Сайт для бухгалтеров №1 в Украине

Получайте
новости почтой!


  • Щодо сплати земельного податку власником нежилого приміщення у багатоквартирному жилому будинку - фізичною особою, яка здійснює господарську діяльність на спрощеній системі оподаткування (лист ДФС від 29.06.2017 р. № 900/П/99-99-13-03-01-14/ІПК)

Щодо сплати земельного податку власником нежилого приміщення у багатоквартирному жилому будинку - фізичною особою, яка здійснює господарську діяльність на спрощеній системі оподаткування (лист ДФС від 29.06.2017 р. № 900/П/99-99-13-03-01-14/ІПК)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 29.06.2017 р. № 900/П/99-99-13-03-01-14/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України надає індивідуальну податкову консультацію щодо сплати земельного податку власником нежилого приміщення у багатоквартирному жилому будинку - фізичною особою, яка здійснює господарську діяльність на спрощеній системі оподаткування, і в межах компетенції повідомляє.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗКУ), а справляння плати за землю - Податковим кодексом України (далі - ПКУ).

Використання землі в Україні є платним (стаття 206 ЗКУ).

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПКУ встановлено, що плата за землю - обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності (статті 269, 270 ПКУ).

Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру (пункт 286.1 статті 286 ПКУ).

Відповідно до статті 81 ЗКУ громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, придбання за договором купівлі- продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.

Статтею 120 ЗКУ визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об’єкти. До особи, яка набула права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно з пунктом 286.6 статті 286 ПКУ за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (пункт 287.8 статті 287 ПКУ).

Щодо спрощеної системи оподаткування

Відповідно до підпункту 297.1.4 пункту 297.1 статті 297 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, жилі приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежилі приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів (підпункт 291.5.3 пункту 291.5 статті 291 ПКУ).

Отже, фізична особа, яка здійснює господарську діяльність на спрощеній системі оподаткування як фізична особа - підприємець, звільняється від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із земельного податку за наявності правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

У разі надання в оренду будівель, споруд або їх частин за договором оренди одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, з урахуванням прибудинкової території. Таким чином, підприємець, який здійснює господарську діяльність на спрощеній системі оподаткування, звільняється від нарахування, сплати та подання податкової звітності із земельного податку у разі, якщо у договорі оренди нерухомого майна в обов’язковому порядку зазначається також і площа земельної ділянки, яка знаходиться під таким майном (з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території та вимог підпункту 291.5.3 пункту 291.5 статті 291 ПКУ).

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Данная функция доступна только
авторизованным пользователям