Щодо набуття статусу акцизного складу пересувного протягом періоду використання транспортного засобу - бензовозу (лист ДФС від 21.06.2019 р. № 2864/6/99-99-12-02-02-15/ІПК)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 21.06.2019 р. № 2864/6/99-99-12-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України розглянула запит Товариства щодо надання роз’яснень з урахуванням норм Закону України від 23.11.2018 р. N 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" та в межах компетенції повідомляє таке.

У зверненні Товариство зазначає, що здійснює свою господарську діяльність з 19.06.1998 року та відповідно до статуту основними та фактичними видами діяльності Товариства є: Автотранспортні перевезення; Наданні в оренду рухомого та нерухомого майна; Виробництво олії рослинної соняшникової; Оптова торгівля рослинними оліями та продуктами переробки насіння соняшника.

Для ведення господарської діяльності у власності Товариства є спеціалізовані транспортні засоби (бензовози 2430 л і 4830 л) та ємності для зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо.

Тобто, Товариство здійснює внутрішні автотранспортні перевезення пального, а також використовує для власних потреб резервуари, де зберігається пальне, але не здійснює оптову торгівлю пальним. Окрім цього Товариство передало в оренду ємності загальною місткістю 110 кубічних метрів іншому суб’єкту господарювання, які використовуються останнім в тому числі для зберігання пального та оптової торгівлі пальним.

З урахуванням викладеного, Товариство керуючись положеннями ст. 52 Кодексу звертається з проханням надати податкову консультацію в письмовій формі з наступних питань:

1)  Якщо Товариство здійснює перевезення пального в межах договору про надання автопослуг, тобто не є ані продавцем пального, ані власником пального, чи виникає необхідність реєстрації пересувного акцизного складу?

2) Чи виникає у Товариства обов’язок з реєстрації акцизного складу, якщо ємності для зберігання пального передано в оренду іншому суб’єкту господарювання?

3) Чи виникає у Товариства обов’язок обладнати витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками ємності, які використовуються для власних потреб та/або передані в оренду іншим суб'єктам господарювання?

Щодо питання 1.

Відповідно до пп. 14.1.6¹ п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу Україна в редакції з 01.07.2019 р. (далі - Кодекс) акцизний склад пересувний - транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.

Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:

а) переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом "а" пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України);

б) зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;

в) ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.

Не є акцизним складом пересувним транспортний засіб, що використовується суб'єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Відповідно до пп. 14.1.224¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу розпорядник акцизного складу пересувного - суб’єкт господарювання - платник акцизного податку, який є власником пального або здійснює діяльність з виробництва спирту етилового та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб: реалізує або зберігає пальне або спирт етиловий; ввозить пальне на митну територію Україні, з якого сплачено акцизний податок, або на умовах, визначених ст. 229 Кодексу.

Не є розпорядником акцизного складу пересувного суб'єкт господарювання (перевізник, експедитор), який здійснює транспортування пального або спирту етилового.

Отже, відповідно до пп. 14.1.6¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу транспортний засіб Товариства набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання, зокрема, для переміщення в ньому митною територією України пального, що реалізується.

Відповідно до пп. 230.1.5 п. 230.1 ст. 230 Кодексу включення/виключення транспортних засобів до/з Переліку здійснюється, зокрема, автоматично на підставі даних акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Реєстрація в Єдиному реєстрі акцизних накладних другого примірника акцизної накладної здійснюється після фактичного отримання пального або спирту етилового на акцизний склад / акцизний склад пересувний, але не пізніше трьох календарних днів, наступних за днем отримання пального або спирту етилового на акцизний склад / акцизний склад пересувний розпорядником акцизного складу / акцизного складу пересувного - отримувачем пального (п. 231.6 ст. 231 Кодексу), що є підтвердженням такого отримання на акцизний склад / акцизний склад пересувний отримувача.

Таким чином, транспортний засіб Товариства набуває статусу пересувного акцизного складу при реєстрації першого екземпляра акцизної накладної, в якій транспортний засіб зазначено як пересувний акцизний склад, на який отримане пальне, а втрачає статус пересувного акцизного складу при реєстрації отримувачем пального другого екземпляра акцизної накладної, в якій такий транспортний засіб зазначено як пересувний акцизний склад, з якого реалізовано пальне.

Щодо питання 2.

Відповідно до пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний склад - це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб’єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.

Відповідно до пп. 14.1.224 п. 14.1. ст. 14 Кодексу розпорядник акцизного складу - суб’єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб’єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Таким чином, якщо ємності для зберігання пального передано Товариством в оренду іншому суб’єкту господарювання, у Товариства не виникатиме обов’язок з реєстрації акцизного складу.

Щодо питання 3.

Згідно до пп. 230.1.2 п. 230.1 ст 230 Кодексу передбачено, що акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Підпунктом 4 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України під 22.11.2017 р. N 891 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників обсягу виробленого та реалізованого пального і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв’язку" (далі - Порядок) визначено, що обіг пального - будь-які операції, що передбачають:

фізичне отримання розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне ( операції з виробництва, придбання, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції);

фізичний відпуск (відвантаження розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з реалізації, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції).

Резервуар - це законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки у вигляді стаціонарної споруди або ємності, який призначений для здійснення операції з обігу пального та його зберігання та для якого встановлена залежність його місткості від абсолютної висоти рівня пального в резервуарі, що оформлено у вигляді градуювальної таблиці (пп. 4 п. 2 Порядку).

Реєстр - електронна база даних, яка містить податкову інформацію про наявність у розпорядника акцизних складів витратомірів та рівнемірів, їх серійні (ідентифікаційні) номери, відомості щодо резервуарів та рівнемірів , їх серійні (ідентифікаційні) номери, відомості щодо резервуарів та акцизних складів, на яких встановлені витратоміри і рівнеміри, а також облікові дані щодо обсягів обігу та залишку пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД у розрізі резервуарів та акцизних складів (пп. 5 п. 2 Порядку).

Відповідно до пп. 1 п. 2 Порядку, витратомір-лічильник - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для безперервного вимірювання, запам'ятовування та відображення у фактичних умовах вимірювання кількості пального, що проходить через вимірювальний перетворювач у закритих, повністю заповнених трубопроводах.

Відповідно до пп. 2 п. 2 Порядку, рівнемір-лічильник рівня пального у резервуарі - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для вимірювання рівня пального, за яким обчислюється об'єм пального, що перебуває у резервуарі, за градуювальною таблицею резервуара.

Відповідно до п. 8 Порядку витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники на резервуарах повинні відповідати вимогам законодавства та пройти повірку та/або оцінку відповідності.

Розпорядники акцизних складів відповідно до вимог Кодексу зобов'язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки:

акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 липня 2019 року;

акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 жовтня 2019 року;

акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.

Отже у Товариства виникатиме обов’язок обладнати витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками ємності, які використовуються для власних потреб та відповідно до пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу є акцизним складом. Щодо ємностей, переданих Товариством в оренду іншим суб'єктам господарювання, обов’язок обладнати ємності таких акцизних складів витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками у Товариства не виникатиме.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.