Щодо повернення допомоги по вагітності та пологах у разі звільнення та форм довідок для підтвердження страхового стажу (лист Фонду соцстраху від 15.05.2018 р. № 2.4-15-1677)

ЛИСТ

від 15.05.2018 р. № 2.4-15-1677

Щодо повернення допомоги по вагітності та пологах у разі звільнення та форм довідок для підтвердження страхового стажу

Розглянувши листи <...> виконавча дирекція Фонду соціального страхування України в межах своєї компетенції повідомляє таке.

Щодо виплати допомоги по вагітності та пологах У разі звільнення працівниці у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами

Відповідно до статті 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.99 р. N 1105 (далі - Закон N 1105) страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.

Згідно з частиною 1 статті 25 Закону N 1105 допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

Допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1 - 3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 - після пологів). Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.

Відповідно до пункту першого статті 19 Закону N 1105 право на матеріальне забезпечення за рахунок коштів Фонду виникає в разі настання страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення).

Згідно із пунктом першим статті 31 Закону N 1105 підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

Строковий трудовий договір - це один з видів трудових договорів, який, на відміну від безстрокового, укладається на певний визначений строк.

Враховуючи викладене, допомога по вагітності та пологах застрахованій особі, страховий випадок у якої настав під час роботи на підставі строкового трудового договору надається за весь період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

Відповідно до статті 38 Кодексу законів про працю України у разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (в тому числі переїзд на нове місце проживання), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

У разі виявлення бажання жінки розірвати трудовий договір під час перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, сума допомоги по вагітності та пологах за частину відпустки, що припадає на період після звільнення, перерахунку та поверненню не підлягає.

Щодо документа для підтвердження страхового стажу для застосування норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в редакції від 28.12.2014 p. N 77-VIII¹

____________
¹ Запит див. у листі Мінсоцполітики від 27.04.2018 р. N 613/0/51-18/218 (с. 14)

Відповідно до частини 4 статті 19 Закону N 1105 застраховані особи, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку заданими Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців, мають право на допомогу по тимчасовій непрацездатності не більше за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

Вищезазначена норма Закону N 1105 застосовується у вигляді обмеження визначеної на загальних підставах розрахованої допомоги, якщо на момент настання страхового випадку застрахована особа не набула сумарно у дванадцятимісячному періоді, що передує страховому випадку, шестимісячний страховий стаж.

Відповідно до статті 21 Закону N 1105 страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.

Період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, отримання виплат за окремими видами соціального страхування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності), включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску.

Страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а за періоди до його запровадження - у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше. Такий розрахунок повинен робити страхувальник на підставі даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, наданих застрахованою особою у вигляді довідки Пенсійного фонду України. Страховий стаж обчислюється в місяцях.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків менша, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу за формулою: ТП = Св : В, де ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається у місяцях; Св - сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, сплаченого за відповідний місяць; В - мінімальний розмір страхового внеску за відповідний місяць.

До страхового стажу прирівнюється трудовий стаж, набутий працівником за час роботи на умовах трудового договору (контракту) до набрання чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", а також періоди, починаючи з 01 січня 2016 року, протягом яких особа не підлягала страхуванню за цим Законом, але нею або роботодавцем за неї сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Порядок формування та ведення Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також надання з нього інформації для обчислення страхового стажу передбачено розділом V Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. N 2464 (далі - Закон N 2464). Інформація про заробітну плату, розмір сплаченого єдиного внеску та інші дані, що використовуються для обчислення страхового стажу для визначення розміру допомоги по тимчасової непрацездатності, накопичуються та зберігаються в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру. Відповідно до статей 12¹ і 20 Закону N 2464 функції з формування та ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру та здійснення заходів щодо надання з нього інформації для обчислення страхового стажу покладено на Пенсійний фонд України.

Відповідно до частини 5 статті 17 Закону N 2464 дані з Державного реєстру надаються на запит платників єдиного внеску та/або застрахованих осіб у порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом України за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 2 розділу III Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 р. N 10-1 (далі - Положення N 10-1), індивідуальні відомості про працівника з реєстру застрахованих осіб надаються роботодавцям (тільки за період роботи застрахованої особи в такого страхувальника) та/або працівникам (за весь період страхового стажу) на паперових носіях за формою ОК-5 або ОК-7. Безпосередньо Положенням N 10-1 не визначено, довідка якої форми (ОК-5 чи ОК-7) видається для розрахунку на підприємстві розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності (по вагітності та пологах), тому несуттєво, яку із зазначених довідок надасть працівник. Але довідка за формою ОК-7 містить відомості про суми заробітної плати, з якою сплачується єдиний соціальний внесок (у межах максимальної величини), тому для визначення періоду страхового стажу застраховані особи й одержують відомості за формою ОК-7².

____________
^{2 Постановою правління ПФУ від 27.03.2018 р. N 8-1 у новій редакції викладено Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загально обов'язкового державного соціального страхування (див. с. 4). ОК-5 та ОК-7 наведено у додатках 4 та 5.}

Отже, страхувальнику для визначення страхового стажу застрахованої особи необхідно використовувати дані Пенсійного фонду України, надані у вигляді довідки на паперовому носії за формою ОК-7 чи ОК-5.

Що стосується довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи, яка надається відповідно до пункту 30 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. N 1266, то така довідка не є підставою для визначення страхового стажу застрахованої особи за місцем роботи за сумісництвом.