Щодо оподаткування ПДВ операцій Благодійної організації з постачання послуг у сфері охорони здоров'я і необхідності реєстрації Благодійної організації як платника ПДВ в обов'язковому порядку (лист ДПС від 12.08.2020 р. № 3340/ІПК/99-00-05-06-02-06)

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 12.08.2020 р. № 3340/ІПК/99-00-05-06-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування ПДВ операцій Благодійної організації з постачання послуг у сфері охорони здоров'я і необхідності реєстрації Благодійної організації як платника ПДВ в обов'язковому порядку та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, між Благодійною організацію (далі - Виконавець) та Замовником було укладено договір про закупівлю послуг у сфері охорони здоров'я N 374 (далі - Договір N 374).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 розділу 1 Договору N 374 Виконавець зобов'язується надати послуги у сфері охорони здоров'я (послуги догляду і підтримки людей, які живуть з ВІЛ у Рівненській області) за замовленням Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити такі послуги. Послуги надаються особам, зазначеним у пункті 1.2 розділу 1 Договору N 374.

Згідно з розділом 4 Договору N 374 Замовник зобов'язаний забезпечувати здійснення оплати наданих Виконавцем послуг, а Виконавець надавати послуги їх отримувачам, а також надавати Замовнику звітність, первинні та інші документи на підтвердження надання послуг.

Порядок здійснення оплати за вказані послуги визначено у розділі 3 Договору N 374.

Замовник за заявкою Виконавця здійснює попередньо оплату у розмірі 30 відс. від орієнтовної місячної вартості послуг за кожний календарний місяць.

Розрахунки за надані послуги проводяться відповідно до Бюджетного кодексу України (далі - БКУ) в національний валюті України, шляхом безготівкового перерахування коштів з рахунку Замовника на рахунок Виконавця. Оплата здійснюється з урахуванням вимог статей 47 - 49 БКУ в межах фактичного отримання Замовником фінансування.

Загальні засади благодійної діяльності в Україні та правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток благодійної діяльності визначено Законом України від 05 липня 2012 року N 5073-VI "Про благодійну діяльність та благодійні організації" (далі - Закон N 5073).

Відповідно до статті 1 Закону N 5073 благодійник - дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності.

Бенефіціар - набувач благодійної допомоги (фізична особа, неприбуткова організація або територіальна громада), що одержує допомогу від одного чи кількох благодійників для досягнення цілей, визначених Законом N 5073. Бенефіціарами благодійних організацій можуть бути також будь-які юридичні особи, що одержують допомогу для досягнення цілей, визначених Законом N 5073.

Благодійна діяльність - добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених Законом N 5073 цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

Благодійна організація - юридична особа приватного права, установчі документи якої визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, визначених Законом N 5073 як основну мету її діяльності.

Відповідно до статей 3 і 5 Закону N 5073 сферами благодійної діяльності є, зокрема охорона здоров'я та соціальний захист, соціальне забезпечення, соціальні послуги і подолання бідності. Благодійники спільно чи індивідуально можуть здійснювати благодійну діяльність на підставі добровільного вибору одного або кількох таких її видів, зокрема безоплатне надання послуг та виконання робіт на користь бенефіціарів.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.2 і 5.3 статті 5 розділу I ПКУ у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. При цьому з метою оподаткування ПДВ постачанням послуг, зокрема є постачання послуг іншій особі на безоплатній основі (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Згідно з підпунктом 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ безоплатно надані товари, роботи, послуги:

товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначено, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Особливості оподаткування ПДВ операцій з надання благодійної допомоги визначено у підпункті 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ.

Звільняються від оподаткування ПДВ операції з надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб'єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.

Під безоплатним постачанням слід розуміти постачання товарів/послуг благодійним організаціям та набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації. У разі недотримання умов, визначених підпунктом 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, такі операції оподатковуються ПДВ на загальних підставах.

На товари, які надходять як благодійна допомога від вітчизняних благодійників за цілями, визначеними статтею 3 Закону N 5073, поширюються правила маркування.

Благодійна допомога може надаватися у вигляді товарів, робіт, послуг, призначених для використання юридичними особами - її набувачами з метою провадження діяльності за цілями, передбаченими статтею 3 Закону N 5073.

Не підлягають звільненню від оподаткування ПДВ операції з надання благодійної допомоги у вигляді зазначених у розділі VI ПКУ підакцизних товарів, цінних паперів (крім наданих ендавментів, зазначених у розділі IV ПКУ), нематеріальних активів і товарів/послуг, призначених для використання в господарській діяльності.

Отже, з огляду на норми підпункту 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ умовою для застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, встановленого вказаним підпунктом ПКУ, до операції з постачання благодійної допомоги є, зокрема, те, що постачання такої благодійної допомоги повинно бути безоплатним, а саме без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації.

Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється статтями 180 - 183 розділу V ПКУ та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 N 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за N 1456/26233.

Для цілей оподаткування ПДВ платниками податку є особи, перелік яких визначено підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу I та пунктом 180.1 статті 180 розділу V ПКУ, зокрема юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі.

Статтями 181 та 182 розділу V ПКУ визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватись як в обов'язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ під обов'язкову реєстрацію як платника ПДВ підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ).

При цьому до загального обсягу оподатковуваних операцій (загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ) для цілей реєстрації особи як платника ПДВ включається обсяг:

операцій, що підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 20 відсотків;

операцій, що підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 7 відсотків;

операцій, що підлягають оподаткуванню ПДВ за 0 ставкою;

операцій, що звільняються від оподаткування ПДВ.

Згідно з пунктами 183.1 та 183.2 статті 183 розділу V ПКУ для здійснення такої реєстрації особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто зазначеного вище обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг, повинна подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою N 1-ПДВ (далі - Заява N 1-ПДВ).

При цьому звертаємо увагу, що будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ у випадках та в порядку, передбачених статтею 183 розділу V ПКУ, але не подала до контролюючого органу Заяву N 1-ПДВ, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування податку (пункт 183.10 статті 183 розділу V ПКУ).

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, повідомляємо:

Щодо питання 1

Оскільки відповідно до умов Договору N 374 зазначені у зверненні послуги у сфері охорони здоров'я надаються на платній основі, то операції Виконавця з постачання таких послуг Замовнику не підпадають під режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений підпунктом 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, та відповідно оподатковуються ПДВ на загальних підставах.

Щодо питання 2

У випадку, якщо загальний обсяг операцій Виконавця з постачання товарів/послуг (включаючи обсяг операцій з постачання послуг у сфері охорони здоров'я, наданих Замовнику) на митній території України, що підлягають оподаткуванню ПДВ згідно з розділом V ПКУ, здійснених протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн гривень, то Виконавець згідно з вимогами ПКУ повинен подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням Заяву N 1-ПДВ і відповідно зареєструватись як платник ПДВ в обов'язковому порядку.

Щодо питання 3

Обсяг операцій, що звільняються від оподаткування ПДВ, враховується при здійсненні обрахунку загального обсягу оподатковуваних операцій (загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ) для цілей обов'язкової реєстрації особи як платника ПДВ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II ПКУ).