Щодо оподаткування земельним податком та податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (лист ДФС від 18.04.2019 р. № 1679/ІПК/17-00-12-03-08)
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У РІВНЕНСЬКІЙ ОБЛАСТІ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 18.04.2019 р. № 1679/ІПК/17-00-12-03-08
Головне управління ДФС у Рівненській області на запит Товариства щодо оподаткування земельним податком та податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, керуючись п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.
Товариство, основним зареєстрованим видом господарської діяльності якого є надання послуг - надання в оренду власного або орендованого нерухомого майна, є платником єдиного податку третьої групи. Додатковими видами діяльності Товариства є виробництво інших виробів з деревини, виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння, лісопильне та стругальне виробництво, оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.
Без надання документального підтвердження Товариство повідомило, що на підставі договорів купівлі-продажу набуло у власність будівлю, поіменовану Товариством як "Склад готової продукції", яку Товариство планує використовувати для зберігання деревини, виробів з корка, соломки, дерев'яної тари, а також земельну ділянку під цим об'єктом (цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості).
Товариство запитує про наявність у нього обов'язку сплачувати за зазначені об'єкти нерухомого майна земельний податок та податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Щодо земельного податку
Земельний податок визначено як обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14, ст. ст. 269, 270 Кодексу).
Згідно з пп. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності.
Нормами пп. 14.1.36. п. 14.1. ст. 14 Кодексу визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Враховуючи зазначене, якщо Товариство є власником земельної ділянки та використовує її в своїй господарській діяльності, на Товариство поширюється дія норм пп. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу.
Разом з тим, з огляду на припис постанови Верховного Суду України від 24.11.2015 N 826/14703/13-а щодо особливостей реалізації платниками єдиного податку права на звільнення від сплати земельного податку, у разі надання зазначеного нерухомого майна в оренду іншим суб'єктам господарювання Товариство звільняється від сплати земельного податку під цим майном лише за наявності укладеної і зареєстрованої відповідно до законодавства цивільно-правової угоди оренди земельної ділянки (як окремої, так і разом із наданням в оренду нерухомого майна), що є підтвердженням факту використання земельної ділянки у господарській діяльності Товариства.
Щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі - Податок)
До платників Податку належать юридичні особи, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Кодексу).
Об'єктом оподаткування Податком є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Кодексу).
Пунктом "є" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу з об'єктів оподаткування Податком виключено об'єкти нерухомості, які ідентифікуються в класі 1251 "Будівлі промислові" Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі - Класифікатор), що перебувають у власності промислових підприємств, ідентифікованих як промислові згідно з КВЕД.
При цьому приналежність платників Податку до промислових підприємств визначається за здійсненням процесу промислового виробництва - процесу перероблення, який використовують для виготовлення нової продукції, оброблення товарів, які були у використанні, надання промислових послуг, і який класифікують у секціях B "Добувна промисловість та розроблення кар'єрів", C "Переробна промисловість", D "Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря", E "Водопостачання, каналізація, поводження з відходами" та F "Будівництво".
Крім того, з метою упередження помилкового визначення податкових зобов'язань з Податку на 2019 рік вважаємо за доцільне запропонувати Товариству отримати експертний висновок Державного науково-дослідного інституту автоматизованих систем у будівництві Мінрегіону (як органу, уповноваженого на ведення Класифікатора) щодо приналежності інвентарно описаного об'єкта нерухомості до певного класу будівель за Класифікатором та включити отриману класифікацію до записів реєстру майнових прав.
Таким чином, за умови, що Товариство належить до промислових підприємств (в значенні КВЕД), то приналежний йому об'єкт нерухомості не є об'єктом оподаткування Податком, якщо він класифікується в класі 1251 "Будівлі промислові" Класифікатора та використовується Товариством у власному промисловому виробництві.
Разом з тим, Кодекс не передбачає виключення з об'єктів оподаткування податком об'єктів нерухомості, переданих у платне користування третім особам.
Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
