Щодо розрахунку річного доходу для визначення податкового (звітного) періоду з податку на прибуток при переході зі спрощеної системі оподаткування на загальну систему оподаткування (лист ДФС від 23.02.2018 р. № 744/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 23.02.2018 р. № 744/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо розрахунку річного доходу для визначення податкового (звітного) періоду з податку на прибуток при переході зі спрощеної системі оподаткування на загальну систему оподаткування, та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.
Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 Кодексу, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду (п. 137.4 ст. 137 Кодексу).
Платники єдиного податку, які з 01 січня поточного року або пізніше переходять на загальну систему оподаткування, сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворені), який для них починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року, враховуючи положення абзацу "а" п. 137.5 ст. 137 Кодексу.
У разі переходу платником єдиного податку на загальну систему оподаткування з 01.07.2016 р. при декларуванні податку на прибуток за 2016 рік, фінансовий результат до оподаткування визначається за правилами бухгалтерського обліку у періоді перебування такого платника на загальній системі оподаткування.
Отже, платник податку подає річну податкову декларацію з податку на прибуток за звітний 2016 рік, який починається 01.07.2016 р. і закінчується 31.12.2016 р. та враховує в декларації показники доходу від будь-якої діяльності та фінансового результату до оподаткування, визначених відповідно до правил бухгалтерського обліку, за період з 01.07.2016 р. по 31.12.2016 р.
Водночас, враховуючи положення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу, платники податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування можуть визначати без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).
Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу. Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Таким чином, у разі якщо сума доходів за звітний період з 01.07.2016 р .по 31.12.2016 р. не перевищує двадцяти мільйонів гривень, платник податку має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).
Відповідно до абзацу "в" п. 137.5 ст. 137 Кодексу річний податковий (звітний) період встановлюється для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Отже, якщо річний дохід від будь-якої діяльності, визначений за показниками Звіту про сукупний дохід за попередній звітний (податковий) рік (у періоді перебування на загальній системі оподаткування), не перевищував двадцяти мільйонів гривень, то починаючи з 01.01.2017 року для такого платника встановлюється річний податковий (звітний) період.
У разі, якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень Кодексу.
Отже, якщо у платника податку за результатами 2017 року річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, то об'єкт оподаткування в декларації за 2017 рік визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень Кодексу.
Щодо визначених у зверненні питань, пов’язаних з проведенням камеральних перевірок, відмічаємо таке.
Порядок проведення камеральної перевірки визначено ст. 76 Кодексу. Пунктом 76.1 ст. 76 Кодексу передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не передбачені.
Відповідно до п. 76.3 ст. 76 Кодексу (у редакції з 01.01.2017 р.) камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу.
Таким чином, застосування норми щодо проведення камеральної перевірки протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, передбачено лише у випадку фактичного подання податкової декларації, в інших випадках, визначених Кодексом, відповідно до ст. 102 Кодексу застосовується норма щодо проведення камеральної перевірки - не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.
При цьому, відповідно до п. 102.2 ст. 102 Кодексу грошове зобов’язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому п. 102.1 ст. 102 Кодексу, якщо:
податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов’язання, не було подано;
посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов’язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
