Щодо окремих питань застосування фізичною особою - підприємцем спрощеної системи оподаткування (лист ГУ ДФС у Запорізькій області від 26.07.2019 р. № 3496/08-01-13-02-08/ІПК)

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 26.07.2019 р. № 3496/08-01-13-02-08/ІПК

Головне управління ДФС у Запорізькій області, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянуло лист про надання індивідуальної податкової консультації [...] щодо окремих питань застосування фізичною особою - підприємцем спрощеної системи оподаткування та з урахуванням фактичних обставин, викладених у листі, в межах компетенції повідомляє таке.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV Кодексу.

Фізична особа - підприємець самостійно обирає спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XIV Кодексу (п. 291.3 ст. 291 Кодексу).

Згідно з пп. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку третьої групи належать, зокрема, фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

Пунктом 291.5 ст. 291 Кодексу визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) (пп. 4 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу).

Відповідно до п. 299.1 ст. 299 ПКУ реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

До реєстру платників єдиного податку вносяться, зокрема, відомості про види господарської діяльності (п. 299.7 ст. 299 ПКУ).

У заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб'єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010 (Класифікатор видів економічної діяльності) (пп. 5 п. 298.3 ст. 298 ПКУ).

Отже, до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про види господарської діяльності, за умови, що ці види діяльності дають право застосовувати спрощену систему оподаткування, на підставі поданої фізичною особою - підприємцем заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.

У разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (пп. 7 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу).

Згідно з пп. 14.1.41 п. 14.1 ст. 14 Кодексу давальницька сировина - це сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб'єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб'єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі.

Операція з давальницькою сировиною визначена як операція з переробки (обробки, збагачення чи використання) давальницької сировини (незалежно від кількості замовників і виконавців, а також етапів (операцій)) з метою одержання готової продукції за відповідну плату пп. 14.1.134 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Таким чином, при наданні замовником, зокрема, фізичною особою - підприємцем сировини підприємству - виробнику для виробництва ювелірних виробів на давальницьких умовах, виробником готової продукції виступає таке підприємство.

З метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства кожний конкретний випадок виникнення податкових відносин слід розглядати з урахуванням документів (матеріалів), які стосуються порушених питань.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.