Щодо оподаткування допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується Фондом соціального страхування на користь фізичної особи - підприємця платника єдиного податку (лист ДПС від 14.05.2020 р. № 2012/6/99-00-04-06-03-06/ІПК)
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 14.05.2020 р. № 2012/6/99-00-04-06-03-06/ІПК
Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянула Ваше звернення щодо оподаткування допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується Фондом соціального страхування на користь фізичної особи - підприємця платника єдиного податку та повідомляє наступне.
Оподаткування доходів фізичних осіб - платників єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV ПКУ, згідно з пп. 4 п. 292.11 ст. 292 якої передбачено, що до складу доходу фізичної особи - платника єдиного податку, визначеного ст. 292 ПКУ не включаються, зокрема, суми коштів цільового призначення, що надійшли від фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Отже, дохід у вигляді допомоги по тимчасовій непрацездатності, виплачений Фондом соціального страхування фізичній особі - підприємцю - платнику єдиного податку не включається до доходу такого підприємця, проте оподатковується за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податків - фізичних осіб.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV ПКУ, згідно з пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого передбачено, що платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Пунктом 163.1, ст. 163 ПКУ визначено, що об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого не включаються, зокрема, винагороди і страхові виплати, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, та у формі фінансової допомоги інвалідам з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом, крім виплат, пов'язаних з тимчасовою втратою працездатності (пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Водночас згідно з пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.
Крім того, доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ).
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу - 18 % , та ставку військового збору, визначену пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу) - 1,5 %.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. N 4 затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі - форма N 1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі - Порядок).
Згідно з Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку, сума допомоги по тимчасовій непрацездатності відображається податковим агентом у формі N 1-ДФ за ознакою - "127".
Порядок нарахування та сплати єдиного внеску регулюється виключно Законом України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" зі змінами та доповненнями (далі - Закон N 2464).
Згідно з пунктом 4 частини першої ст. 4 Закону N 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Нарахування єдиного внеску фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, здійснюють на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом N 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абз. 1 п. 3 ч. І ст. 7 Закону N 2464).
Відповідно до частини п'ятої ст. 8 Закону N 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону N 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону N 2464 бази нарахування єдиного внеску.
Виходячи з вищевикладеного, Фонд, який виплачує допомогу по тимчасовій непрацездатності, фізичній особі - платнику єдиного податку, повинен виконати функції податкового агента в частині нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету за рахунок таких осіб податку на доходи фізичних осіб та військового збору і відобразити зазначену допомогу у формі N 1-ДФ.
При цьому у фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування не виникає обов’язку щодо оподаткування та відображення у звітності зазначених сум, крім того, суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, отримані фізичними особами - підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, не є базою нарахування єдиного внеску.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
