Щодо порядку ведення трудових книжок (лист Держпраці від 22.11.2024 р. N 1779/2.3/2.1-ЗВ-24а)

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ
ДЕПАРТАМЕНТ З ПИТАНЬ ПРАЦІ

ЛИСТ

від 22.11.2024 р. № 1779/2.3/2.1-ЗВ-24а

(Витяг)

Департамент з питань праці Державної служби України з питань праці розглянув в межах повноважень [...] запит на інформацію від [...] та повідомляє.

<..>

Повноваження Держпраці визначені Положенням про Державну службу з питань праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 N 96 (далі - Положення), відповідно до якого Держпраці реалізує державну політику, зокрема з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Підпунктом 46 пункту 4 Положення визначено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань забезпечує роботодавців і працівників інформацією та роз'ясненнями щодо ефективних засобів дотримання законодавства та запобігання можливим його порушенням.

Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 N 58, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.08.93 за N 110, затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція).

Пунктом 1.5 Інструкції встановлено, що питання, пов'язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку, регулюються постановою Кабінету Міністрів України "Про трудові книжки працівників" від 27.04.93 N 301 (далі - Постанова N 301), цією Інструкцією та іншими актами законодавства.

Відповідно до пункту 4 Постанови N 301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі" від 05.02.2021 відбулися зміни в обліку трудової діяльності працівника.

Частиною першою статті 48 Кодексу законів про працю України визначено, що облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Згідно з пунктом 2 прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі" включення Пенсійним фондом України до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутніх відомостей про трудову діяльність працівників здійснюється протягом п'яти років з дня набрання чинності цим Законом на підставі відомостей, поданих страхувальником або застрахованою особою у порядку та строки, встановлені Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

Враховуючи вищевикладене, ведення обліку трудової діяльності працівника в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування є обов'язком роботодавця. Законодавством про працю не передбачено наявності згоди працівника або його заяви на ведення трудових книжок в електронній формі.

У разі виникнення додаткових питань Ви можете звернутись до Міністерства економіки України як до головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального діалогу.

Звертаємо увагу, що листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, мають лише інформаційний характер та не встановлюють правових норм.