Щодо проведення документальної позапланової перевірки (лист ДФС від 23.11.2016 р. № 2436/2/99-99-14-05-02-10)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 23.11.2016 р. № 2436/2/99-99-14-05-02-10

Державна фіскальна служба України розглянула звернення та в межах компетенції повідомляє.

1. Згідно з пп. 78.1.11¹ п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) документальна позапланова перевірка здійснюється у разі отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону.

Разом з тим Законом України від 14 грудня 2014 р. N 1697-VII "Про прокуратуру" до Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) внесено зміни щодо повноважень слідчого, а саме з 15.07.2015 р. вилучено п. 4 ч. 2 ст. 40, який передбачав право слідчого на призначення ревізій та перевірок.

Таким чином, на сьогодні документальні перевірки суб’єктів господарювання під час розслідування кримінальних проваджень призначаються виключно судовими рішеннями.

Обов’язковість виконання судових рішень визначена Конституцією України (ст. 124), Цивільним процесуальним кодексом України (ст. 14), а обов’язковість виконання законних вимог та процесуальних рішень (постанов) слідчого, прокурора - КПК (ст. 36, 40 та 110).

Судовим рішенням може встановлюватись термін проведення перевірки. У разі відсутності у судовому рішенні такого терміну, проведення перевірки органом ДФС забезпечується першочергово з урахуванням вимог Кодексу.

2. Про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом (п. 78.4 ст. 78 Кодексу).

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно зі ст. 81 Кодексу (п. 78.5 ст. 78 Кодексу).

Абзацами 2, 3 та 4 п. 81.1 ст. 81 Кодексу визначено вичерпний перелік документів, які повинні бути пред’явлені або надіслані для проведення документальної виїзної та фактичної перевірок, а також зміст інформації, що зазначається у таких документах. Зокрема, одним з таких документів є копія наказу на проведення перевірки, в якому вказується, у тому числі мета та підстави для проведення перевірки. При цьому у переліку документів відсутні судові рішення, постанови слідчого, прокурора.

Слід зазначити, що судові рішення, постанови слідчого, прокурора містять відомості досудового розслідування. Статтею 222 КПК визначено, що відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. У необхідних випадках слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв’язку з участю в ньому, про їх обов’язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.

Крім того, п. 76 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою КМУ від 30 листопада 2011 р. N 1242, встановлено, що установа може засвідчувати копії лише тих документів, які створюються у ній, а також у випадках, передбачених в абзаці 2 цього пункту.

3, 4. Відповідно до абзацу 5 п. 81.1 ст. 81 Кодексу підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки є непред’явлення або ненадіслання у випадках, визначених Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) документів, визначених абзацами 2, 3 та 4 п. 81.1 ст. 81 Кодексу, або пред’явлення таких документів, оформлених з порушенням встановлених вимог.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці 5 п. 81.1 ст. 81 Кодексу, не дозволяється (абзац 6 п. 81.1 ст. 81 Кодексу).

Разом з тим п. 81.2 ст. 81 Кодексу передбачено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу, то відповідно до пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Кодексу до нього може бути застосовано арешт майна, який є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.

При цьому перешкоджання уповноваженим особам контролюючих органів у проведенні перевірок є підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, що передбачено ст. 188²³ Кодексу України про адміністративні правопорушення та тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у разі повторного вчинення правопорушення протягом року - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.