Щодо віднесення до складу витрат приватного підприємця на загальній системі оподаткування судових витрат (лист ГУ ДФС у м. Києві від 05.02.2019 р. № 397/ІПК/26-15-13-06-12)
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У М. КИЄВІ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 05.02.2019 р. № 397/ІПК/26-15-13-06-12
Головне управління ДФС у м. Києві в порядку ст. 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 N 2755-VI (далі - ПКУ) розглянуло Ваш запит щодо віднесення до складу витрат приватного підприємця на загальній системі оподаткування судових витрат та в межах компетенції повідомляє наступне.
Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України від 16.01.2003 N 436-IV (далі - ГКУ) господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 ГКУ).
Відповідно до Господарського процесуального кодексу України від 06.11.91 N 1798-XII (далі - ГПК) фізичні особи - підприємці мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно глави 8 ГПК судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ст. 123 ГПК).
Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, встановлено ст. 177 ПКУ.
Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем, визначений п. 177.4 ст. 177 ПКУ, до яких, зокрема, належать: інші витрати, які не зазначені в пп. 177.4.1 - 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ, а саме: витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (пп. 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).
Зазначений перелік не містить судових витрат, понесених фізичною особою - підприємцем за зверненням до суду з позовом на боржника, який не розрахувався за отримані від підприємця послуги.
Отже, фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування не має права включати до складу витрат судові витрати, незалежно від того, що вони пов'язані зі зверненням до суду для захисту інтересів суб'єкта господарювання щодо провадження підприємницької діяльності.
Відповідно п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
