Про надання податкової консультації щодо порядку застосування пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (лист ДФС від 31.08.2018 р. № 3810/6/99-99-12-02-01-15/ІПК)
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 31.08.2018 р. № 3810/6/99-99-12-02-01-15/ІПК
Про надання податкової консультації щодо порядку застосування пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ
Державна фіскальна служба України розглянула лист платника податків про надання податкової консультації відповідно до статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) щодо порядку нарахування пені у разі самостійного виявлення платником податків заниження податкового зобов'язання та повідомляє.
Підпунктом 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
Порядок нарахування пені визначено статтею 129 Кодексу.
При нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, нарахування пені розпочинається після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (підпункт 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Кодексу).
На суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Кодексу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України (далі - НБУ), що діє на кожний день (пункт 129.4 статті 129 Кодексу). Важливо враховувати, що у разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.
Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань (підпункт 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 Кодексу).
Згідно з пунктом 50.1 статті 50 Кодексу у разі, якщо у майбутніх періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларацій (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Відповідно до пункту 129.9 статті 129 Кодексу у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійно виявлення платником податку помилок відповідно до статті 50 Кодексу пеня, передбачена статтею 129 Кодексу, не нараховується, якщо зміни до податкової звітності внесені протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного Кодексом.
У разі виявлення заниження податкового зобов'язання платником податків або податковим агентом сума пені розраховується за кожний період дії розміру облікової ставки НБУ, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки НБУ, що припадає на період заниження податкового зобов'язання.
Отже, у випадку подання уточнюючого розрахунку на збільшення податкових зобов'язань до податкової декларації за минулий період, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання по такій податковій декларації, яке на дату подання уточнюючого розрахунку залишається не сплаченим, пеня нараховується на суму податкового боргу (не погашеного податкового зобов'язання по податковій декларації) та на суму занижених податкових зобов'язань, визначених в уточнюючому розрахунку.
Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
