Щодо практичного застосування норм законодавства з питання нарахування та сплати ЄСВ (лист ГУ ДФС у Харківській області від 29.08.2018 р. № 3755/ІПК/20-40-13-11-11)
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 29.08.2018 р. № 3755/ІПК/20-40-13-11-11
Головне управління ДФС у Харківській області, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 N 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), розглянуло Ваш запит на отримання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування норм законодавства з питання нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), з урахуванням фактично викладених обставин, в межах компетенції, повідомляє наступне.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08.07.2010 N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", із змінами та доповненнями (далі - Закон N 2464).
Дія Закону N 2464 поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених Законом N 2464, або в частині, що не суперечить Закону N 2464 (п. 1 ст. 2 Закону N 2464).
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону N 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.
Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону N 2464 встановлено, що єдиний внесок нараховується роботодавцями на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну і додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.95 N 108/95-ВР "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону N 2464 нараховується єдиний внесок (частина друга ст. 9 Закону N 2464).
Відповідно до частини п'ятої ст. 8 Закону N 2464 єдиний внесок для роботодавців встановлюється у розмірі 22 відс. визначеної ст. 7 Закону N 2464 бази нарахування єдиного внеску.
Відповідно до пп. 2.3.4 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 N 5, виплати соціального характеру у грошовій і натуральній формі, а саме виплати, що мають індивідуальний характер (оплата квартири та найманого житла, гуртожитків, товарів, продуктових замовлень, абонементів у групи здоров'я, передплати на газети та журнали, протезування, суми компенсації вартості виданого працівникам палива у випадках, не передбачених чинним законодавством) входять до фонду оплати праці та відповідно є базою нарахування єдиного внеску.
Водночас частиною сьомою ст. 7 Закону N 2464 передбачено, що перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 N 1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок (далі - Перелік N 1170).
Згідно п. 12 розділу II Переліку N 1170, компенсація вартості житла, переданого у власність працівникам, встановлена колективним договором, відноситься до видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Враховуючи викладене, компенсаційні виплати, що встановлені колективним договором у вигляді відшкодування вартості оренди житла працівникам, відносяться до виплат, які відповідно до Закону N 2464 становлять базу для нарахування єдиного внеску. Виключення становлять тільки компенсації вартості житла, переданого у власність працівникам.
Слід зазначити, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
