Про туристичний збір (лист ДФС від 14.06.2019 р. № 2756/5/99-99-12-02-03-16/ІПК)
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 14.06.2019 р. № 2756/5/99-99-12-02-03-16/ІПК
Про туристичний збір
Державна фіскальна служба України на звернення Місії щодо справляння туристичного збору (далі - Збір), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.
Місія поінформувала, що діє в Україні на підставі Угоди між Україною та Європейським Союзом щодо статусу Консультативної місії Європейського Союзу з реформування сектору цивільної безпеки України від 17 листопада 2014 року, ратифікованої Законом України від 04 лютого 2015 року N 142-VIII, яка набула чинності 13 березня 2015 року (далі - Угода), та запитує, чи має сплачувати Збір, коли направляє міжнародних співробітників у відрядження на території України.
Відповідно до пп. 268.2.1 п. 268.2 ст. 268 Кодексу платниками Збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (далі - Рада), про встановлення Збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених пп. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Кодексу.
Підпунктом "б" пп. 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 Кодексу визначено, що платниками Збору не можуть бути особи, визначені пп. "в" пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, які прибули у відрядження або тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених пп. "б" пп. 268.5.1 п. 268.5 цієї статті, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму.
Підпункт "в" пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначає поняття резидентів України. Зокрема, резидентом є фізична особа, яка має місце проживання в Україні. Фізична особа, яка не є резидентом України, визначена Кодексом як нерезидент (пп. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Отже, норма пп. "б" пп. 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 Кодексу щодо звільнення від сплати Збору розповсюджується на резидентів України, які прибули у відрядження, а також які тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених пп. "б" пп. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 (житлових будинках, прибудовах до житлових будинків, квартирах, котеджах, кімнатах, садових і дачних будинках та інших об’єктах, що використовуються для тимчасового проживання), які належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму.
На нерезидентів України, що прибули у відрядження, норма пп. "б" пп. 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 Кодексу щодо звільнення від сплати Збору не розповсюджується.
Отже, міжнародні співробітники, які є нерезидентами України та прибули у відрядження на територію України, є платникам Збору.
З метою визначення осіб, жі не є платниками Збору відповідно до пп. "б" пп. 268.2.2. п. 268.2 ст. 268 Кодексу, необхідно отримати від особи підтверджуючі документи про віднесення її до певної категорії у вигляді посвідчення, наказу про відрядження тощо.
Пунктом 3.2 статті 3 Кодексу встановлено, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Відповідно до п. 6 ст. 5 Угоди Місія в Україні звільняється від усіх загальнодержавних та місцевих зборів і податків, а також зборів аналогічного характеру щодо придбаних та ввезених товарів, послуг та об’єктів, що використовуються Місія в Україні для цілей Місії в Україні. Місія в Україні не звільняється від сплати зборів і податків, які представляють собою оплату за надані послуги.
Угодою звільнення від оподаткування передбачено для придбаних та ввезених товарів, послуг та об’єктів, звільнення від справляння Збору Угодою не передбачено.
Сплата Збору податковому агенту платником Збору здійснюється в межах взаємовідносин, що регулюються Цивільним кодексом України.
Право юридичних осіб сплачувати Збір замість платників Збору Кодексом не обмежується, тому Місія може сплачувати Збір за міжнародних співробітників, які прибули у відрядження, але на момент розміщення співробітника у місці проживання (ночівлі) має бути здійснена оплата Збору та наявний документ, що підтверджує таку сплату від імені цього співробітника як платника Збору.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
