Щодо податкового обліку результатів проведення зменшення корисності основних засобів у зв’язку з переходом на міжнародні стандарти фінансової звітності (лист ДФС від 26.06.2019 р. № 2941/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 26.06.2019 р. № 2941/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо податкового обліку результатів проведення зменшення корисності основних засобів у зв’язку з переходом на міжнародні стандарти фінансової звітності та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.
Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.
Пунктом 138.1 ст. 138 Кодексу встановлено, що фінансовий результат до оподаткування збільшується:
на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується:
на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті;
на суму вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Згідно з пп. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розділу І цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім "виробничого" методу.
Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Таким чином, у періоді проведення зменшення корисності основних засобів у зв’язку з переходом на міжнародні стандарти фінансової звітності (далі - МСФЗ) платник податку збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму втрат від зменшення корисності таких основних засобів, включених до витрат звітного періоду. Така різниця відображається у рядку 1.1.1.1 додатка РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 р. N 897 (далі - Декларація). У цьому звітному періоді збільшується фінансовий результат до оподаткування на суму амортизації основних засобів, визначеної за МСФЗ, яка відображається у рядку 1.1.1 додатка РІ Декларації.
Водночас, фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму амортизації, визначеної відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 Кодексу, при розрахунку якої враховується вартість основних засобів без урахування результатів їх переоцінки (зменшення корисності) в результаті переходу на МСФЗ. Зазначена різниця підлягає відображенню у рядку 1.2.1 АМ додатка РІ Декларації.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
