
Товари маркуються таким чином, щоб під час огляду упаковки або безпосередньо товарів напис було видно повністю і чітко.
Товари благодійної допомоги маркуються благодійниками, які надають таку допомогу.
Контроль за виконанням правил маркування здійснюють місцеві органи виконавчої влади та контролюючі органи.
Благодійна допомога може надаватися у вигляді товарів, робіт, послуг, призначених для використання юридичними особами - її набувачами з метою провадження діяльності за цілями, передбаченими статтею 3 Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації".
{Абзац восьмий підпункту 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5073-VI від 05.07.2012}
Після отримання від благодійника пропозиції щодо надання благодійної допомоги у вигляді товарів, її видів, розмірів тощо юридична особа - набувач благодійної допомоги:
визначає з урахуванням рекомендацій відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування коло осіб, яким вона надаватиметься;
повідомляє благодійника про намір прийняти запропоновану благодійну допомогу.
Юридичні особи - набувачі благодійної допомоги ведуть бухгалтерський та оперативний облік надходження, зберігання, розподілу та використання благодійної допомоги у вигляді товарів, робіт, послуг, а також звітність за встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики формою, яку надсилають контролюючим органам.
{Абзац дванадцятий підпункту 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5083-VI від 05.07.2012}
Для бухгалтерського обліку операцій, пов'язаних з благодійною допомогою, юридичні особи - набувачі благодійної допомоги користуються планом рахунків та інструкцією, що діють в Україні.
Юридичні особи - набувачі благодійної допомоги самостійно визначають порядок аналітичного обліку операцій, пов'язаних з благодійною допомогою, відкривають відповідні рахунки.
Юридичні особи - набувачі благодійної допомоги у своїй річній фінансовій звітності відображають:
у бухгалтерському балансі - окремо кошти (товари, роботи, послуги), отримані як благодійна допомога;
у звіті про прибутки та збитки - окремо вартісну величину отриманої благодійної допомоги.
У додатку (коментарі) до річного звіту робляться необхідні пояснення щодо зазначених показників діяльності, пов'язаної з благодійною допомогою.
Контроль за отриманням, зберіганням, розподілом благодійної допомоги у вигляді товарів, робіт, послуг здійснюють місцеві органи виконавчої влади, а за їх цільовим використанням - місцеві органи виконавчої влади та контролюючі органи.
Отримані з метою надання благодійної допомоги марковані товари, які поставляються за кошти чи інші види компенсації, та/або виручка, отримана за таке постачання, підлягають вилученню в недобросовісного продавця і конфіскуються в дохід держави в установленому порядку.
Не підлягають звільненню від оподаткування операції з надання благодійної допомоги у вигляді зазначених у розділі VI цього Кодексу підакцизних товарів, цінних паперів (крім наданих ендавментів, зазначених у розділі IV цього Кодексу), нематеріальних активів і товарів/послуг, призначених для використання в господарській діяльності;
197.1.16. безоплатної передачі в державну власність чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність об'єктів усіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і передаються на баланс іншого платника податку, якщо такі операції проводяться за рішенням Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень.
Норми цього підпункту поширюються також на операції з безоплатної передачі об'єктів з балансу юридичної особи будь-якої форми власності на баланс іншої юридичної особи, яка перебуває в державній або комунальній власності, що проводяться за рішенням органу державної влади України або органу місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень та за рішенням юридичних осіб, у разі передачі основних засобів інфраструктури залізничного транспорту, незалежно від того, чи є суб'єкти операції платниками податку;
{Абзац другий підпункту 197.1.16 пункту 197.1 статті 197 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011}
197.1.17. безоплатного постачання товарів/послуг власного виробництва підсобними господарствами і лікувально-виробничими трудовими майстернями (цехами, дільницями) будинків-інтернатів, територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг), центрів реінтеграції бездомних осіб, центрів соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, спеціалізованих лікарень, лікувально-профілактичних закладів особливого типу та диспансерів за умови, що така передача здійснюється для задоволення власних потреб зазначених закладів;
{Підпункт 197.1.17 пункту 197.1 статті 197 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012}
197.1.18. постачання державних платних послуг фізичним або юридичним особам органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, а також іншими особами, уповноваженими такими органами або законодавством надавати зазначені послуги, обов'язковість отримання (надання) яких установлюється законодавством, включаючи плату за реєстрацію, видачу ліцензії, сертифікатів у вигляді зборів, державного мита тощо;
197.1.19. надання послуг з реєстрації актів цивільного стану державними органами, уповноваженими здійснювати таку реєстрацію згідно із законодавством;
{Підпункт 197.1.19 пункту 197.1 статті 197 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012}
197.1.20. постачання бібліотеками, які перебувають у державній або комунальній власності або у власності всеукраїнських громадських об’єднань осіб з інвалідністю, платних послуг з комплектування реєстраційно-облікових документів (квитків, формулярів), користування рідкісними, цінними довідниками, книгами (у тому числі нічним абонементом), тематичного добору літератури за запитом споживача та надання тематичних, адресно-бібліографічних та фактографічних довідок;
197.1.21. постачання (продажу, передачі) земельних ділянок, земельних часток (паїв), крім тих, що розміщені під об'єктами нерухомого майна та включаються до їх вартості відповідно до законодавства (з урахуванням положень абзацу першого підпункту 197.1.13 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу);
постачання послуг з надання в оренду (суборенду) земельних ділянок, що перебувають у власності держави або територіальної громади, якщо кошти за такі послуги у повному обсязі сплачуються безпосередньо на відповідні рахунки органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів;
{Абзац другий підпункту 197.1.21 пункту 197.1 статті 197 в редакції Закону № 2628-VIII від 23.11.2018}
197.1.22. постачання послуг з фундаментальних досліджень, науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт, якщо такі послуги та/або роботи постачаються особою, яка безпосередньо отримує оплату їх вартості з рахунка органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів;
{Підпункт 197.1.22 пункту 197.1 статті 197 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5083-VI від 05.07.2012; в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}
197.1.23. безкоштовної передачі приладів, обладнання, матеріалів, крім підакцизних, науковим установам та науковим організаціям, вищим навчальним закладам, внесеним до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави;
{Підпункт 197.1.22 пункту 197.1 статті 197 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}
197.1.24. постачання в сільській місцевості сільськогосподарськими товаровиробниками послуг з ремонту шкіл, дошкільних закладів, інтернатів, закладів охорони здоров'я та надання матеріальної допомоги (в межах одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на місяць на одну особу) продуктами харчування власного виробництва та послуг з обробки землі багатодітним сім'ям, ветеранам праці і війни, реабілітованим громадянам, особам з інвалідністю, одиноким особам похилого віку, особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та школам, дошкільним закладам, інтернатам, закладам охорони здоров'я;
197.1.25. постачання (передплати) та доставки періодичних видань друкованих засобів масової інформації (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, підготовлення (літературне, наукове і технічне редагування, коригування, дизайн та верстка), виготовлення (друк на папері чи запис на електронному носієві), розповсюдження книжок, у тому числі електронного контенту (крім видань еротичного характеру) та дитячих книжкових видань, вітчизняного виробництва, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови вітчизняного виробництва на митній території України;
{Підпункт 197.1.25 пункту 197.1 статті 197 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011; в редакції Законів № 71-VIII від 28.12.2014, № 206-VIII від 13.02.2015, № 2245-VIII від 07.12.2017}
197.1.25-1. постачання, підготовлення (літературне, наукове і технічне редагування, коригування тощо), виготовлення, розповсюдження аудіокниг, озвучених українською мовою, крім видань еротичного характеру.
Норми цього підпункту поширюються також на електронні послуги із постачання електронних примірників (електронно-цифрової інформації) та/або надання доступу до аудіокниг, озвучених українською мовою, крім видань еротичного характеру.
{Пункт 197.1 статті 197 доповнено підпунктом 197.1.25-1 згідно із Законом № 2273-IX від 22.05.2022}
{Підпункт 197.1.26 пункту 197.1 статті 197 виключено на підставі Закону № 466-IX від 16.01.2020}
{Підпункт 197.1.27 пункту 197.1 статті 197 виключено на підставі Закону № 1166-VII від 27.03.2014}
197.1.28. постачання товарів/послуг у частині суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету;
197.1.29. безоплатної передачі у державну або комунальну власність відповідних територіальних громад трамвайних вагонів (товарна підкатегорія згідно з УКТ ЗЕД 8603 10 00 10), тролейбусів (товарна підкатегорія згідно з УКТ ЗЕД 8702 40 00 10), автобусів (товарна позиція згідно з УКТ ЗЕД 8702) для перевезення громадян на маршрутах (лініях) відповідно до вимог життєзабезпечення населених пунктів. У разі нецільового використання зазначених товарів платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в момент імпорту (постачання) таких товарів, а також сплатити пеню відповідно до закону;
{Пункт 197.1 статті 197 доповнено підпунктом 197.1.29 згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021}
197.1.30. безоплатної передачі майна Державним концерном "Укроборонпром" та державними підприємствами, у тому числі казенними, які включені до його складу, якщо така передача здійснюється підприємствам, установам чи організаціям з метою проведення демонстрації товарів військового призначення або подвійного використання (з подальшим поверненням цього майна), проведення спільних або самостійних випробувань виробів військового призначення (з подальшим поверненням цього майна або без такого), підтримки науково-дослідної та дослідно-конструкторської діяльності державних підприємств, установ та організацій (з подальшим поверненням цього майна або без такого), забезпечення діяльності представництв Державного концерну "Укроборонпром" та підприємств оборонно-промислового комплексу, включених до його складу (з подальшим поверненням цього майна або без такого);
{Пункт 197.1 статті 197 доповнено підпунктом 197.1.30 згідно із Законом № 5414-VI від 02.10.2012}
197.1.31. створення, постачання, просування, реставрація і розповсюдження національного культурного продукту в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
{Пункт 197.1 статті 197 доповнено підпунктом 197.1.31 згідно із Законом № 5412-VI від 02.10.2012}
197.1.32. постачання освітніх послуг шляхом доступу до публічних освітніх, наукових та інформаційних ресурсів у мережі Інтернет з галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, проведення та надання яких не потребує участі людини, у тому числі шляхом надання доступу до віртуальних класів, освітніх ресурсів, у яких учні (слухачі) виконують завдання онлайн, а оцінки виставляються автоматично, без участі людини;
{Пункт 197.1 статті 197 доповнено підпунктом 197.1.32 згідно із Законом № 1525-IX від 03.06.2021}
197.1.33. постачання резидентами Дія Сіті шляхом доступу до публічних освітніх, наукових та інформаційних ресурсів у мережі Інтернет, у тому числі шляхом надання доступу до віртуальних класів, освітніх ресурсів, освітніх послуг у галузі інформаційних технологій, у тому числі послуг з надання вищої, фахової передвищої та професійно-технічної освіти за такими спеціальностями, як комп’ютерні науки, інформаційні системи та технології, комп’ютерна інженерія, кібербезпека, наука про дані, а також послуг з надання інших видів освіти, а саме: навчання комп’ютерній грамоті (цифровій грамотності), що включає послуги з навчання цифровій грамотності, розробленню, модифікації, тестуванню та технічній підтримці програмного забезпечення, у тому числі комп’ютерних ігор, навчання бізнес-аналізу (для цілей розроблення, модифікації, тестування та технічної підтримки програмного забезпечення), побудові графічних інтерфейсів, організації процесів з контролю якості, системному адмініструванню, проектному менеджменту, розробленню документації (для цілей розроблення, модифікації, тестування та технічної підтримки програмного забезпечення).
{Пункт 197.1 статті 197 доповнено підпунктом 197.1.33 згідно із Законом № 2330-IX від 21.06.2022}
197.2. Звільняються від оподаткування операції з постачання та ввезення на митну територію України товарів/послуг, передбачених для власних потреб дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні, а також для використання особами з числа дипломатичного персоналу цих дипломатичних місій та членами їх сімей, що проживають разом з такими особами. Порядок звільнення від оподаткування та перелік операцій, що підлягають звільненню від оподаткування, встановлюються Кабінетом Міністрів України виходячи з принципу взаємності стосовно кожної окремої держави та/або правил міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку.
{Абзац перший пункту 197.2 статті 197 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
У разі подальшого постачання (продажу) на митній території України транспортних засобів, що були ввезені із звільненням від оподаткування відповідно до норм цього підпункту, податок сплачується особою, зазначеною у третьому абзаці підпункту 3 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу не пізніше дня такого постачання.
У порядку, встановленому абзацом першим цього пункту, також звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання товарів/послуг на митній території України, передбачених для надання гуманітарної допомоги в Україні дипломатичними представництвами, консульськими установами іноземних держав і представництвами міжнародних організацій в Україні згідно з нормами Закону України "Про гуманітарну допомогу".
{Пункт 197.2 статті 197 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
197.3. Звільняються від оподаткування операції із ввезення на митну територію України товарів морського промислу (риба, ссавці, мушлі, ракоподібні, водні рослини тощо в охолодженому, солоному, мороженому, консервованому вигляді, перероблені на борошно або іншу продукцію), видобутих (виловлених, вироблених) суднами, зареєстрованими у Державному судновому реєстрі України або Судновій книзі України. Операції з подальшого постачання зазначених товарів юридичними особами - судновласниками або фрахтувальниками оподатковуються в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
197.4. Звільнення від оподаткування товарів, передбачене пунктом 197.1 цієї статті, поширюється на операції із ввезення на митну територію України.
197.5. Звільнення від оподаткування, передбачене пунктом 197.1 цієї статті, не поширюється на операції з підакцизними товарами, зазначеними в розділі VI цього Кодексу.
197.6. Звільняються від оподаткування операції з постачання товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім послуг, що надаються під час проведення лотерей і розважальних ігор та послуг з постачання товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями, які засновані громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю, де кількість осіб з інвалідністю, які мають у таких організаціях основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менш як 50 відсотків середньооблікової кількості штатних працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат з оплати праці, що належать до складу витрат згідно з правилами оподаткування податком на прибуток підприємств.
{Абзац перший пункту 197.6 статті 197 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3609-VI від 07.07.2011, № 4834-VI від 24.05.2012}
Безпосереднім вважається виготовлення товарів/послуг, у результаті якого сума витрат з переробки (обробка, інші види перетворення) сировини, комплектувальних виробів, складових частин, інших покупних товарів/послуг, які використовуються при виготовлені таких товарів/послуг, становить не менш як 8 відсотків ціни постачання таких виготовлених товарів/послуг.
Зазначені підприємства та організації громадських об’єднань осіб з інвалідністю мають право застосовувати зазначену пільгу за наявності реєстрації у відповідному контролюючому органі, яка здійснюється на підставі відповідної заяви платника податку про бажання отримати таку пільгу і рішення уповноваженого органу відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".
{Абзац третій пункту 197.6 статті 197 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5083-VI від 05.07.2012, № 344-IX від 05.12.2019}
У разі порушення вимог цього підпункту платником податку контролюючий орган скасовує його реєстрацію як особи, що має право на податкову пільгу, а податкові зобов'язання такого платника податку перераховуються з податкового періоду, за результатами якого були виявлені такі порушення, відповідно до загальних правил оподаткування, встановлених цим Кодексом, та з одночасним застосуванням відповідних фінансових санкцій.
Податкова звітність таких підприємств та організацій подається в порядку, встановленому законодавством.
197.7. Звільняються від оподаткування операції із ввезення на митну територію України культурних цінностей, виготовлених 50 і більше років тому, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД: 9701 21 00 00; 9701 91 00 00; 9701 29 00 00; 9701 22 00 00; 9701 92 00 00; 9701 99 00 00; 9702 10 00 00; 9702 90 00 00; 9703 10 00 00; 9703 90 00 00; 9704 00 00 00; 9705 10 00 00; 9705 21 00 00; 9705 22 00 00; 9705 29 00 00; 9705 31 00 00; 9705 39 00 00; 9706 10 00 00; 9706 90 00 00.
{Пункт 197.7 статті 197 в редакції Закону № 3553-IX від 16.01.2024}
197.8. Звільняються від оподаткування операції з постачання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України, а також з постачання послуг, пов'язаних із таким перевезенням (переміщенням).
Звільнення від оподаткування, передбачене абзацом першим цього пункту, не поширюється на операції з постачання послуг, що виконуються (надаються) для забезпечення переміщення (транспортування) природного газу транскордонними газопроводами (транспортування природного газу територією України в митному режимі транзиту).
{Пункт 197.8 статті 197 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015}
{Пункт 197.9 статті 197 виключено на підставі Закону № 3387-VI від 19.05.2011}
197.9. Звільняються від оподаткування операції з постачання послуг, що надаються іноземним та вітчизняним суднам, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів, їхнього багажу і вантажів та оплачуються ними відповідно до законодавства України портовими зборами.
{До статті 197 включено пункт 197.9 згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011 - застосовується з першого числа звітного (податкового) місяця, у якому набирає чинності Закон № 3609-VI від 07.07.2011}
197.10. Звільняються від оподаткування операції з постачання послуг з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден, які здійснюють внутрішні, міжнародні та транзитні польоти в районах польотної інформації зони відповідальності України. Порядок документального оформлення, складання податкових накладних та відображення цих операцій у податковій звітності визначається Кабінетом Міністрів України.
{Пункт 197.10 статті 197 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
197.11. Звільняються від оподаткування операції із:
постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;
постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;
ввезення на митну територію України майна як гуманітарної допомоги, наданої згідно з нормами Закону України "Про гуманітарну допомогу".
{Пункт 197.11 статті 197 в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015}
197.12. Звільняються від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження іншим способом) майна, що передане фізичними особами, а також суб'єктами підприємницької діяльності - приватними підприємцями та іншими особами, які не є платниками податку, у заставу, у тому числі іпотеку, та на яке було звернено стягнення.
Звільняються від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з постачання майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно. Звільнення від оподаткування стосується тієї частини вартості майна, за якою воно було набуте у власність в рахунок погашення зобов’язань за договором кредиту (позики).
{Пункт 197.12 статті 197 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015}
197.13. Звільняються від оподаткування операції банків з продажу (передачі) або придбання зобов'язань за депозитами (вкладами).
{Пункт 197.14 статті 197 виключено на підставі Закону № 713-VII від 19.12.2013}
197.15. Звільняються від оподаткування операції з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти.
197.16. Звільняються від оподаткування операції із ввезення на митну територію України:
197.16.1. устаткування, яке працює на відновлюваних джерелах енергії, енергозберігаючого обладнання і матеріалів, засобів вимірювання, контролю та управління витратами паливно-енергетичних ресурсів, обладнання та матеріалів для виробництва альтернативних видів палива або для виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії;
197.16.2. матеріалів, устаткування, комплектуючих, що використовуються для виробництва:
197.16.2.1. устаткування, яке працює на відновлюваних джерелах енергії;
197.16.2.2. матеріалів, сировини, устаткування та комплектуючих, які будуть використовуватися у виробництві альтернативних видів палива або виробництві енергії з відновлюваних джерел енергії;
197.16.2.3. енергозберігаючого обладнання і матеріалів, виробів, експлуатація яких забезпечує економію та раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів;
197.16.2.4. засобів вимірювання, контролю та управління витратами паливно-енергетичних ресурсів.
Операції із ввезення на митну територію України зазначених у цьому пункті товарів звільняються від оподаткування, якщо ці товари застосовуються платником податку для власного виробництва та якщо ідентичні товари з аналогічними якісними показниками не виробляються в Україні.
Перелік таких товарів із зазначенням кодів УКТ ЗЕД встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У разі порушення вимог щодо цільового використання таких товарів платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена із зазначених операцій у момент ввезення таких товарів, а також сплатити пеню, нараховану на таку суму податку, виходячи із 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день сплати податкового зобов'язання, та за період з дня ввезення таких товарів до дня збільшення податкового зобов'язання.
197.17. На період проведення військових навчань на території України, які проводяться в рамках програми "Партнерство заради миру", звільняються від оподаткування операції з поставки на митній території України пально-мастильних матеріалів, що придбаваються нерезидентами для передання учасникам спільних з підрозділами Збройних Сил України військових навчань.
Порядок, перелік підприємств та обсяги поставки пально-мастильних матеріалів встановлюються Кабінетом Міністрів України.
197.18. Звільняються від оподаткування операції з ввезення на митну територію України племінних чистопородних тварин, племінних (генетичних) ресурсів за кодами згідно з УКТ ЗЕД 0101 21 00 00, 0102 21 10 00, 0102 21 30 00, 0103 10 00 00, 0104 10 10 00, 0511 10 00 00, 0511 99 85 10, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками. Операції з подальшої поставки зазначених племінних чистопородних тварин або племінних (генетичних) ресурсів оподатковуються у загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
{Статтю 197 доповнено пунктом 197.18 згідно із Законом № 4014-VI від 04.11.2011; із змінами, внесеними згідно із Законами № 466-IX від 16.01.2020, № 1914-IX від 30.11.2021}
197.19. Звільняються від оподаткування операції з постачання Національному банку України:
дорогоцінних металів, у тому числі їх ввезення на митну територію України;
послуг, пов'язаних з виробництвом і використанням дорогоцінних металів з метою поповнення золотовалютних резервів та виготовлення банківських металів.
{Абзац третій пункту 197.19 статті 197 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021}
{Статтю 197 доповнено пунктом 197.19 згідно із Законом № 4238-VI від 22.12.2011}
197.20. Звільняються від оподаткування операції з ввезення на митну територію України фізичними особами товарів, визначених частиною десятою статті 374 Митного кодексу України.
{Статтю 197 доповнено пунктом 197.20 згідно із Законом № 4915-VI від 07.06.2012}
{Пункт 197.21 статті 197 виключено на підставі Закону № 909-VIII від 24.12.2015}
{Пункт 197.22 статті 197 виключено на підставі Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}
197.23. Звільняються від оподаткування операції із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, визначених частиною восьмою статті 287 Митного кодексу України, та з першого постачання цих товарів на митній території України для їх використання у виробництві товарів оборонного призначення, визначених згідно із законом, та якщо замовником таких товарів є державний замовник у сфері оборони, визначений Кабінетом Міністрів України.
{Абзац перший пункту 197.23 статті 197 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022}
У разі нецільового використання товарів, визначених частиною восьмою статті 287 Митного кодексу України, платник податку збільшує податкові зобов’язання за результатами податкового періоду, на який припадає порушення, на суму податку, що мала бути сплачена у момент ввезення таких товарів чи нарахована за операціями із постачання таких товарів, сплачує пеню, нараховану відповідно до цього Кодексу, та несе фінансову, адміністративну та кримінальну відповідальність, встановлену цим Кодексом та законодавством України.
Порядок ввезення, постачання та цільового використання товарів, визначених частиною восьмою статті 287 Митного кодексу України, що ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту та постачаються на митній території України, визначається Кабінетом Міністрів України.
Звільнення від оподаткування, встановлене цим пунктом, не застосовується до операцій із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту та з постачання на митній території України товарів, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом України та/або визнаної державою-агресором по відношенню до України згідно із законодавством, або ввозяться з території такої держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України.
{Статтю 197 доповнено пунктом 197.23 згідно із Законом № 366-VIII від 23.04.2015}
197.24. Звільняються від оподаткування операції оператора телекомунікацій з надання телекомунікаційних послуг у частині здійснення благодійного телекомунікаційного повідомлення на благодійні цілі.
{Статтю 197 доповнено пунктом 197.24 згідно із Законом № 1665-VIII від 06.10.2016}
197.25. Звільняються від оподаткування операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, що входять до складу національної кінематографічної спадщини.
{Статтю 197 доповнено пунктом 197.25 згідно із Законом № 962-IX від 04.11.2020}
197.26. Звільняються від оподаткування операції платників податку, які здійснюють:
а) постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України інвестиційного золота, включаючи інвестиційне золото у вигляді сертифікатів розподіленого чи нерозподіленого золота, або золота, яким торгують на золотих рахунках, зокрема, позик золота та свопів, що передбачають право власності або право вимоги стосовно інвестиційного золота, а також операції з інвестиційним золотом, що передбачають ф’ючерсні та форвардні угоди, що призводять до передачі права власності або права вимоги стосовно інвестиційного золота;
б) постачання послуг агентів, які діють від імені та за дорученням іншої особи у випадках, коли вони беруть участь у постачанні інвестиційного золота своєму принципалові/довірителю;
в) постачання послуг, пов’язаних з виробництвом інвестиційного золота та/або послуг з перетворення золота на інвестиційне золото.
{Статтю 197 доповнено пунктом 197.26 згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021}
197.27. Звільняються від оподаткування операції з постачання на митній території України тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни, крім операцій:
а) з першого постачання таких товарів їх виробниками;
б) з першого постачання таких товарів суб’єктами господарювання, які пов’язані відносинами контролю з виробниками у розумінні Закону України "Про захист економічної конкуренції". Перелік суб’єктів господарювання, пов’язаних відносинами контролю з виробниками, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі;
в) із ввезення таких товарів на митну територію України та їх першого постачання імпортером на митній території України.
{Статтю 197 доповнено пунктом 197.27 згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021}
197.28. Звільняються від оподаткування операції із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, визначених пунктом 21 частини першої статті 282 Митного кодексу України, що ввозяться державними науковими установами, державними закладами вищої освіти для забезпечення власної освітньої, наукової та науково-технічної діяльності.
Обсяги, порядок ввезення та цільового використання таких товарів визначаються Кабінетом Міністрів України.
У разі порушення вимог щодо цільового використання товарів, визначених пунктом 21 частини першої статті 282 Митного кодексу України, платник податку збільшує податкові зобов'язання за результатами податкового періоду, на який припадає порушення, на суму податку, що мала бути сплачена у момент ввезення таких товарів, сплачує пеню, нараховану відповідно до цього Кодексу, та несе фінансову, адміністративну та іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом та законодавством України.
Звільнення від оподаткування, встановлене цим пунктом, не застосовується до операцій із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом України та/або визнаної державою-агресором по відношенню до України згідно із законодавством, або ввозяться з території такої держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України.
{Статтю 197 доповнено пунктом 197.28 згідно із Законом № 2082-IX від 17.02.2022}
197.28-1. Звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту нового устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, визначені частиною шостою статті 287 Митного кодексу України, що ввозяться учасниками індустріальних парків, включених до Реєстру індустріальних парків, виключно для власного використання з метою здійснення ними діяльності у сферах переробної промисловості (розділ 10, клас 11.07 розділу 11, розділи 13-17, 20-33 КВЕД 009:2010, крім класу 24.10 розділу 24 КВЕД 009:2010 та крім виробництва підакцизних товарів, за виключенням виробництва автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, транспортних засобів для перевезення вантажів); у сфері збирання, оброблення й видалення відходів; відновлення матеріалів (розділ 38 КВЕД 009:2010), крім захоронення відходів, або науково-дослідної діяльності (розділ 72 КВЕД 009:2010) на території (в межах) індустріального парку (без права надання в оренду, лізинг чи передачу в користування третім особам на будь-яких інших умовах), за умови що з дати виготовлення устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього до дати ввезення їх на митну територію України минуло не більше трьох років і вони не були у використанні.
Порядок ввезення та цільового використання товарів, визначених абзацом першим цього пункту, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відчуження устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, ввезених на митну територію України у порядку, визначеному цим пунктом, раніше п’яти років з дати ввезення їх на митну територію України чи у разі їх нецільового використання, у тому числі передання в користування іншим особам, раніше п’яти років з дати ввезення їх на митну територію України або втрата статусу учасника індустріального парку тягне за собою виникнення у платника податку обов’язку із сплати податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, на який припадає таке відчуження, нецільове використання чи втрата статусу учасника індустріального парку, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена при ввезенні на митну територію України таких товарів, а також зобов’язань із сплати пені відповідно до цього Кодексу, розрахованої з дня ввезення на митну територію України до дня збільшення податкового зобов’язання. При цьому встановлені статтею 102 цього Кодексу строки давності не застосовуються.
Положення цього пункту не поширюються на устаткування (обладнання) та комплектуючі вироби до нього, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.
{Статтю 197 доповнено пунктом 197.28-1 згідно із Законом № 2330-IX від 21.06.2022 - щодо набрання чинності див. пункт 1 розділу ІІ Закону № 2330-IX від 21.06.2022}
198.1. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
{Абзац перший пункту 198.1 статті 198 в редакції Закону № 643-VIII від 16.07.2015}
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
{Абзац другий пункту 198.1 статті 198 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
{Абзац третій пункту 198.1 статті 198 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1797-VIII від 21.12.2016, № 3553-IX від 16.01.2024}
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
{Пункт 198.1 статті 198 доповнено абзацом шостим згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
198.2. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
{Абзаци перший та другий пункту 198.2 статті 198 замінено одним абзацом згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011; в редакції Закону № 643-VIII від 16.07.2015}
дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;
{Абзац другий пункту 198.2 статті 198 в редакції Закону № 2888-IX від 12.01.2023}
дата отримання платником податку товарів/послуг.
{Абзац третій пункту 198.2 статті 198 в редакції Закону № 1621-VII від 31.07.2014 з урахуванням змін, внесених Законом № 71-VIII від 28.12.2014; в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014}
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
{Абзац четвертий пункту 198.2 статті 198 в редакції Закону № 3609-VI від 07.07.2011; із змінами, внесеними згідно із Законами № 4834-VI від 24.05.2012, № 1621-VII від 31.07.2014 з урахуванням змін, внесених Законом № 71-VIII від 28.12.2014; із змінами, внесеними згідно із Законами № 71-VIII від 28.12.2014, № 643-VIII від 16.07.2015}
Датою збільшення податкового кредиту лізингоодержувача (орендаря) для операцій з фінансового лізингу (фінансової оренди) є дата фактичного отримання об’єкта фінансового лізингу (фінансової оренди) таким лізингоодержувачем (орендарем).
{Абзац п'ятий пункту 198.2 статті 198 в редакції Законів № 643-VIII від 16.07.2015, № 1605-IX від 01.07.2021}
Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
{Абзац шостий пункту 198.2 статті 198 із змінами, внесеними згідно із Законом № 643-VIII від 16.07.2015}
Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
198.3. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;
{Абзац третій пункту 198.3 статті 198 в редакції Закону № 3553-IX від 16.01.2024}
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
{Абзац п'ятий пункту 198.3 статті 198 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3553-IX від 16.01.2024}
{Пункт 198.3 статті 198 із змінами, внесеними згідно із Законами № 408-VII від 04.07.2013, № 71-VIII від 28.12.2014, № 609-VIII від 15.07.2015, № 643-VIII від 16.07.2015; в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}
{Пункт 198.4 статті 198 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014}
198.5. Платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
{Абзац перший пункту 198.5 статті 198 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1621-VII від 31.07.2014 з урахуванням змін, внесених Законом № 71-VIII від 28.12.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 643-VIII від 16.07.2015}
а) в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
{Підпункт "а" пункту 198.5 статті 198 із змінами, внесеними згідно із Законами № 657-VII від 24.10.2013, № 909-VIII від 24.12.2015, № 1797-VIII від 21.12.2016}
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
{Підпункт "б" пункту 198.5 статті 198 із змінами, внесеними згідно із Законами № 657-VII від 24.10.2013, № 909-VIII від 24.12.2015}
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
{Абзац п'ятий пункту 198.5 статті 198 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов’язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
{Абзац шостий пункту 198.5 статті 198 в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014}
З метою застосування цього пункту податкові зобов’язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:
{Абзац сьомий пункту 198.5 статті 198 в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014}
придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;
{Абзац пункту 198.5 статті 198 в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014}
придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.
{Абзац пункту 198.5 статті 198 в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014}
У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
{Пункт 198.5 статті 198 доповнено абзацом десятим згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015}
{Пункт 198.5 статті 198 в редакції Законів № 3609-VI від 07.07.2011, № 4834-VI від 24.05.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017}
198.6. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
{Абзац перший пункту 198.6 статті 198 в редакції Закону № 3609-VI від 07.07.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1621-VII від 31.07.2014 з урахуванням змін, внесених Законом № 71-VIII від 28.12.2014; із змінами, внесеними згідно із Законами № 71-VIII від 28.12.2014, № 909-VIII від 24.12.2015; в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
{Абзац другий пункту 198.6 статті 198 в редакції Закону № 3609-VI від 07.07.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
{Пункт 198.6 статті 198 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 643-VIII від 16.07.2015}
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
{Пункт 198.6 статті 198 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 643-VIII від 16.07.2015; в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2198-VIII від 09.11.2017, № 1914-IX від 30.11.2021}
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
{Абзаци п'ятий - сьомий пункту 198.6 статті 198 замінено одним абзацом згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2198-VIII від 09.11.2017; в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021}
Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 365 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв’язку з відсутністю фактів списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.
{Пункт 198.6 статті 198 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1914-IX від 30.11.2021, № 2888-IX від 12.01.2023}
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг строків, зазначених у цьому пункті, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
{Пункт 198.6 статті 198 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021}
{Абзац пункту 198.6 статті 198 виключено на підставі Закону № 909-VIII від 24.12.2015}
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв’язку, експрес-перевізником.
{Пункт 198.6 статті 198 доповнено абзацом згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018}
198.7. Сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом:
приєднання, злиття, перетворення, - підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акта відповідно до законодавства;
поділу, виділення, - підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом у наступному періоді після підписання розподільчого балансу відповідно до законодавства.
Таке перенесення здійснюється в разі, якщо сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу.
{Статтю 198 доповнено пунктом 198.7 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
Стаття 199. Пропорційне віднесення сум податку до податкового кредиту
199.1. У разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
{Пункт 199.1 статті 199 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012; в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 643-VIII від 16.07.2015}
199.2. Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.
{Пункт 199.2 статті 199 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012}
199.3. Платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.
{Абзац перший пункту 199.3 статті 199 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012}
Розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях подається до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції.
{Абзац другий пункту 199.3 статті 199 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012}
199.4. Платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.
{Абзац перший пункту 199.4 статті 199 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012}
{Абзац другий пункту 199.4 статті 199 виключено на підставі Закону № 643-VIII від 16.07.2015}
199.5. Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2-199.4 статті 199 цього Кодексу, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов’язань, зазначених у пункті 199.1 статті 199 цього Кодексу. Результати перерахунку сум податкових зобов’язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.
{Пункт 199.5 статті 199 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3609-VI від 07.07.2011, № 4834-VI від 24.05.2012, № 1797-VIII від 21.12.2016}
199.6. Правила цієї статті не застосовуються в разі:
{Абзац перший пункту 199.6 статті 199 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}
проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу;
{Абзац третій пункту 199.6 статті 199 виключено на підставі Закону № 1914-IX від 30.11.2021}
проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1, пунктами 197.11 та 197.24 статті 197 цього Кодексу.
{Пункт 199.6 статті 199 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012; із змінами, внесеними згідно із Законами № 909-VIII від 24.12.2015, № 1665-VIII від 06.10.2016}
Стаття 200. Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків
200.1. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
200.2. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує суми податку до бюджету.
{Пункт 200.2 статті 200 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
{Пункт 200.3 статті 200 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014}
200.4. При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
{Підпункт "б" пункту 200.4 статті 200 із змінами, внесеними згідно із Законами № 909-VIII від 24.12.2015, № 2600-IX від 20.09.2022; в редакції Закону № 2888-IX від 12.01.2023}
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
{Пункт 200.4 статті 200 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3609-VI від 07.07.2011, № 4834-VI від 24.05.2012, № 1621-VII від 31.07.2014 з урахуванням змін, внесених Законом № 71-VIII від 28.12.2014; в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014}
200.4-1. Платники податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від’ємного значення.
{Абзац перший пункту 200.4-1 статті 200 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3813-IX від 18.06.2024}
Суми такого від’ємного значення зараховуються у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
{Статтю 200 доповнено пунктом 200.4-1 згідно із Законом № 3317-IX від 10.08.2023}
200.4-2. Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від’ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об’єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта житлової нерухомості.
Суми такого від’ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до їх повного погашення податковими зобов’язаннями.
{Статтю 200 доповнено пунктом 200.4-2 згідно із Законом № 3317-IX від 10.08.2023}
{Пункт 200.5 статті 200 виключено на підставі Закону № 909-VIII від 24.12.2015}
{Пункт 200.6 статті 200 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014}
200.7. Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
{Абзац перший пункту 200.7 статті 200 із змінами, внесеними згідно із Законами № 909-VIII від 24.12.2015, № 1797-VIII від 21.12.2016}
200.7.1. Формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
До такого Реєстру вносяться такі дані:
1) найменування платника податку та його індивідуальний податковий номер;
2) дата подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку/небанківському надавачу платіжних послуг, поданої у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання);
{Абзац четвертий підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 в редакції Закону № 2888-IX від 12.01.2023}
3) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначена у кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або в рахунок сплати грошових зобов’язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
{Абзац п'ятий підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 в редакції Закону № 2888-IX від 12.01.2023}
4) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшена на суму податкового боргу;
5) реквізити рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг для перерахування бюджетного відшкодування;
{Абзац сьомий підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 в редакції Закону № 2888-IX від 12.01.2023}
6) реквізити бюджетних рахунків для перерахування у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
7) реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування податку;
8) дата початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява про повернення суми бюджетного відшкодування, з обов’язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);
9) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дата поданої до контролюючого органу заяви в разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування;
10) дата складення та вручення платнику податків акта перевірки;
11) дата та номер податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням (у разі подання) уточнюючого розрахунку, неузгоджена контролюючим органом;
12) дата початку оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, що оскаржується;
13) дата закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, узгоджена за результатами оскарження;
14) сума узгодженого контролюючим органом бюджетного відшкодування за кожною заявою та дата її узгодження;
15) дата та сума повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника в банку/небанківському надавачу платіжних послуг;
{Абзац сімнадцятий підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 в редакції Закону № 2888-IX від 12.01.2023}
16) дата та сума зарахування (перерахування) в рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
17) дата прийняття рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції";
{Підпункт 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 3317-IX від 10.08.2023}
18) дата прийняття рішення про скасування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції".
{Підпункт 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 3317-IX від 10.08.2023}
Внесення даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування посадовими особами відповідних органів здійснюється з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
{Абзац підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2725-VIII від 16.05.2019}
Порядок ведення та форма Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування затверджуються Кабінетом Міністрів України.
{Пункт 200.7 статті 200 доповнено підпунктом 200.7.1 згідно із Законами № 909-VIII від 24.12.2015; в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}
200.7.2. Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.
Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
{Пункт 200.7 статті 200 доповнено підпунктом 200.7.2 згідно із Законами № 909-VIII від 24.12.2015; в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}
200.7.3. Дані Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, передбачені підпунктом 200.7.1 цього пункту, крім підпункту 5 підпункту 200.7.1 цього пункту щодо реквізитів рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг для перерахування бюджетного відшкодування, не є інформацією з обмеженим доступом та підлягають щоденному, крім вихідних, святкових та неробочих днів, оприлюдненню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
{Абзац перший підпункту 200.7.3 пункту 200.7 статті 200 в редакції Закону № 2888-IX від 12.01.2023}
Порядок надання відповідної інформації центральним органом виконавчої влади, що реалізує податкову політику, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для її оприлюднення на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
{Пункт 200.7 статті 200 доповнено підпунктом 200.7.3 згідно із Законами № 909-VIII від 24.12.2015; в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}
200.8. До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
{Пункт 200.8 статті 200 в редакції Закону № 4915-VI від 07.06.2012; із змінами, внесеними згідно із Законами № 404-VII від 04.07.2013, № 1797-VIII від 21.12.2016, № 2725-VIII від 16.05.2019, № 2918-IX від 07.02.2023}
200.9. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
{Пункт 200.9 статті 200 із змінами, внесеними згідно із Законами № 909-VIII від 24.12.2015, № 1797-VIII від 21.12.2016}
200.10. У строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, що проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним строком подання податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), а якщо такі документи були подані пізніше - за днем їх фактичного подання, та відповідно до вимог, визначених статтею 76 цього Кодексу, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, відповідно до цього Кодексу.
{Абзац другий пункту 200.10 статті 200 в редакції Закону № 3603-IX від 23.02.2024}
{Пункт 200.10 статті 200 із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015; в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016} {Щодо зупинення дії пункту 200.10 статті 200 до 21.07.2022 див. підпункт 69.11 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ}
200.11. {Щодо зупинення дії пункту 200.11 статті 200 див. підпункт 69.11 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ} Контролюючий орган має право протягом 40 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку згідно з підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.
{Абзац перший пункту 200.11 статті 200 в редакції Закону № 3603-IX від 23.02.2024}
Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.
{Пункт 200.11 статті 200 в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1791-VIII від 20.12.2016, № 466-IX від 16.01.2020; в редакції Закону № 1914-IX від 30.11.2021} {Щодо зупинення дії пункту 200.11 статті 200 до 21.07.2022 див. підпункт 69.11 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ}
200.12. Зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:
{Абзац перший пункту 200.12 статті 200 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}
а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;
{Абзац другий пункту 200.12 статті 200 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}
б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов’язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);
{Абзац третій пункту 200.12 статті 200 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}
в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;
{Абзац пункту 200.12 статті 200 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}
г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;
{Абзац пункту 200.12 статті 200 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}
ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.
{Абзац пункту 200.12 статті 200 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}
У випадках, передбачених підпунктами "б" і "в" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
{Абзац пункту 200.12 статті 200 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}
У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
{Абзац пункту 200.12 статті 200 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}
Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на рахунок платника податку в обслуговуючому банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
{Абзац пункту 200.12 статті 200 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2888-IX від 12.01.2023}
У разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу.
У разі виникнення у платника податку необхідності зміни напряму узгодженого бюджетного відшкодування, такий платник податку має право подати відповідну заяву до контролюючого органу, який не пізніше наступного робочого дня з дня отримання такої заяви зобов’язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
{Абзац одинадцятий пункту 200.12 статті 200 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
{Пункт 200.12 статті 200 в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015} {Щодо зупинення дії пункту 200.12 статті 200 до 21.07.2022 див. підпункт 69.11 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ}
200.12-1. З дати прийняття рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", зупиняються бюджетне відшкодування узгодженої суми бюджетного відшкодування та перебіг строків здійснення такого бюджетного відшкодування, визначених цією статтею.
Зазначена в абзаці першому цього пункту сума бюджетного відшкодування залишається доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та перераховується цим органом на рахунок платника податку в обслуговуючому банку/небанківському надавачі платіжних послуг та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України, протягом п’яти операційних днів з дати прийняття рішення про скасування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції".
{Статтю 200 доповнено пунктом 200.12-1 згідно із Законом № 3317-IX від 10.08.2023}
200.13. На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на рахунок платника податку в обслуговуючому банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п’яти операційних днів.
{Пункт 200.13 статті 200 в редакції Законів № 5519-VI від 06.12.2012, № 407-VII від 04.07.2013, № 1797-VIII від 21.12.2016; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2888-IX від 12.01.2023}
200.14. Якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:
{Абзац перший пункту 200.14 статті 200 із змінами, внесеними згідно із Законами № 909-VIII від 24.12.2015, № 1797-VIII від 21.12.2016}
{Абзац другий пункту 200.14 статті 200 виключено на підставі Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
{Пункт 200.14 статті 200 із змінами, внесеними згідно із Законами № 71-VIII від 28.12.2014, № 3317-IX від 10.08.2023}
200.14-1. Якщо протягом періоду проведення контролюючим органом камеральної або документальної перевірки прийнято рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", такий контролюючий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначається відмова в наданні бюджетного відшкодування.
Таке податкове повідомлення-рішення не підлягає оскарженню.
{Статтю 200 доповнено пунктом 200.14-1 згідно із Законом № 3317-IX від 10.08.2023}
200.15. У разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов’язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
{Абзац перший пункту 200.15 статті 200 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}
Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов’язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.
{Абзац другий пункту 200.15 статті 200 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}
У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов’язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.
{Пункт 200.15 статті 200 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015}
200.16. У разі якщо платник податку експортує товари за межі митної території України, отримані від іншого платника податку на умовах комісії, консигнації, доручення або інших видів договорів, які не передбачають переходу права власності на такі товари від такого іншого платника податку до експортера, право на отримання бюджетного відшкодування має такий інший платник податку. При цьому комісійна винагорода, отримана платником податку - експортером від такого іншого платника податку, включається до бази оподаткування за ставкою, визначеною підпунктом "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, та не включається до митної вартості товарів, які експортуються.
{Пункт 200.16 статті 200 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4915-VI від 07.06.2012}
200.17. Джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок
{Абзац перший пункту 200.17 статті 200 в редакції Закону № 1166-VII від 27.03.2014}
Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.
{Пункт 200.18 статті 200 виключено на підставі Закону № 909-VIII від 24.12.2015}
{Пункт 200.19 статті 200 виключено на підставі Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}
{Пункт 200.20 статті 200 виключено на підставі Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}
{Пункт 200.21 статті 200 виключено на підставі Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}
{Пункт 200.22 статті 200 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014}
200.23. Суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Нарахування пені згідно з абзацом першим цього пункту не здійснюється у разі, якщо така заборгованість зумовлена:
{Пункт 200.23 статті 200 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022; в редакції Закону № 3317-IX від 10.08.2023}
виникненням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв’язку із введенням воєнного, надзвичайного стану;
{Абзац пункту 200.23 статті 200 в редакції Закону № 3317-IX від 10.08.2023}
зупиненням/відмовою у наданні бюджетного відшкодування за рішенням про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятим у порядку, встановленому Законом України "Про санкції".
{Абзац пункту 200.23 статті 200 в редакції Закону № 3317-IX від 10.08.2023}
Стаття 200-1. Електронне адміністрування податку на додану вартість
200-1.1. Система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:
суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;
{Абзац другий пункту 200-1.1 статті 200-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;
суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;
суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;
інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
{Пункт 200-1.1 статті 200-1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 643-VIII від 16.07.2015}
Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.
200-1.2. Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу.
{Пункт 200-1.2 статті 200-1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
Платникам - сільськогосподарським підприємствам, що обрали спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, додатково відкриваються:
{Пункт 200-1.2 статті 200-1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 643-VIII від 16.07.2015; в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015}
а) рахунки в системі електронного адміністрування податку, призначені для перерахування коштів до Державного бюджету України та на їх спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання сільськогосподарських товарів/послуг (крім зернових і технічних культур та продукції тваринництва, визначеної у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу);
{Абзац пункту 200-1.2 статті 200-1 в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015}
б) рахунки в системі електронного адміністрування податку, призначені для перерахування коштів до Державного бюджету України та на їх спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання зернових та технічних культур, визначених у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу;
{Абзац пункту 200-1.2 статті 200-1 в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015}
в) рахунки в системі електронного адміністрування податку, призначені для перерахування коштів до Державного бюджету України та на їх спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання продукції тваринництва, визначеної у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу.
{Абзац пункту 200-1.2 статті 200-1 в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015}
Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.
{Абзац сьомий пункту 200-1.2 статті 200-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
200-1.3. Платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (ΣНакл), обчислену за такою формулою:
ΣНакл = ∑НаклОтр + ∑Митн + ∑ПопРах + ∑Овердрафт - ∑НаклВид - ∑Відшкод - ∑Перевищ;
{Абзац другий пункту 200-1.3 статті 200-1 в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015}
ΣНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;
SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України, крім сум податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв’язку, експрес-перевізником;
{Абзац п'ятий пункту 200-1.3 статті 200-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018}
ΣПопРах - загальна сума поповнення з рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 цієї статті.
{Абзац шостий пункту 200-1.3 статті 200-1 в редакції Закону № 643-VIII від 16.07.2015; в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015}
Під час розрахунку показника ΣПопРах враховується сума коштів:
{Пункт 200-1.3 статті 200-1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016; в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}
а) вилучених та зарахованих контролюючим органом на рахунок платника податку у системі електронного адміністрування податку відповідно до пункту 95.5 статті 95 цього Кодексу в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість по задекларованих до сплати податкових зобов’язаннях за періоди починаючи з 1 липня 2015 року, визначених платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість або уточнюючому розрахунку;
{Абзац пункту 200-1.3 статті 200-1 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3553-IX від 16.01.2024}
б) у разі проведення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку. При цьому для поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов’язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що обліковується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами.
{Абзац пункту 200-1.3 статті 200-1 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}
Порядок та строки врахування таких сум у системі електронного адміністрування податку встановлюються Кабінетом Міністрів України.
{Пункт 200-1.3 статті 200-1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
Не враховуються в обрахунку показника ∑ПопРах суми, зараховані на рахунки платників у системі електронного адміністрування податку з:
{Абзац пункту 200-1.3 статті 200-1 в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015}
а) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання сільськогосподарських товарів/послуг (крім зернових та технічних культур та продукції тваринництва, визначених у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу);
{Абзац пункту 200-1.3 статті 200-1 в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015}
б) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання зернових та технічних культур, визначених у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу;
{Абзац пункту 200-1.3 статті 200-1 в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015}
в) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання продукції тваринництва, визначеної у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу.
{Абзац пункту 200-1.3 статті 200-1 в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015}
{Абзац пункту 200-1.3 статті 200-1 виключено на підставі Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}
{Абзац пункту 200-1.3 статті 200-1 виключено на підставі Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}
∑Овердрафт - сума середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу.
{Абзац пункту 200-1.3 статті 200-1 в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015}
Показник ∑Овердрафт щокварталу (протягом перших шести робочих днів такого кварталу) підлягає автоматичному перерахунку з урахуванням показника середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців станом на дату такого перерахунку, були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу. Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком.
{Абзац пункту 200-1.3 статті 200-1 в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015}
Платникам податку, які станом на 1 січня 2016 року зареєстровані платниками податку на додану вартість менш як 12 звітних (податкових) місяців, а також платникам, зареєстрованим платниками податку на додану вартість після 1 січня 2016 року, - таке збільшення здійснюється протягом перших шести робочих днів кварталу, що настає за кварталом, в якому строк такої реєстрації досягає 12 звітних (податкових) місяців.
{Абзац пункту 200-1.3 статті 200-1 в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015}
ΣНаклВид - загальна сума податку за складеними платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;
{Абзац вісімнадцятий пункту 200-1.3 статті 200-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
ΣВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань та результатів перевірок, що проводяться відповідно до цього Кодексу;
{Абзац пункту 200-1.3 статті 200-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
ΣПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку показників ΣНаклОтр та ΣНаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників ΣНаклОтр, ΣНаклВид та ΣМитн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року.
{Пункт 200-1.3 статті 200-1 доповнено абзацом згідно із Законом № 643-VIII від 16.07.2015}
Під час обрахунку суми ΣНакл також використовуються показники, визначені пунктами 34, 34-1 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.
{Пункт 200-1.3 статті 200-1 доповнено абзацом згідно із Законом № 643-VIII від 16.07.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015}
Сума ∑Накл платника, реорганізованого шляхом приєднання, злиття, перетворення, сформована на момент державної реєстрації припинення юридичної особи, використовується під час обрахунку суми ∑Накл правонаступника такого платника податку.
{Пункт 200-1.3 статті 200-1 доповнено абзацом згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
Сума ∑Накл платника, реорганізованого шляхом поділу (з якого здійснюється виділ), сформована на момент державної реєстрації припинення юридичної особи такого платника (державної реєстрації створення юридичної особи правонаступника), використовується під час обрахунку суми ∑Накл правонаступника такого платника податку пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом.
{Пункт 200-1.3 статті 200-1 доповнено абзацом згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
У разі внесення за рішенням контролюючого органу або рішенням суду, яке набрало законної сили, до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, сума ΣНакл такого платника підлягає перерахунку за звітний (податковий) період, в якому відбулося анулювання реєстрації платника податку, яке скасоване (відмінене).
{Пункт 200-1.3 статті 200-1 доповнено абзацом двадцять сьомим згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
Такий перерахунок здійснюється контролюючим органом протягом трьох робочих днів, що настають за днем внесення контролюючим органом до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування анулювання реєстрації такого платника, крім випадків, коли на момент скасування рішення про анулювання реєстрації особа застосовує спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, або повторна реєстрація (наступна за відміненою) платником податку такої особи є анульованою з підстав, передбачених пунктом 184.1 статті 184 цього Кодексу.
{Пункт 200-1.3 статті 200-1 доповнено абзацом двадцять восьмим згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
200-1.4. На рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:
а) з рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу;
{Підпункт "а" пункту 200-1.4 статті 200-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017}
б) з рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з цього податку;
{Підпункт "б" пункту 200-1.4 статті 200-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017}
в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;
{Пункт 200-1.4 статті 200-1 доповнено підпунктом "в" згідно із Законом № 643-VIII від 16.07.2015}
г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.4-1 статті 43 цього Кодексу;
{Пункт 200-1.4 статті 200-1 доповнено підпунктом "г" згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015; в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}
ґ) вилучені контролюючим органом відповідно до пункту 95.5 статті 95 цього Кодексу в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість по задекларованих до сплати податкових зобов’язаннях за періоди починаючи з 1 липня 2015 року, визначених платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість або уточнюючому розрахунку.
{Пункт 200-1.4 статті 200-1 доповнено підпунктом "ґ" згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3553-IX від 16.01.2024}
200-1.5. З рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов’язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов’язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов’язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.
{Абзац перший пункту 200-1.5 статті 200-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
Кошти, що надійшли на рахунки, визначені у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 цієї статті, автоматично перераховуються органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на рахунок такого платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та на спеціальний рахунок такого платника протягом наступного операційного дня. Реквізити такого спеціального рахунка платник - сільськогосподарське підприємство, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зобов’язаний зазначати у податковій звітності з податку на додану вартість.
{Абзац другий пункту 200-1.5 статті 200-1 в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015}
На запит платника податку йому шляхом надсилання електронного повідомлення надається інформація про рух коштів на його рахунках у системі електронного адміністрування податку.
{Пункт 200-1.5 статті 200-1 в редакції Закону № 643-VIII від 16.07.2015}
200-1.6. За підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтями 200 та 209 цього Кодексу.
{Абзац перший пункту 200-1.6 статті 200-1 із змінами, внесеними згідно із Законами № 909-VIII від 24.12.2015, № 1797-VIII від 21.12.2016}
Якщо на дату подання податкової звітності з податку сума коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов’язань з податку.
{Абзаци другий - четвертий пункту 200-1.6 статті 200-1 замінено одним абзацом згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
На суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника, на момент подання заяви зменшується значення суми податку, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, шляхом зменшення на таку суму показника загальної суми поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника (ΣПопРах).
{Абзац третій пункту 200-1.6 статті 200-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
Перерахування коштів на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника може здійснюватися у разі, якщо таке зменшення загальної суми поповнення електронного рахунка (∑ПопРах) не призведе до формування від’ємного значення суми податку, визначеної відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу (∑Накл).
{Пункт 200-1.6 статті 200-1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015}
Для відповідного перерахування таких коштів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету/на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг та реквізити рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника (у випадку подання заяви платника на повернення коштів на такий рахунок).
{Абзац п'ятий пункту 200-1.6 статті 200-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів після граничного терміну, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати платником сум податкових зобов’язань, здійснює таке перерахування до бюджету/на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника податку.
{Абзац шостий пункту 200-1.6 статті 200-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову політику, має право надсилати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість:
{Пункт 200-1.6 статті 200-1 доповнено абзацом згідно із Законом № 643-VIII від 16.07.2015; в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}
реєстри - для перерахування податку до бюджету в разі подання платником податку уточнюючих розрахунків до податкових декларацій;
{Абзац пункту 200-1.6 статті 200-1 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}
коригуючі реєстри - для уточнення інформації, зазначеної у раніше надісланих реєстрах.
{Абзац пункту 200-1.6 статті 200-1 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}
200-1.7. Кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.
{Пункт 200-1.7 статті 200-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 643-VIII від 16.07.2015}
200-1.8. Після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету.
200-1.9. Якщо у платника податку загальна сума податкових зобов’язань, зазначених ним у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, перевищує суму податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (∑Перевищ), а сума, визначена пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу (∑Накл), є недостатньою для реєстрації таким платником податкової накладної або розрахунку коригування до такої податкової накладної за звітні періоди виникнення такого перевищення, платник податку має право зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, що дорівнює значенню показника ∑Перевищ, зменшеного на суму задекларованих до сплати податкових зобов’язань за періоди починаючи з 1 липня 2015 року (включаючи податкові зобов’язання, які були сплачені платником податку, та податкові зобов’язання, які не були сплачені платником податку) та збільшеного на значення показника ∑ПопРах незалежно від значення показника ∑Накл, визначеного відповідно до пункту 200-1.3 цієї статті.
Платник податку має право зареєструвати в порядку, визначеному абзацом першим цього пункту, тільки податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних за звітні періоди, в яких виникло перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (∑Перевищ).
{Абзац другий пункту 200-1.9 статті 200-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
{Статтю 200-1 доповнено пунктом 200-1.9 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
{Кодекс доповнено статтею 200-1 згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2888-IX від 12.01.2023}
Стаття 201. Податкова накладна
201.1. На дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
{Абзаци перший - третій пункту 201.1 статті 201 замінено одним абзацом згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 643-VIII від 16.07.2015; в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2725-VIII від 16.05.2019, № 2918-IX від 07.02.2023}
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:
{Абзац пункту 201.1 статті 201 в редакції Закону № 4834-VI від 24.05.2012}
а) порядковий номер податкової накладної;
{Абзац пункту 201.1 статті 201 в редакції Закону № 4834-VI від 24.05.2012}
б) дата складання податкової накладної;
{Абзац четвертий пункту 201.1 статті 201 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);
{Підпункт "г" пункту 201.1 статті 201 із змінами, внесеними згідно із Законом № 643-VIII від 16.07.2015}
{Підпункт "ґ" пункту 201.1 статті 201 виключено на підставі Закону № 643-VIII від 16.07.2015}
д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;
е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг. У податковій накладній, що складається за операціями з вивезення товарів за межі митної території України, зазначаються ті одиниці виміру товарів, які застосовуються при оформленні митної декларації на такі товари;
{Підпункт "е" пункту 201.1 статті 201 в редакції Закону № 3706-IX від 09.05.2024}
є) ціна постачання без урахування податку;
ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
{Підпункт "и" пункту 201.1 статті 201 виключено на підставі Закону № 643-VIII від 16.07.2015}
і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;
{Пункт 201.1 статті 201 доповнено підпунктом "і" згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011; в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}
{Підпункт "ї" пункту 201.1 статті 201 виключено на підставі Закону № 657-VII від 24.10.2013}
й) індивідуальний податковий номер;
{Пункт 201.1 статті 201 доповнено підпунктом "й" згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018}
к) дата та номер митної декларації зазначаються у разі складання платником податкової накладної за операціями з вивезення товарів за межі митної території України;
{Пункт 201.1 статті 201 доповнено підпунктом "к" згідно із Законом № 3706-IX від 09.05.2024}
л) дата та номер договору (контракту) зазначаються у разі складання платником податкової накладної за операціями з вивезення товарів за межі митної території України. У податковій накладній, що складається за операціями з вивезення товарів за межі митної території України на підставі форвардного контракту, зазначається відповідна відмітка про форвардний контракт.
{Пункт 201.1 статті 201 доповнено підпунктом "л" згідно із Законом № 3706-IX від 09.05.2024}
{Пункт 201.1 статті 201 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1621-VII від 31.07.2014 з урахуванням змін, внесених Законом № 71-VIII від 28.12.2014}
201.2. Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
{Пункт 201.2 статті 201 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
201.3. У разі звільнення від оподаткування у податковій накладній робиться запис "Без ПДВ" з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи цього Кодексу та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування податком.
{Пункт 201.3 статті 201 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}
201.4. {Абзац перший пункту 201.4 статті 201 виключено на підставі Закону № 909-VIII від 24.12.2015}
Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:
{Абзац другий пункту 201.4 статті 201 в редакції Закону № 643-VIII від 16.07.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015}
покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця;
{Абзац пункту 201.4 статті 201 в редакції Закону № 643-VIII від 16.07.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015}
покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.
{Абзац пункту 201.4 статті 201 в редакції Закону № 643-VIII від 16.07.2015}
У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.
{Абзац пункту 201.4 статті 201 в редакції Закону № 643-VIII від 16.07.2015}
Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.
{Абзац пункту 201.4 статті 201 в редакції Закону № 643-VIII від 16.07.2015}
Податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі:
{Абзац пункту 201.4 статті 201 в редакції Закону № 643-VIII від 16.07.2015}
здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, або через банк, небанківського надавача платіжних послуг чи платіжний пристрій (безпосередньо на рахунок постачальника);
{Абзац пункту 201.4 статті 201 в редакції Закону № 643-VIII від 16.07.2015; абзац восьмий пункту 201.4 статті 201 із змінами, внесеними згідно із Законом № 129-IX від 20.09.2019; в редакції Закону № 2888-IX від 12.01.2023}
виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
{Абзац пункту 201.4 статті 201 в редакції Закону № 643-VIII від 16.07.2015}
надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).
{Абзац пункту 201.4 статті 201 в редакції Закону № 643-VIII від 16.07.2015}
Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 цього Кодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, можуть скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо по кожній операції з постачання товарів/послуг.
{Пункт 201.4 статті 201 доповнено абзацом одинадцятим згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
{Пункт 201.4 статті 201 в редакції Законів № 4834-VI від 24.05.2012, № 1621-VII від 31.07.2014 з урахуванням змін, внесених Законом № 71-VIII від 28.12.2014; в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014}
201.5. Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.
{Пункт 201.6 статті 201 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014}
201.7. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
{Абзац перший пункту 201.7 статті 201 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012}
У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.
{Пункт 201.7 статті 201 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
201.8. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
201.9. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, складена платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.
{Пункт 201.9 статті 201 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3609-VI від 07.07.2011, № 4834-VI від 24.05.2012}
201.10. {Зміни до пункту 201.10 статті 201 по Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 в частині зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних набирають чинності з 01.04.2017, див. абзац п'ятий пункту 1 розділу II Закону № 1797-VIII від 21.12.2016} При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
{Абзац перший пункту 201.10 статті 201 в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014}
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
{Абзац другий пункту 201.10 статті 201 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012; в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014}
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
{Пункт 201.10 статті 201 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
{Абзац пункту 201.10 статті 201 в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014}
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
{Пункт 201.10 статті 201 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}
Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
{Пункт 201.10 статті 201 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 643-VIII від 16.07.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2725-VIII від 16.05.2019}
З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.
{Пункт 201.10 статті 201 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
{Абзац пункту 201.10 статті 201 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5083-VI від 05.07.2012, № 1797-VIII від 21.12.2016}
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
{Абзац пункту 201.10 статті 201 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014; в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
{Абзац пункту 201.10 статті 201 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
{Абзац пункту 201.10 статті 201 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
{Абзац тринадцятий пункту 201.10 статті 201 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
{Пункт 201.10 статті 201 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011; із змінами, внесеними згідно із Законами № 4834-VI від 24.05.2012; в редакції Законів № 909-VIII від 24.12.2015, № 1797-VIII від 21.12.2016}
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
{Пункт 201.10 статті 201 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014; в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
{Абзац пункту 201.10 статті 201 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}
для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
{Пункт 201.10 статті 201 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
{Пункт 201.10 статті 201 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017}
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
{Абзац пункту 201.10 статті 201 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}
Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
{Абзац пункту 201.10 статті 201 в редакції Законів № 1797-VIII від 21.12.2016, № 2198-VIII від 09.11.2017}
Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов’язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
{Пункт 201.10 статті 201 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
{Абзац пункту 201.10 статті 201 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4834-VI від 24.05.2012, № 643-VIII від 16.07.2015, № 909-VIII від 24.12.2015}
Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
{Абзац пункту 201.10 статті 201 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1621-VII від 31.07.2014 з урахуванням змін, внесених Законом № 71-VIII від 28.12.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}
У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
{Абзац пункту 201.10 статті 201 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3609-VI від 07.07.2011, № 657-VII від 24.10.2013, № 1621-VII від 31.07.2014 з урахуванням змін, внесених Законом № 71-VIII від 28.12.2014; із змінами, внесеними згідно із Законами № 71-VIII від 28.12.2014, № 643-VIII від 16.07.2015; в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1797-VIII від 21.12.2016, № 2888-IX від 12.01.2023}
Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов’язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з податку за такою операцією.
{Абзац пункту 201.10 статті 201 в редакції Законів № 909-VIII від 24.12.2015, № 1797-VIII від 21.12.2016}
Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.
{Пункт 201.10 статті 201 доповнено абзацом згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015; щодо виключення абзацу пункту 201.10 статті 201 по Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 див. розділ II "Прикінцеві та перехідні положення"}
{Зміни до пункту 201.10 статті 201 по Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 в частині зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних набирають чинності з 01.04.2017, див. абзац п'ятий пункту 1 розділу II Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}
201.11. Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є:
а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).
У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.
{Абзац другий підпункту "б" пункту 201.11 статті 201 із змінами, внесеними згідно із Законом № 129-IX від 20.09.2019}
Порядок обчислення та накопичення реєстраторами розрахункових операцій та фіскальним сервером контролюючого органу сум податку встановлює Кабінет Міністрів України;
{Абзац третій підпункту "б" пункту 201.11 статті 201 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3609-VI від 07.07.2011, № 129-IX від 20.09.2019}
в) бухгалтерська довідка, складена відповідно до пункту 36 підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу;
{Пункт 201.11 статті 201 доповнено підпунктом "в" згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}
г) податкова накладна, складена платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.
{Пункт 201.11 статті 201 доповнено підпунктом "г" згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}
201.11-1. Платник податку веде реєстр документів, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 201.11 цієї статті.
{Статтю 201 доповнено пунктом 201.11-1 згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}
201.12. У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.
Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається податкова накладна, складена платником за такими операціями та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові зобов’язання за якою включені до податкової декларації відповідного звітного періоду.
{Пункт 201.12 статті 201 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}
201.13. Для фізичних осіб, не зареєстрованих як суб'єкти господарювання, що ввозять товари (предмети) на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню згідно із законодавством, оформлення митної декларації прирівнюється до подання податкової накладної.
201.14. Платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.
201.15. Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.
{Пункт 201.15 статті 201 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1621-VII від 31.07.2014 з урахуванням змін, внесених Законом № 71-VIII від 28.12.2014; в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014}
201.16. Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
{Статтю 201 доповнено пунктом 201.16 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016; в редакції Закону № 2245-VIII від 07.12.2017}
{Текст статті 201 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2888-IX від 12.01.2023}
Стаття 202. Звітні (податкові) періоди
202.1. Звітним (податковим) періодом є один календарний місяць з урахуванням таких особливостей:
{Абзац перший пункту 202.1 статті 202 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;
б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.
{Пункт 202.2 статті 202 виключено на підставі Закону № 466-IX від 16.01.2020}
Стаття 203. Порядок надання податкової декларації та строки розрахунків з бюджетом
203.1. Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
203.2. Сума податкового зобов’язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
{Пункт 203.2 статті 203 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1621-VII від 31.07.2014 з урахуванням змін, внесених Законом № 71-VIII від 28.12.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}
{Статтю 204 виключено на підставі Закону № 4915-VI від 07.06.2012}
{Статтю 205 виключено на підставі Закону № 4915-VI від 07.06.2012}
Стаття 206. Особливості оподаткування операцій під час переміщення товарів через митний кордон України залежно від обраного митного режиму
206.1. Під час ввезення товарів на митну територію України суми податку підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, крім операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування.
206.2. Операції із ввезення на митну територію України товарів у митному режимі імпорту оподатковуються податком за ставкою, визначеною підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 цього Кодексу, крім операцій:
206.2.1. із ввезення товарів, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197 та підрозділу 2 розділу ХХ цього Кодексу, а також відповідно до міжнародних договорів, ратифікованих Верховною Радою України;
206.2.2. із ввезення із звільненням від оподаткування товарів, що були поміщені в митний режим переробки за межами митної території України та в межах визначеного Митним кодексом України строку повертаються на митну територію України:
у тому самому стані, в якому вони були вивезені за межі митної території України, з дотриманням умов, встановлених Митним кодексом України;
у відремонтованому вигляді, якщо ремонт проведено в рамках гарантійних зобов’язань;
206.2.3. із ввезення з частковим звільненням від оподаткування товарів, що були поміщені:
у митний режим переробки за межами митної території України (крім зазначених у пункті 206.2.2 цієї статті) та в межах визначеного Митним кодексом України строку повертаються на митну територію України. Сплаті підлягає позитивна різниця між сумами податку, розрахованими виходячи із бази оподаткування продуктів переробки та бази оподаткування товарів, вивезених за межі митної території України для переробки, визначеними за правилами, встановленими пунктом 190.1 статті 190 цього Кодексу;
у митний режим переробки на митній території України та в межах визначеного Митним кодексом України строку не вивозяться за межі митної території України. Сплаті підлягає сума податку, розрахована виходячи із бази оподаткування, визначеної за правилами, встановленими пунктом 190.1 статті 190 цього Кодексу, товарів, ввезених на митну територію України для переробки.
206.3. Операції із ввезення товарів у митному режимі реімпорту звільняються від оподаткування, крім операцій із ввезення відповідно до пункту 3 частини другої статті 78 Митного кодексу України, що оподатковуються податком за ставкою, визначеною підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 цього Кодексу.
206.4. Операції з вивезення товарів у митному режимі експорту оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 цього Кодексу.
206.5. Операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту звільняються від оподаткування, крім операцій з вивезення відповідно до пунктів 3 (щодо товарів у вигляді продуктів їх переробки) та 5 частини першої статті 86 Митного кодексу України, що оподатковуються податком за ставкою, визначеною підпунктом 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 цього Кодексу.
{Пункт 206.5 статті 206 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2497-VIII від 10.07.2018}
206.6. До операцій із ввезення товарів у митному режимі транзиту застосовується умовне повне звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 17 Митного кодексу України.
206.7. До операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування або умовне часткове звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 18 Митного кодексу України:
206.7.1. умовне повне звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених статтею 105 Митного кодексу України;
206.7.2. умовне часткове звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених статтею 106 Митного кодексу України. Сплачені суми податку включаються платником до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено податок.
206.8. До операцій із вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі тимчасового вивезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 19 Митного кодексу України.
206.9. До операцій із вивезення товарів з митної території України на митний склад та операцій із ввезення товарів з-за меж митної території України на митний склад застосовується умовне повне звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 20 Митного кодексу України.
206.10. Операції з товарами, поміщеними в митний режим вільної митної зони, оподатковуються в такому порядку:
206.10.1. операції з вивезення товарів з митної території України до вільної митної зони оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 цього Кодексу;
206.10.2. до операцій із ввезення товарів з-за меж митної території України до вільної митної зони застосовується умовне повне звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 21 Митного кодексу України;
206.10.3. операції із ввезення на митну територію України продуктів переробки товарів, поміщених у митний режим вільної митної зони, оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 цього Кодексу, та сплатою процентів, що підлягали б сплаті у разі розстрочення або відстрочення сплати податку відповідно до статті 100 цього Кодексу.
206.11. Операції з товарами, поміщеними в митний режим безмитної торгівлі, оподатковуються у такому порядку:
206.11.1. до операцій із ввезення товарів з-за меж митної території України в магазин безмитної торгівлі застосовується умовне повне звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 22 Митного кодексу України;
206.11.2. операції з вивезення товарів з митної території України в магазин безмитної торгівлі оподатковуються відповідно до підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 цього Кодексу.
206.12. До операцій із ввезення товарів на митну територію України в митному режимі переробки на митній території застосовується умовне повне звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 23 Митного кодексу України.
206.13. До операцій із вивезення товарів з митної території України у митному режимі переробки за межами митної території застосовується умовне повне звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 24 Митного кодексу України.
206.14. До операцій із ввезення товарів у митному режимі знищення або руйнування застосовується умовне повне звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 25 Митного кодексу України.
206.15. Операції із ввезення товарів у митному режимі відмови на користь держави у порядку, визначеному главою 26 Митного кодексу України, звільняються від оподаткування податком.
206.16. У разі втрати товарів, що перебувають під митним контролем у митних режимах, в яких надано звільнення або умовне звільнення від оподаткування, нецільового використання цих товарів або в разі невиконання у строки, встановлені Митним кодексом України, заходів щодо завершення таких митних режимів особа, відповідальна за дотримання митного режиму, зобов’язана сплатити суму податкового зобов’язання, на яку було надане таке звільнення або умовне звільнення, та пеню, нараховану відповідно до статті 129 цього Кодексу, розраховану з дня надання звільнення або умовного звільнення від оподаткування.
{Стаття 206 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011; в редакції Закону № 4915-VI від 07.06.2012}
Стаття 207. Порядок оподаткування туроператорської та турагентської діяльності
207.1. Цією статтею встановлюються особливості оподаткування туристичного продукту (туристичної послуги), що надаються туристичним оператором та туристичним агентом відповідно до законодавства. Туристичний продукт, як комплекс туристичних послуг, з метою оподаткування розглядається як єдина послуга.
207.2. Базою оподаткування в разі проведення операцій з постачання туристичним оператором туристичного продукту (туристичної послуги), призначеного для його споживання (отримання) на території України, є винагорода, яка визначається як різниця між вартістю поставленого ним туристичного продукту (туристичної послуги) та вартістю витрат, понесених таким туристичним оператором внаслідок придбання (створення) такого туристичного продукту (туристичної послуги).
207.3. Базою оподаткування в разі проведення операцій з постачання на території України туристичним оператором туристичного продукту (туристичної послуги), призначеного для його споживання (отримання) за межами території України, є винагорода, яка визначається як різниця між вартістю поставленого ним туристичного продукту (туристичної послуги) та вартістю витрат, понесених таким туристичним оператором внаслідок придбання (створення) такого туристичного продукту (туристичної послуги).
207.4. Базою оподаткування туристичного оператора, який здійснює посередницьку діяльність на території України з укладання договорів на туристичне обслуговування з іноземними суб'єктами туристичної діяльності, є винагорода, яка нараховується (виплачується) йому таким іноземним суб'єктом туристичної діяльності, в тому числі шляхом надання права самостійно утримувати належну такому туроператору суму винагороди із коштів, сплачених замовником (споживачем) туристичних послуг.
207.5. Базою оподаткування для операцій, які здійснюються туристичним агентом, є винагорода, яка нараховується (виплачується) туристичним оператором, іншими постачальниками послуг на користь такого туристичного агента, у тому числі за рахунок коштів, отриманих останнім від споживача туристичного продукту (туристичної послуги).
{Пункт 207.5 статті 207 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012}
207.6. Суми податку, сплачені (нараховані) при придбанні товарів/послуг, які включаються у вартість туристичного продукту (туристичної послуги), не відносяться до податкового кредиту та не включаються до бази оподаткування туристичного оператора.
Суми податку, сплачені (нараховані) при придбанні товарів/послуг, які не включаються у вартість туристичного продукту (туристичної послуги), включаються до податкового кредиту в порядку, визначеному цим Кодексом.
Датою виникнення податкових зобов'язань у туристичного оператора при постачанні туристичного продукту (туристичної послуги) є дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання туристичного продукту (туристичної послуги).
Датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту туристичного оператора при придбанні товарів/послуг, які не включаються у вартість туристичного продукту (туристичної послуги), є дата отримання товарів/послуг, підтверджена податковою накладною.
{Пункт 207.6 статті 207 в редакції Закону № 4834-VI від 24.05.2012}
207.7. Ставка податку, визначена у підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього розділу, застосовується до бази оподаткування, визначеної згідно з пунктами 207.2-207.5 цієї статті.
{Стаття 207 в редакції Закону № 3609-VI від 07.07.2011}
Стаття 208. Оподаткування послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України
208.1. Цією статтею встановлюються правила оподаткування у разі постачання особою-нерезидентом послуг, у тому числі електронних послуг, місце надання яких розташоване на митній території України, особі, яку зареєстровано як платник податку, чи будь-якій іншій особі-резиденту - суб’єкту господарювання, чи постійному представництву нерезидента в Україні.
Правила цієї статті не застосовуються у разі постачання електронних послуг особою-нерезидентом, яку зареєстровано як платника податку відповідно до пункту 208-1.2 статті 208-1 цього Кодексу, фізичній особі - підприємцю, яку не зареєстровано як платника податку.
{Пункт 208.1 статті 208 в редакції Законів № 466-IX від 16.01.2020, № 1525-IX від 03.06.2021}
208.2. Отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку або за ставкою 7 відсотків для послуг, визначених абзацами четвертим - шостим підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 цього Кодексу.
{Абзац перший пункту 208.2 статті 208 із змінами, внесеними згідно із Законом № 962-IX від 04.11.2020}
При цьому отримувач послуг - платник податку у порядку, визначеному статтею 201 цього Кодексу, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.
Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
{Абзац третій пункту 208.2 статті 208 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1621-VII від 31.07.2014 з урахуванням змін, внесених Законом № 71-VIII від 28.12.2014; в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014}
208.3. Якщо отримувача послуг зареєстровано як платника податку, сума нарахованого податку включається до складу податкових зобов'язань декларації за відповідний звітний період.
208.4. Якщо отримувача послуг не зареєстровано як платника податку, то податкова накладна не складається. Форма розрахунку податкових зобов’язань такого отримувача послуг затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику".
{Пункт 208.4 статті 208 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016; в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}
208.5. Отримувач послуг прирівнюється до платника податку для цілей застосування правил цього розділу щодо сплати податку, стягнення податкового боргу та притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування.
208.5-1. Документом, що підтверджує факт постачання електронних послуг нерезидентом, є будь-який документ, що підтверджує факт оплати вартості таких послуг, у тому числі надісланий в електронній формі засобами електронного зв’язку.
{Статтю 208 доповнено пунктом 208.5-1 згідно із Законом № 1525-IX від 03.06.2021}
208.6. Положення цієї статті не поширюються на постачання особою - нерезидентом, яку не зареєстровано як платника податку, послуг з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги, що надається на безоплатній та безповоротній основі, відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду "Укриття" в Україні та Угоди про грант (Проекту ядерної безпеки Чорнобильської АЕС) між Європейським банком реконструкції та розвитку як Розпорядником коштів, наданих згідно з Грантом з Рахунка ядерної безпеки, Урядом України та Чорнобильською атомною електростанцією.
{Статтю 208 доповнено пунктом 208.6 згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011}
208.7. Положення цієї статті не поширюються на постачання особою-нерезидентом, яку не зареєстровано як платника податку, послуг на умовах гіг-контракту, укладеного відповідно до статті 17 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні".
{Статтю 208 доповнено пунктом 208.7 згідно із Законом № 4113-IX від 04.12.2024}
Стаття 208-1. Оподаткування електронних послуг, що постачаються нерезидентами фізичним особам, місце постачання яких розташоване на митній території України
208-1.1. Цією статтею встановлюються правила оподаткування електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі постачання таких послуг фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, яку не зареєстровано як платника податку (далі у цій статті - фізична особа), особою-нерезидентом, яка визначена підпунктом "д" підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу і яку зареєстровано як платника податку відповідно до пункту 208-1.2 цієї статті.
Якщо електронні послуги на митній території України постачаються фізичній особі через посередника, то для цілей оподаткування цим податком вважається, що посередник є постачальником таких електронних послуг. На такого посередника, якщо він є особою-нерезидентом, поширюються правила оподаткування, встановлені цією статтею. Положення цього абзацу не поширюються на осіб-нерезидентів, які постачають електронні послуги за посередницькими договорами у разі, якщо у рахунках (квитанціях), наданих замовникам електронних послуг, визначено перелік таких електронних послуг та їх фактичного постачальника.
208-1.2. Реєстрація як платника податку особи-нерезидента, який постачає електронні послуги фізичним особам, місце постачання яких розташовано на митній території України, здійснюється на підставі заяви про реєстрацію як платника податку такої особи-нерезидента.
Особа-нерезидент зобов’язана подати заяву про реєстрацію як платника податку, якщо за результатами попереднього календарного року загальна сума від здійснення нею операцій з постачання фізичним особам електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, сукупно перевищує суму, еквівалентну 1000000 гривень, яка обчислюється за офіційним курсом валюти України до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на 0 годин 1 січня відповідного року. Така заява подається до 31 березня включно відповідного календарного року, наступного за роком, у якому така особа-нерезидент досягла передбаченого у цьому пункті обсягу.
Особа-нерезидент, яка не досягла передбаченого у цьому пункті обсягу, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, може подати заяву про реєстрацію як платника податку не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку звітного (податкового) періоду, з якого така особа-нерезидент вважатиметься платником податку.
Заява про реєстрацію як платника податку разом із копіями витягу з відповідного бізнес-реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в якому фіксується факт державної реєстрації компанії, організації), виданого в країні реєстрації такої особи-нерезидента, та документа, що підтверджує присвоєння ідентифікаційного (реєстраційного, облікового) номера (коду) нерезидента в країні його реєстрації, якщо у витягу з відповідного бізнес-реєстру не зазначені відомості про такий номер (код), подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, шляхом електронної ідентифікації.
У заяві про реєстрацію як платника податку зазначаються інформація щодо реєстрації нерезидента у країні нерезидента, ідентифікаційні дані нерезидента, нерезидента, який буде підлягати електронній ідентифікації, дані щодо його представника, електронна адреса, причина реєстрації, інформація щодо підтвердження факту та періоду досягнення суми операцій з постачання фізичним особам електронних послуг, визначеної для обов’язкової реєстрації платником податку відповідно до абзацу другого цього пункту, а також іноземна валюта (євро або долар США), в якій особа-нерезидент буде сплачувати податок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відмовляє в реєстрації особи як платника податку, якщо за результатами розгляду заяви про реєстрацію як платника податку та/або поданих документів встановлено, що особа не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, абзацом другим пункту 208-1.2 статті 208-1 цього Кодексу, або існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із статтею 208-1.3 цього Кодексу, а також якщо під час подання заяви не дотримано порядок, встановлений цим пунктом.
У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом трьох робочих днів після надходження заяви повинен зареєструвати особу-нерезидента платником податку та в той самий термін направити такій особі-нерезиденту через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, з одночасним повідомленням на адресу електронної пошти, зазначену в заяві про реєстрацію як платника податку, інформацію про:
а) реєстрацію платником податку;
б) індивідуальний податковий номер особи-нерезидента, зареєстрованої як платник податку;
в) звітний (податковий) період, граничні строки подання податкової звітності з податку та граничні строки і порядок сплати податкових зобов’язань.
Особа-нерезидент, зазначена у цьому пункті, вважається зареєстрованою як платник податку з дати внесення запису до реєстру платників податку у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку або з першого числа звітного (податкового) періоду, наступного за днем спливу 10 календарних днів після подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, заяви про реєстрацію як платника податку, у разі добровільної реєстрації.
Протягом 180 календарних днів з дати реєстрації особи-нерезидента як платника податку така особа-нерезидент направляє до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, офіційний лист, в якому підтверджує відомості, надані при реєстрації як платника податку, у тому числі про свій ідентифікаційний (реєстраційний, обліковий) номер (код) та про представника нерезидента, якого електронно дистанційно ідентифіковано.
У разі якщо в особи-нерезидента, зареєстрованої як платник податку, відбуваються будь-які зміни в облікових відомостях, така особа-нерезидент повідомляє про зміни в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, шляхом подання заяви для перереєстрації протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника податку.
Форма заяви про реєстрацію особи-нерезидента як платника податку, визначена абзацом першим цього пункту, та форма внесення змін до облікових відомостей встановлюються державною та англійською мовами та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Реєстрація нерезидента як платника податку та взаємодія такої особи- нерезидента з контролюючим органом здійснюються шляхом електронної ідентифікації з використанням доменного імені нерезидента та/або, за бажанням особи-нерезидента, з використанням інших дозволених технологій електронної ідентифікації платника податків, визначених для цілей цього Кодексу. Порядок електронної ідентифікації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, його офіційний переклад англійською мовою розміщується на спеціальному портальному рішенні для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги.
208-1.3. Анулювання реєстрації як платника податку особи-нерезидента здійснюється на підставі:
1) заяви про анулювання реєстрації як платника податку (далі - заява про анулювання реєстрації), яка подається в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, шляхом електронної ідентифікації;
2) рішення контролюючого органу, якщо:
особа-нерезидент, зареєстрована як платник податку відповідно до пункту 208-1.2 цієї статті, за чотири послідовні звітні (податкові) періоди не подає до контролюючого органу спрощених податкових декларацій з податку та/або подає такі декларації, що свідчать про відсутність постачання електронних послуг;
припинено діяльність (ліквідовано) особи-нерезидента в країні реєстрації нерезидента.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом трьох робочих днів після надходження заяви про анулювання реєстрації або прийняття рішення про анулювання реєстрації як платника податку особи-нерезидента повинен направити такій особі- нерезиденту в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, з одночасним повідомленням на адресу електронної пошти, зазначену у заяві про анулювання реєстрації, інформацію про:
дату, з якої реєстрація як платника податку особи-нерезидента буде анульована;
наслідки анулювання реєстрації як платника податку;
строки подання податкової звітності з податку за останній звітний (податковий) період та строки і порядок сплати податкових зобов’язань з податку за останній звітний (податковий) період.
Заява про анулювання реєстрації подається особою-нерезидентом у відповідному звітному (податковому) періоді не пізніше, ніж за три робочі дні до його закінчення. У разі порушення зазначеного у цьому абзаці строку вважається, що така заява подана у перший день наступного звітного (податкового) періоду.
Анулювання реєстрації як платника податку особи-нерезидента відбувається останнім днем звітного періоду, в якому подано заяву про анулювання реєстрації, прийнято рішення, передбачене цим пунктом, або з дати припинення діяльності особи-нерезидента в країні нерезидента. При цьому сума надміру сплаченого податку особою-нерезидентом не підлягає поверненню з державного бюджету.
Подання спрощеної податкової декларації за останній звітний (податковий) період та сплата податкового зобов’язання, зазначеного у такій декларації, здійснюються у порядку та строки, визначені цією статтею.
Зазначене у цьому пункті правило щодо анулювання реєстрації як платника податку особи-нерезидента не застосовується, якщо за результатами попереднього календарного року загальна сума від здійснення ним операцій з постачання фізичним особам електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, сукупно перевищує суму, еквівалентну 1000000 гривень, яка обчислюється за офіційним курсом валюти України до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на 0 годин 1 січня відповідного року, крім випадку припинення діяльності особи-нерезидента в країні нерезидента.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом трьох робочих днів після надходження заяви про анулювання реєстрації як платника податку від особи-нерезидента, реєстрації як платника податку якого не підлягає анулюванню, повинен направити такій особі-нерезиденту в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, з одночасним повідомленням на адресу електронної пошти, зазначену в заяві про анулювання реєстрації, інформацію про:
відмову в анулюванні реєстрації як платника податку;
Форма заяви про анулювання реєстрації, визначена абзацом другим цього пункту, форми рішення про анулювання реєстрації як платника податку особи-нерезидента та рішення про відмову в анулюванні реєстрації як платника податку затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Порядок прийняття рішення про анулювання реєстрації як платника податку особи- нерезидента та рішення про відмову в анулюванні реєстрації як платника податку затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, його офіційний переклад англійською мовою розміщується на спеціальному портальному рішенні для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги.
208-1.4. Базовим звітним (податковим) періодом для особи-нерезидента, зареєстрованої як платник податку відповідно до пункту 208-1.2 цієї статті, є квартал.
Останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається першим днем кварталу, в якому анульовано реєстрацію як платника податку особи-нерезидента, та закінчується днем анулювання реєстрації як платника податку особи-нерезидента.
208-1.5. Датою виникнення податкових зобов’язань за операціями з постачання особою-нерезидентом, зареєстрованою як платник податку відповідно до пункту 208-1.2 цієї статті, електронних послуг є останній день звітного (податкового) періоду, в якому здійснено оплату електронних послуг.
208-1.6. База оподаткування операцій з постачання особою-нерезидентом, зареєстрованою як платник податку відповідно до пункту 208-1.2 цієї статті, електронних послуг визначається виходячи з вартості таких послуг.
Податок становить 20 відсотків бази оподаткування та додається до вартості електронних послуг, крім операцій, звільнених від оподаткування податком на додану вартість.
База оподаткування і сума податку визначаються в іноземній валюті (євро або долар США).
208-1.7. Особа-нерезидент, зареєстрована як платник податку відповідно до пункту 208-1.2 цієї статті, не здійснює формування податкового кредиту з податку та не складає податкові накладні на операції з постачання електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
208-1.8. Особа-нерезидент, зареєстрована як платник податку відповідно до пункту 208-1.2 цієї статті, складає спрощену податкову декларацію і подає її в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, шляхом електронної ідентифікації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, незалежно від того, чи здійснювалося нерезидентом протягом звітного (податкового) періоду постачання фізичним особам електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
208-1.8.1. У спрощеній податковій декларації зазначаються:
а) найменування особи-нерезидента, зареєстрованої як платник податку;
б) індивідуальний податковий номер особи-нерезидента, зареєстрованої як платник податку;
в) звітний (податковий) період, за який подається спрощена податкова декларація;
г) договірна вартість постачання електронних послуг, без урахування податку;
У разі якщо у майбутніх податкових періодах особа-нерезидент, зареєстрована як платник податку, самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним спрощеній податковій декларації, вона зобов’язана надіслати уточнюючий розрахунок до такої спрощеної податкової декларації та сплатити суму недоплати.
208-1.8.2. В уточнюючому розрахунку до спрощеної податкової декларації зазначаються:
а) найменування особи-нерезидента, зареєстрованої як платник податку;
б) індивідуальний податковий номер особи-нерезидента, зареєстрованої як платник податку;
в) дата складання уточнюючого розрахунку до спрощеної податкової декларації;
г) звітний (податковий) період, за який була подана спрощена податкова декларація;
ґ) договірна вартість постачання електронних послуг, яка не була задекларована у спрощеній податковій декларації, без урахування податку, або була надміру задекларована у спрощеній податковій декларації;
д) сума податку, яка не була задекларована у спрощеній податковій декларації, або сума податку, яка була надміру задекларована у спрощеній податковій декларації.
Сума податкового зобов’язання, зазначена особою-нерезидентом в уточнюючому розрахунку до спрощеної податкової декларації, підлягає сплаті протягом 30 календарних днів, що настають за днем подання такого уточнюючого розрахунку до спрощеної податкової декларації, а сума надміру сплаченого податку, зазначена особою-нерезидентом в уточнюючому розрахунку до спрощеної податкової декларації, автоматично зараховується у рахунок сплати податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів і не може бути повернута на рахунок особи-нерезидента.
Форми спрощеної податкової декларації та уточнюючого розрахунку до неї затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Особливості складання та подання спрощеної податкової декларації та уточнюючого розрахунку затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, його офіційний переклад англійською мовою розміщується на спеціальному портальному рішенні для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги.
Форми спрощеної податкової декларації та уточнюючого розрахунку до неї, інші форми, визначені цією статтею, розміщуються на спеціальному портальному рішенні для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги.
Спрощена податкова декларація та уточнюючий розрахунок до неї заповнюються державною або англійською мовою.
208-1.9. Сума податкового зобов’язання, зазначена особою-нерезидентом, зареєстрованою як платник податку відповідно до пункту 208-1.2 цієї статті, підлягає сплаті в іноземній валюті (євро або долар США) протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку, передбаченого пунктом 208-1.8 цієї статті для подання спрощеної податкової декларації, на валютний рахунок, відкритий центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в уповноваженому банку.
Реквізити такого валютного рахунку розміщуються на спеціальному портальному рішенні для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги.
208-1.10. У разі якщо особа-нерезидент, зареєстрована як платник податку відповідно до пункту 208-1.2 цієї статті, у встановлений термін не подає спрощену податкову декларацію або у встановлений термін не сплачує податок, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 30 календарних днів після спливу встановлених термінів направляє такому нерезиденту в передбаченому статтею 58-1 цього Кодексу порядку повідомлення про необхідність подання спрощеної податкової декларації та/або сплати податку, а також про суму штрафних санкцій за такі порушення.
Штрафні санкції у разі порушення строків подання спрощеної податкової декларації та/або сплати податку застосовуються згідно з главою 11 розділу II цього Кодексу.
208-1.11. Спрощена податкова декларація підлягає виключно камеральній спеціальній перевірці.
Камеральною спеціальною перевіркою вважається перевірка, що проводиться у приміщенні контролюючого органу на підставі даних, зазначених у спрощеній податковій декларації, поданій особою-нерезидентом, зареєстрованою як платник податку відповідно до пункту 208-1.2 цієї статті цього Кодексу, а також отриманої відповідно до цього пункту інформації.
Термін проведення камеральної спеціальної перевірки не може перевищувати 90 календарних днів, наступних за днем подання спрощеної податкової декларації.
За результатами камеральної спеціальної перевірки, у разі встановлення порушень, складається виключно податкове повідомлення, що містить детальний розрахунок податкового зобов’язання (за наявності) та штрафних фінансових санкцій, а також обставини вчиненого правопорушення, встановлені під час камеральної спеціальної перевірки, та граничні строки сплати грошового зобов’язання.
При проведенні камеральної спеціальної перевірки спрощеної податкової декларації, поданої особою-нерезидентом, зареєстрованою як платник податку відповідно до пункту 208-1.2 цієї статті, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за рішенням керівника може витребувати в особи-нерезидента узагальнену інформацію про постачання на митній території України електронних послуг фізичним особам, про вартість поставлених послуг та терміни їх оплати.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може надсилати особі-нерезиденту, зареєстрованій як платник податку, запити на отримання узагальненої інформації (далі - електронний запит) в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, з одночасним повідомленням на електронну адресу, зазначену нерезидентом при реєстрації як платника податку.
В електронному запиті зазначаються:
перелік інформації, що запитується;
перелік документів, що пропонується надати;
строк та спосіб надання такої інформації;
наслідки ненадання або несвоєчасного надання відповіді на отриманий запит.
Відповідь на електронний запит надається особою-нерезидентом протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання такого запиту в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги.
Форма електронного запиту, визначеного цим пунктом, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
208-1.12. Норми цієї статті є спеціальними щодо інших норм цього Кодексу в частині визначення правил оподаткування особи-нерезидента, зареєстрованої як платник податку відповідно до пункту 208-1.2 цієї статті.
Норми цього Кодексу в частині реєстрації як платника податку, анулювання реєстрації як платника податку та перевірок осіб-нерезидентів, визначених підпунктом "д" підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, застосовуються в обсязі, визначеному цією статтею.
208-1.13. Облік особи-нерезидента, зареєстрованої як платник податку відповідно до пункту 208-1.2 цієї статті, а також контроль за своєчасністю і повнотою нарахування та сплати податку такою особою-нерезидентом - платником податку здійснюються контролюючим органом.
{Кодекс доповнено статтею 208-1 згідно із Законом № 1525-IX від 03.06.2021}
Стаття 209. {Стаття 209 втратила чинність з 1 січня 2017 року - див. підпункт 4 пункту 2 розділу XIX цього Кодексу}
Стаття 210. Спеціальний режим оподаткування діяльності щодо виробів мистецтва, предметів колекціонування або антикваріату
210.1. У випадках, визначених цією статтею, операції з постачання виробів мистецтва, предметів колекціонування або антикваріату підлягають оподаткуванню згідно з нормами цієї статті та не підлягають оподаткуванню в загальному порядку, встановленому цим розділом.
210.2. У цій статті терміни вживаються в такому значенні:
культурні цінності - вироби мистецтва, предмети колекціонування або антикваріату - товари, що належать до товарних позицій за кодами 9701-9706 згідно з УКТ ЗЕД;
дилер - платник податку, який придбаває (набуває за іншими цивільно-правовими договорами), у тому числі шляхом ввезення на митну територію України, культурні цінності, незалежно від мети та цілей їх ввезення, з метою їх подальшого перепродажу, незалежно від того, діє така особа від свого імені або від імені іншої особи за винагороду;
маржинальний прибуток (без урахування податку) - це сума, отримана у вигляді різниці між ціною продажу товарів та ціною їх придбання, розрахованих за звичайними цінами.
У разі продажу культурних цінностей на публічних торгах (аукціонах) його організатор прирівнюється з метою оподаткування до дилера відповідно до цього підпункту.
210.3. У разі постачання культурних цінностей застосовується спеціальна схема оподаткування маржинального прибутку, отриманого дилером, відповідно до положень цієї статті.
210.4. Маржинальна схема застосовується до постачання дилером культурних цінностей, якщо такі цінності були поставлені йому однією із зазначених нижче осіб:
а) особою, що не зареєстрована як платник податку;
б) платником податку, якщо операція з постачання ним таких культурних цінностей звільняється від оподаткування або не підлягає оподаткуванню згідно з цим розділом;
в) платником податку, якщо цим платником податку при постачанні культурних цінностей був нарахований податок за маржинальною схемою;
г) авторами культурних цінностей чи їх правонаступниками.
Маржинальна схема може застосовуватися дилером до операцій з постачання на митній території України культурних цінностей, що були ввезені дилером у митному режимі імпорту.
210.5. Базою оподаткування для операцій з постачання дилером культурних цінностей є його маржинальний прибуток (без урахування податку), до якого застосовується ставка, визначена підпунктом "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу.
На операції з постачання на митній території України дилером, який застосовує правила, встановлені цією статтею, податкова накладна не виписується.
{Абзац другий пункту 210.5 статті 210 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
{Пункт 206.5 статті 208 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
210.6. Дилер, який придбаває культурні цінності в осіб, визначених у пункті 210.4 цієї статті, не має права на податковий кредит.
210.7. На операції з вивезення культурних цінностей у митному режимі експорту нульова ставка податку не застосовується.
210.8. Платник податку, що придбаває культурні цінності в дилера, який застосовує маржинальну схему, не має права вимагати податкову накладну та відносити до податкового кредиту суму податку, сплаченого на маржинальний прибуток.
Дилер зобов'язаний вести окремий податковий облік операцій з придбання та постачання культурних цінностей та окремий облік операцій з придбання та постачання інших товарів/послуг, до яких застосовується загальний режим оподаткування.
Стаття 211. Особливості оподаткування операцій, пов'язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему
211.1. На період виконання робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему, які виконуються за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги, що надається на безоплатній та безповоротній основі, або за рахунок коштів, які передбачаються в Державному бюджеті України як внесок України до Чорнобильського фонду "Укриття" для виконання міжнародної програми - Плану здійснення заходів на об'єкті "Укриття" відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку щодо діяльності Чорнобильського фонду "Укриття" в Україні та Угоди про грант (проект ядерної безпеки Чорнобильської АЕС) між Європейським банком реконструкції та розвитку, Урядом України і Чорнобильською атомною електростанцією:
звільняються від оподаткування операції з імпорту товарів (сировини, матеріалів, устаткування та обладнання);
оподатковуються за нульовою ставкою операції з постачання товарів (сировини, матеріалів, устаткування та обладнання), виконання робіт та постачання послуг на митній території України, що здійснюються в рамках міжнародної технічної допомоги. Суми податку, сплачені платником податку - виконавцем робіт, послуг за контрактом, укладеним з особою-нерезидентом, яка уклала контракт з реципієнтом, відшкодовуються з бюджету протягом місяця, що настає після місяця, в якому подається податкова декларація, за умови наявності належним чином оформлених документів та підтвердження їх матеріалами документальної перевірки.
{Абзац третій пункту 211.1 статті 211 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011}
211.2. Зазначені в цій статті пільги не поширюються на операції, що стосуються підакцизних товарів та товарів 1-24 груп УКТ ЗЕД.
211.3. У разі порушення вимог щодо цільового використання зазначених товарів або виконання робіт та постачання послуг платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку, що повинна бути сплачена в момент ввезення на митну територію України таких товарів або виконання робіт та постачання послуг на митній території України, а також сплатити пеню, нараховану на таку суму податку, виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день збільшення податкового зобов'язання, та за період від дати ввезення на митну територію України таких товарів або виконання робіт і постачання послуг до дати збільшення податкових зобов'язань.
