Сайт для бухгалтеров №1 в Украине

Получайте
новости почтой!


  • Щодо визначення форс-мажорних обставин за податковими зобов’язаннями з податку на прибуток та податку на додану вартість (лист ГУ ДФС у м. Києві від 13.10.2016 р. № 22173/10/26-15-12-05-11)

Щодо визначення форс-мажорних обставин за податковими зобов’язаннями з податку на прибуток та податку на додану вартість (лист ГУ ДФС у м. Києві від 13.10.2016 р. № 22173/10/26-15-12-05-11)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС у м. КИЄВІ

ЛИСТ

від 13.10.2016 р. № 22173/10/26-15-12-05-11

Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист «_», щодо визначення форс-мажорних обставин за податковими зобов’язаннями з податку на прибуток та податку на додану вартість та в межах своїх повноважень повідомляє наступне.

Відповідно до абз. «ж» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами і доповненнями (далі – ПКУ), безнадійна заборгованість – заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.

Пунктом 1 ст. 141 Закону України від 02.12.1997 № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні», із змінами і доповненнями визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності за собівартістю.

Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затверджено Рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18 грудня 2014 року № 44(5) (далі – Регламент).

Підпунктом 6.2 п. 6 Регламенту встановлено, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб’єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, податковим та/чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Згідно з пп. 6.4.3 пп. 6.4 п. 4 Регламенту, суб’єкти господарювання для отримання сертифіката про настання форс-мажорних обставин за податковими зобов’язаннями надають разом із заповненою заявою встановленої форми документи, передбачені в цій формі заяви (додатки 2, 3 до Регламенту).

Відповідно до пп. 6.5 п. 6 Регламенту, тягар доказування настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) покладений на заявника.

Заявник несе відповідальність за повне та належне оформлення встановленої форми заяви для відповідної категорії заявників, достовірність викладених фактів, наданих документів, доказів, даних, вірність завірених ним копій згідно з чинним законодавством України.

Неналежне та неповне оформлення встановленої форми заяви для відповідної категорії заявників та/або ненадання документів, передбачених у цій заяві, є підставою для залишення заяви без розгляду з повідомленням про це заявника письмово.

Таким чином, для засвідчення форс-мажорних обставин по податковому зобов’язанню (одержання Сертифікату), суб’єкту господарювання (заявнику) необхідно надати до Торгово-промислової палати заяву встановленої форми та документи, передбачені в цій формі заяви.

Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) разом із другим екземпляром підписаного сторонами акта виконаних робіт надсилається заявнику за поштовою адресою, зазначеною в заяві, або видається представнику заявника, уповноваженій особі, особисто (за наявності належним чином оформленої довіреності з повноваженнями на отримання сертифіката та підписання акта виконаних робіт) після надходження підтвердження про оплату послуги із засвідчення форс-мажорних обставин і підписання акта наданих послуг. (п. 6.4.4 Регламенту).

Отже, надання Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами Сертифікату про форс-мажорні обставини суб’єкту господарювання, який не є заявником або його представником, Регламентом не передбачено.

Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 розд. IІІ ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень  розділу ІІІ ПКУ.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абз. 1 п. 44.2 ст. 44 ПКУ).

Отже, господарські операції платника податку (формування доходів) відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування з подальшим його коригуванням.

Доцільно зазначити, що методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», затверджене наказом Мінфіну від 29 листопада 1999 року № 290.

Згідно з п. 52.5 ПКУ, контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Мінфін є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України (далі – Положення № 375).

Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, державну політику, зокрема, у сфері бухгалтерського обліку (п. 1 Положення № 375).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Таким чином, з питання правильності формування в бухгалтерському обліку доходів, доцільно звертатися до Міністерства фінансів України.

Згідно з підпунктом «а» пункту 185.1 статті 185 ПКУ, об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких відповідно до статті 186 ПКУ розташоване на митній території України.

Порядок коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту визначено статтею 192 ПКУ.

Так, відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи   наступний   за   постачанням   перегляд  цін,  перерахунок у випадках

повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, зменшення податкових зобов’язань шляхом проведення коригування можливе лише при дотриманні умов, визначених п. 192.1 ст.192 ПКУ.

Поряд з цим, слід зазначити, що статтею 36 ПКУ визначено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.

Оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог ПКУ.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.

 

Заступник начальника                                                 Е.М.Пруднікова

Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Данная функция доступна только
авторизованным пользователям